.

Абетка безпеки. Правила поведінки при пожежі, на ожеледиці, на тонкому льоду, переохолоджені організму та обморожені. Перша допомога (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
800 10232
Скачать документ

Реферат на тему:

Абетка безпеки. Правила поведінки при пожежі, на ожеледиці, на тонкому
льоду, переохолоджені організму та обморожені. Перша допомога

План

ПОЖЕЖА

ОЖЕЛЕДИЦЯ

ТОНКИЙ ЛІД

ПЕРЕОХОЛОДЖЕННЯ ОРГАНІЗМУ ТА ОБМОРОЖЕННЯ

ПОЖЕЖА

Щорічно внаслідок на Волині трапляється біля 1000 пожеж, у вогні гине
майже 70 громадян,отримує травми та опіки близько 50 людей. В дим та
попіл перетворюються цінності на мільярди гривень.

Якщо виникла пожежа – рахунок часу йде на секунди. Не панікуйте та
остерігайтеся: високої температури, задимленості та загазованості,
обвалу конструкцій будинків і споруд, вибухів технологічного обладнання
і приладів, падіння обгорілих дерев і провалів. Знайте де знаходяться
засоби пожежегасіння та вмійте ними користуватися.

Заходи щодо рятування потерпілих з будинків, які горять та під час
гасіння пожежі:

перед тим, як увійти в приміщення, що горить, накрийтеся мокрою ковдрою,
будь-яким одягом чи щільною тканиною;

відкривайте обережно двері в задимлене приміщення, щоб уникнути
посилення пожежі від великого притоку свіжого повітря;

в сильно задимленому приміщенні рухайтесь поповзом або пригинаючись;

для захисту від чадного газу необхідно дихати через зволожену тканину;

у першу чергу рятуйте дітей, інвалідів та старих людей;

пам’ятайте, що маленькі діти від страху часто ховаються під ліжко, в
шафу та забиваються у куток;

виходити із осередку пожежі необхідно в той бік, звідки віє вітер;

побачивши людину на якій горить одяг, зваліть її на землю та швидко
накиньте будь-яку ковдру чи покривало (бажано зволожену) і щільно
притисніть до тіла, при необхідності, викличте медичну допомогу;

якщо загорівся ваш одяг, падайте на землю і перевертайтесь, щоб збити
полум’я, ні в якому разі не біжіть – це ще більше роздуває вогонь;

під час гасіння пожежі використовуйте вогнегасники, пожежні гідранти,
воду, пісок, землю, кошму та інші засоби гасіння вогню;

бензин, гас, органічні масла та розчинники, що загорілися, гасіть тільки
за допомогою пристосованих видів вогнегасників, засипайте піском або
грунтом, а якщо осередок пожежі невеликий, накрийте його азбестовим чи
брезентовим покривалом, зволоженою тканиною чи одягом;

якщо горить електричне обладнання або проводка, вимкніть рубильник,
вимикач або електричні пробки, а потім починайте гасити вогонь.

Пожежа застала вас у приміщенні:

ви прокинулись від шуму пожежі і запаху диму, не сідайте в ліжку, а
скотіться з нього на підлогу та повзіть під хмарою диму до дверей вашого
приміщення, але не відчиняйте їх відразу;

обережно доторкніться до дверей тильною стороною долоні, якщо двері не
гарячі, то обережно відчиніть їх та швидко виходьте, а якщо двері гарячі
– не відчиняйте їх, дим та полум’я не дозволять вам вийти;

щільно закрийте двері, а всі щілини і отвори заткніть будь-якою
тканиною, щоб уникнути подальше проникнення диму та повертайтесь
поповзом у глибину приміщення і приймайте заходи до порятунку;

присядьте, глибоко вдихніть повітря, розкрийте вікно, висуньтеся та
кричіть “Допоможіть, пожежа!”, а якщо ви не в змозі відкрити вікно –
розбийте віконне скло твердим предметом та зверніть увагу людей, які
можуть викликати пожежну команду;

якщо ви вибрались через двері, зачиніть їх і поповзом пересувайтесь до
виходу із приміщення (обов’язково зачиніть за собою всі двері);

якщо ви знаходитесь у висотному будинку не біжіть вниз крізь вогнище, а
користуйтеся можливістю врятуватися на даху будівлі, використовуйте
пожежну драбину, під час пожежі заборонено користуватися ліфтами

У всіх випадках, якщо ви в змозі, викличте пожежну команду
(телефон-101).

ОЖЕЛЕДИЦЯ

Щорічно Міністерством охорони здоров’я України реєструється сумна
статистика травмувань, пов’язаних з ожеледдю: за небезпечний сезон
лікарі надають допомогу тисячам громадян, які постраждали на льоду.

Ми пропонуємо вам прості рекомендації, як уберегтися від значних
неприємностей у період ожеледиці.

Перед виходом із будинку.

Змайструйте на підошви та каблуки вашого взуття “льодоступи”:

прикріпіть на каблук перед виходом шматок поролону (за розмірами
каблука) або лейкопластиру;

наклейте лейкопластир чи ізоляційну стрічку на суху підошву і каблук
(хрест-навхрест або східцем) і перед виходом натріть піском (на один –
два дні вистачає);

натріть наждаковим папером підошву перед виходом, а краще прикріпіть
його на підошву (але від води піщини наждакового паперу рано або пізно
обсипаються);

намажте на підошву клей типу “Момент” та поставте взуття на пісок, після
цього сміливо виходьте на вулицю.

Пам’ятайте, що кращими для льоду є підошви з мікропористої чи іншої
м’якої основи та без великих каблуків.

Людям похилого віку краще в “слизькі дні” взагалі не виходити з будинку.
Але якщо потреба змусила, не соромтеся взяти палицю з гумовим
наконечником або з шипом. Якщо у вас з собою торба, то вона повинна бути
тільки такою, що можна носити через плече. Пам’ятайте, що дві третини
травм люди старші 60 років одержують при падінні.

Прогулянки вагітних жінок в ожеледицю без супроводження -небезпечні для
здоров’я.

Не виходьте без потреби на вулицю, якщо ви слабкі та неспритні.
Зачекайте поки не приберуть сніг і не розкидають пісок на обмерзлий
тротуар.

Як можна зменшити ризик травм у ожеледицю.

Будьте напоготові про всяк випадок під час ходьби в такі дні – впасти.

Ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, а ступайте на всю
підошву. Руки повинні бути не зайняті торбами. Пам’ятайте, що поспіх
збільшує небезпеку слизоти, тому виходьте із будинку не поспішаючи.

При порушенні рівноваги – швидко присядьте, це найбільш реальний шанс
утриматися на ногах.

Падайте в ожеледицю з мінімальним збитком для свого здоров’я. Відразу
присядьте, щоб знизити висоту. У момент падіння стисніться, напружте
м’язи, а доторкнувшись до землі, обов’язково перекотіться – удар,
спрямований на вас, розтягнеться і витратить свою силу при обертанні.

Не тримайте руки в кишенях – це збільшує можливість не тільки падіння,
але і більш важких травм, особливо переломів.

Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони покриті льодом. Крім
того, вони можуть бути погано закріплені і перевертатися, що додає
травмувань.

Не прогулюйтеся з самого краю проїжджої частини дороги. Це небезпечно
завжди, а на слизьких дорогах особливо. Можна впасти та вилетіти на
дорогу, а автомобіль може виїхати на тротуар.

Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та у ожеледицю.
Пам’ятайте, що у ожеледицю значно збільшується гальмовий шлях машини і
падіння перед автомобілем, що рухається, приводить як мінімум до
каліцтв, а можливо і до загибелі.

Небезпечні прогулянки в ожеледицю в нетверезому стані. У стані сп’яніння
травми частіше всього важкі, всупереч переконанню, що п’яний падає
завжди вдало. У стані сп’яніння люди не так чутливі до болю і при
наявності травми своєчасно не звертаються до лікаря, що завдає згодом
додаткові проблеми та неприємності.

Якщо ви впали і через деякий час відчули біль в голові, нудоту, біль в
суглобах, утворилися пухлини – терміново зверніться до лікаря в
травмпункт, інакше можуть виникнути ускладнення з поганими наслідками.

Тримайтеся подалі від будинків – ближче до середини тротуару. Взимку,
особливо в містах, дуже велику небезпеку являють собою бурульки.
Найбільшу небезпеку бурульки становлять у період танення льоду та снігу.

ТОНКИЙ ЛІД

Запам’ятайте! Лід може підвести нас восени, взимку і навесні. Ці заходи
дозволять вам знизити ризик від небезпеки на льоду.

Заходи безпеки на льоду

Знайдіть для початку стежку або сліди на льоду. Якщо їх немає, позначте
з берега маршрут свого руху.

Подивіться заздалегідь, чи немає підозрілих місць:

лід може бути неміцним біля стоку води (наприклад, із ферми або
фабрики);

тонкий або крихкий лід поблизу кущів, очерету, під кучугурами, у місцях,
де водорості вмерзли у лід;

обминайте ділянки, покриті товстим прошарком снігу – під снігом лід
завжди тонший;

тонкий лід і там, де б’ють ключі, де швидкий плин або струмок впадає в
річку;

особливо обережно спускайтеся з берега: лід може нещільно з’єднуватися
із сушею, можливі тріщини, під льодом може бути повітря.

Візьміть з собою палицю для того, щоб перевіряти міцність льоду. Якщо
після першого удару палицею на ньому з’являється вода, лід пробивається,
негайно повертайтеся на те місце, звідки ви прийшли. Причому перші кроки
треба робити, не відриваючи підошви від льоду.

Ні в якому разі не перевіряйте міцність льоду ударом ноги. Інакше вам
доведеться з’ясовувати, наскільки добре ви запам’ятали і засвоїли цю
пораду.

Пошукайте, чи немає вже прокладеної лижні, якщо ви на лижах. Якщо немає
і вам треба її прокладати, кріплення лиж відстебніть (щоб, у крайньому
випадку, швидко від них позбутися), палиці тримайте в руках, але петлі
лижних палиць не накидайте на кисті рук. Рюкзак повісьте лише на одне
плече, а краще волочіть на мотузці на 2-3 метра позаду. Якщо ви йдете
групою, відстань між лижниками (та й пішоходами) не скорочуйте менше,
ніж на 5 метрів.

Пробийте лунки по різні боки переправи, щоб виміряти товщину льоду,
(рекомендується відстань між ними п’ять метрів) і проміряйте їх. Майте
на увазі, що лід складається з двох прошарків – верхнього (каламутного)
і нижнього (прозорого і міцного). Виміряти точну товщину, можна лише
знявши спочатку верхній (каламутний) прошарок від снігового, зовсім уже
неміцного льоду.

Безпечним вважається лід: для одного пішоходу – лід зеленуватого
відтінку, товщиною не менше 7 сантиметрів; для обладнання ковзанки – не
менше 10-12 сантиметрів (масове катання – 25 сантиметрів); масова
переправа пішки може бути організована при товщині льоду не менше, ніж
15 сантиметрів.

Катайтеся на ковзанах лише у перевірених та обладнаних місцях.

Якщо лід почав тріщати та з’явилися характерні тріщини – негайно
повертайтеся. Не біжіть, а відходьте повільно, не відриваючи ступні ніг
від льоду.

Твердо засвойте, що зимова підлідна ловля риби потребує особливо
суворого дотримання правил поводження, це диктує багаторічний досвід не
самих щасливих рибалок:

не пробивайте поруч багато лунок;

не збирайтеся великими групами на одному місці;

не пробивайте лунки на переправах;

не ловіть рибу поблизу вимоїн та занадто далеко від берега, яке б
клювання там не було;

завжди майте під рукою міцну мотузку 12-15 метрів;

тримайте поруч з лункою дошку або велику гілку.

Якщо ви провалилися на льоду річки або озера

Широко розкиньте руки по крайкам льодового пролому та утримуйтеся від
занурення з головою. Дійте рішуче і не лякайтеся, тисячі людей
провалювалися до вас і врятувалися.

Намагайтеся не обламувати крайку льоду, без різких рухів вибирайтеся на
лід, наповзаючи грудьми і по черзі витягаючи на поверхню ноги. Головне –
пристосовувати своє тіло для того, щоб воно займало найбільшу площу
опори.

Вибравшись із льодового пролому, відкотіться, а потім повзіть в той бік,
звідки ви прийшли і де міцність льоду, таким чином, перевірена.
Незважаючи на те, що вогкість і холод штовхають вас побігти і зігрітися,
будьте обережні до самого берега, а там не зупиняйтеся, поки не
опинитеся в теплі.

Якщо на ваших очах на льоду провалилася людина, негайно сповістіть, що
йдете на допомогу. Підкладіть під себе лижі, дошку, фанеру (це збільшить
площу опори) і повзіть на них. Наближайтесь до ополонки тільки повзком,
широко розкидаючи при цьому руки. До самого краю ополонки не
підповзайте, інакше у воді опиняться вже двоє. Ремені, шарфи, дошка,
жердина, санки або лижі допоможуть врятувати людину. Кидати пов’язані
ремені, шарфи або дошки треба за 3-4 метра.

Якщо ви не один, тоді узявши один одного за ноги, лягайте на лід
ланцюжком і рухайтеся до пролому. Дійте рішуче і швидко – постраждалий
швидко мерзне в крижаній воді, мокрий одяг тягне його донизу.

Подавши постраждалому підручний засіб порятунку, витягайте його на лід і
повзіть з небезпечної зони. Потім укрийте його від вітру і якнайшвидше
доставте в тепле місце, розітріть, переодягніть в сухий одяг і напоїть
чаєм.

Пам’ятайте: вирушати на водойми поодинці небезпечно!

Спасіння на льоду

Хороша зима – зима морозяна, з кригою, снігом, легким морозцем. Часто
замерзлі водойми стають місцем розваг та ігор, риболовлі. Але саме вони,
обдуривши легковажних людей удаваною міцністю крижаного покриття, можуть
стати місцем смертельної небезпеки. Неможливо “заборонити потрапляти у
небезпеку”, але застерегти від неї, дати поради, як діяти, щоб зберегти
життя та здоров’я, ми повинні.

Тож розглянемо найбільш частотні випадки.

1. Якщо ви потрапите під кригу самі.

– не впадайте в паніку й мисліть конструктивно;

– позбавтеся від зайвого вантажу;

– утримуючись на поверхні, досягніть краю ополонки з більш
міцною кригою;

– розкиньте руки в сторони, щоб спертися передпліччями й плечима
на кригу;

– постарайтеся лягти на кригу грудьми або спиною,

– якщо крига слабка, підламуйте її поступово в напрямку до
берега й спробуйте вибратися ще раз, коли відчуєте, що вона міцніша;

– у вузькій ополонці спробуйте надати тілу горизонтального
положення, зіпершись ногами в протилежний край, при цьому ногами слід
робити м’які плавальні рухи;

– витягніть на кригу спочатку одну ногу, потім іншу;

– швидко відкатіться якомога далі від краю ополонки й починайте
відповзати від провалля;

– покличте на допомогу й спробуйте дістатися людських помешкань;

: @ B D P ^ r ? U e f

gdz3—

gd1D? f

oe

&

&

????????????

????????????

????????????

????????????

h”

h”

????????????

????????????

????????????

? обов’язково відігрітися, обробити обморожені ділянки та
звернутися до медичного закладу.

2. Якщо ви надаєте допомогу потерпілому:

– до місця пролому наближайтесь поповзом на животі з розкиненими
в сторони руками й ногами, впоперек під себе радше підкласти дошку,
лижну палку , лижі тощо;

– наблизившись на достатню відстань, киньте йому один кінець
мотузки, ременя, зв’язані брюки, шарфи, довгий і міцний одяг;

– якщо будете подавати дерев’яні предмети (жердини, дошку, лижі,
драбину) штовхайте їх, розташувавши впоперек, до місця провалення;

– щойно потерпілий учепився за поданий предмет, починайте без
різких рухів тягти його поповзом;

– не залучайте на допомогу інших, доки не досягнете безпечної
зони, крига може не витримати кількох людей , що перебувають в одному
місці;

– при відсутності засобів порятунку, кілька осіб можуть лягти
ланцюжком, одне за одним, утримуючи одне одного за ноги;

– до ополонки слід діставатися поповзом.

3. Допомога людині, яку витягли з води

Порятованого слід негайно переодягти в сухий теплий одяг, взуття.
Обробивши обморожені ділянки, поступово зігрійте, посадіть неподалік від
вогню чи джерела тепла. Дайте багато теплого підсолодженого тонізуючого
питва. Негайно доправте постраждалого до лікарні.

ПЕРЕОХОЛОДЖЕННЯ ОРГАНІЗМУ ТА ОБМОРОЖЕННЯ

Щорічно до лікувальних закладів України надходять постраждалі з різними
стадіями обмороження. За спостереженнями медиків кількість таких хворих
збільшується одразу у декілька разів у періоди різких похолодань.
Інформаційно: за зимовий період 2006-2007 років в Україні були
зареєстровані понад 10000 випадків переохолодження та обмороження. Понад
1000 людей загинуло. Впритул наблизився до держави зимовий період
2007-2008 років із морозами та складними погодними умовами. Щоб уникнути
переохолодження й обмороження, фахівці рекомендують більше про це
дізнатися та дотримуватись основних правил поведінки в умовах низьких
температур.

Що таке обмороження?

Обмороження – це пошкодження будь-якої частини тіла (включно до
відмирання тканин), яке виникає внаслідок впливу низьких температур
оточуючого середовища. Найчастіше обмороження виникає при температурі
повітря нижче – 100С-200С. При довготривалому перебуванні на відкритому
повітрі, особливо за умов високої вологості та сильному вітрі,
обмороження може виникнути восени та навесні при температурі повітря
вище нуля. Статистика свідчить про те, що навіть усі важкі обмороження з
ампутацією кінцівок виникають, коли людина перебуває у стані важкого
алкогольного сп’яніння.

Ступені обмороження.

Обмороження І ступеню (найбільш легкий випадок) частіше виникає при
недовготривалому впливі низької температури на організм людини. Уражена
ділянка шкіри бліда, після відігрівання червоніє, в деяких випадках має
темно-червоний відтінок, починається розвиток набряку. Омертвіння шкіри
не виникає. Наприкінці тижня після обмороження може розпочатися незначне
шелушіння шкіри. Повне одужання відбувається на 5-7 день по обмороженні.
Перші ознаки такого обмороження – відчуття печіння, поколювання з
подальшим онімінням ураженої ділянки тіла. Потім виникають зуд шкіри та
незначний або сильний біль.

Обмороження ІІ ступеню виникає при більш тривалому контакті з холодом.
На початковій стадії виникає блідість, охолодження та втрата чутливості
в ділянці тіла, але ці прояви виникають при всіх ступенях обмороження.
Тому найбільш характерна ознака ІІ ступеню травми – це виникнення в
перші дні після обмороження пухирів, наповнених прозою рідиною. Повне
відновлення шкіри відбувається протягом 1-2 тижнів без грануляцій та
рубців. При обмороженні ІІ ступеню після відігрівання виникає біль,
більш інтенсивний та тривалий ніж при травмі І ступеню. Має місце
свербіння та печіння шкіри.

При обмороженні ІІІ ступеню тривалість періоду впливу холоду та зниження
температури ураженої ділянки організму людини збільшується. Пухирі, що
виникли на початковій стадії, заповнені рідиною з кров’ю, їхнє дно
фіолето-червоного кольору, нечутливе до дотику. Відбувається відмирання
всіх елементів шкіри з виникненням опісля одужання на цих місцях
грануляцій та рубців. Уражені нігті знов не відростають або відростають
деформованими. Відторгнення тканин, що відмерли, закінчується на 2-3
тижні, після чого розпочинається рубцювання, яке триває до одного
місяця. Інтенсивність та тривалість болю більш виражена ніж при
обмороженні ІІ ступеню.

Обмороження IV ступеню виникає при довготривалому впливі холоду,
зниження температури в уражених ділянках тіла при ньому найбільше. Воно
часто поєднується з обмороженням ІІІ і ІІ ступенів. Відмирають усі
прошарки м’яких тканин, нерідко уражаються кістки та суглоби. Уражена
ділянка тіла темносинього кольору, інколи з мармуровим малюнком. Набряк
виникає одразу після відігрівання і швидко збільшується. Температура
ураженої ділянки шкіри значно нижча ніж на прилеглих частинах тіла.
Пухирі виникають на менш уражених ділянках, де виникло обмороження
ІІІ-ІІ ступенів. Відсутність пухирів при швидко та значно поширеному
набряку, відсутність чутливості свідчать про наявність обмороження IV
ступеню. Під час довготривалого перебування людини під впливом низької
температури виникають не тільки місцеві ураження частин тіла, але і
загальне охолодження організму. Під загальним охолодженням розуміють
стан, який виникає при зниженні температури тіла нижче 340 С.

Перша допомога при обмороженнях

Дії при наданні першої медичної допомоги відрізняються в залежності від
ступеню обмороження, стану загального охолодження організму людини, його
віку та наявних хвороб. При наданні першої допомоги необхідно припинити
дію охолодження, зігріти кінцівки для відновлення кровообігу в уражених
холодом тканинах із метою попередження розвитку інфекційних ускладнень.
У першу чергу слід направити постраждалого до найближчого теплого
приміщення, зняти з нього взуття, верхній одяг, шкарпетки та рукавички.
Одночасно з проведенням заходів першої черги треба викликати швидку
медичну допомогу для проведення кваліфікованих заходів щодо рятування
постраждалого. При обмороженні І ступеню, ділянки тіла, що охолоджені,
необхідно зігріти до почервоніння теплими руками, легким масажем,
розтиранням тканиною з вовни, диханням, а потім накласти ватно-марлеву
пов’язку.

При обмороженні II-IV ступеню швидке зігрівання, масаж або розтирання не
робіть. Слід накласти на уражену поверхню теплоізолюючу пов’язку (шар
марлі, товстий шар вати, знов шар марлі, а зверху клейонку або
прогумовану тканину). Уражені кінцівки зафіксуйте за допомогою підручних
засобів (шматок дошки або фанери, щільний картон), які накладаються та
фіксуються зверху пов’язки. Для теплоізоляції можна використовувати
ватники, куфайки, вовняну тканину тощо. Ураженим дають пити теплу
рідину, гарячу їжу, невелику кількість алкоголю, таблетку аспірину або
анальгіну, по 2 таблетки „Но-шпи” або папаверину. Не потрібно розтирати
уражених снігом, тому що кровоносні судини верхніх та нижніх кінцівок
можуть постраждати. Не можна застосовувати швидке зігрівання обморожених
кінцівок біля багаття, безконтрольно застосовувати грілки та інші
джерела тепла, тому що це погіршує перебіг обмороження. Не
рекомендується, як неефективний, варіант першої допомоги – застосування
олій та жирів, розтирання кінцівок спиртом при глибокому обмороженні.
При загальному охолодженні організму людини легкого ступеню достатньо
ефективним методом лікування є зігрівання постраждалого в теплій ванній
при початкової температурі води 240 С, поступово температуру води
збільшують до нормальної температури тіла людини. В разі наявності у
постраждалого середнього або важкого ступеню охолодження, з порушенням
дихання та кровообігу, людину необхідно швидко відвезти до лікувального
закладу.

„Залізне обмороження”

Взимку реєструються холодові травми, що виникають при контакті теплої
шкіри з холодним металом. Як тільки дитина візьметься голою рукою за
залізяку або лизне її язиком, вона міцно прилипне до неї. Звільнитися
можна тільки відірвавши предмет разом зі шкірою. Виникає жахлива картина
– дитина плаче від болю, скривавлені руки та обличчя призводять батьків
до стану шоку. На щастя, „залізна” рана не часто буває глибокою, проте
все одно її необхідно терміново продезінфікувати. Спочатку промийте рану
теплою водою, потім перекисом водню, який очистить рану від бруду. Добре
допомагає застосування гемостатичної губки, але можна використовувати
складений у декілька шарів стерильний бинт, який необхідно притиснути до
рани та тримати до повної зупинки кровотечі. Якщо поранення велике,
необхідно звертатися до лікаря.

Якщо дитина самостійно не відірвала від себе залізяку, а голосно кличе
на допомогу, ваші правильні дії допоможуть запобігти виникненню великих
поранень. Не відривайте дитину від залізяки, а полийте на прилипле місце
теплу воду. Метал після зігрівання звільнить свою жертву. Говорячи про
металеві предмети, необхідно нагадати, що взимку вони відбирають у
дитини тепло. Тому неможна давати дітям дитячі заступи з металевими
ручками, металеві частини санчат накривайте тканиною. Не дозволяйте
дітям довго кататися на каруселях та гойдалках, лазити металевими
сходами споруд на ігрових майданчиках. Обов’язково захищайте руки дитини
рукавичками.

Профілактика переохолодження та обмороження

Існує декілька простих правил, виконання яких дозволить уникнути
переохолодження та обмороження при сильному холоді: не вживайте
алкогольних напоїв – алкогольне сп’яніння сприяє високій утраті тепла, в
той же час викликає ілюзію тепла. Додатковим негативним фактором є
неможливість сконцентруватися на перших ознаках обмороження; не паліть
на морозі – паління зменшує периферійну циркуляцію крові і робить
кінцівки більш уразливими до дії холоду; носіть просторий одяг – це
сприяє нормальній циркуляції крові. Одягайтеся так, щоб між шарами одягу
залишався прошарок повітря, який утримує тепло. Верхній одяг бажано
носити непромокаючий. Тісне взуття, відсутність устілки, брудні
шкарпетки можуть створювати передумови обмороження. Особливу увагу до
взуття необхідно приділяти особам, в яких сильно пітніють ноги. У взуття
необхідно вкладати теплі устілки, а замість бавовняних шкарпеток одягати
вовняні – вони поглинають вологу та залишають ноги сухими. Не виходьте
на мороз без рукавичок та шарфу. Найкращий варіант – рукавички з
водовідштовхуючої тканини, яка не пропускає повітря, з хутром всередині.
Рукавички зі штучних матеріалів погано захищають від морозу. У вітряну
погоду відкриті ділянки тіла змащуйте спеціальним кремом. Не носіть на
морозі металевих (у тому числі золотих та срібних) прикрас. По-перше:
метал охолоджується до низьких температур швидше ніж тіло, внаслідок
чого можливе „прилипання” цих предметів до шкіри з виникненням почуття
болю та холодових травм. По-друге, перстені на пальцях затрудняють
циркуляцію крові та сприяють обмороженню кінцівок. Використовуйте
допомогу друзів. Слідкуйте за обличчям друзів, особливо за носом, вухами
та щоками, звертайте увагу на зміну їх кольору, а друзі повинні
слідкувати за станом вашого обличчя. Не дозволяйте обмороженому місцю
знов замерзнути, це може призвести до більш значних пошкоджень. Не
знімайте на морозі взуття з обморожених ніг – вони розпухнути і ви не
взмозі будете знов взутися. Необхідно найшвидше потрапити до теплого
приміщення. Якщо замерзли руки – спробуйте відігріти їх під пахвою.

Повернувшись додому після довготривалої прогулянки по морозу,
обов’язково впевніться у відсутності обмороження кінцівок, спини, вух та
носа. В разі необхідності своєчасно розпочинайте лікування обмороження.
Несвоєчасне надання допомоги може призвести до гангрени та втрати
кінцівки. Якщо під час перебування на відкритому повітрі ви відчуваєте
початок переохолодження, негайно зайдіть до теплого приміщення –
магазину, кафе, під’їзду – для зігрівання та огляду місць потенційного
обмороження. Якщо у вас зламалася машина на значній відстані від
населеного пункту або в незнайомій місцевості, краще залишатися в ній та
викликати допомогу по телефону або чекати іншого автомобіля. Ховайтеся
від вітру. На вітрі вірогідність обмороження зростає. Не мочіть шкіру –
вода проводить тепло швидше ніж повітря. Не виходьте на мороз із вологим
волоссям. Вологий одяг і взуття (наприклад, людина впала у воду)
необхідно зняти, витерти людину, при можливості переодягнути її в сухий
одяг та якнайшвидше доставити до теплого приміщення. У лісі необхідно
розпалити багаття, роздягнутися і висушити одяг. Під час сушіння одягу
енергійно робіть фізичні вправи та обігрівайтесь біля вогню. Доцільно
взяти з собою на довготривалу прогулянку змінні шкарпетки, рукавички та
термос із гарячим чаєм. Перед виходом на мороз бажано поїсти – вам
необхідна додаткова енергія. Слід враховувати, що у дітей терморегуляція
ще не налагоджена, а в осіб похилого віку при деяких хворобах порушена.
Ці категорії найбільш піддаються обмороженню та переохолодженню, тому
враховуйте це під час планування прогулянок узимку. Пам’ятайте, що
перебування дитини на морозі не повинно перевищувати 15-20 хвилин, потім
потрібно зігріти її в теплому приміщенні.

Врешті-решт пам’ятайте, що найкращий спосіб вийти з неприємної ситуації
– це до неї не потрапляти. Якщо ви не любите екстремальних відчуттів, то
у великий мороз не виходьте з приміщення без потреби!

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020