UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСпасо-Преображенський собор у Чернігові (реферат)
Автор
РозділАрхітектура, містобудування
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось9349
Скачало909
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

обору вражають величчю: криволінійні поверхні численних арок

ритмічно повторюються, підкреслюючи висоту середньої частини храму. Усі

внутрішні поверхні стін, склепінь і стовпів мали фресковий розпис. Дуже

багатою була кольорова палітра інтер’єру, розписи якого доповнювалися

яскравою підлогою з кольорового каміння та полив’яних керамічних плиток

– смальти. Хори було обгороджено різьбленими плитами червоного кольору,

колони було зроблено з білого мармуру і мали різьблені капітелі.

 

f

 

h

 

f

 

1917 року, були мощі князя Ігоря Ольговича і митрополита Костянтина, які

знаходилися в землі біля стін храму, а також мощі святителя Феодосія

Углицького, чернігівського архієпископа, які лежали відкритими в соборі

(у срібній раці вагою понад 240 кг).

 

Крім мощів тут зберігалася й дуже шанована на Чернігівщині чудотворна

ікона (з середини XVII ст.) Ріпкинської Божої Матері.

 

Окремо варто сказати й про так звану Смоленську ікону Божої Матері. За

часів Київської Русі зображення Одигітрії до Спасо-Преображенського

собору Чернігова привезла 1046 року донька візантійського імператора

Костянтина Мономаха Анна, яка вийшла заміж за князя Всеволода

Ярославовича. Їхній син Володимир Мономах у 1097 році почав князювати в

Смоленську, де збудував храм, у який перевіз з Чернігова цю ікону і яка

відтоді почала називатися Смоленською. Вважається, що завдяки їй у 1239

році хан Батий не зміг узяти Смоленськ. Спаський собор протягом століть

зазнав багато руйнацій та перебудов. У 1239 році, під час навали хана

Батия, було поруйновано склепіння і знищено бані.

 

Під час відновлення у XVII столітті вже надбудовано апсиди і зведено

барокові бані. Значно перебудовано храм і після пожежі 1750 року.

Наприкінці XVIIІ століття було надбудовано сходову вежу з

північно-західного фасаду, таку ж зведено й на місці зруйнованої

хрестильні з півдня, зроблено нові верхи, усі фасади потиньковано й

побілено. У 1818 році біля західного, північного і південного порталів

зведено просторові тамбури, а в кінці ХІХ століття позолочено верхи і

собор набув сучасного вигляду. Не менш бурхлива доля спіткала й

внутрішнє оздоблення та іконостас храму.

 

Здавна за стародавнім звичаєм, у соборі вивішувалися прапори захисників

міста. Навіть на початку ХХ століття тут зберігалися козацькі прапори:

18 прапорів чернігівського ополчення часів війни з Наполеоном і 11

прапорів ополчення часів Кримської війни 1853-1856рр.

 

У ризниці храму зберігалося багато богослужбових предметів із коштовних

матеріалів, подарованих у різні часи жителями міста та почесними

гостями. Ці предмети мали велику художню та історичну цінність, але, на

жаль, залишилося їх дуже небагато. І знаходяться вони нині в

Чернігівському історичному музеї. Серед них є унікальна робота місцевих

ювелірів 1771 року – оклад Євангелія з рельєфними зображеннями. З опису

в літературі відомо, що у вівтарі храму була срібна з позолотою

дарохранильниця у вигляді двох’ярусного саркофага вагою 16,5 кг,

подарована храму в 1782 році, а також хрест від 1638 року, соборне

-----> Page:

[0] 1 [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ