КУРСОВА РОБОТА
на тему
Електронний трейдинг – сучасна технологія біржової торгівл
зміст
вступ
1 ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ.
2 РОЗВИТОК БІРЖОВОГО ЕЛЕКТРОННОГО ТРЕЙДИНГУ В УКРАЇНІ.
3 ОСНОВНІ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОЇ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ.
3,1 Система «АТС»
3,2 Система «глобекс»
4 Висновки.
ВСТУП
Історія електронної біржової торгівлі нараховує 10 років. Це одне з
новітніх явищ у розвитку техніки проведення операцій на міжнародних
товарних біржах. По суті, це принципово новий підхід до процесу ведення
біржового торгу. ЕОМ знайшли застосування в біржовій торгівлі задовго до
появи першої електронної біржі. Але в той час вони виконували лише
допоміжні функції, тобто сприяли функціонуванню товарних бірж,
забезпечуючи швидкий доступ до інформації і визначений порядок роботи.
Аж до недавнього часу комп’ютерна технологія використовувалася біржами
тільки для висвічування на електронних табло і передачі по засобах
зв’язку біржових цін, що формуються в “кільці”, і цін на біржові товари
найбільших дилерів, а також для обліку біржових угод і контролю та
регулювання портфеля активів у рамках самих фірм-членів біржі. Гарним
прикладом служить всесвітньо відома система інформації агентства
“Рейтер”. Установивши в себе в офісі спеціальний термінал, підключений
до інформаційного каналу агентства, ви одержуєте можливість “бути
присутнім” на торгах найбільших світових бірж, знати поточні ціни
найбільших фірм-дилерів на біржові товари, а також у числі перших
дізнаватися політичні й економічні новини. Вчасно виявлена тенденція
зміни ціни на який-небудь товар може зіграти в діяльності підприємства
величезну роль, але для виявлення такої тенденції фахівцю необхідне,
насамперед, регулярне джерело свіжої інформації. Тому значення
рейтеровского термінала, хоча його установка і функціонування вимагають
визначених фінансових витрат, не можна недооцінювати. Досвід
використання таких терміналів мається в практиці зовнішньоторгівельних
об’єднань. Наприклад, у ВВО “Разноімпорт” (Росія), що займається
експортом і імпортом кольорових металів, у відділі кон’юнктури і цін
установлений термінал агентства “Рейтер”, завдяки чому співробітники
відділу, знаходячись у Москві, за кілька тисяч кілометрів від Лондона,
мають можливість безпосередньо спостерігати за ходом торгів на
Лондонській біржі металів (із запізнюванням у часі усього в 1-2
хвилини). Інформаційні системи типу “Рейтер” дають можливість
спостерігати за ходом біржових торгів, але не брати участь у них.
Традиційно сама біржова торгівля здійснювалася у визначеному біржею
місці й у визначений час шляхом безпосереднього спілкування між собою
брокерів. Проблема автоматизації безпосередньо самого процесу торгівлі в
біржовому колі виникла відносно недавно і довгий час знаходилася в
обговоренні. Однак у 1985 році початку функціонувати перша електронна
біржа, і в даний час процес автоматизації йде дуже активно як на знову
виникаючих біржах, так і на вже існуючих. І ті, і інші зацікавлені в
тім, щоб залучити до себе клієнтів з усього світу, знизити операційні
витрати і підвищити якість виконання замовлень. Останні досягнення в
комп’ютерній технології змістили акценти в обговоренні даної проблеми з
питань технічної осуществимости на питання принципів роботи і структури
електронної біржі
1 ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ
ЕЛЕКТРОННОЇ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ
За майже п’ятисотрічну історію функціонування бірж учасники торгівлі
використовували лише кілька технологій проведення біржових торгів. Це
було зумовлено їхньою консервативністю, вони не могли поголитися на
відміну традиційних публічних біржових торгів в обмеженому колі знайомих
між собою біржових брокерів. Закритість (клубність, елітарність)
біржової торгівлі дозволяла ретельно вивчати кандидата у нові члени
біржі, оскільки процедура вступу, крім детального ознайомлення з
бізнесом претендента, передбачала обов’язкові рекомендації двох відомих
та шанованих біржовиків.
Зважаючи на цю обставину, не дивлячись на всі досягнення
науково-технічного прогресу, комп’ютеризацію та глобалізацію фінансового
і товарного ринків, майже до 90-х років ХХ-го століття на провідних
фондових та ф’ючерсних біржах світу зберігалася публічна торгівля з
фізичною присутністю торговців у біржовій залі. Основними технологіями
торгівлі, які використовуються на міжнародних та національних біржових
ринках, є метод відкритого викрику, балансуючий метод, або “подвійний
аукціон” та система ” маркет – мейкерів “.
Однак з початком 90-х років, – періоду, коли, власне, і почала
зароджуватися нова економіка, – провідні міжнародні біржі, які до того
часу були одними з перших представників інфраструктури ринку, що успішно
використовували комп’ютерні технології для прискорення процесів
отримання та розповсюдження інформації про біржові ціни, здійснення
операцій обліку, контролю та розрахунків за біржовими угодами,
інтенсивно займаються впровадженням електронного трейдингу. І саме
фондові біржі допустили до лістингу та продемонстрували вибухове
зростання капіталізації Internet-компаній.
Сьогодні процес інфраструктурних змін на світовому фінансовому ринку
різко загострився. Це пов’язано з глобалізацією, зростанням конкуренції
між біржами та бурхливим зростанням on-line торговельних систем.
Підвищилася не тільки швидкість доступу, але й швидкість обороту
капіталу. Ринки стали динамічнішими, структурованими, більш ліквідними.
Зміна структури інвесторів призвела до становлення нових моделей
розвитку бізнесу та ринку в цілому.
В старій моделі індивідуальний інвестор був відділений від біржового
торговельного майданчика, натомість брокер – член біржі – мав найкращі
умови доступу до інформації, основними клієнтами його були інституційні
інвестори, промислові та торговельні ТНК. Internet – технології уже
сьогодні поставили всіх у приблизно однакові умови. Котирування, звіти і
дослідження стали доступні всім бажаючим, через маржинальну систему
торгівлі знизилась цінова планка доступу, комунікації стали масовими,
швидкими темпами йде процес формування нового інвестиційного
співтовариства.
Сьогодні уже нікого не здивує отримання будь-яким користувачем Internet
в Україні інформації з web – сторінок бірж у режимі “on-line”.
Наприклад, на сторінці Чиказької торговельної палати ( HYPERLINK
“http://www.cbot.com” www.cbot.com ), Європейської біржі (EURONEXT •
LIFFE) ( HYPERLINK “http://www.euronext.com” www.euronext.com ) можна
отримати необхідну інформацію щодо біржових цін та курсів на основні
контракти, ознайомитися з правилами роботи цих бірж, оригіналами
ф’ючерсних контрактів на всі базові активи, повідомленнями про ризики,
видами спекулятивних та хеджевих рахунків, системами маржевих внесків,
основними учасниками біржової торгівлі, інструктивними матеріалами щодо
здійснення спекулятивних та хеджевих операцій тощо.
Революційні зміни у системах та засобах зв’язку дозволили через
синхронізацію торгів об’єднати біржові ринки, які діють у певний час
доби та на різних континентах земної кулі, у єдиний світовий біржовий
ринок, що функціонує цілодобово. До цього часу на світовому фінансовому
ринку чітко виявляються якісні зміни, які уже не можна ігнорувати.
Розвиток Internet як глобального середовища розподілу фінансових
трансакцій та інвестицій призвів до переміщення фінансових ринків у
Мережу. Розвиток мережних технологій випередив наявні концепції розвитку
грошового та фондового ринків, зумовив їх трансформацію та перегляд
самих основ біржової торгівлі.
Гостру конкуренцію старим товарним ф’ючерсним та фондовим біржам
створили Альтернативні Торговельні Системи (ATS – Alternative Trading
Systems). Технологія електронної торгівлі є у десятки разів дешевшою від
стандартної біржової торгівлі, передусім, для користувачів. Особливо
популярною бізнес – моделлю на фондовому ринку є Електронні
комунікаційні мережі (ЕСМ – Electronic Communication Networks). Саме ця
технологія електронного трейдингу є основною на фондовому ринку України
(ПФТС – Перша фондова торговельна система), залишивши далеко позаду за
обсягами торгівлі 26 традиційних фондових бірж.
У сфері надання інформаційних послуг конкурентами бірж також є відомі
інформаційні агентства. Наприклад, інформаційне агентство Рейтер
(Reuters) надає своїм клієнтам ще ширший спектр послуг. Встановлений у
його головному офісі спеціальний термінал, підключений до відомих бірж,
крім отримання інформації про поточні біржові ціни та курси, політичні
та економічні події, що на них впливають, дає можливість бути віртуально
присутнім на біржових торгах, бачити виконання власних замовлень
біржовими брокерами.
Однак інформаційні системи Reuters, Tenfore, Bloomberg, Dow Jones не
дають можливості реально здійснювати операції купівлі-продажу біржових
контрактів. Після довгих та гострих дискусій , які досі є незавершеними,
біржовики згодилися на нову технологію – біржовий електронний трейдинг,
– яку вирішили випробувати на новій біржі.
Станом на 31 грудня 1992 року у світі нараховувалось 27 товарних бірж,
що використовують системи електронної торгівлі. Нові електронні системи
були введені на товарних біржах Австрії, Бельгії, Фінляндії, Італії,
Японії, Сінгапуру, Іспанії, Швеції, США і Великобританії. Найперша
система була встановлена на Новозеландській ф’ючерсній і опціонній
біржі. Ця система початку функціонувати в січні 1985 року. З великих
електронних систем, введених у дію в останні 2-3 року, можна перелічити
наступні: система “Глобекс” на Чиказькій комерційній біржі, система
“Проект А” у Чикагській торговельній палаті і система “ЕКСЕЗ” на біржі
“НАЙМЕКС”. З 27 товарних бірж, що використовують у даний час системи
електронної торгівлі, 21 є цілком автоматизованої, тобто торгівля на цих
біржах ведеться винятково електронним способом. Це наступні біржі:
Бельгійська ф’ючерсна й опціонна біржа (Belgian Futures and Options
Exchange),
Датський Фонд гарантій фьючерсов і опціонів (Guarantee Fund for Danish
Futures and Options),
Опціонний ринок Фінляндії (Finnish Options Market),
Німецька товарна біржа (Deutsche Terminboerse),
Ірландська ф’ючерсна й опціонна біржа (Irish Futures & Options
Exchange),
Новозеландська ф’ючерсна й опціонна біржа (New Zealand Futures & Options
Exchange Ltd.),
Опціонний ринок Швеції і Великобританії (OM London and OM Sweden),
Італійський ф’ючерсний ринок (Mercato Italiano Futures),
два Іспанських ринки фінансових фьючерсов (Mercado Espanol de Futuros
Financieros Renta Fija S.A. і Mercado Espanol de Futuros Financieros
Renta Variable S.A.),
Зернова біржа в Осаці (Osaka Grain Exchange),
Підрозділ біржі цінних паперів в Осаці (Osaka Securities Exchange),
Біржа цукру в Осаці (Osaka Sugar Exchange),
Австрійська ф’ючерсна й опціонна біржа (Osterreichische Termin und
Optionenboerse),
Асоціація каучуку Сінгапурської товарної біржі (Rubber Association of
Singapore Commodity Exchange),
Швейцарська біржа опціонів і фінансових фьючерсов (Swiss Options &
Financial Futures Exchange),
Токійська товарна біржа (Tokyo Commodity Exchange),
Токійська зернова біржа (Tokyo Grain Exchange),
Міжнародна токійська біржа фінансових фьючерсов (Tokyo International
Financial Futures Exchange),
Підрозділ Токійської фондової біржі (Tokyo Stock Exchange),
Токійська біржа цукру (Tokyo Sugar Exchange).
Інші шість бірж використовують електронні системи в сполученні з
традиційною торгівлею в біржовому “кільці”: або під час звичайних
торгових сесій (тобто паралельно зі звичайними торгами) – так роблять
Чиказька торгівельна палата в системі “Проект А”, лондонська біржа ФОКС
і лондонська біржа ЛІФФЕ тільки по ф’ючерсних контрактах на
довгострокові казначейські облігації Японії; або після закриття
звичайних торгових сесій (тобто на додаток до звичайних торгів) – так
роблять Чикагська торговельна палата і Чиказька комерційна біржа в
системі “Глобекс”, лондонська біржа ЛИФФЕ, американська біржа НАЙМЕКС і
Сіднейська ф’ючерсна біржа. Із шести бірж, що використовують електронну
систему в сполученні зі звичайним біржовим торгом, жодна біржа (з одним
єдиним виключенням) не веде торгівлю жодним контрактом одночасно й у
біржовому “кільці”, і електронним способом. Єдине виключення – це
Чикагська торговельна палата, на якій торгівля ф’ючерсними контрактами
на казначейські облігації йде паралельно в біржовому “кільці” (з
термінами виконання в найближчі місяці) і в електронній системі “Проект
А” (з термінами виконання в більш віддалені місяці).
За 1990-1992 роки кількість систем електронної торгівлі на товарних
біржах різко збільшилося. Більшість нових бірж, торгівля на який
почалася після 1990 року, зволіли використовувати винятково електронні
системи, відмовившись від традиційного біржового “кільця”. Виключення з
цього списку знову утворених бірж складає Бразильська товарна ф’ючерсна
біржа . Хоча вона створена зовсім недавно, по обсягах торгівлі
(традиційно обчислювальним у контрактах) вона зараз займає шосте місце у
світі, і торгівля на ній здійснюється традиційним способом – шляхом
“відкритого вигуку” у біржовому “кільці”. Усі біржі (за винятком
японських), що починали свою діяльність зі звичного біржового “кільця”,
а потім ввели в себе електронні системи, усе-таки зберегли звичний для
всіх торг у біржовому “кільці”
У 2002 р. не залишилось жодної біржі, де не було хоча б деяких елементів
електронного трейдингу.
Комп’ютеризація біржової торгівлі руйнує її закритість, дозволяє
здійснити глобальну концентрацію біржового товару в одному місці земної
кулі, де світовий попит врівноважується світовою пропозицією, створюючи
тим самим справедливу ринкову ціну, на яку орієнтуються виробники та
споживачі товарних ринків, банки, портфельні та стратегічні інвестори.
Ми підтримуємо точку зору В.А. Галанова, що електронний біржовий
трейдинг поступово призводить до наближення біржових товарних та
фондових ринків, відокремлення комп’ютерної торгівлі ф’ючерсними та
опціонними контрактами.
Первинні та вторинні ринки цінних паперів поступово повинні
переміститися у позабіржову торгівлю, що уже відбулося з ринками
сировинних товарів, де основні обсяги гуртової торгівлі сировиною
відбуваються на позабіржових ринках. На товарних ф’ючерсних біржах
торгують похідними строковими фінансовими інструментами. Це ринки
цінових ризиків товарних активі, прогнозні ринки, які дозволяють
хеджувати операції реальних ринків і здійснювати особливо ризикові
інвестиції у права та забов’язання на активи з метою збереження коштів
від інфляції та отримання додаткових доходів.
Саме цей шлях повинен пройти і ринок цінних паперів, на якому сьогодні
чітко виділяється тенденція щодо відновлення рівноваги між Новим та
Старим Світом. На американському, європейському та азійському фондових
ринках відбувається процес консолідації фондових бірж для проведення
операцій з цінними паперами транснаціональних компаній, які уже
ідентифікуються за галузями діяльності, а не за країною їх розташування.
Біржовий та позабіржовий ринки є частинами одного цілого, оскільки
виконують одну із найважливіших економічних функцій, а саме
перерозподіляють фінансові ризики між суб’єктами економіки, мають
подібний склад учасників. Однак цей процес проходить неоднозначно,
оскільки підвищує ризик інвестицій, який, завжди є вищим на
позабіржовому ринку. Останні події на фондовому ринку США (мільярдні
“неточності” при заповненні річних звітів корпорації “Enron”, “Wolrd
com”, які не помітили знані на ринку аудитори), за “ефектом доміно”
зачепили фондовий ринок Європи.
В червні-липні 2002 р. в США були оприлюднені сенсаційні факти. Як
виявилось, провідні корпорації країни були у змові з найбільшими
банками, які допомагали їм показувати недостовірну бухгалтерську
звітність і занижувати витрати. Виходить, що біржі оперували невірними
цифрами! Експерти вважають, що американська економіка коштує у два рази
менше, ніж про це заявляють. Ланцюг скандалів розпочався з енергетичної
компанії “Енрон”, яка оголосила себе банкрутом. І це при тому, що її
активи оцінювалися у 63,4 млрд. дол. Скандал набув політичного
характеру, оскільки “Енрон” був у числі головних спонсорів
Республіканської партії і самого Джорджа Буша… Після “Енрон” в липні
2002 р. оголосила про своє банкрутство “Ворлдком” – компанія із ще
більшими активами – 107 млрд. доларів, вона винна банкам 41 млрд.
Пред’явленні звинувачення і мастодонту американської економіки –
телекомунікаційній компанії “Адельфія”. Були виявленні не лише приписки
та крадіжки, але й незаконні операції з цінними паперами. Поліція
заарештувала 77-літнього засновника Джона Рігаса та його двох синів.
Фондовим біржам буде необхідно провести переоцінку вартості всіх
американських компаній.
Щоб припинити обман акціонерів в США прийнято “Білль про чесний бізнес.
Скандал із штучним завищенням прибутковості показує, що навіть
найдосконаліша техніка не врятовує від шахрайства та нечесності, що
запровадження суперсучасних інформаційних технологій потребує і
абсолютно чесних правил гри, яких повинні добровільно дотримуватися
учасники ринку.
Процеси злиття фондових бірж відбуваються у відповідь на запровадження
сучасних систем електронного трейдингу, якому дедалі більше надають
перевагу інвестори. Через електронні комунікаційні системи ECNs
(electronic Communications networcs) на фондовому ринку США уже сьогодні
здійснюються біля 30% операцій з цінними паперами.
2 РОЗВИТОК БІРЖОВОГО
ЕЛЕКТРОННОГО ТРЕЙДИНГУ В УКРАЇНІ
Враховуючи зазначені реалії щодо розвитку електронного трейдингу на
міжнародних фінансових ринках, український інвестор тепер теж має
можливість інвестувати власні кошти у його інструменти. Зауважимо, що
мова йде не лише про незначну кількість українців з доходами понад
мільйон доларів, більшість з яких давно й активно використовують фондові
інструменти. Маються на увазі фізичні особи з капіталом від 2 до 150
тисяч доларів.
Багато українських компаній (через свої офшорні структури) працюють на
біржових західних ринках досить давно. Вони хеджують свої
експортно-імпортні операції з нафтою та кольоровими металами, отримуючи
додаткові прибутки на опціонах через володіння інсайдерською
інформацією. Здійснювати легальну інвестиційну діяльність безпосередньо
з України неможливо, оскільки юридичні особи повинні отримати дозвіл
(ліцензію) Національного банку України, а фізичні можуть мати рахунки у
зарубіжних банках лише на період перебування за кордоном.
Такий стан справ призвів до того, що сотні тисяч рахунків відкрито за
кордоном без будь-яких дозволів. Поряд із забороною НБУ на здійснення в
Україні строкових операцій з фінансовими активами це суттєво сповільнює
інтеграцію українських ринків до світового, не дає можливості
українським інвесторам вивчити та використати зарубіжний досвід,
отримати навички біржового електронного трейдингу.
Інтерес до цього виду бізнесу в Україні уже помітно зростає. Провідний
сайт щодо допомоги у навчанні електронному трейдингу HYPERLINK
“http://www.internettrading.ru” www.internettrading.ru , – був відкритий
уже після фінансової кризи у грудні 1998 p., і відвідують його близько
ста тисяч користувачів на місяць. Серед відомих консалтингових фірм
можна відзначити такі:
Internet Trading Group ( HYPERLINK “http://www.day-trading.ru/publish”
www.day-trading.ru/publish ) – ринок акцій США, статті, аналітика,
управління портфелем;
StockTeleTrade ( HYPERLINK “http://www.col.ra./incont/indeex.htm”
www.col.ra./incont/indeex.htm ) – ф’ючерс на індекс S&P 500;
K2Kapital.Inc. ( HYPERLINK
“http://www.day-rading.ru/publish/www.k2kapital.com”
www.day-rading.ru/publish/www.k2kapital.com ) – безкоштовна стрічка
новин закордонних ринків, аналітика, котирування.
На тренувальний сайтах, яких створено величезну кількість, можна
безкоштовно або за відносно невелику платню стати учасником гри, що
імітує модель роботи на фондових і ф’ючерсних біржах, позабіржових
системах комп’ютерного котирування цінних паперів.
Більшість учасників фінансового ринку України та інших
постсоціалістичних країн, зокрема в Росії, успішно застосували елементи
електронного трейдингу. В Росії інтернет-трейдинг пройшов чотири стадії
еволюції. Започаткувала інтернет-трейдинг Московська міжбанківська
валютна біржа через створення автоматичного шлюзу для введення замовлень
та отримання ринкової інформації. Уже за перші два роки його існування
частка ринку інтернет-брокерів зросла до 44%, а частка угод, що
укладаються через шлюз – до 63%. До цієї торговельної системи
підключилися сотні брокерських фірм.
Російський інтернет-трейдинг відрізняється від зарубіжних аналогів тим,
що, обслуговуючи тисячі інвестиційних рахунків, надає можливості, які
можна порівняти з можливостями роботи біля біржового терміналу. Перше
покоління інтернет-брокерів було віддаленими терміналами біржі. Друге
покоління інтернет-систем надавало послуги щодо маржинального
кредитування.
Після МБВБ інтернет-трейдинг запровадили Московська фондова біржа, біржа
“Санкт-Петербург” та фондова біржа РТС (Російська торговельна система),
яка, крім торгівлі цінними паперами, у 2001 р. відкрила секцію з
торгівлі ф’ючерсними та опціонними контрактами -FORTS. У результаті
з’явилися нові інтернет-системи, які дозволяли одночасно працювати на
кількох торговельних майданчиках. Це було третє покоління електронного
трейдингу. Сьогодні в Росії більше 130 брокерів пропонують послуги з
інтернет-тредингу, надаючи спеціальний пакет функцій для професійних
учасників ринків, який дозволяє обслуговувати клієнтів, створювати
дилінгові центри, спробувати сили в інтернет-брокерському бізнесі. Це і
є системи четвертого покоління. Інтернет-брокери, конкуруючи між собою і
змагаючись за вибір клієнтів, намагаються надавати їм різноманітні
фінансові послуги в єдиному он-лайновому просторі, плавно переходячи від
роботи в одній системі до роботи в іншій, щоразу отримуючи доступ до
функцій, які найкраще реалізують той чи інший сервіс.
Як бачимо, в Росії досягнуто суттєвого прогресу у запровадженні
біржового електронного трейдингу, чого не можна сказати про Україну.
Біржі України практично не використовують системи електронного
трейдингу.
Як було зазначено вище, у цьому аспекті вони програють ринок
позабіржовим торговельним системам комп’ютерного котирування,
представником яких є ПФТС (Перша фондова торговельна система) –
асоціація, саморегулівна організація (СРО) професійних учасників
фондового ринку України. ПФТС є електронною біржею цінних паперів
України, яка охоплює усі найбільші регіони України та підтримує роботу у
режимі реального часу. Програмне забезпечення ПФТС дозволяє торговцям у
режимі реального часу виконувати такі операції:
виставляти власні котирування й отримувати котирування опонентів;
укладати угоди (акцептувати), підтверджувати двосторонні угоди;
обмінюватися повідомленнями з операторами.
В інформації про результати торгів вказується назва емітента акції або
облігації, код емітента у ПФТС, котирування купівлі, котирування
продажу, ціна останньої угоди, лот останньої угоди, спред у процентах,
обсяги торгівлі в тисячах гривень та штуках, частка у загальному обсязі
торгівлі в ПФТС. Інформацію з ПФТС публікує газета “Бізнес”, журнал
“Фондовий ринок”. Асоціація виробила та щоденно розраховує зведений
фондовий індекс.
Підсумовуючи, варто ще раз підкреслити відому, але не до кінця
усвідомлену в Україні думку – нові інформаційні технології кардинально
змінюють підходи до ведення бізнесу, відкривають нові можливості щодо
його розвитку. Тому, на нашу думку, безперспективним є шлях до
нарощування кількості бірж (на початок року їх кількість досягла
астрономічної цифри – 414), які використовують старі підходи в
організації торгівлі реальним товаром, тобто створюють ще одного
примітивного посередника на гуртових ринках. На часі зробити зміни у
концепціях становлення товарних біржових та фінансових ринках,
передбачивши широке використання електронного біржового трейдингу. Це
завдання стане можливим лише за умови навчання професійних учасників
основних ринків, у т.ч. і підготовки кадрів відповідної кваліфікації
вузами України.
Розвиток інтернет – трейдингу
(стаття з сайту HYPERLINK “http://news.finance.ua”
http://news.finance.ua 02.08.2008)
У квітні-травні кілька інвестиційних компаній дозволять своїм клієнтам
торгувати цінними паперами через інтернет.
Технічно це можливо вже зараз, залишилося заручатися підтримкою фондових
бірж, у першу чергу ПФТС.
У жовтні минулого року Олександр Дорожко з Ужгорода заробив $286 тис. на
падінні акцій IMS Health. Американська комісія цінних паперів і бірж
(SEC) подала на нього в суд, підозрюючи у використанні інсайдерської
інформації, але в цьому випадку цікаво інше. Пан Дорожко провернув всю
операцію дистанційно, користуючись послугами компанії Interactive
Brokers – через інтернет.
ПФТС майже готова
Уже цього року жителі України зможуть торгувати акціями з дому та офісу
через інтернет. Як припустив директор з розвитку ІК “Проспект
Інвестментс” Олег Філатов, швидше за все, перші угоди пройдуть уже у
квітні-травні. Вони будуть проходити на найбільшому в Україні
організованому ринку акцій – біржі Перша фондова торговельна система
(ПФТС).
“Системи, які є в розроблювачів, дозволяють виходити на біржу. Ми
проводили першу пробну угоду ще у вересні минулого року. З Алушти
приєдналися до ринку заявок ПФТС і кілька разів купили та продали акції
“Укрнафти”. У листопаді завели пару своїх клієнтів, відкрили їм рахунку
в себе, у Міжрегіональному фондовому союзі (МФС) і на ПФТС, і від
їхнього імені торгували. Побачили, що угоди проходять. Коли запуститься
інтернет-трейдинг тепер залежить від того, наскільки ПФТС зацікавлена в
прискоренні процесу”, – відзначив пан Філатов.
Біржа не проти. Тиждень назад її президент Ірина Зоря офіційно заявила,
що в 2008 р. найбільш важливим є підключення брокерських систем до ринку
заявок ПФТС. “Всю другу половину року відбувалося відпрацьовування,
спільна робота із брокерськими системами. Учасники ринку хочуть, щоб
клієнти мали можливість прямо працювати з біржею”.
Представник біржі, що побажав залишитися невідомим, розповів, що ПФТС
уже створила найнеобхідніше для запуску інтернет-торгівлі – ядро і шлюз.
Ядро – це програмний продукт, що дозволяв би проводити угоди в режимі
реального часу та зводити між собою ордери тисяч клієнтів. У свою чергу
шлюз – це якийсь пристрій, комутатор, що видає торговцям через інтернет
доступ на сервер біржі. “Функції ядра виконує наша система ринку заявок.
Крім того, ми поки єдині в Україні, хто створив шлюз. Зараз іде
тестування систем і розробка нормативної бази”, – розповів він.
Софт для торгівлі
Друга необхідна частина для запуску інтернет-трейдингу – програми, які
повинні закуповувати брокерські компанії. Вони дозволяють торговцеві
приєднатися через шлюз до біржі, а клієнтам – до нього. У результаті
клієнти одержують опосередкований доступ до торгівлі акціями. За словами
Олега Філатова, ПФТС протестувало дві брокерські системи – Smart Trade
(розроблювач “IT Інвест”, Москва) і QUIK (Новосибірськ). У перспективі
передбачається перевірка третього продукту – Net Investor (розробка
“МФД-інфоцентр”).
Директор інвестиційної компанії Galt&Taggart Securities Сергій Лесик
розповів, що його компанія вже обслуговує своїх клієнтів через QUIK. Він
відмовився рекламувати продукт, але зізнався, що його довелося
адаптувати до українських умов.
Навпаки, пан Філатов не став приховувати, що саме “Проспект Інвестментс”
просуває в Україні Smart Trade. Компанія входить у московську групу
“Російські фонди”, до якої належить і розроблювач програми. “У листопаді
минулого року ми створили пул з 15-20 компаній, які планували купити
Smart Trade. Періодично ми консультуємося, розвиваємо договірну базу”, –
підкреслив він.
Покупка та установка брокерського ПЗ -дороге задоволення. За даними
Galt&Taggart Securities, установка торговельної системи QUIK обійшлася
компанії приблизно в $1 млн. Представник “Проспект Інвестментс” не
захотів розповісти, скільки коштує Smart Trade. До того ж компанія поки
не квапиться купувати софт для інтернет-трейдингу. “Поспішати, поки
біржа офіційно нічого не сказала, не має сенсу. Закупити та поставити
систему займе від сили 10-15 днів”, – відзначив пан Філатов.
Брокери зайняті більш важливою справою – розробкою бази документів для
інтернет-трейдингу. До них належать брокерська угода, регламент і ще
десятки нормативних актів. В ідеалі клієнт повинен прийти до торговця і
швидко підписати короткий перелік паперів. Всю іншу роботу з оформлення
операцій повинен взяти на себе торговець.
Торік про намір запустити інтернет-трейдинг заявляла також Українська
міжбанківська валютна біржа. Колишня Донецька фондова біржа – тепер
“ІННЕКС” – збиралася продатися російській РТС, що теоретично також могла
б впровадити подібну послугу. Однак поки що на обох біржах, за даними
опитаних брокерів, робота над системами інтернет-трейдингу не ведеться.
Реальну конкуренцію ПФТС могла б скласти ТІС “Перспектива”, що днями
одержала статус фондової біржі. Брокери зізналися, що торговельна
система дніпропетровців дуже прогресивна та заснована на технології
ринку заявок. Вона дозволяє одному клієнтові проводити кілька операцій
на день на умовах “поставка проти платежу”. Тепер біржа “Перспектива”
являє собою аналог найбільш прогресивних систем торгівлі акціями за
кордоном – ECN (electronic communication network), які налаштовані на
зведення між собою безлічі дрібних і великих клієнтів.
Проте в біржі є великий недолік. “Все добре, але немає шлюзу. І вони не
хочуть його робити, зважаючи на все. “Перспектива” говорить: хто хоче
працювати на цьому ринку, купуйте в мене термінал. Усі повинні виходити
прямо на біржу – і фізичні особи, і торговці”, – розповів Олег Філатов.
Брокерів це не влаштовує. Якщо додержуватися вимог системи, стверджують
вони, клієнти торговців повинні прямо виходити на біржу. Послуги
брокерів стають зайвими. Ситуацію рятує лише одне – поки що, за
законодавством, фізичні особи не мають права торгувати на біржі. Як і у
всіх країнах, туди мають доступ тільки ліцензовані торговці. Однак у
майбутньому ця вимога може бути скасована, тому торговці прагнуть
споконвічно зробити своє посередництво єдино можливим способом доступу
на біржу через інтернет.
“Якщо “Перспектива” хоче, щоб на ній працювали через інтернет-трейдинг,
потрібно зробити шлюз. Вони ж просто хочуть давати програмне
забезпечення, щоб воно стояло в клієнта інтернет-трейдингу. Думаю, що
більшість брокерів це не влаштовує. Справа навіть не в ціні – це питання
контролю. Клієнт щось напише, щось змінить. Брокер не контролює
ситуацію”, – пояснив Лесик.
ПФТС створить подушку
Створивши технологію, ПФТС тепер займається створенням нормативної бази.
Наприкінці грудня було засідання Ради ПФТС, на якому були затверджені
тарифи на інтернет-трейдинг, у тому числі і за підключення торговців до
цього шлюзу. Також рада обіцяла розробити пакет документів для
офіційного підключення системи до біржі. Без нього поки що не можна
укласти офіційний договір з біржею та акредитувати торговця з його
торговельною системою на біржі.
Джерело в ПФТС повідомило, що пакет з’явиться вже незабаром. Зараз біржа
займається вирішенням ключових проблем. Яких саме, він не став
уточнювати, заявивши, що це закрита інформація. Брокери припустили
кілька своїх варіантів.
Зокрема, поки що законодавство забороняє фондовій біржі укласти угоду
між двома клієнтами одного торговця. “Перспектива” цю проблему вирішила
так само, як це робиться в усім світі та у Росії. Біржа укладає угоду не
сама із собою на покупку-продаж цінних паперів за замовленням клієнта, а
з якоюсь структурою, що зареєстрована при біржі, – подушкою. Біржа
укладає угоду з нею, вона – з біржею. Це технологічне пристосування,
непомітне для клієнтів і торговців.
dh1$gdrr?
&
gdrr?
dh ¤”1$`„Zgdrr?
dh1$`„%gdrr?
dh ¤>1$gdrr?
gdrr?
ава в тому, що біржа бачить торговця, а не його клієнта, і вважає, що
брокер торгує сам із собою. Також біржа не пропускає угоди між торговцем
і його клієнтом. За словами брокерів, ПФТС обіцяє усунути цей недолік.
Найімовірніше, впровадивши свою подушку.
Ще один важливий нюанс – відхід від паперової тяганини та впровадження
електронного підпису. За законом, всі заявки клієнта повинні бути
спрямовані в паперовому виді і підписані. Для інтернет-трейдингу це
смертний вирок, тому що якщо людина робить за день двадцять угод, то їй
потрібно витрачати увесь час на підписування паперів. Електронний
цифровий підпис, закон про який вже давно прийнятий, дозволяє
торговельній системі ідентифікувати клієнта і впровадити електронний
цифровий ключ. Так працює інтернет-трейдинг у сусідній Росії. Там клієнт
підписує звіти брокера раз на місяць.
Головне питання, яке потрібно вирішити для запуску інтернет-трейдингу, –
забезпечення ліквідності. “Немає ліквідності, але її можна створити –
домовитися з торговцями, щоб виступили маркет-мейкерами, виставили
котирування та розважили клієнтів. Ми збиралися з іншими брокерами,
спілкувалися. Начебто б розуміння є, але, напевно, одного розуміння
мало”, – відзначив Олег Філатов.
Інтернет-трейдингу пророкують велике майбутнє. На підтвердження брокери
наводять приклад Росії, де послуга вже розкручена. “Зацікавленість є.
Інша справа, що поки люди не спробують, що таке інтернет-трейдинг, важко
говорити про цифри. У Росії близько 500 тис. фізичних і 20 тис.
юридичних осіб є клієнтами інтернет-трейдингу. Зростання відбувається в
геометричній прогресії. Думаю, не помилюся – якщо ці дані розділити на
п’ять, одержимо цифру для України. Спочатку так, напевно, і буде”, –
заявив Філатов.
Він припустив, що торговці в будь-якому разі будуть змушені
популяризувати інтернет-трейдинг, тому що вкладуть гроші в торговельні
системи. Тому приблизно через три-шість місяців, припустив Філатов,
почнеться масове розкручування, що буде містити в собі курси, рекламу,
навчання та ігри.
Однак далеко не всі учасники ринку вважають, що інтернет-трейдинг дасть
швидкий успіх. “Вони що – думають, у нас тут юрби охочих працювати через
інтернет? Туди підуть молоді люди, які сьогодні висять на Форексі. Адже
це складна справа, їй потрібно віддавати весь день. Солідні люди такого
собі дозволити не можуть”, – оцінив затребуваність інтернет-трейдингу
керівник однієї з компаній управління активами. Проте він визнав, що
напрямок розвивати варто. У перспективі він може дати непогані доходи та
пожвавити ринок акцій.
Поки що в Україні діє тільки один проект інтернет-трейдингу. У січні
його запустила Galt&Taggart Securities. Однак, за твердженням
конкурентів, компанія не створила інтернет-торгівлю в чистому вигляді.
“Galt&Taggart Securities виступає віртуальною біржею, у неї свій
хоронитель. Клієнтів завели, дали їм доступ у систему. Але в системі
вони бачать те, що виставили інші клієнти, і те, що виставив із власного
портфеля Galt. Скільки вони можуть підтримувати паперів? Ну 10-20. Угода
нібито укладається усередині системи. Насправді це чиста позабіржова
угода. Біржа тут взагалі ні при чому. Папери переписуються із себе на
клієнта, із клієнта на клієнта тощо”, – розповів один фондовик.
Скільки зараз клієнтів в Galt&Taggart Securities, Сергій Лесик не став
озвучувати. За планами компанії, через рік повинно бути дві тисячі. Він
спростував думку інших брокерів про роботу за принципом віртуальної
біржі. Лесик розповів, що клієнтське замовлення відправляється туди, де
більша ліквідність. “Або воно передається на ПФТС, або воно закривається
з нашого портфеля, або в якомусь іншому місці. Будуть на ТІС
“Перспектива” обсяги – будемо туди направляти. Наше завдання –
якнайшвидше виконати замовлення клієнта”, – заявив пан Лесик.
Нововведення в тому, що Galt&Taggart Securities гарантує поставку і
паперів, і грошей у той же день. Це правило, стверджує Лесик, працює
навіть коли угода проводиться на ринку котирувань ПФТС, де типові
затримки з поставкою паперів або грошей навіть на п’ять днів. “Якщо що,
поставляємо свої папери або платимо свої гроші”, – відзначив Сергій
Лесик.
Послуги Galt&Taggart Securities коштують дорого. Абонентської плати
нема, зате компанія бере 100 грн. за limit-order і 300 грн. за
market-order поза залежністю від обсягу угоди. Крім того, всі зовнішні
операції – хоронителя, ПФТС, МФС, банку – клієнт оплачує окремо.
“Ми написали бюджет, прикинули, скільки повинно бути людей і скільки
операцій вони будуть проводити. Подивилися на західні майданчики. Там
операції обходяться в $6-7 за угоду, але в них божевільні обороти. У нас
таких обсягів поки немає. Щоб нам було вигідно і цікаво, написали от
такі цифри. Як буде в житті, подивимося. Допускаю, що якийсь час ще
будемо втрачати гроші на цьому проекті. Але десь через рік він
окупиться”, – пояснив Лесик логіку формування тарифів.
“Проспект Інвестментс” бачить майбутні розцінки за інтернет-трейдинг
інакше. Компанія збирається ввести фіксовану абонентську плату – від 200
до 500 грн. на місяць. Також буде стягуватися комісія торговця – вони
приблизно порівнянні. Зміст такий – якщо маленька абонентська плата, то
комісія побільше. Клієнт зможе вибирати свій варіант обслуговування,
залежно від обороту. Біржова комісія, операції хоронителя та інші
зовнішні послуги також будуть оплачуватися окремо. Послуги біржі і МФС
він оцінює приблизно в 0,024% від суми угоди.
Передбачається, що клієнт зможе торгувати вже з маленьким обсягом грошей
– від 2,5 тис. грн. На ринку заявок один лот буде дорівнює одному
паперу. Тоді не буде такої ситуації, як на ринку котирувань – стоїть лот
на 1000 паперів, і купити можна все або нічого. Якщо один хоче продати
1000 паперів, другий хоче купити 50, то угода пройде саме на 50 одиниць.
“Ми розраховуємо, що з урахуванням всіх накладних видатків уже з 2,5
тис. грн. можна заходити, – підкреслив Олег Філатов. – На ці гроші вже
можна щось купити, хоча виникає питання в доцільності. Швидше за все ця
сума повинна бути не менше 5 тис. грн.”
3 ОСНОВНІ СИСТЕМИ
ЕЛЕКТРОННОЇ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ.
Сьогодні на світовому біржовому ринку функціонує декілька електронних
систем торгівлі. На ф’ючерсних біржах ще десять років тому було
запровадженно системи Globex та Project А. Система Globex Чиказької
торговельної палати – СВОТ (Chicago Bord of Trade) та система Project А.
Чиказької товарної біржі СМЕ (Chicago Mercantale Exhange) були
розроблені інформаційною компанією Reuters Ltd, яка виступила
ініціатором, запропонувавши обладнання та програмні продукти. Термінали
названих систем розміщені у Чикаго, Нью-Йорку, Лондоні, Парижі.
Реєстрацією імен користувачів, їх ідентифікацію, присвоєнням паролів,
запровадженням нових контрактів тощо займається Контрольний центр.
Електронні торги можуть розпочинатися під час звичайних торговельних
сесій, як це відбувається через систему Project А. на Чиказькій
торговельній палаті (СВОТ) та у системі APT (Automated Pit Trading)
Європейської біржі (EURONEXT • LIFFE). Після їх закриття електронні
торги на СВОТ відбуваються у системі Globex, а також у системі ACCESS
(American Computerized Commodity Exchange System and Service)
Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) та у системі SYCOM (Sydney
Computerized Overnight Market) на Сіднейській ф’ючерсній біржі (SFE).
Однак жодна біржа, що використовує обидві технології паралельно, не
допускає торгівлі одним контрактом одночасно. Навіть Чиказька
торговельна палата, в якій, крім основних торгів, через систему Project
А. додатково ведеться торгівля на ф’ючерс з казначейськими облігаціями
США, здійснює розмежування за строками виконання контрактів. У біржовій
ямі котируються ф’ючерси з близькими строками поставок, а за допомогою
електронного трейдингу – з віддаленими. Це робиться з метою концентрації
попиту та пропозиції в одному місці, а також недопущення здійснення
арбітражних операцій на різних майданчиках однієї біржі.
Після 90-х років ХХ-го століття всі новостворені біржі практикують
запровадження електронного трейдингу. Виключенням із правил є лише
Бразильська товарна ф’ючерсна біржа, на якій торги проводяться
традиційним способом. Іншим напрямом протистояння альтернативним
комп’ютерним торговельним системам є процес злиття та поглинання бірж,
який особливо характерний для Європи. Наприклад, 29 жовтня 2001 р.
ф’ючерсна та опціонна біржа Euronext NV, яка сама є продуктом злиття
фондових бірж Парижу, Амстердаму та Брюсселя, підписала угоду з LIFFE
про об’єднання торговельних майданчиків та переміщення торгівлі
похідними у Лондон та використання її торговельної системи Connect. Ця
тенденція триває і досі. Більшість фондових бірж, які не витримують
конкуренції з електронними торговельними системами щодо торгівлі цінними
паперами, намагаються приєднати до себе ф’ючерсні та опціонні біржі і у
такий спосіб вижити.
У системі електронного трейдингу котируються фінансові ф’ючерси та
опціони, мало використовуються похідні товарні інструменти. Однак деякі
товарні ф’ючерси та опціони мають суттєві обороти у електронній
торгівлі. Це ф’ючерс та опціон на білий цукор LIFFE, ф’ючерси та опціони
на нафту та платину NYMEX, ф’ючерси на вовну на Сіднейській,
Новозеландській та ф’ючерс на каучук на Сінгапурській ф’ючерсних біржах.
Однією з головних характеристик електронного трейдингу є алгоритм, що
використовується для укладання біржових угод. В основному сучасні
біржові електронні торговельні системи використовують алгоритм ціна/час.
Підбір продавців та покупців здійснюється на основі співставлення цін у
режимі реального часу. Система підбирає найкращу ціну (найвищу для
покупця та найнижчу для продавця), якщо є команди з однаковою ціною, то
обирається та, яка була введена раніше. На LIFFE використовується
алгоритм найкраща ціна/розподіл обсягів, на японських ф’ючерсних біржах
поряд з алгоритмом ціна/час використовується система електронного
аукціону.
Всі функціонуючі системи сучасного електронного біржового трейдингу
будуються за однією схемою, яка включає три головних компоненти:
центральна біржова система, яка забезпечує зведення всієї ринкової
інформації та виконання наказів трейдерів;
лінія зв’язку з центральною біржею;
робоча станція члена біржі – трейдера, через яку він отримує інформацію,
вводить накази щодо купівлі-продажу біржових контрактів.
Головною вимогою до функціонування системи електронного трейдингу є
забезпечення надійності та ефективності її функціонування. Велике
значення має швидкість зв’язку при передачі інформації, яка за
ефективністю має відповідати людському спілкуванню. Ці проблеми
вирішуються за умови використання можливостей нової економіки, сучасних
інформаційних технологій. Однак біржовики провідних бірж світу свідчать,
що сучасні принципи електронної торгівлі ще далеко не досконалі.
Особливо важко вирішуються завдання щодо рівня складності правил
укладання угод (використання спредів, арбітражу, свопзамовлень,
замовлень із зазначеними умовами тощо), забезпечення надійності та
ефективності.
Проілюструємо функціонування електронної біржі на прикладі ATS/2
(Automated Trading System) та “Глобєкс” (“Global Exchange”, Globex).
3.1 Система “АТС/2”
“АТС/2” (“Automated Trading System” – ATS/2). Вона розроблена
підрозділом Міжнародної розрахункової палати в Лондоні (“ICCH Financial
Markets Limited”), що з 1984 року стало активно брати участь у розробці
і впровадженні систем електронної біржової торгівлі. Первісна розробка –
“АТС/1” – була призначена для Новозеландської ф’ючерсної й опціонної
біржі. Її задачею було створення в Новій Зеландії електронного ринку,
доступ до якого мали б географічно розкидані торгові центри.
Новозеландська біржа, що виникла в 1985 році, стала першою успішно
функціонуючою цілком автоматизованою ф’ючерсною біржею, що забезпечувала
функції торгівлі, клірингу й обліку через єдиний комп’ютерний термінал,
встановлюваний в офісі в кожного члена біржі. У 1987 році та ж система –
“АТС/1” – була впроваджена на Лондонській біржі ФОКС, де вона успішно
функціонувала протягом двох років. У 1989 році її перемінила інша
система (“FAST”).
Незабаром завдяки зростаючому інтересу до ідеї електронної біржі і
зрослому рівню технології була розроблена друга система – “АТС/2”. У
травні 1989 року вона була впроваджена на Ірландській ф’ючерсній і
опціонній біржі, розташованої в Дубліні. Дана система встановлена також
на Бельгійській ф’ючерсній і опціонній біржі, Люксембурзькій фондовій
біржі і на деяких інші. В даний час до введення цієї системи готується
цілий ряд бірж.
Система “АТС/2” була розроблена як найбільш загальна система електронної
торгівлі, що рівною мірою підходить і для сировинних товарів, і для
фінансових інструментів (з використанням як ф’ючерсів, так і опціонів).
Ця система дозволяє біржі в індивідуальному порядку вирішувати, у якому
виді представляти інформацію і які правила використовувати. Доступ до
біржі – на основі місцевого чи міжнародного членства – здійснюється
через різноманітні мережі.
Система “АТС/2”, як і будь-яка інша, розділена на три компоненти:
робітники станції, що зв’язують мережу і центральну ЕОМ. Робочі станції
діють на базі стандартних персональних комп’ютерів. Програмне
забезпечення працює на основі операційної системи MS Windows. Екранні
індикатори керуються через через Microsoft Windows. Для форматування
даних застосовується “Microsoft EXCEL”. Центральна ЕОМ працює на базі
комп’ютерів “Digital VAX”.
Система “АТС/2” має функцію доступу і захисту для того, щоб тільки
трейдери, що є членами біржі, могли підключитися до системи і брати
участь у торгівлі. Біржа має можливість здійснювати контроль за
доступом, причому вона може перевірити, до яким з функцій “АТС/2” у
трейдера є доступ, і проконтролювати його. Користувач підключає свою
робочу станцію до біржі, вводячи своє кодове ім’я і пароль.
“АТС/2” надає трейдеру інформацією про те, що відбувається на ринку. Ця
інформація пересилається в його робочу станцію в реальному часі. Існують
три види ринкової інформації, закладені в системі:
– Вікно ринку (Market Window). Показує набір товарів, торгівля котрими
ведеться на даному ринку чи його сегменті. По кожному товару показані
останні на даний момент ціни покупця і продавця та відповідно зазначені
кількості даного товару. Форма наданя цієї інформації дуже гнучка, і
вона може бути підібрана індивідуально з урахуванням вимоги біржі й
особливостей товарів.
– Трейдерсікі новини (Trader News чи Trader Ticker). У цьому вікні
виводиться інформація, необхідна даному трейдеру. Наприклад, центральна
біржова система автоматично надішле трейдеру повідомлення про введення
їм помилкового наказу, а у випадку вирішення угоди відразу ж надішле
повідомлення про це.
– Ринкові новини (Market News чи Market Ticker). У цьому вікні
показується найбільш загальна інформація про ринок у цілому. Трейдер
може вибрати, про які ринки він хотів би одержувати інформацію, і
організувати в себе на екрані дисплея кілька рівнобіжних вікон.
Трейдер може дуже швидко подати наказ по кожному з ринків, до яких у
нього є доступ, при цьому він використовує клавіатуру чи маніпулятор
“миша” для здійснення введення. Наказ вводиться шляхом вибору потрібного
товару в “Вікні ринку”, а потім вибору виду наказу з меню. Якщо трейдер
хоче продати/купити стандартну кількість товару по поточній ринковій
ціні, то він просто вибирає потрібну йому кількість з меню, і наказ
вважається поданим. Якщо ж він хоче указати свої власні чи кількість
ціну, чи додати які-небудь спеціальні умови, він може викликати
спеціальне вікно для введення наказу.
Уведення наказу (Order Input). У режимі цього вікна трейдер може ввести
особливі для даного наказу кількість, чи ціну інші умови. Потім він
подає наказ, натискаючи клавішу “deal”.
Види наказів (Order Types). Це режим вибору виду наказу. Наприклад,
наказ “усі чи нічого” обумовлює, що вся зазначена кількість товару
повинна бути куплена/продане, у противному випадку наказ повинний бути
скасований. “Діє до скасування” означає, що наказ дійсний доти, доки не
знайдеться трейдер-контрагент; якщо його немає, то наказ діє доти, доки
трейдер сам не скасує його, чи поки не скінчиться торгова сесія.
“АТС/2” забезпечує вибір методів вирішення угод. Звичайний режим –
“Безупинна торгівля” (“Continuous Trading”), у якому трейдери постійно
подають накази на покупку і продаж, а центральний комп’ютер постійно
веде роботу з підбору продавців і покупців для висновку угод. Біржа може
внести свої особливості в правила, за якими здійснюється підбор заявок
на покупку і пропозицій на продаж. Особливості можуть бути наступні.
Наприклад, якщо надійшли два однакових по змісту наказу на покупку, то
наявна кількість товару може бути розподілене нарівно між ними, а може
бути віддано тому, чий наказ прийшов першим. Система здатна
використовувати самі різні методи торгівлі. Наприклад, система може
проводити електронний аукціон, при цьому заявки і пропозиції на даний
товар будуть протягом визначеного часу збиратися для того, щоб у
підсумку установилася “справедлива” ціна на даний товар у цей день.
Після того, як ціна дня буде встановлена, всі угоди будуть зареєстровані
за даною ціною.
Трейдер має можливість вести облік і контроль за наказами, що він
передає на біржу.
Запит наказу (Order Enquiry). У даному режимі трейдер може переглянути
всі накази, що він передав на біржу, і уточнити, на якій стадії
виконання вони знаходяться в сучасний момент.
Виправлення/скасування наказу (Order Amend/Cancel). У накази, уведені
раніше в систему, можуть бути внесені зміни у відношенні чи ціни
кількості, чи ж ці накази согут бути скасовані.
“Блокнот для записів” (“Scratch Pad”). У режимі кожного вікна ринку
трейдер може відкрити вікно для робочих записів. Це його “особистий”
простір, у котрому він може скомпонувати целій ланцюг наказів, а потім
передати їх усі разом на біржу. Використання “блокноту” є дуже зручним,
тому що дозволяє трейдеру однією дією відкликати відразу усі свої
накази, змінити їх і знову відправити на біржу. У системі ще існують
режими “Export” і “Import”, що перетворять накази, що віддаються, з/в
інші комп’ютерні формати.
Центральна біржова система має функції передачі інформації робочим
станціям трейдеров. Як уже говорилося вище, інформація про ціни і
зведення про укладені угоди з’являються на екрані дисплея робочої
станції в режимах “Вікно ринку”, “Трейдерські новини” і “Ринкові
новини”. Цілком можливим є приєднання електронної біржової системи до
різних інформаційних каналів (Рейтер, ІТАР-ТАРС і т.п.) для того, щоб
трейдер мав можливість одержувати інформацію загального характеру і
враховувати її у своїй діяльності.
Служба державного нагляду повинна переконатися в тім, що торгівля на
даній біржі йде чесно і відкрито. Керівництво біржі також зацікавлене в
цьому, тому розраховує на можливість контролю за біржовою торгівлею.
Система “АТС/2” дає керівництву біржі можливість у будь-який момент
бачити всі операції, що здійснюються на біржі. Система реєструє кожну
дію, кожен наказ, кожну угоду, і в такий спосіб Диспетчер біржі
(Exchange Monitor) може завжди запросити кожен з файлів, що реєструють,
для розслідування поводження трейдера.
Біржа може установити цілий ряд параметрів, відповідно до яких буде
автоматично контролюватися біржова торгівля. Найпростіші параметри – час
початку і кінця торгової сесії.
3.2 Система “Глобекс”
В даний час, по визнанню багатьох фахівців, одна з найбільш популярних і
перспективних електронних систем – це система “Глобэкс” (“Global
Exchange”, Globex). Це міжнародна система електронної торгівлі
ф’ючерсними й опціонними контрактами. Вона почала функціонувати в першій
половині 1992 року. Дана система була розроблена спільно агентством
“Рейтер” і Чиказькою комерційною біржею.
До системи “Глобекс” приєдналася в 1992 році Чиказька торгівельна
палата. Французька біржа “МАTІФ” також бере участь у “Глобекс” на
повноправній основі. Цілий ряд бірж має намір приєднатися найближчим
часом до цієї системи і веде переговори на цю тему. Серед них:
американська біржа “НАЙМЕКС”, ф’ючерсна біржа в Сіднеї, Лондонська біржа
“ЛІФФЕ”, Сінгапурська міжнародна валютна біржа, німецька товарна біржа і
деякі інші. Система “Глобекс” у даний час працює після закриття
звичайних біржових сесій у Чикаго (з 17.45 до 6.00). Система
використовує для підбора продавців і покупців алгоритм “ціна/час”.
Кожна угода в системі “Глобэкс” проходить кілька послідовних етапів:
Уведення наказів через термінали “Глобэкс”.
Перевірка в спеціальному контролюючому модулі системи
кредитоспроможності трейдера (по параметрах, виробленим членами
розрахункової палати).
Підбор наказів покупців і продавців по алгоритму “ціна/час”.
Відразу після висновку угоди інформація про виконані накази відсилається
назад на ті термінали, з яких надійшли дані відомості накази. Тим часом
ще невиконані накази продовжують залишатися в системі доти, поки вони не
будуть виконані чи відкликані.
Відразу після здійснення в системі угоди всім продавцям, що беруть
участь у торгівлі, посилається інформація про останню на даний момент
ціні, по якій був проданий товар, і дані про кількість товару, а також
остання на цей момент інформація про найкращі ціни покупки і пропозиції
з указівкою кількостей товару.
Після того як прийде підтвердження угоди, звіт про неї спрямовується в
розрахункову палату, де здійснюється кліринг.
У розрахунковій палаті відповідно до результатів угоди вносяться зміни в
рахунки продавця і покупця у відношенні числа відкритих позицій і маржі.
Багато американських брокерських компаній стали брати участь в
електронній торгівлі через систему “Глобекс”. Вони запровадили ряд
заходів, щоб клієнтам було як можна зручніше користатися електронною
системою, тобто постаралися зробити практично непомітним для своїх
клієнтів перехід від торгівлі в рамках звичайної біржової сесії до цього
нового виду торгівлі.
Прямі лінії зв’язку, по яких удень передаються команди в Лондон і Токіо,
наприкінці дня відключаються, але замість них тепер починає працювати
“Глобекс”. Під час звичайної біржової торгової сесії клієнти звикли чути
коментарі про те, що відбувається на ринку, і це дає їм можливість
швидко зорієнтуватися і, якщо потрібно, зателефонувати і віддати
відповідний наказ. Брокерські компанії постаралися організувати тієї ж
саме і під час роботи електронної біржі. У ході звичайного біржового
торгу службовці брокерських компаній, знаходячись у “кільці”,
намагаються уловити процеси, що відбуваються в середовищі брокерів,
швидко повідомити найкращі на дану хвилину ціни продавців і покупців і
оцінити поточні обсяги торгівлі на ринку. Уночі службовці компаній
намагаються робити тими ж саме: стежать за цифрами на екрані,
повідомляючи найкращі ціни на покупку і на продаж і кількості
контрактів.
Як уже зазначалося вище, найбільше змін щодо використання електронного
трейдингу відбулося на фондових ринках. Причому активне впровадження
Internet-технологій призвело до того, що експерти передбачали до 2003 р.
зростання вартості фінансових активів, які будуть знаходитися у
володінні індивідуальних інвесторів, до 1,2 трильйонів доларів. Однак
останні скандальні події на фондових ринках СІНА можуть внести суттєві
корективи у цей прогноз. На нашу думку, криза довіри до американського
та інших фондових ринків є тимчасовою, оскільки будуть прийняті
відповідні заходи щодо покарання винних та недопущення поширення
недостовірної інформації в майбутньому.
Потреба ж у електронному трейдингу буде лише зростати. Уже сьогодні
близько 40% угод з акціями у Системі автоматизованого котирування акцій
асоціації дилерів з торгівлі цінними паперами СІНА (NASDAQ) здійснюється
через Інтернет-брокерів. Одним із провідних Інтернет-брокерів є компанія
“Charles Schwab”, яка ще кілька років тому була аутсайдером серед
фондових брокерів. Зараз вона обслуговує більше 3 млн. інвестиційних
рахунків, її капіталізація удвічі перевищує аналогічний показник
найбільшого інвестиційного банку “Merril Lynch”.
У напрямку он-лайн технологій рухається і EASDAQ (європейський аналог
NASDAQ). Глобальні пріоритети лежать в області інтеграції сервісу,
переходу торгівлі у мережу, максимальне залучення учасників та
впровадження нових фінансових інструментів. ЄС докладає зусиль щодо
створення єдиного європейського ринку фінансових послуг.
Майбутні принципи розвитку Європейської мережі бірж засновані на
кооперації між незалежними біржами, відкритості доступу для членів інших
бірж, перехресному членстві і спільному володінні супутніми сервісами
(включаючи платіжну і розрахунково-клірингові системи), на розвитку
кастодіальної системи, уніфікації торговельних правил та систем,
розвитку спектру нових інструментів, орієнтації на віддалений доступ.
ВИСНОВОК
Головна перевага електронної біржі укладається в можливості проведення
торгових операцій у будь-який час доби. У брокерів з’являється
можливість торгувати в та годинник, коли звичайна біржа закрита, тобто
це потенційний додатковий прибуток для брокерських компаній. По-друге,
брокери одержують максимальний доступ на ринки. Для брокера дуже вигідно
те, що йому необов’язково увесь час особисто бути присутнім на торгах у
біржовому “кільці”, а можна знаходитися практично в будь-якій точці
земної кулі. Додаткова перевага електронної біржі – це, як правило,
більш низькі операційні витрати. На думку великих брокерів, що беруть
участь в електронній торгівлі, електронна система має така немаловажлива
для них перевага, як конфіденційність. У традиційному біржовому “кільці”
брокери знають один одного; знають, інтереси якої компанії представляє
кожен брокер; тому якщо брокер, що представляє яку-небудь велику фірму,
починає, скажемо, активно чи скуповувати продавати які-небудь контракти,
то брокери в “кільці” відразу ж роблять для себе відповідні висновки і
змінюють свою тактику. В електронній системі такого немає, ніхто з
брокерів, що сидять біля терміналів, не знає, чиї накази він бачить на
екрані дисплея. Крім того, брокери бачать відразу кілька найкращих цін
покупки і продажу (а в біржовому “кільці” – тільки одну найкращу ціну
покупця й одну найкращу ціну продавця).
Головним недоліком електронної біржі є неминуча поки для деяких годин
доби дуже низька активність і ліквідність електронного ринку. Потенційно
в електронній системі закладені величезні можливості. Деякі системи їх
уже продемонстрували. Наприклад, система “АПТ”, уведена на біржі “ЛІФФЕ”
у 1989 році й удосконалена в 1991 році, у період різкого росту обсягів
торгівлі на біржі після того, як у 1990 році до Європейської валютної
системи приєднався англійський фунт стерлінгів, показала свої високі
можливості, забезпечивши інтенсивність торгівлі в 2 тис. контрактів у
хвилину. Однак, в основному, величезні можливості електронних систем
залишаються поки нереалізованими. Низьку ліквідність електронних ринків
відзначають майже всі їхні учасники. Низька ліквідність означає, що
штучно маніпулювати ринком у цей годинник стає не так вже й складно, а
це, у свою чергу, у багатьох викликає дуже серйозні побоювання.
Інший недолік електронних систем полягає в тому, що вони не дають
переваг трейдерам (торговцям за свій рахунок), тому що ті не можуть
використовувати з вигодою для себе свою інтуїцію, на якій, власне,
заснована їхня робота в “кільці”. Трейдери звичайно відкривають і
закривають позиції протягом одного дня, спираючись на своє відчуття і
розуміння поточної ситуації “на ринзі”. Участь в електронній системі, де
відсутнє спілкування між брокерами, для трейдерів менш привабливо. У
свою чергу, відмова торговців за свій рахунок брати участь в електронній
системі помітно знижує ліквідність електронного ринку.
Є причини психологічного характеру, що гальмують поширення електронної
торгівлі. У біржовому “кільці” брокер відразу почуває зміну настрою
ринку. Якщо починається паніка, то він це відчуває у ту ж саму секунду.
На екрані монітора паніку дуже важко побачити, тому багатьом (через те,
що вони не відчувають “подиху” ринку) електронна система здається
бездушною.
Брокери, що працюють із системою “Глобекс”, виявили в ній наступні
недоліки. Система не сприймає команду припинення виконання наказу, а це
для брокера дуже незручно. Крім того, у системі є програмні недоробки,
що виникають при введенні наказу. Перш ніж увести наказ клієнта,
оператор повинний увести номер його розрахункового рахунка, указати його
статус (член чи не член біржі), вибрати категорію оплати угоди. Останнім
часом з’явилося багато додаткових умов наказів, що не враховані в
системі, а це усе віднімає зайвий час при введенні наказу.
Звичайні людські помилки перестають бути такими в процесі електронної
торгівлі. Якщо брокер у біржовому “кільці” бачить, що інший брокер явно
помилився, він може пожаліти його і “не ловити на слові”. Електронна
торгівля – зовсім інша справа. За помилку при введенні наказу в
комп’ютер можна заплатити дуже дорого.
Деякі західні брокерські фірми відносяться досить консервативно до
електронної торгівлі. Однак вони зацікавлені в залученні нових клієнтів
і одержанні прибутку, тому навіть ті фірми, що не вірять у майбутнє
електронної торгівлі, змушені використовувати її, тому що на сучасному
етапі вона часто виявляється цілком вигідної і приносить нових клієнтів.
Єдине, що хвилює брокерів – прихильників електронної торгівлі, –
зростаюча розмаїтість електронних систем. За даними одного з останніх
оглядів електронної біржової торгівлі, зараз у світі нараховується
близько 50 різних видів електронних систем (у роботі чи в стадії
розробки). Приблизно половина з них призначена винятково для ф’ючерсної
й опціонної торгівлі.
В міру появи усе більшої кількості електронних систем виникає ситуація,
коли одному оператору приходиться працювати на декількох зовсім різних і
не сумісних між собою системах. Причому “переключатися” від однієї
системи до інший потрібно дуже швидко – протягом декількох хвилин. Такі
обставини навряд чи будуть сприяти залученню нових клієнтів, та й у
клієнтів, що уже ведуть торгівлю, може пропасти інтерес. А це буде
невигідно брокеру. З іншого боку, якщо нова система буде мати підвищений
успіх, якщо вона почне залучати все нових і нових клієнтів, то через
якийсь час клієнт просто установить у себе такий же термінал і буде
торгувати сам. Багато брокерів побоюються, що в остаточному підсумку
кожен банк, кожна посередницька торгова фірма, що володіють членством на
біржі, установлять свої власні термінали і навчать декількох службовців
працювати на них. Однак, як свідчить досвід декількох американських
брокерських фірм, цього поки не відбувається. Хоча багато хто з клієнтів
самі є членами біржі і мають у себе електронні термінали, вони проте
продовжують користатися послугами цих брокерських компаній. Пояснюється
це тим, що дуже утомливо постійно (тим більше вночі) стежити за цифрами
на екрані термінала. Набагато простіше і вигідніше, якщо це буде робити
хтось інший і повідомляти про те, що відбувається на ринку.
У висновку можна відзначити, що на сучасному етапі могутній імпульс
розвитку електронної біржової торгівлі дало б усунення існуючих
недоліків електронного ринку, головним з який є його низька ліквідність,
а також серйозна робота з уніфікації систем електронної біржової
торгівлі з метою розробки єдиного принципового підходу до діяльності
електронної біржі і забезпечення сумісності різних електронних систем.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ТА ДОДАТКОВІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
1 О. М.Сохацька Біржова справа – видавництво “Карт-бланш”
2 Сайт ”новини фінансів України” HYPERLINK “http://news.finance.ua”
http://news.finance.ua
3 Інтернет ресурс – HYPERLINK “http://www.i2r.ru” http://www.i2r.ru
4 Офіційний сайт аналітичного агентства Росбізнеськонсалтінг –
HYPERLINK “http://www.rbc.ru” http://www.rbc.ru
5 Рубин Ю. Товарные и фондовые биржи. М: 1991 г
6 Торговля ценными бумагами в сети Интернет, В.Беляев
PAGE
PAGE 33
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
