UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕкспресіонізм (реферат)
АвторRoman
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось19259
Скачало970
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Експресіонізм

 

План

 

Вступ

 

1. Зародження експресіонізму

 

2. Філософське обгрунтування експресіонізму

 

3. Поет-експресіоніст Г. Бенн

 

4. Сучасний експресіонізм

 

5. Експресіонізм в архітектурі

 

Список використаної літератури

 

Вступ

 

Експресіоні?зм (від франц. expression - вираження, виразність) —

літературно-мистецька стильова тенденція авангардизму, що сформувалася в

Німеччині на початку ХХ століття. Основний творчий принцип

експресіонізму — відображення загостреного суб'єктивного світобачення

через гіпертрофоване авторське «Я», напругу його переживань та емоцій,

бурхливу реакцію на дегуманізацію суспільства, знеособлення в ньому

людини, на розпад духовності, засвідчений катаклізмами світового

масштабу початку ХХ ст.

 

Визначальні риси експресіонізму:

 

• зацікавленість глибинними психічними процесами;

 

• заперечення як позитивізму, так і раціоналізму;

 

• оновлення формально-стилістичних засобів, художньої образності та

виразності, часом непоєднуваних між собою, як глибокий ліризм і

всеохоплюючий пафос;

 

• суб'єктивізм і зацікавленість громадянською темою.

 

В літературі український експресіонізм започаткував В. Стефаник, який

від декадентських поезій у прозі перейшов на засади експресіонізму.

Класичний експресіонізм утвердив О. Туринський повістю «Поза межами

болю». У стильову течію експресіонізму частково вписується творчість М.

Куліша («97»), частково — М. Бажана (збірка «17-й патруль»), а особливо

проза М. Хвильового(зокрема твір "Я (Романтика)"), І. Дніпровського, Ю.

Липи, Т. Осьмачки.

 

1. Зародження експресіонізму

 

Перші паростки експресіонізму можна виявити в художніх експериментах

митців Росії і Західної Європи початку XX ст. Майбутні експресіоністи

об'єднувалися навколо впливових художніх журналів у своєрідні

товариства. Так з'явилися перші об'єднання «Міст» (Е. Хеккель, Е.

Кірхнер, М. Пех-штейн), «Синій вершник» (В. Кандинський, Ф. Марк, А.

Макке), «Штурм» (О. Кокошка).

 

У перші роки свого розвитку експресіонізм існував як форма

індивідуального протесту проти капіталістичної дійсності, жорстокості,

зла. Початок першої світової війни привніс у творчість експресіоністів

теми протесту проти війни, приреченості людини, смерті. Не аналізуючи

соціально-політичної природи війни, вони засуджували її як вбивство

людини людиною. Ця властивість раннього експресіонізму приваблювала тоді

німецьких письменників Г. Зегерс, К. Манна, Б. Брехта, С. Цвейга, які

саме у межах цього напряму починали свій творчий шлях. Однак пізніше

деякі з них відійшли від експресіонізму, який не міг задовольнити їх

насамперед тому, що такі митці, як, наприклад, Зегерс і Брехт, вже на

початку творчого шляху прагнули до глибокого аналізу соціальних

суперечностей свого часу. Орієнтація ж експресіонізму на протест заради

протесту, на релігійно-містичні мотиви, на свідоме відокремлення людини

від зовнішнього світу не могла задовольнити соціальне зрілих митців.

Суперечливість світоглядних засад експресіонізму гостро виявилася

згодом. У фашистській Німеччині було заборонено чимало творів

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ