UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтановлення та розвиток хореографічного мистецтва (реферат)
АвторRoman
РозділМузика, теорія та історія музики
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось24793
Скачало1636
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Становлення та розвиток хореографічного мистецтва

 

Хореографія (від грец. "??????" – танець і "?????" – пишу)

інтерпретується як танцювальне мистецтво взагалі.

 

Хореографічне мистецтво – це дуже об'ємне поняття, яке містить балет,

мистецтво народного сучасного танцю.

 

Хореографія сформулювала цілу систему специфічних засобів і прийомів,

свою художньо виразну мову, за допомогою чого створюється хореографічний

образ, який виникає з музично-ритмічних рухів. Він має

умовно-узагальнений характер і розкриває внутрішній стан і духовний світ

людини. Основу хореографічного образу складає рух, який безпосередньо

пов'язаний з ритмом.

 

Специфічною особливістю мистецтва хореографії є її безпосередній зв’язок

з музикою, яка допомагає розкрити хореографічний образ у всій яскравості

і повноті, впливає на його темпоритмічну побудову.

 

При аналізі музичного мистецтва йшлося про існування важливого зв'язку

композитор – виконавець. У хореографії цей зв'язок значно ускладнюється,

адже між композитором і виконавцем з'являється постать хореографа. Саме

цей «потрійний союз» і робить хореографію видом мистецтва.

 

Перші свідчення про зародження мистецтва хореографії відсилають нас до

глибокої давнини, коли у доісторичну добу танець виконував певну

ритуальну функцію. Ця тенденція мала своє продовження і розвиток у

культурах Стародавніх Єгипту і Греції, тоді як у Стародавньому Римі

танець вже починає сприйматися як видовище.

 

Середньовіччя накладає на хореографічне мистецтво табу – заборону, хоча

народний танець, незважаючи на будь-які перешкоди, продовжує свій

розвиток (ця ситуація певною мірою стала основою для відомого роману В.

Гюго «Собор Паризької Богоматері»).

 

Процес відновлення мистецтва хореографії пов'язаний з добою Відродження,

але справжній його розвій починається у XVII ст., коли у Франції було

створено Королівську академію танцю (1661).

 

Новерр Жан Жорж (1727–1810) – французький хореограф, реформатор

західноєвропейського балету. Його теоретичні та художні пошуки були

пов'язані з розробкою двох важливих складових балетного мистецтва:

феномену ритму і концепції природних даних танцівника. Згідно з позицією

Ж. Ж. Новерра, професійна майстерність виконавця повинна органічно

поєднуватися з емоційним началом, що сприятиме процесу створення

повноцінного художнього образу. Теоретичні міркування щодо природи і

специфіки балетного мистецтва були викладені хореографом на сторінках

роботи «Листи про танець». Розвідки Ж. Ж. Новерра у розробці жанрової

структури балету мали значний вплив на подальший розвиток

хореографічного мистецтва.

 

Академією була розроблена основна система класичної хореографії і

закладено фундамент балету (від фр. і лат. – танцюю), який має свою

жанрову структуру:

 

Хореографія – це своєрідна метатеорія балетного мистецтва, яке поряд з

класичним і народно-характерним танцем використовує елементи пантоміми

тощо.

 

Становлення і розвиток мистецтва балету пов'язані з культурами Італії,

Англії, Австрії та особливо Франції. Саме у цій країні розпочався процес

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ