.

Державне регулювання ведення мисливського господарства (магістерська робота)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
407 19210
Скачать документ

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

Державне регулювання ведення мисливського господарства .

З А В Д А Н Я

НА МАГІСТЕРСЬКУ РОБОТУ

1. Тема роботи: Державне регулювання ведення мисливського господарства .

4. Зміст магістерської роботи:

1.Проаналізувати сучасний стан державного регулювання ведення
мисливського господарства.

2.Проаналізувати нормативно правові акти, які регламентують ведення
мисливського господарства та полювання.

3.Висвітлити міжнародний досвід з питань ведення мисливського
господарства.

4.Зробити аналіз користувачів мисливських угідь Івано-Франківської
області які ведуть мисливське господарство та зробити економічний аналіз
їх діяльності.

5.Запропонувати зміни в чинне законодавство яке регламентує ведення
мисливського господарства.

5. Перелік графічного матеріалу: у роботі міститься таблиці, які
відображають стан ведення мисливського господарства користувачами
мисливських угідь Івано-Франківської області.

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

тис. га тисяч гектарів

АПК Агропромисловий комплекс

МВС Міністерство внутрішніх справ

ЦОВВ Центральні органи виконавчої влади

кв.км квадратний кілометр

УТМР Українське товариство мисливців та рибалок

МГ «Тисмениця» Мисливське господарство «Тисмениця»

ДЛГ Державне лісове господарство

ДОВК «Синьогора» Державний оздоровчий виробничий комплекс «Синьогора»

ТМР «Княжа Фауна» Товариство мисливців та рибалок «Княжа фауна»

ЛМП „Хотимир” Лісомисливське підприємство «Хотимир»

КУАП Кодекс України про адміністративні порушення

ОУЛГ Обласне управління лісового господарства

ТЗоВ Товариство з обмеженною відповідальністю

МРВП УТМР Мисливсько риболовне виробниче підприємство Українського
товариства мисливців і рибалок

АННОТАЦІЯ

Магістерська робота за спеціальністю 8.150101 „Державна служба”.

Ведення мисливського господарства у всіх країнах на відміну від нашої є
рентабельною справою. Тому на часі запропоновані нами шляхи
реформування державного управління мисливством та зміни в законодавство,
яке регулює ведення мисливського господарства. Методологiчну основу
магiстерської роботи складає аналіз існуючої законодавчої бази,
інструкції, положень, які регламентують ведення мисливського
господарства, економічну ефективність ведення мисливського господарства
в Україні, екологічні, соціальні аспекти ведення мисливського
господарства. Метою дослідження є комплексний аналіз системи
нормативно-правових актів, які регламентують функціонування та ведення
галузі мисливського господарства. Завданням нашого дослідження є аналіз
стану законодавчого забезпечення в галузі ведення мисливського
господарства та обгрунтування основних напрямків реформування цього
законодавства. В даній магістерській роботі зроблено аналіз системи
державного управління та державного регулювання в галузі мисливського
господарства України, економічний аналіз ведення мисливського
господарства користувачами мисливських угідь Івано-Франківської області.

Представлена робота в обсязі 74 сторінок складається з вступу, трьох
розділів, висновків та пропозицій, додатку. Додатки складаються з 23
таблиць. Для написання наукової роботи використано матеріали 20 джерел.

Ключові слова: мисливство, мисливське господарство, мисливські угіддя,
полювання, браконьєрство, реформування мисливства.
Annotation

Die Fuehrung der Jagdwirtschaft ist in allen Laendern der Welt zum
Unterschied in der Ukraine rentabel. Deshalb sind die vorgeschlagenen
Wege zur Umgestaltung der Staatsverwaltung fuer Jagdwesen und
Umwandlungen zur Gesetzgebung, die die Fuehrung der Jagdwirtschaft
regelt, rechtzeitig.

Die methodologische Grundlage der Masterarbeit ist die Analyse der
geltenden Gesetzgebung und Vorschriften, die die Fuehrung,
wirtschaftliche Effektivitaet, oekologische und soziale Aspekte der
Jagdwirtschaft in der Ukraine regelt.

Das Forschungsziel besteht in der allgemeinen Analyse der normativen
Rechtsakten, denen die Fuehrung der Jagdwirtschaft unterworfen ist. Zu
den Aufgaben unserer Forschung gehoeren die Analyse des Standes von
gesetzgebenden Versorgung auf dem Gebiet der Jagdwirtschaft und die
Begruendung der Richtlinien von Umgestaltung dieser Gesetzgebung.

In der vorgegebenen Masterarbeit ist das System der Staatsverwaltung
und der Staatsregelung auf dem Gebiet der Jagdwirtschaft in der Ukraine
analysiert und die wirtschaftliche Analyse der Taetigkeit von Benutzern
der Jagdlandstuecke im Gebiet Iwano-Frankiwsk dargestellt.

Die Masterarbeit betraegt 74 Seiten, besteht aus der Einfuehrung, 3
Kapiteln, Schlussfolgerungen, Vorschlaegen und Tabellen.

Schluesselwoerter: das Jagdwesen, die Jagdwirtschaft, die
Jagdlandstuecke, die Jagd, die Umgestaltung, die Wilddieberei.

З М І С Т

ВСТУП
5

РОЗДІЛ 1.

СТАН ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ МИСЛИВСТВОМ

1.1Характеристика системи державного управління

мисливством
9

1.2. Нормативно-правові засади в галузі охорони та раціона-

льного використання диких тварин
12

1.3.Міжнародний досвід з питань спеціального

використання тваринного світу
28

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ЯК ГАЛУЗІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

2.1. Аналіз діяльності користувачів мисливських

угідь Івано-Франківської області
31

2.1.1. Загальна характеристика
31

2.1.2 Економічна ефективність ведення

мисливського господарства користувачами

мисливських угідь області
32

2.1.3. Аналіз кадрового забезпечення

і його ефективність
35

2.1.4. Аналіз охорони мисливських угідь

та виявлення випадків браконьєрства
35

2.1.5. Аналіз чисельності основних видів

мисливської дичини користувачів мислив-

ських угідь області (держлісгоспів) в

2006 році та порівняльний аналіз до

оптимальної чисельності
36

2.1.6. Аналіз виконання програми розвитку

лісового і мисливського господарства Івано-

Франківської області на 2001-2005 роки

затвердженої рішенням рішенням обласної

ради від 24.05.2001 № 466-20/2001
37

2.1.6.1.Аналіз чисельності основних видів

мисливських тварин
37

2.1.6.2. Аналіз виконання програми розвитку

лісового і мисливського господарства Івано-

Франківської області по вкладенню коштів

та отримання надходжень від ведення

мисливського господарства
39

2.1.6.3. Аналіз добування мисливських

тварин відповідного до програми розвитку

лісового і мисливського господарства Івано-

Франківської області, щодо добування

мисливських тварин
41

РОЗДІЛ 3

УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ МИСЛИВСТВОМ

3.3 Пропозиції, щодо внесення змін
44

3.3.1 Запрпоновані зміни в Закон України „Про

мисливське господарство та полювання”
44

3.3.2 Запропоновані зміни в Кодекс України

про адміністративні правопорушення
58

3.3.3 Запропоновані зміни в Кримінальний

кодекс України
60

3.3.4 Запропоновані зміни та внесення нових

нормативно-правових актів Держкомлісгоспу

України
61

ВИСНОВКИ
69

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
76

ДОДАТКИ

ВСТУП

Тваринний світ є одним із основних компонентів природного середовища і
важливого складовою природних багатств України, джерелом для отримання
харчових продуктів, промислової і лікарської сировини та інших
матеріальних цінностей, що необхідні для задоволення потреб населення і
народного господарства, а також використовується в наукових цілях.

Питання використання тваринного світу регламентується Законодавством
України та рядом законів, проте сучасний стан використання тваринного
світу бажає бути кращим, що чітко простежується при аналізі
найосновнішого виду користування тваринним світом – мисливства.

На території України перебуває близько 700 видів хребетних тварин, з
яких 382 червонокнижних видів. З 128 видів мисливських птахів та звірів
58 потребують дієвої активної охорони, а основний тягар полювань лягає
на 7 видів птахів і 5 видів звірів.

Необхідність забезпечення на практиці реалізації вимог законодавства про
використання мисливських тварин ставить перед державою завдання
удосконалення системи правових гарантіїй; охорони і збереження диких
тварин, правового регулювання цих відносин у сучасних складних
економічних, екологічних та соціальних відносин. Для створення
передумови для інтенсивного використання тваринного світу з метою
отримання максимальних прибутків, підвищується роль наукового
обгрунтування мисливства в нових правових та економічних умовах, а також
практичних рекомендацій щодо його впровадження.

Аналіз показників, що обґрунтовують обидві тези, буде зроблено у
наступному розділі, а у вступі зауважимо, що теперішня криза у
мисливській галузі є результатом неефективної системи організації
мисливства, управління і контролю за його веденням з боку державних
органів. Про нагальну потребу здійснення реорганізації мисливської
галузі в контексті адміністративної реформи красномовно свідчать дані
господарської діяльності мисливських організацій та спеціалізованих
мисливських підприємств.

Звідси і актуальність нашої теми дослідження, адже використання
державного мисливського фонду – не збиткова, а прибуткова справа в
світі. Хороші приклади у веденні мисливського господарства показують
наші географічні сусіди – Угорщина, Польща, Чехія та Болгарія.
Наприклад, в Україні, площа якої становить 604 тисячі квадратних
кілометрів, щорічно добувається 1 тисяча оленів, 6-8 тисяч голів кабана
і 5-7 тисяч голів козулі, тоді як у сусідній Польщі, площа якої майже
удвічі менша (313 тисяч кв. км.), добувається у 39 разів більше оленя, у
10 разів більше кабанів, і у 17 разів більше козулі. [20].

Метою роботи є визначення на підставі аналізу сучасного стану
мисливського господарства, основ його ведення та розробка рекомендацій з
вдосконалення державного управління мисливством, ефективність ведення
мисливського господарства користувачами мисливських угідь
Івано-Франківської області.

Основною метою нашого дослідження є:

а) Комплексний аналіз системи нормативно-правових актів, які
регламентують функціонування та ведення галузі мисливського
господарства;

б) Економічний аналіз ведення мисливського господарства
Івано-Франківської області та пропозиція змін в законодавстві;

в) Правовий аналіз ведення мисливського господарства;

Завдання дослідження:

а) Визначити основні характеристики галузі мисливського господарства;

б) Проаналізувати стан законодавчого забезпечення в галузі ведення
мисливського господарства;

в) Виокремити найбільш важливі проблеми функціонування галузі та
ведення мисливського господарства в Україні;

г) Дослідити стан організаційно-кадрового забезпечення працівників,
зайнятих у веденні мисливського господарства;

д) Окреслити та обґрунтувати основні напрямки реформування
законодавства, яке регламентує ведення мисливського господарства та
полювання.

Об’єктом дослідження є:

а) Система державного управління у веденні мисливського господарства;

б) Економічні показники по веденню мисливського господарства
Івано-Франківської області.

Предмет дослідження – стан державного організаційного забезпечення
ведення мисливського господарства в Україні, аналіз мисливських
користувачів Івано-Франківської області.

Методи дослiдження Методологiчну основу магiстерської роботи складає
аналіз існуючої законодавчої бази, інструкції, положень, які
регламентують ведення мисливського господарства,економічну ефективність
ведення мисливського господарства в Україні, екологічні, соціальні
аспекти ведення мисливського господарства. Висновки та положения, якi
мiстяться у магiстерськiй роботi, спираються на екологічне,
адміністративне, конституцiйне право, теорiю державного управлiння, а
також на аналiз наукових праць та наукової літератури з дослiджуваної
проблематики.

Практична цінність роботи полягає в тому, що зроблені на основі
дослідження висновки та пропозиції по зміні законодавчої бази, а саме:

– зміни в Закон України Про мисливське господарство та полювання;

– зміни в адміністративний кодекс України ;

– зміни в Кримінальний кодекс України;

– міни в нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади
Держкомлісгоспу України (накази, положення, інструкції);

– запропоновано прийняття нормативно–правових актів по регламентації
ведення мисливського господарства;

– омплексний аналіз ефективності ведення мисливського господарства яка
необхідна для прийняття відповідних управлінських рішень можуть стати
основою для розробки стратегії реформування системи державного
управління. Для практичної реалізації даної магістерської роботи вона
направлена на розгляд в Івано-Франківське обласне управління лісового
господарства, Держуправління охорони природнього навколишнього
середовища в Івано-Франківській області, Державний комітет лісового
господарства України, для опрацювання ними та прийняття відповідних
управлінських рішень.

РОЗДІЛ 1

СТАН ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ МИСЛИВСТВОМ

1.1 Характеристика системи державного управління мисливством

Контроль за охороною та використанням тваринного світу – одна із
важливих функцій державного управління. Цей контроль поділяється на
державний і відомчий, його здійснюють у тій чи іншій формі практично
всі органи держави (Верховна Рада України, Президент України, Кабінет
Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, місцеві державні
адміністрації, органи місцевого самоврядування), що приймають рішення з
питань охорони та використання природних ресурсів (контроль за
виконанням цих рішень).

Державний контроль за охороною і використанням тваринного світу ставить
своїм завданням забезпечити виконання всіма міністерствами, державними
установами і підприємствами, громадськими та приватними структурами і
мережами, а також громадянами обов’язків зі збереження тваринного світу,
дотримання встановленого порядку користування тваринним світом.
Здійснюють цей контроль органи загальної компетенції (ради,
держадміністрації) і спеціальної (спеціально уповноважені державні
органи) – відділи, інспекції тощо. До спеціально уповноважених
державних органів за сучасним законодавством відносяться:

Мінекобезпеки України здійснює державний контроль за спеціальним
використанням тваринного світу та, окрім того, відповідно до Указу
Президента України від 13 березня 1999 року №250/99, Мінекобезпеки є
центральним органом державної виконавчої влади, через який Кабінет
Міністрів спрямовує і координує діяльність інших ЦОВВ;

Служба лісової охорони Державного комітету лісового господарства України
– державний контроль за охороною і використанням мисливських тварин;

Служба мисливської охорони у складі Держкомлісгоспу України;

Державний комітет рибного господарства та його органи – контроль за
дотриманням законодавства з питань охорони і відтворення водних живих
ресурсів.

Спеціально уповноважені державні органи з охорони і регулюванню
використання тваринного світу перевіряють:

• дотримання правил, норм, строків та інших вимог з охорони і
використання тваринного світу;

• дотримання встановленого порядку державного обліку тварин і їх
використання та проведення державного кадастру тваринного світу;

• правильність і своєчасність розробки та проведення заходів зі
збереження середовища проживання, умов розмноження і шляхів міграції
тварин.

Спеціально уповноважені державні органи охорони і регулювання
використання тваринного світу мають такі права:

припиняти самовільне користування тваринним світом, а також
користування, яке здійснюється з порушенням встановлених вимог по
охороні тваринного світу та його використанню;

давати обов’язкові для виконання вказівки про виправлення порушень
правил, норм, строків та інших вимог по охороні та використанню
тваринного світу;

припиняти роботи, при проведенні яких систематично порушуються
правила,норми та інші вимоги з охорони і використання тваринного світу,
охорони середовища перебування, умов розмноження і шляхів міграції
тварин;

притягати у встановленому порядку порушників правил, норм, інших
вимог з охорони і використання тваринного світу до відповідальності або
направляти матеріали про правопорушників у відповідні органи;

громадський контроль за полювання здійснюється громадськими
інспекторами охорони навколишнього природного середовища та громадськими
мисливськими інспекторами, що передбачено статтею 38 ЗУ „Про мисливське
господарство та полювання”;

органи МВС приймають рішення про видачу права на володіння зброєю,
розслідують факти браконьєрства, за які передбачена кримінальна
відповідальність;

органи прокуратури відповідно до Конституції України здійснюють функцію
щодо нагляду за додержанням і застосуванням законів.

Правила та інструкції спеціально уповноважених державних органів з
охорони і регулювання використання ресурсів тваринного світу,
затверджені у межах прав цих органів, встановлених законодавством,
обов’язкові для виконання.

Відомчий контроль за охороною і використанням тваринного світу доповнює
державний контроль та здійснюється органами, у віданні яких знаходяться
підприємства, заклади і організації, що користуються об’єктами
тваринного світу. При здійсненні відомчого контролю міністерства,
відомства чи їх підрозділи зобов’язані керуватися законодавством
України, правилами та інструкціями, затвердженими спеціально
уповноваженими державними органами по охороні та використанню тваринного
світу. Проте стан охорони та використання тваринного світу підтверджує
необхідність підвищення ролі державного контролю при мінімізації
неефективного відомчого контролю.

На прикладі Івано-Франківської області структура державного управління
мисливством виглядає наступним чином:

Івано-Франківське обласне управління лісового господарства
облдержадміністрації є органом виконавчої влади з подвійним
підпорядкуванням (обласна державна адміністрація та Державний комітет
лісового господарства України) і здійснює як спеціально уповноважений
обласний орган у веденні мисливства державний контроль за
веденням мисливського господарства усіма мисливськими користувачами;

держуправління екологічної безпеки в Івано-Франківській області як
спеціально уповноважений державний орган здійснює державний контроль за
спеціальним використанням тваринного світу;

Івано-Франківська обласна рибоохоронна інспекція як державний орган, що
уповноважений державою і знаходиться у віданні Міністерства АПК,
здійснює державний контроль за дотриманням правил рибальства та
організацією відтворення рибних запасів у природніх водоймах області;

у Івано-Франківському обласному управлінні лісового господарства
створений спеціальний підрозділ, що безпосередньо здійснює державний
контроль за веденням мисливського господарства усіма користувачами
мисливських угідь області;

при державних лісогосподарських підприємствах (держлісгоспах) обласного
управління лісового господарства в кожному адміністративному районі
області введені посади районних державних мисливських інспекторів
(районних мисливствознавців), які контролюють безпосередньо
користувачів мисливських угідь.

1.2 Нормативно-правові засади в галузі охорони та раціонального
використання диких тварин

У мисливській галузі використовуються наступні основні терміни:

мисливське господарство – це галузь господарства, завданням якої є
раціональне використання, охорона і відтворення мисливських звірів і
птахів, надання послуг мисливцям щодо проведення полювання, розвиток
мисливського спорту і мисливського собаківництва;

мисливство – це вид спеціального використання тваринного світу, що
здійснюється з метою задоволення рекреаційних, матеріальних та інших
потреб громадян і суспільства шляхом добування диких звірів і птахів,
які перебувають у стані природної волі в межах мисливських угідь;

полювання – це сукупність дій людини, спрямованих на пошук,
вистежування, переслідування з метою добування, саме добування
мисливських тварин, а також перебування осіб в межах мисливських угідь,
в тому числі на польових та лісових дорогах з будь-якою стрілецькою
зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування диких звірів і
птахів, або з мисливськими собаками чи ловчими звірами і птахами, або з
продукцією полювання, а також перебування осіб на дорогах загального
користування з продукцією полювання, або з будь-якою зібраною
розчохленою стрілецькою зброєю, якщо вказані дії не пов(язані з
виконанням особами своїх службових обов’язків.

У законодавстві України, що пов(язане з охороною та раціональним
використанням тваринного світу ці терміни у розумінні різних законів
тлумачаться заплутано, залежно від відомства, що готувало проект закону
до подання у Верховну Раду. На сьогодні цілий ряд норм, що стосуються
мисливської галузі „розкидані” по окремих законах, при цьому деякі з них
викладені нечітко, що допускає на практиці їхнє неоднозначне тлумачення
і дозволяє врешті-решт взагалі їх не виконувати через відсутність
належного правового механізму їх реалізації. Адже завданням
законодавства про тваринний світ є регулювання відносин у галузі
охорони, використання і відтворення об’єктів тваринного світу,
збереження і поліпшення середовища перебування диких тварин, збереження
умов постійного існування видового та популяційного різноманіття тварин
у стані природної волі, неволі чи напіввільних умовах. Практичне
розв(язання відзначених проблем потребує неухильного дотримання вимог
законодавства про тваринний світ.

Тому в цьому підрозділі для чіткого врегулювання правових та
організаційних засад у цій галузі нами зроблено вибірку всіх цих
розпорошених у законодавстві норм – вони частково закріплені у Законах
України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про
природо-заповідний фонд”, “Про тваринний світ”, Водному та Лісовому
кодексах.

Законодавче регулювання охорони та раціонального використання тваринного
світу здійснюється за трьома напрямками: охорона середовища перебування
тварин; збереження генетичного фонду тваринного світу; організація
раціонального користування тваринним світом. Особливістю сучасного
процесу розвитку екологічного законодавства є збільшення в ньому норм,
що забезпечують активне функціонування всієї системи державного
управління охороною та раціональним використанням тваринного світу
(нормативно-правове регулювання моніторингу, розробки екологічних
програм, економічного забезпечення мисливськогосподарської діяльності
тощо).

Центральне місце серед актів законодавства, що регулюють ці відносини,
займає Конституція України, яка визначає основні засади цієї політики та
обов(язок держави щодо забезпечення екологічної безпеки. З огляду на цей
обов’язок Конституція визначає повноваження Верховної Ради України в
галузі охорони довкілля, а також Президента України та Кабінету
Міністрів [ 11, статті 85, 106, 116]. Основний Закон України визнає за
кожним громадянином право користуватися природними об’єктами права
власності народу [11, стаття13].

Згідно Конституції, природні ресурси України, в т.ч. ресурси тваринного
світу, є об’єктами права власності українського народу, їх використання
регулюється відповідними законодавчими актами

[ 11.8,стаття 13]. Одним з обов’язків держави є підтримання екологічної
рівноваги на території України, тобто збереження природних комплексів і
компонентів природних комплексів.

Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” (1991р.)
визначає, що Україна здійснює на своїй території екологічну політику,
спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої
природи навколишнього середовища; на досягнення гармонійної взаємодії
природи і суспільства; на охорону, раціональне використання і
відтворення природних ресурсів. Серед завдань цієї політики –
попередження негативного впливу діяльності людини на природу, збереження
природних ресурсів та генофонду живої природи у всій його видовій та
просторовій різноманітності і цілісності. Названим законом встановлені
компетенція і повноваження органів державного управління, органів
місцевої влади, права та обов’язки громадян; передбачено ведення
державних кадастрів природних ресурсів, моніторинг природного
середовища, екологічна експертиза проектів, нової техніки і технології,
матеріалів, речовин, продукції на предмет її екологічної безпеки;
здійснюється розробка екологічних нормативів і програм.

Законом “Про природо-заповідний фонд України” (1992)[11, с.115] на
землях природо-заповідного призначення (заповідники, національні
природні парки, регіональні ландшафні парки, заказники, пам’ятки
природи, заповідні урочища) забороняється будь-яка діяльність, яка
негативно впливає або може впливати на стан природного комплексу чи
перешкоджає його використанню за цільовим призначенням.
Природо-заповідні території функціонують і охороняються відповідно до
визначеного Законом режиму. На території Івано-Франківської області
функціонує Карпатський природній національний парк загальною площею
більш як 50 тисяч гектарів. На даній території не ведеться мисливське
господарства і полювання заборонено.

“Водний кодекс України” (1995р.) передбачає, що на водних об’єктах (їх
частинах), які використовуються для промислового добування риби та
іншого водного промислу або мають значення для відтворення цих ресурсів,
права користувачів можуть бути обмежені в інтересах рибного господарства
та водного промислу. Водокористувачі, яким надано в користування
рибогосподарські водні об’єкти (їх частини), зобов’язані здійснювати
заходи, що забезпечують поліпшення екологічного стану водних об’єктів і
умов відтворення рибних запасів, а також утримувати в належному
санітарному стані прибережні захисні смуги в місцях вилову риби.
Проведення гідромеліоративних робіт у місцях, де розводяться бобри та
хохулі, здійснюється за погодженням з державними органами рибного і
мисливського господарства.

Безпосередньо питань використання і відтворення тваринного світу
стосується Закон України “Про тваринний світ” (1993)[11, с.44]. Він
визначає тваринний світ як національне багатство України, природний
ресурс загальнодержавного значення, що охороняється, відтворюється і
використовується в інтересах всього народу. Об’єктами тваринного світу є
хордові (в т.ч. хребетні) і безхребетні тварини в усьому їх видовому і
популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку. До об’єктів
тваринного світу належать також частини диких тварин (роги, шкіра тощо),
продукти їх життєдіяльності (мед, віск тощо), житла і споруди тварин,
залишки викопних тварин. Охороні підлягають самі об’єкти тваринного
світу і всі території, що є середовищем їх перебування.

Закон визначає принципи використання, порядок державного управління
тваринним світом. Передбачене загальне використання тваринного світу
(здійснюється без вилучення об(єктів тваринного світу з природного
середовища за винятком рибальства) і спеціальне (об(єкти тваринного
світу вилучаються з природного середовища). До видів використання
об’єктів тваринного світу Закон відносить: мисливство, рибальство,
використання в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних
цілях, одержання продуктів життєдіяльності тварин, добування тварин з
метою утримання і розведення у неволі. При потребі чисельність тварин
може регулюватися: з метою охорони здоров’я і забезпечення безпеки
людей, запобігання шкоді господарським та природним об’єктам. Закон
визначає права та обов’язки користувачів тваринним світом, зміст і форми
охорони тварин, місць їх проживання, умов розмноження, шляхів міграції,
профілактики загибелі, порядок встановлення заборон і обмежень.
Обов’язковою визначається експертиза щодо впливу на тваринний світ
діючих і таких, що будуються підприємств, споруд, нової техніки,
технології, матеріалів і речовин. Особливій охороні підлягають рідкісні
і зникаючі види, передбачено порядок їх розведення в неволі. Регулюється
порядок переселення, акліматизації, схрещування тварин, ввезення їх в
Україну та вивезення за кордон, створення, зберігання і використання
зоологічних колекцій.

Передбачено моніторинг, державний облік і кадастр тваринного світу,
контроль за дотриманням Закону, відповідальність за його порушення
(кримінальна, адміністративна та ін.). На практиці порушники Закону “Про
тваринний світ” найчастіше притягаються до матеріальної
відповідальності.

Особи та організації, діями яких нанесено шкоду мисливському
господарству і державному фонду диких тварин, компенсують її у
відповідності до позовних заяв органів мисливського нагляду. У випадку
відмови від добровільної сплати справу розглядають в суді або в
арбітражі. З порушників правил полювання стягається сума нанесеної
шкоди, яка вираховується за спеціальними таксами (розцінками),
затверджених Наказом Держкомлісгоспу та Мінекобезпеки України від 12
березня 1996 року №24/32 [11, с.318].

Такси-розцінки для нарахування платежів за нанесену шкоду незаконним
полюванням і знищенням диких тварин, їх місць проживання, біотехнічних
споруд встановлюються в мінімальних зарплатах (деякі – в
неоподаткованих мінімумах) залежно від виду добутих або знищених птахів
і звірів, щодо біотехнічних споруд – за фактичною вартістю, збільшеною в
три рази. Розрахунки відшкодування шкоди за цими таксами здійснюють
посадові особи Мінекобезпеки, Держкомлісгоспу та їх місцевих органів.
Поряд з відшкодуванням збитків, правопорушник може бути притягнутий до
адміністративної або кримінальної відповідальності.

Матеріальна відповідальність за шкоду, нанесену мисливському
господарству, настає тільки тоді, коли встановлений факт нанесення шкоди
знищенням звіра чи птаха. Якщо тварина поранена, але не добута і не
існує достовірних даних про її загибель, то факт нанесення шкоди не
вважається доказаним. Збитки зобов’язані відшкодовувати і власники
собак, якщо ними нанесено шкоду мисливському господарству.
Відповідальність наступає у цьому випадку незалежно від того, чи зробили
власники собак попереджувальні заходи, оскільки сам факт перебування з
собаками в мисливських угіддях створює підвищену небезпеку для звірів та
птахів.

У відповідності з діючим законодавством незаконно добута мисливська
продукція підлягає вилученню в порушника і реалізується у встановленому
порядку. Виручені від реалізації цієї продукції суми не підлягають
зарахуванню в рахунок відшкодування збитків. Якщо продукція незаконного
полювання була реалізована чи використана порушником, суд, незалежно від
поданого позову, повинен вирішити питання про стягнення її вартості,
вирахованої за державними роздрібними цінами.

Права і обов’язки користувачів тваринного світу, що закріплені законом,
створюють гарантії правильного, раціонального, науково-обгрунтованого
користування тваринним світом і його охорони. Зрозуміло, якщо цих правил
чітко дотримуються, а обов’язки активно виконуються.

Всі користувачі тваринного світу – підприємства, заклади, організації і
громадяни – мають право здійснювати тільки ті види користування
тваринним світом, які їм дозволені. Мається на увазі не лише право
користування за спеціально виданим дозволом, але і право користування,
яке здійснюється без будь-якого спеціального дозволу. Наприклад, без
будь-якого дозволу громадяни можуть добувати червів, комах для
любительського риболовства, мають право вудити рибу у відкритих і
незаборонених місцях та ін.

Порушенням прав користування визнається користування, яке здійснюється
без дозволу. Наприклад, якщо мисливець, який одержав дозвіл на відстріл
кабана, вбив лося, він здійснив порушення. Або, скажімо,
науково-дослідна установа, якій дозволено користуватися об’єктами
тваринного світу з науковою метою без вилучення тварин з природного
середовища, вилучило тварину. Подібні приклади можна було б продовжити.
Але основне, на що слід звернути увагу, це – те, що тут один вид
користування замінюється іншим, здійснюються недозволені види
користування, тобто порушується цільовий характер користування тваринним
світом.

У випадку і в порядку, передбачених законодавством, права користувачів
тваринного світу можуть бути обмежені. Це може бути здійснено в
державних інтересах, а також в інтересах інших користувачів тваринного
світу. Наприклад, може бути обмежена науково-дослідна діяльність в
заповідниках, обмежене переселення тварин, якщо це шкодить інтересам
охорони тварин. Самовільне обмеження прав користувачів тваринного світу
будь-яким іншим органом не допускається, якщо це не передбачено в
законодавстві.

Першим і найважливішим обов’язком користувачів тваринним світом є
обов’язок дотримуватися встановлених правил, норм та строків полювання.
Наступний обов’язок – користуватися тваринним світом способами, які не
допускають порушення цілісності природних угруповань і забезпечують
збереження тварин, які не підлягають користуванню. Так, з метою
полювання користувач не може вирубувати і випалювати рослинність чи
стріляти в тварину у випадку, якщо постріл може знищити інших тварин,
які не підлягають користуванню; чи добувати тварину із застосуванням,
наприклад, вибухівки. Дуже важливий обов’язок користувачів тваринним
світом – не допускати порушення середовища проживання тваринного світу.

Названі обов’язки накладаються на всіх користувачів тваринного світу –
як на організації, так і на окремих громадян. На всіх користувачів
покладається також обов(язок допомагати державним та іншим органам, які
здійснюють контроль за охороною та використанням тваринного світу. Ряд
обов’язків покладається лише на державні та громадські організації, які
є користувачами тваринного світу (облік чисельності та стану
використовуваних тварин, контроль стану середовища їх проживання;
проведення необхідних комплексних заходів, направлених на відтворення
тваринного світу)

Право користування тваринним світом підлягає повній або частковій
забороні у випадках:

якщо минула необхідність в користуванні чи є відмова від нього;

закінчення встановленого строку користування;

виникнення необхідності у вилученні з користування об’єктів тваринного
світу з метою охорони тварин;

ліквідація підприємства, закладу, організації, яким було надано право
користування;

Право користування тваринним світом може бути заперечене у випадку
невиконання користувачем встановлених правил, норм чи інших вимог з
охорони і використання тваринного світу.

Здійснення державної політики в питаннях охорони, використання і
відтворення фауни птахів і ссавців покладено на Державний комітет
лісового господарства України. Держкомлісгосп, керуючись Конституцією та
законодавчими актами України, визначає перспективи і пріоритетні
напрямки розвитку мисливського господарства, здійснює у цій сфері
науково-технічну та інвестиційну політику, державний контроль за
збереженням, використанням та відтворенням ресурсів фауни; забезпечує
організацію території мисливських угідь, ведення мисливства; координує
діяльність наукових і навчальних закладів лісівничого та
мисливсько-господарського профілю. Держкомлісгосп України при виконанні
покладених на нього функцій взаємодіє з центральними та регіональними
органами державної виконавчої влади, регіонального та місцевого
самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.

Лісовий кодекс України (1994) [11, с.121] передбачає надання у постійне
або тимчасове користування ділянок лісового фонду для потреб
мисливського господарства; перевагу надає в цьому відношенні постійним
лісокористувачам. У кодексі зазначено, що використання лісових ресурсів
і проведення лісогосподарських заходів повинно здійснюватися з
урахуванням збереження сприятливих умов для життя диких тварин.
Тимчасові лісокористувачі за погодженням з постійними лісокористувачами
на земельних ділянках лісового фонду, наданих їм для потреб мисливського
господарства, можуть створювати кормові і захисні ділянки, здійснювати
інші заходи, пов’язані з веденням мисливства.

“Положення про лісничого” покладає такі обов’язки на керівника
лісництва:

забезпечувати проведення лісогосподарських заходів і
здійснення лісництвом лісових користувань з урахуванням необхідності
збереження сприятливих умов для проживання диких тварин, а також
контроль з цієюметою за підприємствами і організаціями
-лісокористувачами;

здійснювати заходи по організації мисливського господарства, охороні і
відтворенню диких звірів і птахів (біотехнічні заходи), вести боротьбу
із браконьєрством, а також надавати практичну допомогу у цій справі
державним, кооперативним та громадським організаціям і закладам, за
якими закріплені мисливські угіддя, розміщені в зоні діяльності
лісництва;

здійснювати контроль за веденням мисливського господарства
підприємствами, організаціями та закладами на закріплених за ними
угіддях в зоні діяльності лісництва, а також за виконанням ними правил і
дотримання строків полювання.

Використання ресурсів мисливських тварин регулюється Законом України
„Про мисливське господарство та полювання”

За Положенням державне управління в галузі ведення мисливського
господарства здійснюють Кабінет Міністрів, обласні, міські
держадміністрації, спеціально уповноважений державний орган у галузі
ведення мисливського господарства, яким є Держкомлісгосп та його органи
на місцях.

З метою організації та ведення мисливського господарства юридичним та
фізичним особам надаються у користування спеціально визначені для цього
мисливські угіддя. Суцільна площа мисливських угідь, що надається
користувачеві, повинна, як правило, становити не менше 3 тис.га, але не
більше 200 тис.га. Мисливські угіддя надаються в користування на термін
не менше як 15 років. Умови ведення мисливського господарства
визначаються договором, який укладається між державним органом лісового
господарства і користувачем мисливських угідь.

Користувач мисливських угідь має право у встановленому порядку за згодою
власників або користувачів земельних ділянок зводити у мисливських
угіддях необхідні будівлі та біотехнічні споруди, вирощувати кормові
культури, створювати захисні насадження, проводити штучне обводнення,
здійснювати інші заходи, пов’язані з веденням мисливського господарства,
які не суперечать законодавству та інтересам власників або користувачів
земельних ділянок. Відносини між власником або користувачем земельних
ділянок і користувачем мисливських угідь регулюються відповідним
договором. Користувачі мисливських угідь зобов’язані:

раціонально використовувати державний мисливський фонд, не допускати
погіршення екологічного стану середовища перебування мисливських тварин
внаслідок власної діяльності;

проводити первинний облік чисельності і використання мисливських тварин,
вивчати їх стан та характеристики угідь, де перебувають ці тварини, і в
установленому порядку подавати цю інформацію органам, шо здійснюють
державний облік мисливських тварин та облік їх використання;

проводити комплексні заходи, спрямовані на відтворення, в т.ч. штучне,
мисливських тварин, збереження і поліпшення середовища їх перебування,
щорічно вкладати кошти в охорону і відтворення мисливської фауни з
розрахункуна 1 тис.га лісових угідь не менше 8, польових – 6,
водно-болотних – 4 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

здійснювати заходи щодо виконання загальнодержавних і місцевих
екологічних програм з питань охорони тваринного світу;

негайно інформувати природоохоронні органи, органи мисливського
господарства, ветеринарні, санітарно-епідеміологічні служби про
виявлення захворювання тварин, погіршення стану середовища їх
перебування, виникнення загрози знищення та випадки загибелі
тварин, здійснювати комплексні заходи щодо профілактики і
боротьби із захворюваннями;

здійснювати охорону державного мисливського фонду, сформувати єгерську
службу з розрахунку не менше одного єгера на 7 тис.га лісових і 10
тис.га польових угідь;

дотримуватися режиму охорони видів тварин, занесених до Червоної книги
України і до переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні на
території областей в межах наданих у користування мисливських угідь;

самостійно припиняти використання мисливських тварин у разі погіршення
їх стану та умов існування,зниженнявідтворюючої здатності та виникнення
загрози знищення тварин, негайно вживати заходи до усунення негативних
факторів впливу на тварин і середовище їх перебування;

забезпечувати мисливське впорядкування угідь, виділяти відтворювальні
ділянки та визначати в натурі межі цих угідь та ділянок, в порядку, що
визначається Держкомлісгоспом;

виконувати інші обов’язки щодо охорони і використання
об’єктів тваринного світу та користування мисливськими угіддями
відповідно до законодавства.

Добування мисливських тварин здійснюється відповідно до лімітів, що
затверджуються на мисливський сезон Мінекобезпеки України за поданням
Держкомлісгоспу України на підставі пропозицій користувачів мисливських
угідь, погоджених з обласними державними органами лісового господарства
та екологічної безпеки, а також регулюється нормами відстрілу, які
встановлюються на мисливський сезон державним органом лісового
господарства за погодженням з відповідним органом екологічної безпеки.

Добування мисливських тварин, занесених до Червоної книги України, для
розведення у спеціально створених умовах, а також для інших цілей
здійснюється за дозволами Мінекобезпеки України.

До полювання прирівнюється:

перебування осіб в межах мисливських угідь, в тому числі на польових і
лісових дорогах (крімдоріг загальногоко ристування) з будь-якою
стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування диких
звірів і птахів, або з мисливськими собаками чи ловчими звірами і
птахами, або з продукцією полювання;

перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією
полювання або з будь-якою зібраною зброєю

До полювання не прирівнюються перераховані дії осіб, пов’язані з
виконанням ними службових обов (язків.

Полювання із порушенням встановлених правил вважається незаконним або
браконьєрством. Зміст браконьєрства полягає у наступному: всі дикі
птахи і звірі, незалежно від того, на території якого землеволодіння
вони живуть (державного, приватного тощо), складають державний
мисливський фонд. Добування дичини для потреб держави і окремих громадян
дозволяється тільки з дотриманням встановлених правил. Будь-яке
порушення вважається браконьєрством, а порушники (тобто браконьєри)
несуть адміністративну, матеріальну чи кримінальну (залежно від розміру
збитків, завданих державі) відповідальність.

Браконьєрством вважається сам факт порушення, незалежно від того,
здобута браконьєром при цьому дичина, чи не здобута. Особи, що
займаються незаконним полюванням і рибною ловлею, завдають великих
матеріальних і моральних збитків державі, негативно впливають на
мисливців, рибалок, молодь, всіх оточуючих людей. Часто браконьєрство
призводить до тяжких злочинів, зокрема проти осіб, уповноважених
охороняти тваринний світ.

Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена
адміністративна відповідальність за: порушення правил використання
об’єктів тваринного світу (стаття 85)[11, с.124, ], виготовлення та збут
заборонених знарядь добування об’єктів тваринного світу (ст.85-1)[11, с.
125], порушення вимог щодо охорони середовища перебування і шляхів
міграції, переселення, акліматизації та схрещування диких тварин
(ст.87)[11, с. 125], незаконне вивезення з України та ввезення на її
територію об’єктів тваринного світу (ст.88) [11, с. 126], порушення
порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного світу (ст.88-1) [11, с.
126], порушення правил створення, поповнення та зберігання зоологічних
колекцій (ст.88-2) [11, с. 126], жорстоке поводження з тваринами (ст.89)
[11, с. 127]. За скоєння цих правопорушень до винних осіб застосовується
штраф, конфіскація незаконно добутої продукції та знарядь, предметів
незаконного мисливства.

Кримінальна відповідальність настає згідно Кримінального кодексу України
(ст.248) [11, с. 139] за незаконне полювання в заборонений час або в
недозволених місцях, або забороненими знаряддями і способами, якщо за
такі ж дії протягом року було застосоване адміністративне стягнення.

Боротьба з браконьєрством – важка і небезпечна робота, яка вимагає
особливої підготовки і кваліфікації, її особливість полягає в тому, що
порушники правил полювання і, відповідно, правоохоронні органи діють на
території, значно віддаленій від населених пунктів, там, де немає людей,
які б могли засвідчити порушення чи надати необхідну допомогу службовій
особі.

Методи охорони диких тварин в мисливських угіддях включають наступні
організаційні заходи:

проведення роз’яснювальної роботи серед населення, мисливців та
посадових осіб;

організація збору та отримання інформації про порушення правил
полювання, що готуються, здійснюються чи вже здійснені організаціями,
посадовими особами і окремими громадянами;

організація оперативної роботи мисливствознавців та єгерів разом з
іншими органами охорони фауни по виявленню і затриманню порушників
правил полювання, збору необхідних речових доказів і оформлення
документів на браконьєрів;

вжиття заходів по притягненню порушників правил полювання до
дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової чи кримінальної
відповідальності;

організація виконання пред’явлених порушникам санкцій – стягнення
штрафів, цивільних позовів, вилучення конфіскованої зброї, інших
предметів полювання, продукції незаконного полювання та ін.

Браконьєри часто використовують для незаконного полювання дуже досконалі
засоби чи зброю, включаючи всюдиходи і навіть вертольоти. Є випадки
використання для незаконного полювання глушників, потужних
електроосвітлювачів, інфрачервоних приладів нічного бачення,
флюоресцентних речовин, а також магнітофони, що відтворюють звуки,
тварин. Застосовують сучасні браконьєри і старі беззбройні способи
добування як великих, так і дрібних тварин – петлі з металевого тросу.
Для боротьби з порушниками правил полювання в мисливських угіддях
використовуються, як правило, груповий рейдовий метод патрулювання, який
забезпечує ефективний пошук, швидке затримання порушників, збір
необхідних доказів. Правила для групи: організований виїзд в угіддя і
таке ж повернення, чіткі дії керівника, пильність при перевірці
документів; з порушниками говорить тільки керівник групи, висловлювання
та обговорення – після відходу групи від осіб, які перевіряються.

Рейди можуть проводитися разом з працівниками міліції, відповідальними
за боротьбу з браконьєрством, представниками лісової охорони,
активістами громадських організацій, кореспондентами засобів масової
інформації. В основному в рейді бере участь не менше трьох осіб, всі
учасники повинні бути озброєні та мати відповідні посвідчення. Про
маршрут оперативної групи в мисливські угіддя і її повернення ставляться
до відома місцеві органи міліції, а на підприємствах лісового
господарства – директор.

У випадку відмови підкоритися законним вимогам порушник попереджується
про можливі наслідки своїх дій. У випадку грубого порушення правил
полювання у браконьєра вилучається вогнепальна зброя та зброя, на яку
немає дозволу.

1.3.Міжнародний досвід з питань спеціального використання тваринного
світу

Світові тваринні ресурси поділяються на дві категорії – національні і
міждержавні. Перші пов’язані з територією окремої держави, яка і
визначає порядок їх використання, заходи по відтворенню. Щодо других, то
вони переміщуються по територіях багатьох держав, зберегти їх можна
тільки при відповідному міжнародному співробітництві.

Ідея міжнародного співробітництва з питань охорони природи та
природокористування в завершеному вигляді була сформульована на початку
XX століття (1913р., Швейцарія, Перший міжнародний з”їзд з охорони
природи). Але ще в 1884р. у Відні відбувся Перший міжнародний
орнітологічний конгрес, було створено Міжнародний орнітологічний
комітет. Потім у 1902р. в Парижі укладена перша Конвенція про охорону
птахів, підписана кількома європейськими державами. В 1911 році у
Вашингтоні між США, Японією, Росією і Англією укладена Конвенція про
охорону морського котика. У 1922 році в Лондоні заснована Міжнародна
рада охорони птахів. В 1923 в Парижі почало працювати товариство охорони
природи. В 1930 році в Парижі створено Міжнародну раду
мисливствознавців.

Ідея міжнародного співробітництва особливо активно стала впроваджуватися
в життя у повоєнні роки. Регулярно стали проводитися міжнародні з’їзди,
конференції, асамблеї. Виникли і функціонують урядові міжнародні
організації, серед них – Всесвітній фонд охорони дикої природи.

На даний час діє більше 150 міждержавних і глобальних природоохоронних
конвенцій і угод. Частина з них так чи інакше стосується тваринного
світу, зокрема видів-мігрантів. В 1971 році ухвалена ” Конвенція про
водно-болотні угіддя, які мають міжнародне значення, головним чином, як
місце перебування водоплавних птахів”. Цією конвенцією до об’єктів
глобального значення віднесена Сиваська частина Азовського моря,
Каркінітська, Ягорлицька і Тетерівська затоки Чорного моря, Дунайські
плавні, території заповідників: “Чорноморський”, “Кримський”, “Дунайські
плавні”. Для виконання зобов’язань, взятих Україною відповідно до
названої конвенції, видана постанова Кабінету Міністрів “Про заходи щодо
охорони водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення”( 1995р.).

В 1973 році у Вашингтоні підписана “Конвенція про міжнародну торгівлю
видами фауни і флори, що знаходяться під загрозою зникнення”. Мета
Конвенції – припинення (чи бодай обмеження) і контроль за міжнародною
торгівлею рідкісними видами, їх опудалами, яйцями, трофеями (рогами,
шкурами тощо). Додатком до Конвенції є список рідкісних видів, складений
за пропозиціями держав-учасниць. Періодично його переглядають, контроль
забезпечують митні служби.

З 1979 року діє підписана в Бонні Міжнародна конвенція про охорону
мігруючих видів тварин. В багатьох країнах Європи, в т.ч. в Україні,
реалізується цілий ряд інших міждержавних програм і проектів (під егідою
і українських і міжнародних організацій та фондів). Здійснюється
міжнародний мисливський туризм, для нього розроблене відповідне
нормативне забезпечення. В 1996р. Україна підписала Міжнародну Бернську
конвенцію про мисливське господарство.

Відновлення оптимального поголів(я диких мисливських тварин, з наступною
ефективною охороною та раціональним використанням повинні стати
основними завданнями мисливської галузі. Вирішення цієї складної
природоохоронної проблеми в межах держави можливе тільки за умови
всебічного, комплексного та науково-обгрунтованого підходу на різних
рівнях – починаючи з первинного мисливського колективу, завершуючи
загальнодержавними та міждержавними угодами і договорами.

Україна повинна увійти до міжнародної спільноти країн, щоб внести свою
частку у збереження перелітних видів птахів або тварин з міжнародної
Червоної Книги, а також вести експлуатацію запасів дичини за
міжнародними правилами.

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ЯК ГАЛУЗІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

2.1 Аналіз діяльності користувачів мисливських угідь

Івано-Франківської області

2.1.1 Загальна характеристика

Станом на 2007 р. мисливські угіддя Івано-Франківської області
(загальна площа 968,7 тис.га) рішеннями Івано-Франківської обласної ради
надані в користування терміном на 15 років 34-м мисливським
господарствам. Є три групи користувачів мисливських угідь: 16
держлісгоспів (за ними закріплено 430,3 тис.га або 44% усіх мисливських
угідь області), 8 мисливських господарств обласної організації УТМР
(закріплено 416,9 тис.га або 43%), та 10 господарств інших форм
власності (закріплено 121,5 тис.га або 13%). Повна інформація про
користувачів мисливських угідь Івано-Франківської області подана в
додатку А. З цього додатку видно, що поступово збільшується площа
мисливських угідь, наданих підприємствам інших форм власності (приватні
мисливські господарства, мисливські клуби та товариства).

Мисливські господарства області досить різноманітні як за розміщенням,
своєю спеціалізацією, так і за площею (від 0,5 тис.га – МГ “Тисмениця”
до 210,0 тис.га – мисливсько-риболовне виробниче підприємство обласної
організації УТМР, дільниці якого розміщені у 8 районах області.

Мисливські господарства УТМР розміщені переважно в рівнинній та
передгірській частині області і спеціалізуються на проведенні полювання
на пернату і хутрову дичину для широких мас мисливців. За держлісгоспами
управління лісового господарства переважно закріплені лісові угіддя, на
яких проводиться ліцензійне полювання на копитних тварин (олень
благородний, козуля, кабан, муфлон).

2.1.2 Економічна ефективність ведення мисливського господарства
користувачами мисливських угідь області

В цілому по Україні ведення мисливського господарства носить збитковий
характер і не перевищує 50% окупності. Основними джерелами прибутків є
надходження від реалізації на ринку права на полювання. [8, с.10]. В
Івано-Франківській області окупність мисливських господарств за останні
три роки коливалась від 36% до 43%. Трудність проведення економічного
аналізу полягає в тому, що мисливське господарство виступає як побічна
галузь, наприклад в державних лісогосподарських підприємств лісового
господарства, що не дає можливість проведення більш точної балансової
оцінки. При проведенні економічного аналізу нами бралися показники, які
містяться в річній статистичній звітності 2-тп (мисливство) затверджена
наказом Держкомстату України від 22.06.2005 року. Потенційно збиткова та
низька ефективність ведення мисливського господарства зумовлюється також
низькою мотивацією до ефективності її ведення. Так, для прикладу,
отримані 192 тис. грн. в 2006році від ведення мисливського господарства
лісгоспами Івано-Франківського обласного управління лісового
господарства становить лише 0,1% від отриманих загальних доходів, що
становили в цьому році 119 504,5 тис грн. Дана пропорція доходів між
веденням лісового і мисливського господарства в державних
лісогосподарських підприємств практично не змінювалась і в попередні
роки.

З проведених нами досліджень видно, що користувачами мисливських угідь
Івано-Франківської області вкладаються відповідні кошти на ведення
мисливського господарства. Проаналізувавши статистичні звіти 2-тп
мисливство за останні три роки, а саме 2004-2006рр., приходимо до
висновку, що найвищий показник по вкаденню коштів з розрахунку на 1 тис.
га спостерігається за користувачами приватної форми власності, а також
користувачами, які отримують кошти за рахунок державного бюджету. На 42%
в 2004р, 35% в 2005р. 27% в 2006 році було профінансовано ведення
мисливського господарства користувачами мисливських угідь, які
знаходяться у відомстві Деркомлісгоспу України. Що стосується інших
користувачів, то в 2005 році тільки на 6% було профінансовано товариство
мисливців та рибалок України. Така ситуація з нерівномірним
фінансуванням з держбюджету не сприяє конкуренції між користувачами
мисливських угідь. Детальніше ситуація проілюстрована в додатку Б,В,Г,Д.
Простежується зв(язок, що фінансування з держбюджету не забезпечує
підвищення ефективності ведення мисливського господарства, а швидше
навпаки пригнічує. Так, при фінансуванні з держбюджету мисливських
господарств, які відносяться до системи Держкомлісгоспу України, в
середньому за останні три роки на 30% вони залишаються найменш
продуктивними. В 2004 році Осмолодський ДЛГ був профінансований за
рахунок держбюджету на суму 24,7 тис. грн, отримав надходжень 3,5
тис.грн.; в 2005 році за рахунок дербюджету отримав 48,0 тис. грн. , а
надходження становили 8,8 тис. грн.; в 2006 році з держбюджету отримано
39,7 тис. грн, а надходження становили лише 9,8 тис. грн. У 2004 році
надходження до витрат становили 27% , 2005 році – 32%, 2006 році – 39%
( детальніше ситуація проілюстрована в додатку, М, Н, П, тоді як
користувачами мисливських угідь товариства мисливців і рибалок в 2004
році – 50%, в 2005 році – 48%, 2006 році – 54%.

Яскравим прикладом неефективного ведення мисливського господарства та
неефективного державного управління є фінансування з держбюджету ДОВК
„Синьогора”, яка входить в систему державного управління справами
Президента України та фінансується з державного бюджету, але по
галузевій лінії ,а саме, в 2004 році на 98%, в 2005 році на 99%, в 2006
році на 93%. З року в рік в цьому господарстві заробітня плата є одна з
найвищих , на одного єгера припадає найменше площі мисливських угідь, що
дає можливість ефективно здійснювати охорону та біотехнічні заходи, але
за 2004-2006 роки ДОВК „Синьогора” зовсім не отримав прибутків від
ведення мисливського господарства. З усіх мисливських користувачів лише
дане мисливське господарство з року в рік демонструє нульові показники в
надходженнях.

На противагу неефективного ведення господарства користувачами
мисливських угідь з державною формою власності треба відзначити
Рогатинський ДЛГ, який єдиний з усіх лісгоспів рентабельно веде
мисливське господарство в 2004 році – 7% рентабельності, 2005 році –
15%, 2006 році – 9% і при цьому треба відзначити, що за рахунок
державного бюджету майже не отримував коштів.

Такий стан державного управління (менеджменту) у сфері з фінансуванням
мисливства вказує на те, що немає координації між її суб(єктами
державного управління, а також засвідчує, що державне управління носить
галузевий, а не функціональний напрямок. Такий стан справ не дає
можливості впровадження та менеджменту єдиної державної політики у
системі мисливського господарства.

Не в повній мірі згідно чинного законодавства може впливати на стан
охорони тваринного світу спеціально уповноважений орган виконавчої влади
з питань мисливського господарства на заповідних територіях. Заповідні
території не віднесені до територій, на яких дозволено вести мисливське
господарство, але на цих територіях в Івано-Франківській області
налічується популяція близько 10% мисливських тварин. В області
знаходиться Карпатський природний національний парк площею більш як 50
тис га. Стан з охороною, розведенням на такій великій площі мисливських
тварин також великим чином впливає на стан популяції мисливських тварин
та ефективність ведення мисливського господарства. Відомчість, а не
функціональність не дають формувати та реалізовувати єдину державну
політику у веденні мисливського господарства.

2.1.3 Аналіз кадрового забезпечення і його ефективність.

Всього в мисливському господарстві області працювало в 2004 році 150
працівників, в 2005 році 140 працівників та 136 працівників в 2006 році.
В середньому на одного єгера припадло 9,2 тис. мисливських угідь в 2004
році, 10,5 тис. – в 2005 році та 10,2 тис. – в 2006 році. Найменше
мисливських угідь припадало на одного єгера у користувачів з приватною
формою власності та тих, які фінансуються з державного бюджету. Також у
цих користувачів є вища середня заробітня плата. Найбільше мисливських
угідь припадає на одного єгера у товаристві мисливців та рибалок і
спостерігається найнижча заробітня плата. Надзвичайно низька заробітня
плата, незабезпечення табельною зброєю, транспортом не стимулює
працівників мисливських господарств до продуктивної праці. Задекларована
в статистичних звітах заробітна плата, яка в середньому на рік на одного
працюючого в 2006 році становила 0,3 тис. грн. в ТМР „Княжа Фауна”, 0,2
тис. грн. в МГ „Тисмениця”, 0,7 тис. грн. в ЛМП „Хотимир” є хіба що
формальним дотриманням норм законодавства та імітацією роботи, а не
практичною діяльністю для отримання відповідних результатів. Детальніше
ситуація проілюстрована в додатку Е,Ж,И,.

2.1.4 Аналіз охорони мисливських угідь та виявлення випадків
браконьєрства.

Користувачами мисливських угідь проводиться певна робота щодо охорони
мисливських угідь. При виявленні порушень правил полювання на порушників
складаються відповідні протоколи про порушення правил полювання, які
передбачені статтею 85 КУАП. Так в 2003 році складено 132 протоколи, в
тому числі держлісгоспами 109 протоколів, УТМР – 22 протоколи, іншими
користувачами – один протокол. В 2004 році складено 133 протоколи, в
тому числі держлісгоспами 91 протокол, УТМР – 34 протоколи, іншими
користувачами – 8 протоколів. В 2005 році складено 176 протоколи, в тому
числі держлісгоспами 120 протоколів, УТМР – 23 протоколи, іншими
користувачами – 19 протоколів.

Узагальнюючи стан охорони мисливських угідь та стану боротьби з
браконьєрством, ми приходимо до висновку, що порівнюючи з 2003 роком в
2005 році збільшились на третину виявлення порушень правил полювання. З
притягнутих до відповідальності в 2005 році 158 порушників стягнуто 8137
грн. Середній штраф становив 46 грн., при мінімально можливому 34 грн.,
що опосередковано свідчить про виявлення малозначимих порушень. Лише
мають місце поодинокі випадки притягнення до відповідальності за грубі
порушення правил полювання.

Детальніше ситуація проілюстрована в додатку Ю.

2.1.5 Аналіз чисельності основних видів мисливської дичини користувачів
мисливських угідь області (держлісгоспів) в 2006 році та порівняльний
аналіз до оптимальної чисельності.

Оптимальна чисельність основних видів дичини вираховується
науково-проектною організацією на основі площі мисливських угідь та їх
бонітету.

При аналізі встановлено, що:

– оптимальна чисельність оленя благородного становить 1901 голів тоді як
фактична чисельність становить 1345 голів, що становить 70% до
оптимальної чисельності.

– оптимальна чисельність козулі становить 3951 голів тоді як фактична
чисельність становить 2710 , що становить 68% до оптимальної
чисельності.

– оптимальна чисельність кабана становить 841 голову тоді як фактична
чисельність становить 1084 голову, що становить 128% до оптимальної
чисельності.

– оптимальна чисельність зайця становить 5533 голів тоді як фактична
чисельність становить 5059 голів, що становить 91% до оптимальної
чисельності.

Незважаючи на значне фінансування з державного бюджету ведення
мисливського господарства по оленю, козулі, та зайцю не вдалося
досягнути оптимальної чисельності.

Детальніше стан фактичної чисельності та відповідність їх до
оптимальної відображено в додатку Л.

2.1.6 Аналіз виконання програми розвитку лісового і мисливського
господарства Івано-Франківської області на 2001-2015 роки
затвердженої рішенням обласної ради від 24.05.2001 № 466-20/2001

2.1.6.1 Аналіз чисельності основних видів мисливських тварин.

В 2003 році в цілому по мисливських користувачах області не досягнуто
запланованої чисельності оленя благородного на 91 голову, при чому
державні лісові господарства не досягли на 146 голів, УТМР на 4 голови.
Перевиконали заплановані показники інші мисливські користувачі на 59
голів.

По козулі в загальному по області досягнуто перевищення від запланованих
показників на 182 голови, інші мисливські користувачі перевищили на 153
голови, УТМР на 255 голів, тоді як держлісгоспи не досягли запланованної
чисельності на 226 голів.

По кабану в загальному по області не досягнуто запланованної чисельності
на 132 голови. Не досягли запланованих показників всі групи мисливських
користувачів, а саме держлісгоспи на 75 голів, УТМР на 17 голів, інші
користувачі 40 голів.

По зайцю в загальному по області не досягнуто запланованої чисельності
на 13653 голови. Не досягли запланованих показників всі групи
мисливських користувачів, а саме держлісгоспи на 1087 голів, УТМР на
11553 голів, інші користувачі 10113 голів. Детальніше інформація подана
в додатку Р.

В 2004 році в цілому по мисливських користувачах області не досягнуто
запланованої чисельності оленя благородного, чисельність якого
відповідно до програми повинна становити 1601 голова. Не досягли
запланованих показників на 93 голови всі групи мисливських користувачів,
а саме держлісгоспи на 142 голови, УТМР на 12 голів, інші користувачі 61
голів.

По козулі в загальному по області досягнуто перевищення від запланованих
показників на 161 голову, інші мисливські користувачі перевищили на 176
голів, УТМР на 258 голів, тоді як держлісгоспи не досягли запланованної
чисельності на 347 голів.

По кабану в загальному по області не досягнуто запланованої чисельності
на 140 голів. Не досягли запланованих показників всі групи мисливських
користувачів, а саме держлісгоспи на 36 голів, УТМР на 56 голів, інші
користувачі 48 голів.

По зайцю в загальному по області не досягнуто запланованої чисельності
на 17377 голови. Не досягли запланованих показників всі групи
мисливських користувачів, а саме держлісгоспи на 1173 голів, УТМР на
14856 голів, інші користувачі 1348 голів. Детальніше інформація подана в
додатку С.

В 2005 році в цілому по користувачах області не досягнуто запланованої
чисельності оленя благородного, чисельність якого відповідно до програми
повинна становити 1658 голів. Не досягли запланованих показників на 88
голів.Держлісгоспами не досягнуто на 123 голови та УТМР на 18 голів,
тоді як іншими користувачами перевищено на 53 голови.

По козулі в загальному по області досягнуто перевищення від запланованих
показників на 161 голову, інші мисливські користувачі перевищили на 219
голів, УТМР на 222 голови, тоді як держлісгоспи не досягли запланованої
чисельності на 280 голів.

По кабану в загальному по області не досягнуто запланованої чисельності
на 107 голів. Не досягли запланованих показників УТМР на 74 голів, інші
користувачі на 68 голів, перевищили на 35 голів держлісгоспи.

По зайцю в загальному по області не досягнуто запланованої чисельності
на 23347 голів. Не досягли запланованих показників всі групи мисливських
користувачів, а саме держлісгоспи на 1532 голови, УТМР на 19442 голів,
інші користувачі 2373 голови. Детальніше інформація подана в додатку Т.

В цілому по питанню відповідності фактичної чисельності мисливських
тварин за 2003-2005р.р. до запланованих по програмі розвитку лісового і
мисливського господарства Івано-Франківської області приходимо до
висновку, що не досягнуто запланованої чисельності по оленю
благородному, кабану, та зайцю. Досягнуто запланованої чисельності по
поголів(ю козулі.

2.1.6.2 Аналіз виконання програми розвитку лісового і мисливського
господарства Івано-Франківської області по вкладенню коштів та отримання
надходжень від ведення мисливського господарства.

В 2003 році в цілому по області перевищено від запланованих витрат на
124 тис.грн., в тому числі держлісгоспами на 55 тис. грн., УТМР на 81
тис. грн. , інші користувачі недовклали на 12 тис. грн.

На охорону мисливських угідь всього по області вкладено більше
запланованого на 42, 7 тис. грн., держлісгоспами на 7 тис. грн, УТМР на
59, 2 тис. грн., інші користувачі недовклали 23,4 тис. грн.

Від ведення мисливського господарства заплановано надходжень на суму
192,9 тис. грн., фактично отримано 230,1 тис.грн, що на 37,2 тис. грн.
більше. Держлісгоспи отримали більше на 65,1тис. грн.від запланованих
показників, інші користувачі на 3,8 тис.грн. перевищили показники, а
користувачі УТМР недотримали на 31,8тис. грн.

В 2004 році в цілому по області перевищено від запланованих витрат на
147,3 тис.грн., в тому числі держлісгоспами на 81,7 тис. грн., УТМР на
18,0 тис. грн., інші користувачі на 47,6 тис. грн.

На охорону мисливських угідь всього по області вкладено більше
запланованого на 35,8 тис. грн., держлісгоспами на 19,2 тис. грн, інші
користувачі на 24,8 тис.грн. Користувачами УТМР недовкладено 8 тис. грн.

Від ведення мисливського господарства заплановано надходжень на суму
231,6 тис. грн., фактично отримано 246,3 тис.грн, що на 14,7 тис. грн.
більше. Держлісгоспами отримано на 40,0 тис. грн. більше, інші
користувачі на 16,4 тис.грн. перевищили показники, а користувачі УТМР
недотримали на 41,8 тис. грн.

В 2005 році в цілому по області перевищено від запланованих витрат на
422,3 тис.грн., в тому числі держлісгоспами на 238,5 тис. грн., УТМР на
93,3 тис. грн., інші користувачі на 90,5 тис. грн.

На охорону мисливських угідь всього по області вкладено менше
запланованого на 6,7 тис. грн. Всі користувачі недовиконали заплановані
показники, а саме держлісгоспами недовиконано на 4,1 тис. грн., іншими
користувачами на 2,6тис. грн., користувачами УТМР недовкладено 0,1 тис.
грн.

Від ведення мисливського господарства заплановано надходжень на суму
273,2 тис. грн., фактично отримано 358,7 тис. грн, що на 85,5 тис. грн.
більше. Держлісгоспами отримано на 103,8 тис.грн , інші користувачі на
8,9 тис.грн. перевищили показники, а користувачі УТМР недотримали 27,2
тис. грн.

В цілому, проаналізувавши стан виконання програми розвитку за 2003-2005
році, приходимо до висновку, що перевиконуються показники по
надходженнях від ведення мисливського господарства та витрачених коштів
на ведення мисливського господарства.

Хочемо зазначити, що вкрай нерівномірно вкладаються кошти по
користувачах. Так в 2005 році жодних коштів із запланованих 4,1 тис.
грн. не вкладено на ведення мисливського господарства Галицьким НПП, а
Солотвинським ДЛГ більше ніж в 11 разів вкладено більше коштів, а саме
73,9 тис. грн., при чому 20,2 тис. грн. Солотвинському ДЛГ надана з
держбюджету. Аналогічна ситуацію спостерігаємо при фінансуванні в
2003-2005 роках – при надлишковому фінансуванні УТМР недофінансуються
райорганізацій товариства мисливців.

Таке нерівномірне фінансування витрат на ведення мисливського
господарства не сприяє ефективному веденню мисливського господарства.
Детальніше інформація подана в додатках У,Ф,Х

2.1.6.3 Аналіз добування мисливських тварин відповідного до програми
розвитку лісового і мисливського господарства Івано-Франківської області
щодо добування мисливських тварин.

В 2003 році користувачами мисливських угідь області не виконано
запланованих показників по всіх видах мисливських тварин , а саме оленя
на 36 голів, в тому числі держлісгоспами на 35 голів, УТМР на 1 голову.
Виконано показники іншими користувачами.

По козулі всього не виконано плану добування на 55 голів, в тому числі
держлісгоспами на 50 голів та користувачами УТМР на 4 голови, іншими
користувачами на 4 голови.

По кабану всього не виконано плану добування на 74 голови, в тому числі
держлісгоспами на 68 голів та користувачами УТМР на 5 голів, іншими
користувачами на 1 голову.

По зайцю всього не виконано плану добування на 5109 голів, в тому числі
держлісгоспами на 988 голів та коритсувачами УТМР на 3605 голів, іншими
користувачами на 516 голів.

В 2004 році користувачами мисливських угідь області не виконано
запланованих показників по всіх видах мисливських тварин, а саме оленя
на 40 голів, в тому числі держлісгоспами 38 голів, користувачі УТМР
недовиконали показники на 1 голову, інші користувачі також на одну
голову.

По козулі всього не виконано план добування на 61 голову, в тому числі
держлісгоспами на 58 голів та корстувачами УТМР на 5 голів, інші
користувачі перевиконали заплановані показники на 3 голови.

По кабану всього не виконано план добування на 82 голови, в тому числі
держлісгоспами на 72 голови та користувачами УТМР на 12 голів, інші
користувачі перевиконали план на 1 голову.

По зайцю всього не виконано план добування на 5237 голів, в тому числі
держлісгоспами на 969 голів та користувачами УТМР на 3790 голів, іншими
користувачами на 478 голів.

В 2005 році користувачами мисливських угідь області не виконано
запланованих показників по всіх видах мисливських тварин, а саме оленя
на 45 голів, в тому числі держлісгоспами 44 голів, інші користувачі
недовиконали показники на одну голову.

По козулі всього не виконано план добування на 60 голову, в тому числі
держлісгоспами на 58 голів та користувачами УТМР на 6 голови, інші
користувачі перевиконали заплановані показники на 4 голови.

По кабану всього не виконано план добування на 67 голови, в тому числі
держлісгоспами на 67 голови та корстувачами УТМР на 4 голови, інші
користувачі перевиконали план на 1 голову.

По зайцю всього не виконано план добування на 6531 голів, в тому числі
держлісгоспами на 1136 голів та користувачами УТМР на 818 голів, іншими
користувачами на 577 голів.

Узагальнюючи фактичне добування мисливських тварин та відповідності його
до запланованого відповідно до програми розвитку лісового і мисливського
господарства, ми приходимо до висновку, що користувачами мисливських
угідь на надзвичайно низькому рівні виконується дана програма. З
проаналізованих трьох років ні в одному році не виконано план відстрілу
зайців. Жодного із запланованих зайців не відстріляно за три роки в
Верховинському , Ворохтянському, Осмолодському держлісгоспах. Найгірші
показники по відстрілу спостерігається в держлісгоспах, так 2003 році
добування оленя виконано на 11%, козулі на 9%, кабана на 20%; в 2004
році добування оленя виконано на 9%, козулі на 22%, кабана на 20%; в
2005 році добування оленя виконано на 10%, козулі на 25%, кабана на 28%.
В 2004 та 2005 році інші користувачі перевиконали план відстрілу по
козулі та кабану. Детальніше інформація подана в додатку, Ц, Ш, Щ.

РОЗДІЛ 3

ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ МИСЛИВСТВОМ

3.3 Пропозиції, щодо внесення змін

3.3.1 Запропоновані зміни в Закон України „Про мисливське господарство
та полювання”

Пропоную у статтю 1 абзац десятий викласти у новій редакції: „мисливські
угіддя – ділянки суші та водного простору, на яких перебувають, або
можуть перебувати мисливські тварини, і які передані належним чином у
користування для ведення мисливського господарства;” дане уточнення, що
мисливські угіддя – це територія яка передана належним чином, тобто,
відповідно до вимог статті 22 цього Закону відповідним рішенням
обласної ради.

В даному законі зовсім не виписано повноваження спеціально
уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони
навколишнього природного середовища щодо мисливського господарства та
полювання.

Тому на мою думку небхідно додати статті, які б регламентували
діяльність уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі
охорони навколишнього природного середовища щодо мисливського
господарства та полювання, а саме:

реалізацію державної політики в галузі мисливського господарства та
полювання;

здійснення державного регулювання та контролю в галузі мисливського
господарства та полювання;

координацію діяльності органів державної влади, підприємств, установ,
організацій громадян у галузі мисливського господарства та полювання;

прийняття в установленому порядку рішень про обмеження, тимчасову
заборону (призупинення) використання державного мисливського фонду та
здійснення полювання користувачами мисливських угідь у разі порушення
ними вимог законодавства, а також порушення питання щодо припинення
права користування мисливськими угіддями перед органами уповноваженими
надавати у користування мисливські угіддя відповідно до статті 22 цього
Закону;

Статтю 6 про Повноваження спеціально уповноваженого централь-ного
органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання
пропоную доповнити наступними повноваженнями , а саме „розробка та
затвердження положень, інструкцій, порядків, правил та іншої нормативної
документації з ведення мисливського господарства, полювання, охорони,
використання, відтворення мисливських тварин і мисливського
собаківництва, використання ловчих звірів і птахів”. Дане доповнення
легітимізую діяльність Держкомлісгоспу України щодо надання йому
повноважень при видачі нормативно-правових актів, які вже видані і
будуть видаватись.

В сьомому абзаці замінити слово „визначення” на слово „встановлення”;

Внести до даної статті доповнення „Спеціально уповноважений центральний
орган виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання
здійснює покладені на нього повноваження самостійно і через
територіальні його органи та орган виконавчої влади Автономної
республіки Крим у галузі мисливського господарства та полювання”;

Доповнити статтю 9, додати абзац четвертий такого змісту: „погодження
питань щодо розміщення   підприємств, інших об’єктів,  які можуть  
негативно впливати на стан об’єктів тваринного світу та якість
мисливських угідь”;

Запропоновані зміни до статті 9 покладають на  Верховну Раду 
Автономної  Республіки Крим, обласні,  районні,  Київську і
Севастопольську міські  ради  у галузі мисливського господарства та
полювання додаткові повноваження щодо погодження питань     
роз-міщення   підприємств, інших об’єктів, які можуть   негативно 
впливати  на  стан  об’єктів тваринного світу та якість мисливських
угідь, а також покладають на ці органи відповідальність за такі дії, що
сприятиме швидкому вирішенню спірних питань між користувачами
мисливських угідь та користувачами, або арендаторами землі, на яких
знаходяться мисливські угіддя.

Дані зміни будуть чіткіше регламентувати повноваження Верховної Ради 
Автономної  Республіки Крим, обласних,  районних,  Київської та
Севастопольської міських  рад де на них статтею 9 абзац читири покладено
вирішувати інші питання в межах своїх повноважень.

У частині другій статті 12 слова „в установленому порядку одержали”
замінити словом „мають”.

Дозвіл, отриманий в установленому порядку, можна прострочити. Термін
„мають” конкретизує законність дозволу на момент здійснення полювання.

У абзаці другому та третьому частини третьої статті 12 слова „продукцією
полювання” замінити на: „тушами мисливських тварин,  їх частинами, а
також виловленими живими мисливськими тваринами”

Термін „продукція полювання” відноситься до законного полювання, тому
треба конкретизувати ситуації, які прирівнюються до полювання та можуть
класифікуватися, як незаконне полювання.

Також пропоную включити пункт, що до полювання прирівнюється пересування
на транспортних засобах з будь-якою стрілецькою зброєю в межах
мисливських угідь, так як відстріл мисливських тварин можна проводити з
автомашини.

Стаття 14 регламентує документи на право полювання, де зазначено, що
документами на право полювання є посвідчення мисливця, щорічна
контрольна картка добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою
про сплату державного мита, дозвіл на добування мисливських тварин
(ліцензія, відстрільна картка тощо). Статтею 32 передбачено селекційний
та вибіркові діагностичні відстріли мисливських тварин для
ветеринарно-санітарної експертизи. Статтею 33 передбачено також відстріл
та відлов хижих та шкідливих тварин, добування мисливських тварин для
наукових цілей, переселення в нові місця перебування. На право
проведення вищеперелічених відстрілів відповідними інструкціями:

інструкція з проведення вибіркового діагностичного відстрілу мисливських
тварин для ветеринарно-санітароної експертизи, затверджена наказом
Державного комітету лісового господарства України від 09.10.211р. №
94/6091[11, с. 242];

інструкція про селекційний відстріл мисливських тварин, затверджена
наказом Державного комітету лісового господарства України від
30.05.211р. №47 [11,с. 237]

передбачена видача відповідних дозволів. В даній редакції Закону не
передбачена можливість, а саме статтею 14 не передбачено право відстрілу
по цих дозволах. Тому пропоную четвертий абзац частини першої статті 14
після слів „відстрільна картка” доповнити словами „дозвіл на відстріл,
вилов”.

Частину третю, четверту та п(яту статті 14 виключити, так як порядок
видачі мисливських документів, розміри мита та інші виплати визначаються
відповідним спеціальними підзаконними нормативними актами, а саме
положенням „Про затвердження розміру збору за видачу посвідчення
мисливця і контрольної картки обліку добутої дичини та порушень правил
полювання” затвержена наказом Державного комітету лісового господарства
України від 16.04.1998 р. № 41. [11с.312] та Декретом Кабінету
Міністрів України „Про державне мито” від 21 січня 1993 року №
7-93.[11,с. 145]

Відповідно до прикінцевих положень цього Закону Кабінет Міністрів
України зобов(язаний у шестимісячний строк привести свої нормативно
правові акти у відповідності до цього Закону.

Абзац п’ятий, шостий та сьомий частини другої статті 15 виключити, так
як п(ятий абзац повторює зміст четвертого, де також регламентовано, що
за допомогою пасток може здійснюватися полювання;

А шостий та сьомий абзаци необхідно виключити, тому що вишки та пахучі
неотруйні приманки не відносяться до засобів, які безпосередньо
використовуються для добування мисливських тварин, так як ні вишками ні
приманками не відносяться до способів полювання.

Частину третю статті 15 викласти в такій редакції:„Полювання може
здійснюватися з   мисливською  вогнепальною зброєю,  що належить  іншій 
фізичній  особі  або користувачу мисливських угідь лише  в  присутності
власника цієї зброї чи уповноваженого працівника і за наявності у
мисливця та власника зброї відповідних дозволів, виданих органом
внутрішніх справ України, або уповноваженим органом іншої держави.”

На даний час існуюча редакція статті 15 не дозволяє використовувати
мисливську зброю користувача мисливських угідь, а лише дозволяє
користуватись вогнепальною зброєю іншої фізичної особи. Також немає
норми, коли мисливець мав би право використовувати невласну мисливську
собаку. Дана поправка до закону дала б можливість заробляти кошти
користувачам мисливських угідь на оренді вогнепальної мисливської зброї
та аренді мисливських собак, що набагато полегшало б проведення
іноземного мисливського полювання, так як перевезення через кордон
вогнепальної зброї та мисливських собак пов(язано з великими труднощами.

В частині першій статті 16 слова „місцевими” замінити словами
„територіальними”. Дана заміна буде відповідати структурі влади.

Стаття 19 регламентує строки полювання.

Користувачі мисливських угідь розводять тварини у неволі , або
напіввільних умовах тобто вольєрах. Пропоную додати, що „На мисливських
тварин, придбаних користувачем мисливських угідь, або вирощених ним у
неволі чи напіввільних умовах згідно з діючим законодавством, полювання
може здійснюватись протягом усього року в усі дні тижня на окремих
ділянках угідь, виділених користувачем для цієї мети за узгодженням із
територіальним органом спеціально уповноваженогоцентрального органу
виконавчої влади в галузі мисливського господарства.

В нормативно-правовому акті, який встановлює строки полювання вказується
відповідні дні тижня. Часто Кабінет Міністрів України переносить вихідні
дні, тому пропоную доповнити статтю 19 абзацом, що „у випадку
перенесення вихідних днів Кабінетом міністрів України, відповідно
переносяться й дні полювання”.

Частину першу у статті 17 викласти в такій редакції:

„Добування мисливських тварин  здійснюється за одним з таких документів:

1) ліцензіями;

2) відстрільними картками;

3) дозволами (зокрема, на селекційний та вибірковий відстріл чи вилов
хижих та шкідливих тварин, для наукових цілей, або інші дозволи на
відстріл, що передбачені законодавством)”.

Діюча норма додає плутаними до питання, які ж документи дають право на
полювання. Тому необхідно визначити ліцензії, відстрільні картки і
дозволи, як окремі документи на право добування мисливських тварин, чим
запобігти різноманітним зловживанням, що мають місце при видачі таких
дозволів.

Статтю 17 доповнити новою восьмою частиною такого змісту:

„Дозволи на селекційний та вибірковий відстріл чи вилов хижих та
шкідливих тварин для наукових цілей або інші дозволи на відстріл
видаються в порядку, передбаченому статтями 32, 33 цього Закону.”

Визначення, що дозволи на селекційний та вибірковий відстріл чи вилов
тварин та для ветеринарно-санітарної експертизи видаються на підставі
статей 32 і 33 цього Закону тільки працівникам користувача угідь,
уповноваженим здійснювати охорону  мисливських  угідь, виключить
корупційні схеми отримання дозволів іншим стороннім особам на полювання
незалежно від строків мисливського сезону. Даний погляд підтверджує
досвід, коли Депутат Верховної Ради України загинув в Харківській
області при полюванні на вовка як про що було повідомлено в засобах
масової інформації.

Пункт 5, статті 20 викласти у редакції: „транспортування  або 
перенесення  добутих тварин  чи  їх частин без відмітки цього факту у
дозволі на їх добування та щорічній контрольній картці обліку добутої
дичини і порушень правил полювання;”

Додана повна назва відповідної контрольної картки, яку необхідно
заповнити. Також пропоную додати, що „виявлені при перевірці тварин (або
їх частин) та знаряддя їх добування, законність набуття яких у власність
не підтверджена відповідними документами, вважаються незаконно добутими
та застосованими і не можуть розглядатися як приватна власніть порушника
(громадянина).

Пункт 8, статті 20 викласти у редакції: „ полювання на заборонених для
добування тварин у тому числі: качок – гоголя, черні білоокої, савки,
огара,  галагаза, пухівки (гаги звичайної), лутка, крехів; куликів –
кулика-сороки,   кулика-довгоніга (ходуличника), чоботаря (шило клювки),
кульонів (кроншнепів),  чайки, лежня, дерихвостів, коловодника
ставкового (пору чайника), крем’яшника, коловодника лісового (чорниша),
набережника (перевізника), коловодника болотяного (фіфі), пісочників
морського, малого, товстодзьобого (зуйків  морського, малого,
великодзьобого),  пісочника великого (галстучника); голубів –
голуба-синяка;”

Практично ці пернаті, на яких заборонено полювання, вилучені зі статті
19, яка визначає строки полювання, і внесені до статті 20, яка
регламентує заборони щодо здійснення полювання і конкретно вказує на
певні види пернатої дичини. Також перечислені назви тварин відповідають
назвам сучасної класифікації та правил української мови.

В статті 21 передбачено, що відносини між власниками, або
користувачами земельних ділянок і користувачами мисливських угідь
регулюються відповідними договорами. В користувачів мисливських угідь
існує проблема їх використання, коли власник земельної ділянки, або
користувач не хоче заключати відповідного договору і чинить перепони в
користуванні мисливськими угіддями. Пропоную встановити, що при
недосягненні відповідного договору користувач мисливських угідь оплачує
власнику або користувачу земельної ділянки 50% від доходів по ведення
мисливського господарства на даній території.

Також пропоную уточнити, що умови ведення мисливського господарства
визначаються у договорі, який укладається між територіальним органом, а
не просто органом. Дане уточнення вказує фактично на обласне управління
лісового господарства.

У частині третій статті 21 слово „місцевими” замінити на слово
„територіальними”.

Статтю 22 доповнити новою частиною у такій редакції: „Мисливські угіддя
надаються у користування з метою ведення мисливського господарства в
межах відповідно визначених територій, що можуть об’єднувати землі та
водні простори різних користувачів та власників”.

Дану частину необхідно додати для роз’яснення, що мисливське
господарство утворюється на землях різних користувачів та власників і не
тільки землях, а і водних просторах. Бо ми маємо сьогодні вже
орендаторів ставків, озер тощо, з якими треба узгоджувати ці питання.
Статтею 21 цього закону передбачено, що відносини між власниками або
користувачами земельних ділянок і користувачами мисливських угідь
регулюються відповідними договорами.

Статтю 22 доповнити новою частиною у такій редакції: „При наданні у
користування мисливських угідь також передається у користування фактична
кількість мисливських тварин, а також тварин, які мешкають на цих
територіях та потребують охорони і захисту”.

Частина необхідна для розуміння, що головне при наданні у користування
мисливськими угіддями – це передача фактичної кількості мисливських
тварин, як ресурсу загальнодержавного значення – об’єкта права власності
українського народу (ст. 2, 3 цього Закону), і не тільки мисливських, а
і таких, що потребують охорони та захисту (ст. 26 „Закону України про
тваринний світ”[11, с.44).

Пропозиції щодо лібералізації надання мисливських угідь:

Мисливські угіддя надаються в користування відповідно до статті 22
Закону України про мисливське господарство та полювання [11, с.75].

Так мисливські угіддя надаються в користуванням відповідним рішенням
обласної ради за поданням місцевого органу спеціально уповноваженого
центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства
і полювання, погодженого з місцевим органом спеціально уповноваженого
центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього
природного середовища, а також власниками, або користувачами земельних
ділянок. Мисливські угіддя надаються в користування не менш як на 15
років, а площа мисливських угідь, що надаються повинна становити не менш
як 3 тисячі гектарів. Також статтею 10 цього Закону передбачені
повноваження сільських, селищних і міських рад у галузі мисливського
господарства та полювання. Відповідно до цих повноважень сільські,
селищні і міські ради вирішують питання, що стосуються надання у
користування мисливських угідь. Статтею 24 визначено, що користування
мисливськими угіддями є платне, а розмір та порядок внесення плати за
користування мисливськими угіддями визначається у договорі між
користувачем мисливських угідь та власником , або користувачем земельних
ділянок, на яких знаходяться угіддя.

Як видно з положень цього закону порядок надання мисливських угідь є
громістким, непрозорим, мисливські угіддя надаються не на конкурентній
основі, і не передбачена оплата за користування мисливськими угіддями
державі або органам місцевого самоврядування, тобто, громаді. На
практиці неможливо виконати положення про погодження з власником або
користувачем земельної ділянки при наданні мисливських угідь в
користування. Практично дану норму неможливо виконати також у зв(язку з
великою кількістю власників/користувачів земельних ділянок. Так в
Івано-Франківській області їх нараховується біля 230 тисяч. Закон не
дає відповіді як поступати, коли якась одна із сільських, селищних,
міських рад не дасть погодження про надання мисливських угідь в
користування, так як в користування можна надати не менш як 3 тис. га
мисливських угідь, а це на практиці площа не однієї сільської ради, не
говорячи вже про власників користувачів земельних ділянок. Статтею 23
визначено підстави, за якими припиняється право користування
мисливськими угіддями. Статтею 31 надаються гарантії захисту прав
користувачів мисливських угідь, де серед іншого зазначено , що у разі
дострокового припинення права користування мисливськими угіддями, яке
сталося не з ініціативи або вини користувача, йому відшкодовуються
витрати на проведені протягом останніх трьох років комплексні заходи,
спрямовані на охорону і відтворення, у тому числі і штучне, мисливських
тварин, поліпшення середовища перебування тварин.

Пропоную внести в закон відповідні зміни, за яких надання мисливських
угідь надавались б на конкурентній основі. Фактично на даний час
користування мисливськими угіддями проводиться на безоплатній основі,
хоча статтею 24 передбачена плата за користування мисливськими угіддями
постійним користувачам мисливських ділянок, або їх власникам, але
відповідно до прикінцевих положень цього закону ця норма набере чинність
з 1 січня 2010 року. На даний час з надання мисливських угідь в
користування чинним законодавством зовсім не передбачена оплата. За
користування мисливськими угіддями нічого не отримує ні місцева громада,
ні держава.

У частині першій статті 22 слова „місцевого” та „місцевими” замінити
відповідно словами „територіального” та „територіальними”.

Стаття 28 регламентує упорядкування мисливських угідь; пропоную в цій
статті визначити, що мисливське упорядкування проводиться протягом двох
років з початку надання мисливських угідь в користування.

Статтю 29 викласти у новій  редакції: „Стаття 29. Єгерська служба

З метою охорони мисливських угідь та ефективного ведення мисливського
господарства користувачі угідь створюють єгерську  службу  з 
розрахунку  не  менш  як один єгер на 7 тисяч гектарів  лісових  або  15
тисяч гектарів польових чи водно-болотних мисливських угідь.”

Єгерська  служба створюється користувачами угідь не тільки для охорони,
а із з метою ефективного ведення мисливського господарства, що не
відображено в теперішній редакції закону.

За діючим досвідом господарювання пропонується встановити відповідні
вимоги щодо штатної чисельності єгерської служби. Сполучники „і” змінити
на „або”, чим унеможливити двояке тлумачення того, на яку площу
мисливських угідь необхідно одного єгера, так як сполучник „і”
трактувався як можливість наймати одного єгера на 17 тисяч гектарів.

t

D

r

x

AE

Oe

B

H

Oe0?o

@

Oe0?o

@

Oe0?o

@

Oe0?o

@

Oe0?o

@

Oe0?o

@

Oe0?o

@

Oe0?o

@

Oe0?o

@

Oe0?o

@

Oe0?o

@

Oe0?o

@

Oe0?o

@

Oe0?o

@

Oe0?o

@

gdELA

gdELA

gdELA

gdELA

(

3/4

A

&

&

триманням та розведенням мисливських тварин, набутих у порядку,
передбаченому діючим законодавством, у неволі чи напіввільних умовах;

здійснювати в межах наданих в користування мисливських угідь, обмеження
щодо встановлених термінів та днів полювання, а також норм добування
мисливських тварин в сторону їх зменшення;”

На даний час користувачами мисливських угідь Івано-Франківської області
утримується 13 вольєрних господарств, у яких знаходяться 211голів диких
тварин.

Дане доповнення удосконалить права та обов’язки користувачів мисливських
угідь з метою:

– регулювання мисливського пресу на угіддя відповідно до їх пропускної
спроможності та залежно від природної ситуації;

– здійснення державного обліку не тільки мисливських видів тварин, а і
інших, наприклад, рідкісних та таких, що потребують охорони, тощо;

– зобов’язання проводити облік добування мисливських тварин,  і в
установленому порядку подавати цю інформацію відповідним органам;

– збільшення мінімальних розмірів вкладання коштів на комплексні заходи,
що дає додаткові можливості щодо відтворення мисливських тварин,
збереження і поліпшення умов їх перебування.

У частині третій статті 31 слова „охорону і” вилучити. Так вилучення
терміну „охорону” дає можливість удосконалити цільове використання цих
коштів. Термін „охорону” дозволяв списувати великі суми, наприклад, на
пальне, що до відтворення та збереження ніякого відношення не мало.

У частині першій статті 32 після слова „працівниками” додати слова
„користувача угідь”.

Тільки працівникам користувача угідь може бути дозволено проводити
селекційний та вибірковий діагностичний відстріли мисливських тварин для
ветеринарно-санітарної експертизи незалежно від   строків мисливського 
сезону, що унеможливлює залучати до цих дій інших сторонніх осіб та
зложивань при проведенні VIP-полювань.

У частині другій статті 32 слово „вогнищах” замінити словами „межах
спалаху”. Словосполучення „межах спалаху” відповідає особливостям
української мови.

У назві статті 33 та далі в тексті замінити слово „відлов” на „вилов”,
так як в українській мові вживається слово „вилов”.

У частині першій статті 33 слова „за дозволом користувача  мисливських
угідь” вилучити, так як відстріл та  вилов  вовків,  бродячих  собак і
котів,  сірих ворон,  сорок,  граків здійснюються   мисливцями   під 
час  полювання  на інші види мисливських тварин і не потребує
спеціального дозволу користувача мисливських угідь.

У частині першій статті 34 слово „вимуштрування” замінити словом
„дресирування”, так як в українській мові вживається слово
„дресирування”. Також пропоную додати в цю статтю норму, що „державне
регулювання в мисливському собаківництві, використання на полюванні
інших ловчих звірів та птахів, а також нормативно-правове регулювання
здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в
галузі мисливського господарства та полювання.

Частину другу статті 34 викласти у новій редакції: „Виявлені в
мисливських угіддях без нагляду  собаки відловлюються,  про  що письмово
повідомляються відповідні організації,  які здійснюють реєстрацію 
собак”.

Виключити, як невідповідну принципам гуманності норму про відстріл
безпородних собак, що є закладено в діючому законодавстві, тим більше що
питання „породності” дуже складне та потребує окремого тлумачення.

Стаття 37 регламентує державний контроль у галузі мисливського
господарства та полювання та визначає, що державний контроль здійснює
Мінекології України та Держкомлісгосп України. Пропоную додати слова „і
їх територіальні органи”, що дасть можливість делегувати повноваження
обласним управлінням Мінекології та Держкомлісгоспу та на місці впливати
на ситуацію.

У частині другій статті 39 після слів  „Права, визначені в пунктах 2-6”
додати  слова  „8, 15”;

В даній статті перераховані права працівників, уповноважених здійснювати
контроль у галузі мисливського господарства та полювання тобто
працівників органів лісового господарства та охорони навколишнього
середовища.

Пропоную поширити повноваження пункту 8 на єгерів та посадових
осіб-користувачів мисливських угідь, якщо йдеться про право зупиняти чи
припиняти полювання та іншу діяльність, що провадиться з порушенням
вимог, установлених цим законом, що дасть можливість оперативно
реагувати на порушення закону.

Поширення пункту 15 на єгерів та посадових осіб-користувачів мисливських
угідь несе стимулюючий ефект у відносинах до праці.

У частині третій статті 39 слова: „а також громадські інспектори
охорони   навколишнього  природного   середовища   та  громадські
мисливські інспектори під  час  проведення  рейдів” – вилучити.

Заборона громадським інспекторам охорони   навколишнього   природного  
середовища   та громадським мисливським інспекторам перебувати  у
мисливських угіддях із зброєю незалежно  від строків  полювання
позбавить можливості посадових осіб користуватися корупційними схемами
ніби законної підстави безконтрольного місцезнаходження в угіддях
громадян зі зброєю.

У частині третій статті 39 після слів „за наявності у них” доповнити
слово „службового”.

В Законі немає визначення терміну „рейди”, порядку їх організації,
проведення і т. ін., тому доцільно змінити на „під час виконання
службових обов’язків”.

Особи, уповноважені  на охорону державного мисливського фонду під час
виконання службових обов’язків повинні мати службові, а не загальні
посвідчення особи, що дасть можливість ідентифікувати особу та посадові
повноваження.

3.3.2 Запропоновані нами зміни, в Кодекс України Про адміністративні
правопорушення [11,с. 124]

Статтею 85 передбачені санкції на порушників правил використання
об(єктів тваринного світу. Цю статтю пропоную доповнити словами „або
відсутністю на місці затримання відповідних документів у сезон полювання
на певний вид тварин”.

Стаття 185 передбачає санкцію лише за злісну непокору законному
розпорядженню або вимозі міліції, члена громадського формування з
охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця.
Пропоную додати також працівника органу уповноваженого на охорону
державного мисливського фонду. Дана норма приведе до ефективнішої роботи
осіб уповноважених здійснювати охорону державного мисливського фонду.

Стаття 188-5 передбачає санкцію за невиконання законних розпоряджень чи
приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у
галузі охорони навколишнього природного середовища, використання
природних ресурсів, радіаційної безпеки, охорону природних ресурсів
пропоную додати санкцію і за невиконання законних розпоряджень
посадових осіб у галузі охорони державного мисливського фонду. Дане
доповнення дасть змогу оперативніше впливати на державне управління у
галузі мисливського господарства та полювання. Дане доповнення також
усуне правову колізію, так як статтею 242 надано повноваження щодо
розгляду адміністративних справ, передбачені статтею 188-5.

Стаття 242 визначає повноваження органу мисливського господарства, щодо
розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов(язані з
порушеннями правил ведення мисливського господарства. Для оперативнішого
втручання в процес управління мисливським господарством, пропоную надати
повноваження органу мисливського господарства – розглядати справи про
адміністративні правопорушення за статтями 75,76,85,88-1,91-2,185,188-5.

Також в даній статті визначено посадових осіб, які мають право
розглядати адміністративні справи. Пропоную включити до цього переліку
начальників відділів (секторів), головних та провідних спеціалістів
відділів (секторів) мисливського господарства територіальних органів
спеціально уповноваженого органу мисливського господарства. Дане
доповнення запонить правову прогалину в регламенті розгляду
адміністративних справ, так як лісничі та головні мисливствознавці по
рангу посад знаходяться нижче і мають право розглядати вищезгадані
адмінсправи, а начальники відділів , спеціалісти обласних управлінь
лісового господарства не мають цього права.

Статтею 255 визначено осіб, які мають право складати протоколи про
адміністративні правопорушення.

Пропоную внести зміни: „громадським мисливським інспектором” крім статті
91-2, яка на даний час існує добавити статтями 75, 76, 77, 77-1, 85.

Всього мною запропоновано внести 5 змін в кодекс України Про
адміністративні правопорушення.

3.3.3 Запропоновані зміни до кримінального кодексу України

Стаття 248. Незаконне полювання

В даній статті передбачено, що істотною шкодою вважається нанесення
збитків державному мисливському фонду, які в 10 разів перевищують
нормативно установлений розмір мінімальної заробітньої плати. Так як на
даний час в статі 248 визначено, що злочином є порушення правил
полювання, що заподіяло істотну шкоду. Розмір чи шкоду, заподіяну
істотно чи ні, не встановлено жодним нормативно-правовим актом. Даний
додаток уникне двоякого трактування одного і того самого порушення.

Стаття 342. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного
органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і
державного кордону, військовослужбовцеві. Дану статтю пропоную доповнити
також „або працівникові органу уповноваженого на охорону державного
мисливського фонду”. Дане доповнення надасть більше прав та повноважень
щодо виконання посадових обов(язків посадовцям які уповноважені на
охорону мисливського фонду. [11]

Всього мною запропоновано внести 2 зміни в Кримінальний кодекс України.

3.3.4 Запропоновані зміни та внесення нових нормативно-правових актів
Держкомлісгоспу України

Щодо делегування повноважень видавати контрольні картки

Наказом Міністерства лісового господарства України від 21.03.1997 року №
32 [11,стор 217] затверджено порядок видачі посвідчень мисливця та
контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання .

Пунктом 8 цього положення передбачено, що посвідчення мисливця та
контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання
видаються Мінлісгоспом України та обласні управління лісового
господарства.

Вважаю, що функцію видачі контрольної картки обліку добутої дичини і
порушень правил полювання доцільно також було б делегувати районним
мисливствознавцям та державним підприємствам лісового господарства.

На даний час, коли для функції видачі контрольної картки обліку
добутої дичини і порушень правил полювання уповноважене лише обласне
управління лісового господарства, це призводить до незручностей при
обміні кожного року контрольної картки, а особливо жителям, які
проживають не в місті обласного значення. Доводиться приїжджати в м.
Івано-Франківськ або передавати спочатку контрольну картку районному
мисливствознавцю, а потім приїжджати, щоб забрати.

Пропоную внести зміни до наказу Міністерства лісового господарства
України від 21.03.1997 року № 32 [11,стор 217] ,, в якому передбачити
право видачі контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил
полювання районним мисливствознавцям”.

Щодо реєстрації відстрілочних карток

Статтею 17 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»
[11,с.75] визначено, що добування мисливських тварин здійснюється за
дозволом- ліцензією або відстрільною карткою.

За ліцензією здійснюється полювання на копитних, а за відстрільною
карткою здійснюється полювання на хутрову та пернату дичину.

Ліцензії видаються мисливцям користувачем мисливських угідь, який
отримує їх у спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої
влади у галузі мисливського господарства та полювання тобто в
Держкомлісгоспі України. Відстрільні картки видаються мисливцям
користувачем мисливських угідь.

В цьому законі регламентована порядок видачі ліцензій на право
відстрілу ліцензійних видів.

Наказом Державного комітету лісового господарства України від
27.12.28року №153 затверджено «Інструкцію про порядок видачі ліцензій на
добування мисливських тварин та порядок здійснення полювання на цих
тварин» [11,с.232] В даній інструкції регламентовано порядок реєстрації
ліцензій, порядок їх видачі користувачам мисливських угідь, порядок
заповнення, порядок повернення користувачами мисливських угідь бланків
ліцензій обласним управління лісового господарства та порядок їх
подальшого зберігання.

Порядок випуску , реєстрації, заповнення, зберігання відстрілочних
карток не регламентовано жодним нормативно-правовим актом. Доходи
мисливських користувачів за реалізацію відстрілочних карток в багатьох
господарствах перевищують доходи, отримані від реалізації ліцензій.

На мою думку вирішення проблеми прозорого обігу відстрілочних можливе
двома шляхами:

1. Їх видача по аналогії з ліцензіями відстрілочних карток
Держкомлісгоспом України.

2. Друк відстрілочних мисливськими господарствами з обов’язковою її
реєстрацією в обласному управлінні лісового господарства.

Регламентація прозорості руху відстрілочних карток, їх уніфікація, як це
передбачено з ліцензіями, підвищить дохідність ведення мисливського
господарства.

Пропоную на рівні органу центральної влади Держкомлісгоспом України
видати нармативно-правовий акт, в якому регламентувати порядок емісії,
реєстрації та видачі відстрілочних карток на право відстрілу пернатої та
хутрової дичини.

Щодо уніфікації реєстрації адміністративних порушень пов’язаних з
порушенням правил ведення мисливського господарства і полювання.

Статтею 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення
передбачена відповідальність осіб, які порушили правила полювання.
Відповідно до другої частини цієї статті за повторне порушення правил
полювання передбачено збільшене накладення штрафу.

Статтею 242 Кодексу України про адміністративні правопорушення
визначено, що органи мисливського господарства розглядають справи про
адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил ведення
мисливського господарства і полювання, які передбачені частиною першою
статті 85.

Статтею 242-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення
визначено, що органи спеціально уповноваженого центрального органу
виконавчої влади у галузі екології та природних ресурсів України також
уповноважені розглядати частину першу статті 85 (Порушення правил
використання об’єктів тваринного світу).

У зв’язку з тим, що право розглядати протоколи про порушення правил
полювання покладено як на органи мисливського господарства так і на
орган влади у галузі екології та природних ресурсів , а реєстрація осіб,
які вчинили правопорушення, передбачене статтею 85 не регламентується
ніяким нормативно-правовим актом, тому і не спрацьовує принцип
збільшення відповідальності за повторне порушення правил використання
об’єктів тваринного світу.

Пропоную на рівні центральних органів виконавчої влади, яким надано
право розглядати протоколи про порушення правил полювання, розробити
положення про реєстрацію порушників правил полювання і доступу до бази
даних відповідальних працівників, яким надано право розгляду протоколів.

Щодо вирішення питання формування ринкових цін на ліцензії на право
добування мисливських тварин.

У зв’язку з тим, що користувачами реалізовуються ліцензії не за
ринковими механізмами, вартість ліцензії в одному господарстві області
продається в 10 разів менше, ніж в іншому господарстві. Указом
Президента України від 23.05.2005 року № 837/2005 «Про невідкладні
заходи у сфері збереження, відтворення та раціонального використання
мисливських тварин» п.4 зобов’язано Кабінет Міністрів України вирішити
питання надання у користування мисливських угідь, лімітів та дозволів на
добування мисливських тварин на засадах відкритості, гласності та
прозорості.

У зв’язку з тим, що ціни на ліцензії формуються не за ринковим принципом
мисливські господарства недоотримують кошти.

Для забезпечення виконання Указу Президента України пропоную видати
нормативний акт центральним органом виконавчої влади у галузі
мисливського господарства та полювання, яким би було передбачено порядок
реалізації мисливськими господарствами ліцензій виключно через аукціони.

Щодо недопущення торівлі заборонених знарядь добування тварин на ринках.

Відповідно до статті 20 Закону України про мисливське господарство та
полювання полювання [11, с.75] із застосуванням або використанням
петель, підрізів, закотів, гачків, звуковідтворюючих приладів та
пристроїв, електричного обладнання для добування тварин, штучних
світлових джерел, приладів та пристроїв для підсвічування мішеней, у
тому числі приладів нічного бачення заборонено. Статтею 42 передбачена
відповідальність за порушення законодавства у галузі мисливського
господарства та полювання , а саме порушення правил полювання. Кодексом
України про адміністративні правопорушення встановлено штрафні санкції у
розмірі від трьох до семи неоподаткованих мінімумів доходів громадян з
конфіскацією цих знарядь, матеріалів та засобів їх виготовлення (стаття
85-1).

Правила торгівлі на ринках здійснюються відповідно до наказу від
26.02.2002 № 57/188/84/105 і відповідно до п.2 ці правила носять
рекомендаційний характер.

Пропоную внести зміни у вищезгадані правила торгівлі, статтю, в якій
була б передбачена категорична заборона продажу заборонених знарядь
добування тварин.

Щодо державного управління мисливським господарством

На даний час в області є три групи користувачів мисливських угідь, а
саме:

– державні лісогосподарські підприємтсва які знаходяться у відомчому
підпорядкування Держкомлісгоспу України;

– районні ради УТМР;

– користувачі мисливських угідь, засновниками яких є приватні
організації;

Відповідно до статті 4 Закону України „Про мисливське господарство та
полювання” [11, с.75] передбачено , що державне регулювання у галузі
мисливського господарства та полювання здійснюють Кабінет Міністрів
України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні
адміністрації, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої
влади у галузі мисливського господарства та полювання. Спеціально
уповноваженим органом виконавчої влади у галузі мисливського
господарство визначено Держкомлісгосп України.

Статтею 6 Закону України про мисливське господарство та полювання
визначені повноваження спеціально уповноваженого центрального органу
виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, серед
яких здійснення державного регулювання та контролю у галузі мисливського
господарства та полювання.

Близько половини мисливських угідь в Івано-Франківській області
закріплені за державними лісогосподарськими підприємствами, які відомчо
підпорядковані спеціально уповноваденому органу виконавчої влади у
галузі мисливського господарства.

Державний контроль у випадку, коли користувачі мисливських угідь і
спеціально уповноважений орган виконавчої влади у галузі мисливського
господарства та полювання знаходяться в одному відомстві, є
неефективним. В принципі такий вид контролю називається відомчим
контролем.

Держкомлісгоспом України утворено інститут районних мисливознавців яким
делеговані повноваження по державному регулюванню і контролю. Районні
мисливствознавці введені в штат державних лісогосподарських підприємств,
які також ведуть мисливське господарство. Введенні в штат державних
лісогосподарських підприємств районні мисливствознавці на практиці не
мають важелів впливу на ведення мисливського господарства в тій
організації, в якій вони працюють.

Для ефективності державного регулювання і контролю у галузі мисливського
господарства та полювання на районному рівні пропоную ввести обласним
управлінням лісового господарства в штат районних мисливствознавці з
перерозподілом бюджетних коштів, які надаються державним
лісогоподарським підприємствам для функціонування районних
мисливствознавців обласним управлінням лісового господарства.

Щодо розподілу коштів отриманих за посвідчення мисливця та контрольних
карток.

Відповідно до наказу Держкомлісгоспу України від 31.08.28 № 97 „Про
використання коштів, отриманих від реалізації користувачам мисливських
угідь ліцензій на добування мисливських тварин, а також за видачу
посвідчень мисливця і щорічних контрольних карток обліку добутої дичини
та порушень правил полювання” [11, с.313] визначено порядок використання
коштів отриманих за видачу посвідчень мисливця, контрольних карток,
ліцензій.

Пропоную внести зміни до цього наказу і кошти спрямовувати в регіони
відповідно до певного алгоритму, який би прив’язувався до площі
мисливських угідь, кількості мисливців тощо.

Дана поправка сприяла б заявлену урядом України політику на прозорості
використання коштів.

Щодо вирішення питання конкурентного надання у користування мисливських
угідь.

У зв’язку з тим, що користування мисливськими угіддями не надаються за
принципом конкурентності, низькою залишається ефективність ведення
мисливського господарства.

Указом Президента України від 23.05.2005 року № 837/2005 „Про
невідкладні заходи у сфері збереження, відтворення та раціонального
використання мисливських тварин” п.4 зобов’язано Кабінет Міністрів
України вирішити питання надання у користування мисливських угідь,
лімітів та дозволів на добування мисливських тварин на засадах
відкритості, гласності та прозорості.

Для забезпечення виконання Указу Президента України пропоную видати
нормативний акт центральним органом виконавчої влади у галузі
мисливського господарства та полювання, яким би було передбачено порядок
конкурентного, прозорого, гласного надання мисливських угідь.

Всього нами запропоновано внести вісім змін в існуючі нормативно-
правові акти, видані Держкомлісгоспом України, або ініційовано їхнє
прийняття.

ВИСНОВКИ

1. Обгрунтування запропонованих змін до існуючого Закону України Про
мисливське господарство та полювання.

Всього нами обгрунтовано запропонавано внести 35 поправок до існуючого
Закону України Про мисливське господарство та полювання [11, с.75].

В діючому Законі України “Про мисливське господарство та полювання” [11,
с.75] необхідне вдосконалення у частині здійснення державного контролю
за діяльністю мисливських господарств та процесом полювання, внесення
змін в закон забезпечить на законодавчому рівні раціональне використання
та відтворення мисливської фауни і захист територій від негативного
впливу на стан об’єктів тваринного світу та якість мисливських угідь.

Деякі норми діючого Закону гальмують підвищення економічної ефективності
ведення мисливського господарства в державі, при тому, що понад
вісімдесят відсотків мисливських тварин утримуються та охороняються на
не державні кошти, а на кошти користувачів мисливських угідь.

2. Обгрунтування цілей, які будуть досягнуті при внесенні змін в чинний
Закон України „Про мисливське господарство та полювання”

Зазначені змін в Закон спрямовані на:

– вдосконалення державного контролю за мисливським господарством та
полюванням;

– підвищення відповідальності користувачів мисливських угідь за
збереження та відтворення диких тварин;

– покращення охорони та відтворення мисливських тварин;

– посилення боротьби із зловживаннями з боку посадових осіб галузі;

– вдосконалення деяких термінів відповідно до вимог сучасних
класифікацій, що унеможливлює їх різночитання та неоднозначне
тлумачення;

– приведення Закону України “Про мисливське господарство та полювання”
[11, с.75] у відповідність із державними пріоритетами в галузі охорони
природи, іншими Законами України, міжнародними правовими документами та
зобов’язаннями України.

3. Основні запропоновані мною зміни до Закону України “Про мисливське
господарство та полювання”.

Запропоновані нами зміни до Закону України “Про мисливське господарство
та полювання”. [11, с.75]

Пропонується:

– викласти в новій редакції такий терміни, як “мисливські угіддя”,
відповідно до сучасних наукових уявлень про них;

– поширити повноваження спеціально уповноваженого центрального органу
виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання у
видачі дозволів на використання всіх мисливських тварин, а не тільки
тих, що перебувають у державній власності;

– до повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних,
районних, Київської і Севастопольської міських рад у галузі мисливського
господарства та полювання додати додаткові повноваження щодо погодження
питань відносно розміщення підприємств, інших об’єктів, які можуть
негативно впливати на стан об’єктів тваринного світу та якість
мисливських угідь, та покласти на ці органи відповідальність за такі
погодження;

– конкретизувати ситуації, які прирівнюються до полювання та можуть
класифікуватися, як незаконне полювання;

– чітко визначити, які документи дають право на полювання та добування
мисливських тварин;

– привести у відповідність до сучасних вимог аспекти полювання з
мисливською вогнепальною зброєю та мисливськими собаками;

– визначити такі документи, як ліцензії, відстрільні картки і дозволи –
як окремі документи на право добування мисливських тварин, чим запобігти
різноманітним зловживанням, що мають місце при видачі таких дозволів;

– визначити, що дозволи на селекційний та вибірковий відстріл чи вилов
тварин, та дозволи ветеринарно-санітарної експертизи видаються тільки
працівникам користувача угідь, уповноваженим здійснювати охорону
мисливських угідь, що виключає корупційні схеми отримання дозволів іншим
стороннім особам на полювання незалежно від строків мисливського сезону;

– уточнити назви мисливських тварин згідно сучасних класифікацій і
окремо виділити тварин, на яких полювання заборонено;

– конкретизувати заборони щодо здійснення полювання;

– визначити, що єгерська служба створюється користувачами угідь не
тільки для охорони, а із з метою ефективного ведення мисливського
господарства, та за діючим досвідом господарювання встановити відповідні
вимоги щодо її штатної чисельності;

– удосконалити права та обов’язки користувачів мисливських угідь,
зобов’язати їх вести первинний облік не тільки мисливських тварин;

– збільшити мінімальні розміри вкладання коштів на комплексні заходи
щодо відтворення мисливських тварин, збереження і поліпшення умов їх
перебування;

– удосконалити цільове використання цих коштів, вилучивши термін
“охорону”, який до цих пір дозволяв списувати великі суми, наприклад на
пальне, що до відтворення та збереження ніякого відношення не мало;

– з цих же міркувань, вилучити термін “охорону” із статті, що
регламентує повернення вкладених коштів користувачу;

– удосконалити термінологію щодо підготовки собак мисливських порід;

– вилучити, як невідповідну принципам гуманності норму про відстріл
безпородних собак, тим більше що питання “породності” дуже складне та
потребує окремого тлумачення;

– заборонити громадським інспекторам охорони навколишнього природного
середовища та громадським мисливським інспекторам перебувати у
мисливських угіддях із зброєю незалежно від строків полювання, чим
позбавити можливості посадових осіб користуватися корупційними схемами
ніби-то законної підстави безконтрольного місцезнаходження в угіддях
громадян зі зброєю;

– посилити вимоги до посадових осіб спеціально уповноваженого
центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього
природного середовища, спеціально уповноваженого центрального органу
виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, їх
органів на місцях, посадових осіб-користувачів мисливських угідь,
уповноважених на охорону державного мисливського фонду під час виконання
службових обов’язків, пов’язаних з охороною державного мисливського
фонду, які можуть перебувати у мисливських угіддях із зброєю, незалежно
від строків полювання.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація запропонованах нами змін до Закону України „Про мисливське
господарство та полювання” [11, с.75] не вимагатиме додаткових витрат із
Державного бюджету України. Збільшення надходжень до мисливських
господарств відповідно збільшить надходження до Державного бюджету
України.

6. Очікувані соціально-економічні наслідки.

Введення цих змін до Закону України „Про мисливське господарство та
полювання” [11, с.75] визнаватиме галузь мисливського господарства
України важливою частиною економіки України, що задовольняє потреби
суспільства в продуктах полювання, а громадян у полюванні й активному
відпочинку, надає робочі місця, сприяє залученню інвестицій та розвитку
туризму.

Користувачі мисливських угідь отримують в управління об’єкт права
власності українського народу – мисливських тварин, як ресурс
загальнодержавного значення, для їх охорони, відтворення та
використання.

Крім того, мисливство є важливим культурним та історичним спадком
українського народу. Мисливство виховує культуру поводження зі зброєю,
вміння поводитися в екстремальних ситуаціях, вимагає знати і любити
природу та цінувати її дари.

Також запропоновані нами зміни до Закону України „Про мисливське
господарство та полювання” [11, с.75] відповідатиме інтересам держави і
українського народу, оскільки його прийняття сприятиме раціональному
використанню та відтворенню тваринного світу, зокрема – мисливських
тварин, посиленню державного контролю та запобіганню зловживанням у цій
галузі тощо.

7. Обгрунтування цілей, які будуть досягнуті при внесенні змін в чинний
Кодекс України про адміністративні правопорушення

Всього нами запропоновано до внесення 5 поправок в чинний Кодекс України
про адміністративні правопорушення.

В діючому Кодексі України про адміністративні правопорушення необхідне
вдосконалення в частині:

– регламентації і уточнення необхідних документів, які необхідно мати
мисливцю при проведенні полювання;

– передбачення відповідальність за злісну непокору працівнику органу
уповноваженого на охорону державного мисливського фонду. Дана норма
приведе до більш ефективної роботи осіб, які уповноважені здійснювати
охорону мисливських угідь;

– включення в кодекс норми про виконаня законних вимог осіб,
уповноважених здійснювати охорону мисливського фонду і оперативніше
втручатись в процес державного управління.

8. Обгрунтування цілей, які будуть досягнуті при внесенні змін в чинний
Кримінальний кодекс України.

– запропоновані нами зміни більш чітко будуть регламентувати
встановлення істотної шкоди і унеможливить двояке тлумачення;

– підвищить статус осіб, які уповноважені здійснювати охорону
мисливських угідь.

9. Обгрунтування цілей, які будуть досягнуті при внесенні змін в чинні
нормативно – правові акти Держкомлісгоспу України

– спростить процедуру заміни контрольної картки обліку добутої дичини;

– регламентує порядок випуску, видачі, реєстрації відстрілочних карток
на право відстрілу пернатої і хутрової дичини, який на даний час
нормативно зовсім відсутній;

– завпровадження уніфікації реєстрації адміністративних порушень;

– запровадження конкурентних умов реалізації ліцензій на право
добування мисливських тварин;

– усунення недоліків адміністрування державного управління на районному
рівні;

– прозорого розподілу коштів при отриманні коштів за посвідчення
мисливця;

– забезпечення конкурентного надання в користування мисливських угідь.

Таким чином напрацювання які викладені в даній роботі будуть корисні для
ознайомлення та осмислення посадовим особам територіальних органів
лісового господарства та спеціально уповноваженого центрального органу
виконавчої влади у сфері ведення мисливського господарства для допомоги
у приянятті відповідних нормативно правових актів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Буджиган Л. „Кримінально-правова характеристика незаконного полювання
в законодавстві України” // Актуальні проблеми вдосконалення чинного
законодавства України. – Івано-Франківськ: Плай, 2002. – с. 142-145.

2. Буджиган Л. „Незаконне полювання як об(єкт кримінально – правової
охорони” // Актуальні проблеми боротьби та попередження злочинності. –
Івано-Франківськ: Плай, 2003. – с. 46-47.

3. Буджиган Л. „Організаційно-правові проблеми ведення мисливського
господарства в Україні” // Проблеми вдосконалення правового регулювання
щодо забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в
Україні. – Івано-Франківськ: Плай, 2003. – с. 190-193.

4. Волик М.П. Правове регулювання полювання в Україні/Матеріали
дисертації.- Одеса, 1997.- С.13.

5. Закон України „Про мисливське господарство та полювання” від 22.02.28
року // Відомості Верховної Ради України.-28.-№18 –Ст.132.

6. Закон України „Про тваринний світ” від 3.03.93//Відомості Верховної
Ради України.-1993-№18.-Ст.191.

7. Звіт природоохоронної прокуратури Івано-Франківської області про
ведення мисливського господарства в Івано-Франківській області за 2001
рік.

8. Конституція України – Харків „Фоліо” 2006.

9. Кримінально-процесуальний кодекс України від 5 квітня 211року.-К:
Юрінком, 211.-С.121.

10. Малишко М.І. Основи екологічного права України.-К.,1999.

11. Мисливськогосподарське законодавство України.-Львів „Сполом”
2005.

12. Панкратов И.Ф., Сыродоев Н.А. Законодательство об охране и
использовании животного мира.-М.,1993.

13. Статистичний звіт про ведення мисливського господарства управління
підвідомчих організацій (форма № 2-тп- мисливство) за 2001 рік
Івано-Франківської області.

14. Статистичний звіт про ведення мисливського господарства управління
підвідомчих організацій (форма № 2-тп- мисливство) за 2002 рік
Івано-Франківської області.

15. Статистичний звіт про ведення мисливського господарства управління
підвідомчих організацій (форма № 2-тп- мисливство) за 2003 рік
Івано-Франківської області.

16. Статистичний звіт про ведення мисливського господарства управління
підвідомчих організацій (форма № 2-тп- мисливство) за 2004 рік
Івано-Франківської області.

17. Статистичний звіт про ведення мисливського господарства управління
підвідомчих організацій (форма № 2-тп- мисливство) за 2005 рік
Івано-Франківської області.

18. Статистичний звіт про ведення мисливського господарства управління
підвідомчих організацій (форма № 2-тп- мисливство) за 2006 рік
Івано-Франківської області.

19. Статистичний бюлетень Івано-Франківського обласного управління
статистики „Мисливське господарство Івано-Франківської області в 2002 –
році”. – Івано-Франківськ, 2003. – С.3-15.

20. Україна Молода від 08.12.2006року

ДОДАТКИ ДО МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

1. Перелік користувачів мисливських угідь Івано-Франківської області
станом на 1.01.2006 р. (додаток А)

2. Показники по ведення мисливського господарства користувачами
мисливських угідь по вкладенню коштів у ведення мисливського
господарства Івано-Франківської області в 2004 році. (додаток Б)

3.Показники по ведення мисливського господарства користувачами
мисливських угідь по вкладенню коштів у ведення мисливського
господарства Івано-Франківської області в 2005 році. (додаток В)

4. Показники по ведення мисливського господарства користувачами
мисливських угідь по вкладенню коштів у ведення мисливського
господарства Івано-Франківської області в 2006 році. (додаток Г)

5. Зведені показники по ведення мисливського господарства користувачами
мисливських угідь по вкладенню коштів у ведення мисливського
господарства Івано-Франківської області в 2004-2006 роках. (додаток Д)

6. Чисельності працівників зайнятих у мисливському господарстві, стан
грошового забезпечення та площі мисливських угідь , що припадають на
одного єгера в розрізі користувачів Івано-Франківської області в 2004р.
(додаток Е)

7. Чисельності працівників зайнятих у мисливському господарстві, стан
грошового забезпечення та площі мисливських угідь , що припадають на
одного єгера в розрізі користувачів Івано-Франківської області в 2005р.
(додаток Ж)

8. Чисельності працівників зайнятих у мисливському господарстві, стан
грошового забезпечення та площі мисливських угідь , що припадають на
одного єгера в розрізі користувачів Івано-Франківської області в 2006р.
(додаток И)

9. Зведені показники по чисельності працівників зайнятих у мисливському
господарстві, стан грошового забезпечення та площі мисливських угідь ,
що припадають на одного єгера в розрізі користувачів Івано-Франківської
області в 2004-2006рр. (додаток К)

10. Чисельність основних видів мисливської дичини в угіддях
Івано-Франківської області в 2006 році та порівняльняння до оптимальної
чисельності. (додаток Л)

11.Показники по веденню мисливського господарства користувачами
мисливських угідь, щодо економічної ефективності ведення мисливського
господарства та їх рейтингові показники по користувачах мисливських
угідь Івано-Франківської області 2004 р. (додаток М)

12. Показники по веденню мисливського господарства користувачами
мисливських угідь, щодо економічної ефективності ведення мисливського
господарства та їх рейтингові показники по користувачах мисливських
угідь Івано-Франківської області 2005 р. (додаток Н)

13. Показники по веденню мисливського господарства користувачами
мисливських угідь, щодо економічної ефективності ведення мисливського
господарства та їх рейтингові показники по користувачах мисливських
угідь Івано-Франківської області 2006 р. (додаток П)

14. Показники по виконанню програми розвитку лісового і мисливського
господарства в частині чисельності голів 2003р. (додаток Р)

15. Показники по виконанню програми розвитку лісового і мисливського
господарства в частині чисельності мисливських тварин 2004р. (додаток С)

16. Показники по виконанню програми розвитку лісового і мисливського
господарства в частині чисельності мисливських тварин 2005р. (додаток Т)

17. Показники по виконанню програми розвитку лісового і мисливського
господарства в частині витрачених коштів на ведення мисливського
господарства та отримання надходжень 2003р. (додаток У)

18. Показники по виконанню програми розвитку лісового і мисливського
господарства в частині витрачених коштів на ведення мисливського
господарства та отримання надходжень 2004р. (додаток Ф)

19. Показники по виконанню програми розвитку лісового і мисливського
господарства в частині витрачених коштів на ведення мисливського
господарства та отримання надходжень 2005р. (додаток Х)

20. Показники по виконанню програми розвитку лісового і мисливського
господарства в частині добування мисливських тварин 2003р. (додаток Ц)

21.Показники по виконанню програми розвитку лісового і мисливського
господарства в частині добування мисливських тварин 2004р. (додаток Ш)

22.Показники по виконанню програми розвитку лісового і мисливського
господарства в частині добування мисливських тварин 2005р. (додаток Щ)

23.Показники по боротьбі з браконьєрством користувачами мисливських
угідь за 2003-2004 роки(додаток Ю)

Додаток А

Перелік користувачів мисливських угідь

Івано-Франківської області станом на 1.01.2006 р.

п/п

Назва

Користувача Площа угідь, тис.га Термін надання в користув., років

Номер і дата

рішення облради

1 Болехівський ДЛГ 20.2 15 б/н. 25.12.1996 р.

2 Брошнівський ДЛГ 30.7 15 № 39-р. 09.09.1997 р.

3 Верховинський ДЛГ 34.4 15 б/н. 25.12.1996 р.

4 Вигодський ДЛГ 58.1 15 б/н. 25.12.1996 р.

5 Ворохтянський ДЛГ 11.7 15 № 39-р. 09.09.1997 р.

6 Галицький ДЛГ 7.8 15 № 39-р. 09.09.1997 р.

7 Гринявський ДЛГ 22.9 15 б/н. 25.12.1996 р.

8 Делятинський ДЛГ 34.0 15 № 39-р. 09.09.1997 р.

9 Ів.-Франківський ДЛГ 8.9 15 № 39-р. 09.09.1997 р.

10 Калуський ДЛГ 17.5 15 № 39-р. 09.09.1997 р.

11 Коломийський ДЛГ 16.2 15 № 39-р. 09.09.1997 р.

12 Кутський ДЛГ 29.7 15 б/н. 25.12.1996 р.,

№ 348-16/2000 26.09.2000 р.

13 Надвірнянський ДЛГ 44.9 15 № 39-р. 09.09.1997 р.

14 Осмолодський ДЛГ 54.2 15 № 39-р. 09.09.1997 р.,

№ 348-16/2000 26.09.2000 р.

15 Рогатинський ДЛГ 22.1 15 б/н. 25.12.1996 р.

16 Солотвинський ДЛГ 17.0 15 № 39-р. 09.09.1997 р.

17 Болехівське УТМР 13.9 15 б/н. 25.12.1996 р.

18 Долинське УТМР 22.2 15 б/н. 25.12.1996 р.

19 Калуське УТМР 32.7 15 № 39-р. 09.09.1997 р.

20 Косівське УТМР 21.4 15 б/н. 25.12.1996 р.

21 Коломийське УТМР 52.4 15 № 39-р. 09.09.1997 р.

22 МРВП УТМР 205.0 15 № 39-р. 09.09.1997 р.

23 Рогатинське УТМР 30.6 15 б/н. 25.12.1996 р.,

№ 348-16/2000 26.09.2000 р.

24 Снятинське УТМР 46.3 15 б/н. 25.12.1996 р.

25 ТзОВ “Космечара” 9.6 15 № 39-р. 09.09.1997 р.

26 ТМР “Княжа Фауна” 22.6 15 № 39-р. 09.09.1997 р.

27 ТМР “Бурштинське” 13.6 15 № 39-р. 09.09.1997 р.

28 ЛМП “Хотимир” 27.0 15 № 348-16/2000 26.09.2000 р.

29 «Універсал-Контракт» 12,8 15 № 14.09.2004 № 453-12/204

30 ТзОВ “Аква-ЛТД” 6.8 15 № 348-16/2000 26.09.2000 р.

31 ПСНДМП “Фауна” 10.0 15 № 348-16/2000 26.09.2000 р.

32 МГ “Тисмениця” 0.5 15 № 39-р. 09.09.1997 р.

33 ДОВК “Синьогора” 11.0 15 № 100-4/2002 22.11.2002 р.

ВСЬОГО ОБЛАСТЬ 968.7

Додаток Б

Аналіз ведення мисливського господарства користувачами мисливських
угідь, щодо вкладення коштів у ведення мисливського господарства

Івано-Франківської області 2004- 2006 роки

(рейтинговий методом)

Користувач мисливських угідь 2004 рік

Площа мислив-

ських угідь Загальні витрати на ведення мисливсь

кого господа

рства Вкладеня грн. на 1 тис. га мисливських угідь по загальних витратах
на ведення мисливського господарства Рейтинг по вкладе

них коштах на 1 тис. га мислив

ських угідь Загальні витрати на охорону, відтворення та облік миських
тварин грн. Вкладеня грн. на 1 тис. га мисливських угідь з статті
охорона, відтворення та облік миських тварин грн. Рейтинг по вкладених
коштах на

1 тис га. з статті охорона, відтворення та облік миських тварин грн. За
рахунок державно-го бюджету

тис. грн. Процент вкладених власних коштів до бюджет-них Рейтинг який
визначає обсяг вкладання коштів у ведення мисливського господарства

Болехівський ДЛГ 20,2 23500 859 24 6000 297 22  0

46

Брошнівський ДЛГ 30,7 19105 622 18 9258 299 23 8950 46 41

Верховинський ДЛГ 34,4 3500 101 1 3500 101 5  0

6

Вигодський ДЛГ 58,1 45747 774 23 16145 277 20 20189 43 43

Ворохтянський ДЛГ 11,7 5100 435 12 2300 196 16  0

28

Галицький ДЛГ 7,8 1156 141 2 658 76 2 498 44 4

Гринявський ДЛГ 22,9 7070 305 7 2054 89 3 5016 71 10

Делятинський ДЛГ 34,0 37217 1094 27 4017 118 8 28836 77 35

Ів.-Франківський ДЛГ 8,9 52519 5898 32 29644 3330 32 25495 48 64

Калуський ДЛГ 17,5 13400 765 22 2400 137 12  0

34

Коломийський ДЛГ 16,2 28449 1753 29 12587 776 29 15862 55 58

Кутський ДЛГ 29,7 13547 454 14 3160 104 6 6545 48 20

Надвірнянський ДЛГ 44,9 25400 565 16 4700 105 7 6000 23 23

Осмолодський ДЛГ 54,2 36170 666 20 6627 121 9 24744 68 29

Рогатинський ДЛГ 22,1 21100 954 25 8800 398 25  0

50

Солотвинський ДЛГ 17,0 4325 252 5 2125 123 10  0

15

ОУЛГ – всього 430,3 337305 783

113975 264

142135 42

Болехівське 13,9 7993 575 17 3955 280 21  0

38

Долинське 22,2 8200 369 9 4100 184 15  0

24

Калуське 32,7 12303 376 10 8756 266 19  0

29

Коломийське 52,4 25220 480 15 17743 337 24  0

39

Косiвське 21,4 5682 261 6 2847 130 11  0

17

Рогатинський 30,6 23320 761 21 18755 611 27  0

48

Снятинський 46,3 11200 241 4 7000 151 14  0

18

МРВП 210,0 84729 403 11 44759 212 17  0

28

УТМР – всього 429,5 178647 414

107915 251

0

ТзОВ “Космечара” 9,6 9350 968 26 2090 217 18  0

44

ТМР “Княжа Фауна” 22,6 3300 146 3 2202 97 4  0

7

ТМР “Бурштинське” 13,6 6068 441 13 762 51 1  0

14

ЛМП “Хотимир” 22,0 14000 636 19 11700 531 26  0

45

Універсал-Контракт 13,1 4865 366 8 1827 137 13  0

21

ТзОВ “Аква-ЛТД” 6,8 10115 1485 28 4695 676 28  0

56

СМНДП “Фауна” 10,0 28370 2830 30 10473 1040 30  0

60

МГ “Тисмениця” 0,5 1480 2960 31 800 1600 31  0

62

ДОВК “Синьогора” 11,0 71564 6500 33 47503 4318 33 70495 98 66

ІНШІ –всього 109,2 149112 1367

82052 750

70495 47

Всього по області 969,0 665064 686

303942 313

212630 32

Додаток В

Користувач мисливських угідь 2005 рік

Площа мислив-ських угідь Загальні витрати на ведення мисливсь

кого господарства Вкладеня грн. на 1 тис га мисливських угідь по
загальних витратах на ведення мисливського господарства Рейтинг по
вкладе

них коштах на 1 тис га мислив

ських угідь Загальні витрати на охорону, відтворення та облік миських
тварин грн. Вкладеня грн. на

1 тис га мисливських угідь з статті охорона, відтворення та облік
миських тварин грн Рейтинг по вкладених коштах на

1 тис га з статті охорона, відтворення та облік миських тварин грн. З
них за рахунок державно-го бюджету

тис. грн Процент вкладених власних коштів до бюджет-них Рейтинг який
визначає обсяг вкладання коштів у ведення мисливського господарства

Болехівський ДЛГ 20,2 29063 1435 23 3756 183 14 6384 22 37

Брошнівський ДЛГ 30,7 19466 631 12 4507 146 11 14959 76 23

Верховинський ДЛГ 34,4 11873 343 4 3500 101 4 0

8

Вигодський ДЛГ 58,1 84424 1452 24 19111 1109 31 17168 20 55

Ворохтянський ДЛГ 11,7 15400 1316 22 6000 512 26 0

48

Галицький ДЛГ 7,8 0 0 1

0 1 0

2

Гринявський ДЛГ 22,9 21349 930 18 2649 113 6 18700 87 24

Делятинський ДЛГ 34,0 30863 905 17 4672 135 9 10041 32 26

Ів.-Франківський ДЛГ 8,9 53786 6033 32 17000 1910 33 23151 43 75

Калуський ДЛГ 17,5 13600 77 2 2400 137 10 0

12

Коломийський ДЛГ 16,2 25302 1561 26 7729 475 23 17573 69 49

Кутський ДЛГ 29,7 15225 511 8 1065 33 2 6888 44 10

Надвірнянський ДЛГ 44,9 29100 648 13 4700 104 5 0

18

Осмолодський ДЛГ 54,2 62923 1160 21 7163 130 8 48051 77 29

Рогатинський ДЛГ 22,1 33242 1502 25 10919 493 25 0

50

Солотвинський ДЛГ 17,0 73908 4347 31 4964 288 18 20252 27 49

ОУЛГ – всього 430,3 519524 1208

100135 232

183167 35

Болехівське 13,9 11267 805 16 6299 453 22 0

38

Долинське 22,2 12803 576 9 5000 225 16 0

25

Калуське 32,7 23976 730 15 7803 238 17 0

32

Коломийське 52,4 34077 648 14 18061 343 21 0

35

Косiвське 21,4 9000 420 6 3500 163 12 0

18

Рогатинський 30,6 30295 986 20 14920 486 24 0

44

Снятинський 46,3 16500 356 5 7700 166 13 1000 6 18

МРВП 210,0 132090 628 11 64205 305 19 16000 12 30

УТМР – всього 429,5 270008 629

127488 296

17000 6

ТзОВ “Космечара” 9,6 9350 968 19 2090 218 15 0

34

ТМР “Княжа Фауна” 22,6 4065 176 3 2976 128 7 0

10

ТМР “Бурштинське” 13,6 8162 595 10 820 58 3 0

13

ЛМП “Хотимир” 22,0 9939 450 7 6861 309 20 0

27

Універсал-Контракт 12,8 33093 2578 28 9973 773 28 0

56

ТзОВ “Аква-ЛТД” 6,8 13450 1970 27 4877 705 27 0

54

СМНДП “Фауна” 10 32390 3230 30 11970 1190 30 0

60

МГ “Тисмениця” 0,5 1480 2960 29 500 1000 29 0

58

ДОВК “Синьогора” 11,0 90242 8200 33 20648 1872 32 89365 99 65

ІНШІ –всього 108,9 202171 1855

60715 557

89365 44

Всього по області 968,7 991703 1023

288338 297

289532 29

Додаток Г

Користувачі мисливських угідь 2006 рік

Площа мислив-ських угідь Загальні витрати на ведення мисливсь

кого господар

ства Вкладеня грн. на

1 тис га мисливських угідь по загальних витратах на ведення мисливського
господарства Рейтинг по вкладе

них коштах на 1 тис га мислив

ських

угідь Загальні витрати на охорону, відтворення та облік миських тварин
грн Вкладеня грн. на 1 тис га мисливських угідь з статті охорона,
відтворення та облік миських тварин грн. Рейтинг по вкладених коштах

на 1 тис га з статті охорона, відтворення та облік миських тварин грн. З
них за рахунок державно-го бюджету

тис. грн. Процент вкладених власних коштів до бюджет-них Рейтинг який
визначає обсяг вкладання коштів у ведення мисливського господарства

Болехівський ДЛГ 20,2 22768 1123 20 2100 103 6 0

26

Брошнівський ДЛГ 30,7 29056 944 16 5200 169 13 1000 3 29

Верховинський ДЛГ 34,4 23844 691 8 3592 101 5 0

13

Вигодський ДЛГ 58,1 95242 1638 25 24791 425 24 18000 19 49

Ворохтянський ДЛГ 11,7 13200 1128 21 4435 376 21

42

Галицький ДЛГ 7,8 6013 769 12 0 0 1 6013 100 12

Гринявський ДЛГ 22,9 10837 436 4 3037 131 10

14

Делятинський ДЛГ 34,0 35735 1050 18 5757 167 12 6000 17 30

Ів.-Франківський ДЛГ 8,9 44078 4943 31 10482 1168 31 11500 26 62

Калуський ДЛГ 17,5 29800 1702 27 2000 114 7

34

Коломийський ДЛГ 16,2 10501 656 7 2112 129 9 8389 79 16

Кутський ДЛГ 29,7 15185 508 5 1235 40 3 2227 14 8

Надвірнянський ДЛГ 44,9 16958 376 3 4600 22 2

5

Осмолодський ДЛГ 54,2 54640 1051 19 6517 120 8 39735 72 27

Рогатинський ДЛГ 22,1 57914 2619 28 14569 659 28 5000 8 56

Солотвинський ДЛГ 17,0 28079 1647 26 7243 423 23 20836 74 49

ОУЛГ – всього 430,3 493850 1629

97670 226

118700 27

Болехівське 13,9 14041 1007 17 7710 550 26

33

Долинське 22,2 19441 873 15 8000 360 19

34

Калуське 32,7 27711 843 13 12055 366 20

33

Коломийське 52,4 45657 870 14 17377 330 18

32

Косiвське 21,4 11121 518 6 6220 289 15

21

Рогатинський 30,6 44880 1464 23 9500 310 16

39

Снятинський 46,3 17389 373 2 10000 215 14

16

МРВП 210,0 147984 704 9 68975 328 17

26

УТМР – всього 429,5 328224 765

139837 325

ТзОВ “Космечара” 9,6 13742 1427 2 3700 385 22

24

ТМР “Княжа Фауна” 22,6 4546 199 1 3050 132 11

12

ТМР “Бурштинське” 13,6 9901 727 10 820 60 4

14

ЛМП “Хотимир” 22,0 16365 740 11 12113 550 25

36

Універсал-Контракт 12,8 34298 2671 29 9428 734 29

58

ТзОВ “Аква-ЛТД” 6,8 10856 1588 24 5201 764 30

54

СМНДП “Фауна” 10 31000 3100 30 6000 600 27

57

МГ “Тисмениця” 0,5 2670 5200 32 1670 3200 33

65

ДОВК “Синьогора” 11,0 115811 10527 33 18291 1654 32 108611 93 65

ІНШІ –всього 108,9 239189 2195

60273 552

108611 45

Всього по області 968,7 1061263 1096

297780 307

227311 21

Додаток Д

2004 2005 2006

Рейтинг по вкладених коштах на 1 тис га мисливських угідь Рейтинг по
вкладених коштах на 1 тис га з статті охорона, відтворення та облік
миських тварин грн З них за рахунок державного бюджету

тис. грн Рейтинг по вкладених коштах на 1 тис га мисливських угідь
Рейтинг по вкладених коштах на 1 тис га з статті охорона, відтворення та
облік миських тварин грн З них за рахунок державного бюджету

тис. грн Рейтинг по вкладених коштах на 1 тис га мисливських угідь
Рейтинг по вкладених коштах на 1 тис га з статті охорона, відтворення та
облік миських тварин грн З них за рахунок державного бюджету

6 11 0 6 12 0 6 15

Рогатинський 21 27 0 20 24 0 23 16

Снятинський 4 14 0 5 13 1000 2 14

МРВП 11 17 0 11 19 16000 9 17

УТМР – всього

0

17000

ТзОВ “Космечара” 26 18 0 19 15 0 2 22

ТМР “Княжа Фауна” 3 4 0 3 7 0 1 11

ТМР “Бурштинське” 13 1 0 10 3 0 10 4

ЛМП “Хотимир” 19 26 0 7 20 0 11 25

Універсал-Контракт 8 13 0 28 28 0 29 29

ТзОВ “Аква-ЛТД” 28 28 0 27 27 0 24 30

СМНДП “Фауна” 30 30 0 30 30 0 30 27

МГ “Тисмениця” 31 31 0 29 29 0 32 33

ДОВК “Синьогора” 33 33 70495 33 32 89365 33 32 108611

ІНШІ –всього

70495

89365

108611

Всього по області

212630

289532

227311

Додаток Е

Аналіз ведення мисливського господарства користувачами мисливських
угідь, щодо чисельності працівників зайнятих у мисливському
господарстві, стану грошового забезпечення та площі мисливських угідь ,
що припадають на одного єгера.

Івано-Франківської області 2004- 2006 роки

(рейтинговий методом)

Користувач мисливських угідь 2004 рік

Площа мисливських угідь Перебуває за списком працівників всього В т.ч.
мисливствознавців Штатних єгерів Припадає на одного єгера площі
мисливських угідь тис га Рейтинг

по площі угідь які припадають на одного єгера Заробітня плата
працівників зайнятих у мисливському господар-стві Середня заробіт-на
плата Рейтинг по сумі заробітньої плати яка припадає на одного
працівни-ка

Сукупний рейтинг господарства за 2004 рік

Болехівський ДЛГ 20,2 4 1 3 6,7 21 17500 4,3 30 51

Брошнівський ДЛГ 30,7 2 1 1 30,7 3 9847 4,9 32 35

Верховинський ДЛГ 34,4 0 0 0

1

1 2

Вигодський ДЛГ 58,1 6 1 5 11,6 13 29602 4,93 33 46

Ворохтянський ДЛГ 11,7 1 0 1 11,7 12 2800 2,8 21 33

Галицький ДЛГ 7,8 0 0 0

2 498

2 4

Гринявський ДЛГ 22,9 4 1 3 7,6 17 5016 1,2 10 27

Делятинський ДЛГ 34,0 7 1 6 5,6 25 33200 4,7 31 56

Ів.-Франківський ДЛГ 8,9 7 1 3 2,9 30 22875 3,2 24 54

Калуський ДЛГ 17,5 3 1 2 8,8 16 11000 3,6 27 43

Коломийський ДЛГ 16,2 4 1 3 5,4 26 15862 3,9 28 54

Кутський ДЛГ 29,7 3 1 2 14,9 9 10387 3,4 25 34

Надвірнянський ДЛГ 44,9 7 0 7 6,4 23 20700 2,9 22 45

Осмолодський ДЛГ 54,2 11 1 10 5,4 27 29543 2,6 19 36

Рогатинський ДЛГ 22,1 4 1 3 7,3 18 12300 3,0 23 41

Солотвинський ДЛГ 17,0 4 1 3 5,6 24 2200 0,5 7 31

ОУЛГ – всього 430,3 67 12 52 8,3

223330 3,3

Болехівське 13,9 2 1 1 13,9 10 4038 2,0 17 27

Долинське 22,2 3 1 2 11,1 15 4100 1,3 11 26

Калуське 32,7 3 1 2 16,4 8 3547 1,1 9 17

Коломийське 52,4 4 1 3 17,4 7 7477 1,8 16 23

Косiвське 21,4 2 1 1 21,4 6 2835 1,4 13 19

Рогатинський 30,6 2 1 1 30,6 4 4565 2,3 18 22

Снятинський 46,3 3 1 2 24,2 5 4200 1,4 12 17

МРВП 210,0 24 8 16 13,1 11 39970 1,6 15 26

УТМР – всього 429,5 43 15 28 15,3

70732 1,6

ТзОВ “Космечара” 9,6 5 2 3 3,2 29 7260 1,4 14 43

ТМР “Княжа Фауна” 22,6 4 1 2 11,3 14 1098 0,2 5 19

ТМР “Бурштинське” 13,6 4 1 2 6,6 22 5306 0,2 4 26

ЛМП “Хотимир” 22,0 6 1 3 7,3 19 2300 0,4 6 25

Універсал-Контракт 13,1 4 1 3 4,3 28 3038 0,8 8 36

ТзОВ “Аква-ЛТД” 6,8 2 1 1 6,8 20 5420 2,7 20 40

СМНДП “Фауна” 10,0 5 1 4 2,5 31 17897 3,5 26 57

МГ “Тисмениця” 0,5 4

2 0,2 33 680 0,2 3 36

ДОВК “Синьогора” 11,0 6 1 5 2,2 32 24061 4,0 29 61

ІНШІ –всього 109,2 40 9 25 4,3

67060 1,6

Всього по області 969,0 150 36 105 9,2

361122 2,4

Додаток Ж

Користувач мисливських угідь 2005 рік

Площа мисливських угідь Перебуває за списком працівників всього В т.ч.
мисливствознавців Штатних єгерів Припадає на одного єгера площі
мисливських угідь тис. га Рейтинг

по площі угідь які припадають на одного єгера Заробітня плата
працівників зайнятих у мисливському господар-стві Середня заробіт-на
плата Рейтинг по сумі заробітньої плати яка припадає на одного
працівни-ка

Сукупний рейтинг господарства за 2005 рік

Болехівський ДЛГ 20,2 4 1 3 6,7 24 25307 6,3 26 50

Брошнівський ДЛГ 30,7 2 1 1 30,7 4 14959 7,5 29 33

Верховинський ДЛГ 34,4 2 1 1 34,4 3 8373 4,2 18 21

Вигодський ДЛГ 58,1 8 1 7 8,3 19 65313 8,1 30 49

Ворохтянський ДЛГ 11,7 1 0 1 11,7 13 9400 9,4 31 44

Галицький ДЛГ 7,8

1 0 – 1 2

Гринявський ДЛГ 22,9 3 1 2 11,5 14 18700 6,2 25 39

Делятинський ДЛГ 34,0 4 1 3 11,3 15 26191 6,5 27 42

Ів.-Франківський ДЛГ 8,9 7 1 3 3,0 30 36786 5,2 22 52

Калуський ДЛГ 17,5 3 1 2 8,8 18 11200 3,7 14 32

Коломийський ДЛГ 16,2 4 1 3 5,4 27 17573 4,3 19 46

Кутський ДЛГ 29,7 2 1 1 29,7 6 14160 7,0 28 34

Надвірнянський ДЛГ 44,9 2 1 1 44,9 2 24400 12,2 33 35

Осмолодський ДЛГ 54,2 12 2 10 5,4 26 55760 4,6 20 46

Рогатинський ДЛГ 22,1 4 1 3 7,3 21 22323 5,6 23 44

Солотвинський ДЛГ 17,0 4 1 3 5,6 25 24937 6,2 24 49

ОУЛГ – всього 430,3 62 15 44 9,7

375382 6,0

Болехівське 13,9 2 1 1 13,9 12 4968 2,5 9 21

Долинське 22,2 3 1 2 11,1 17 5697 1,8 7 24

Калуське 32,7 3 1 2 16,3 10 10390 3,6 13 23

Коломийське 52,4 4 1 3 17,4 9 16016 4,0 15 24

Косiвське 21,4 2 1 1 21,4 8 5000 2,5 10 18

Рогатинський 30,6 2 1 1 30,6 5 5735 2,8 12 17

Снятинський 46,3 3 1 2 23,1 7 5292 1,7 5 12

МРВП 210,0 21 8 13 16,1 11 56769 2,7 11 22

УТМР – всього 429,5 40 15 25 17,2

109867 2,7

ТзОВ “Космечара” 9,6 3 1 2 4,8 28 7260 2,4 8 36

ТМР “Княжа Фауна” 22,6 4 1 2 11,3 16 1089 0,2 3 19

ТМР “Бурштинське” 13,6 4 1 2 6,8 23 7342 1,8 6 29

ЛМП “Хотимир” 22,0 6 1 3 7,3 20 3078 0,5 4 24

Універсал-Контракт 12,8 5 1 3 4,2 29 23120 4,6 21 50

ТзОВ “Аква-ЛТД” 6,8 2 1 1 6,8 22 8573 4,2 17 39

СМНДП “Фауна” 10 5 1 4 2,5 32 20420 4,1 16 48

МГ “Тисмениця” 0,5 4

2 0,25 33 680 0,2 2 35

ДОВК “Синьогора” 11,0 5 1 4 2,8 31 57373 11,4 32 63

ІНШІ –всього 108,9 38 8 23 4,7

128935 3,4

Всього по області 968,7 140 38 92 10,5

614184 4,3

Додаток И

Користувач мисливських угідь 2006 рік

Площа мисливських угідь Перебуває за списком працівників всього В т.ч.
мисливствознавців Штатних єгерів Припадає на одного єгера площі
мисливських угідь тис. га Рейтинг

по площі угідь які припадають на одного єгера Заробітня плата
працівників зайнятих у мисливському господар-стві Середня заробіт-на
плата Рейтинг по сумі заробітньої плати яка припадає на одного
працівни-ка

Сукупний рейтинг господарства за

2006 рік

Болехівський ДЛГ 20,2 3 0 3 6,7 26 20668 6,8 25 51

Брошнівський ДЛГ 30,7 5 1 4 7,6 22 23856 4,7 16 68

Верховинський ДЛГ 34,4 4 1 3 11,4 13 20252 5,0 18 23

Вигодський ДЛГ 58,1 8 1 7 8,3 19 70451 8,7 30 95

Ворохтянський ДЛГ 11,7 1 0 1 11,7 12 6384 6,3 24 77

Галицький ДЛГ 7,8 1 1 0

1 6013 6,0 20 6

Гринявський ДЛГ 22,9 4 1 3 7,6 21 7800 1,9 4 66

Делятинський ДЛГ 34,0 4 1 3 11,3 14 29978 7,4 28 98

Ів.-Франківський ДЛГ 8,9 4 1 3 2,9 30 33596 8,3 29 106

Калуський ДЛГ 17,5 3 1 2 8,7 18 27800 9,2 31 75

Коломийський ДЛГ 16,2 3 1 2 8,1 20 8389 2,7 8 100

Кутський ДЛГ 29,7 2 1 1 29,7 4 13950 6,9 26 68

Надвірнянський ДЛГ 44,9 2 1 1 44,9 2 12358 6,1 22 80

Осмолодський ДЛГ 54,2 7 1 6 9,0 17 43123 6,1 21 82

Рогатинський ДЛГ 22,1 4 1 3 7,3 23 43345 10,8 32 85

Солотвинський ДЛГ 17,0 4 1 3 5,6 27 20836 5,2 19 80

ОУЛГ – всього 430,3 59 14 45 9,6

388799 6,5

Болехівське 13,9 2 1 1 13,9 10 6331 3,1 11 48

Долинське 22,2 3 1 2 11,1 16 10806 3,6 12 50

Калуське 32,7 3 1 2 16,3 8 13003 4,3 15 40

Коломийське 52,4 4 1 3 17,4 7 28280 7,0 27 47

Косiвське 21,4 2 1 1 21,4 6 4901 2,4 5 37

Рогатинський 30,6 2 1 1 30,6 3 7800 3,9 14 39

Снятинський 46,3 3 1 2 23,1 5 7389 2,4 6 39

МРВП 210,0 21 7 14 15,0 9 79003 3,7 13 48

УТМР – всього 429,5 40 14 26 16,5

157513 3,9

ТзОВ “Космечара” 9,6 4 2 2 4,8 28 10042 2,5 7 79

ТМР “Княжа Фауна” 22,6 4 1 2 11,3 15 1496 0,3 2 38

ТМР “Бурштинське” 13,6 3 1 1 13,6 11 9081 3,0 10 55

ЛМП “Хотимир” 22,0 6 1 3 7,3 24 4252 0,7 3 49

Універсал-Контракт 12,8 4 1 3 4,2 29 24870 6,2 23 86

ТзОВ “Аква-ЛТД” 6,8 2 1 1 6,8 25 5655 2,8 9 79

СМНДП “Фауна” 10 5 1 4 2,5 32 25000 5,0 17 105

МГ “Тисмениця” 0,5 4 0 4 0,1 33 1000 0,2 1 71

ДОВК “Синьогора” 11,0 5 1 4 2,8 31 61128 12,2 33 104

ІНШІ –всього 108,9 37 9 24 4,5

142524 3,8

Всього по області 968,7 136 37 95 10,2

688836 5,0

Додаток К

Користувач мисливських угідь 2004 2005 2006 Сукупний рейтинг за
2004-2006 роки

Рейтинг

по площі угідь які припадають на одного єгера Рейтинг по сумі
заробітньої плати яка припадає на одного працівни-ка Сукупний рейтинг
господарства Рейтинг

по площі угідь які припадають на одного єгера Рейтинг по сумі
заробітньої плати яка припадає на одного працівни-ка Сукупний рейтинг
господарства Рейтинг

4 18 22 5 12 17 3 14 39 78

Снятинський 5 12 17 7 5 12 5 6 39 68

МРВП 11 15 26 11 11 22 9 13 48 96

УТМР – всього

ТзОВ “Космечара” 29 14 43 28 8 36 28 7 79 158

ТМР “Княжа Фауна” 14 5 19 16 3 19 15 2 38 76

ТМР “Бурштинське” 22 4 26 23 6 29 11 10 55 110

ЛМП “Хотимир” 19 6 25 20 4 24 24 3 49 98

Універсал-Контракт 28 8 36 29 21 50 29 23 86 172

ТзОВ “Аква-ЛТД” 20 20 40 22 17 39 25 9 79 158

СМНДП “Фауна” 31 26 57 32 16 48 32 17 105 210

МГ “Тисмениця” 33 3 36 33 2 35 33 1 71 142

ДОВК “Синьогора” 32 29 61 31 32 63 31 33 104 228

Додаток Л

Чисельність основних видів мисливської дичини в угіддях
Івано-Франківської області в 2006 році та порівняльний аналіз до
оптимальної чисельності

Користувач мисливських угідь Олень Козуля

Оптимальна чисельність Фактична чисельність голоів

2006 рік Фактична чисельність до оптимальної

(+,-) голів Фактична чисельність до оптимальної

(%) Оптимальна чисельність Фактична чисельність голоів

2006 рік Фактична чисельність до оптимальної

(+,-) голів Фактична чисельність до оптимальної

(%)

Болехівський ДЛГ 95 98 +3 103 256 208 -48 81

Брошнівський ДЛГ 306 132 -174 43 391 155 -236 39

Верховинський ДЛГ 99 105 +6 106 112 99 -13 88

Вигодський ДЛГ 251 243 -8 97 347 215 -132 62

Ворохтянський ДЛГ 36 73 +37 202 50 69 +19 138

Галицький ДЛГ

11 +11

61 44 -17 72

Гринявський ДЛГ 117 127 +10 108 202 210 +8 103

Делятинський ДЛГ 350 72 -278 20 511 343 -168 67

Ів.-Франківський ДЛГ 0 0

66 34 -32 51

Калуський ДЛГ 0

300 137 -163 45

Коломийський ДЛГ 0

334 167 -167 50

Кутський ДЛГ 22 24 +2 109 446 272 -174 60

Надвірнянський ДЛГ 216 126 -90 58 300 245 -55 81

Осмолодський ДЛГ 324 272 -52 83 158 136 -22 86

Рогатинський ДЛГ 0

234 226 -8 96

Солотвинський ДЛГ 85 62 -23 73 183 150 -33 81

ОУЛГ – всього 1901 1345 -556 70 3951 2710 -1241 68

Користувач мисливських угідь Кабан Заєць

Оптимальна чисельність Фактична чисельність голоів

2006 рік Фактична чисельність до оптимальної

(+,-) голів Фактична чисельність до оптимальної

(%) Оптимальна чисельність Фактична чисельність голоів

2006 рік Фактична чисельність до оптимальної

(+,-) голів Фактична чисельність до оптимальної

(%)

Болехівський ДЛГ 60 114 +54 190 375 210 -165 56

Брошнівський ДЛГ 78 102 +24 130 653 495 -158 75

Верховинський ДЛГ 98 101 +3 103 114 166 +52 145

Вигодський ДЛГ 96 225 +129 234 327 390 +63 119

Ворохтянський ДЛГ 7 23 +16 328 12 54 +42 450

Галицький ДЛГ 12 10 -2 83 367 342 -25 93

Гринявський ДЛГ 61 80 +19 131 213 214 +1 100

Делятинський ДЛГ 74 50 -24 67 659 360 -299 54

Ів.-Франківський ДЛГ 20 32 +12 160 241 390 +149 161

Калуський ДЛГ 46 36 -10 78 482 407 -75 84

Коломийський ДЛГ 56 47 -9 83 334 396 +60 118

Кутський ДЛГ 38 24 -14 63 565 496 -69 87

Надвірнянський ДЛГ 48 38 -10 79 216 250 +34 115

Осмолодський ДЛГ 62 56 -6 90 262 80 -182 30

Рогатинський ДЛГ 59 111 +52 188 572 573 +1 100

Солотвинський ДЛГ 26 35 +9 134 141 236 +95 167

ОУЛГ – всього 841 1084 +243 128 5533 5059 -474 91

Додаток М

Аналіз ведення мисливського господарства користувачами мисливських
угідь, щодо економічної ефективності ведення мисливського господарства

Івано-Франківської області 2004- 2006 роки

(рейтинговий методом)

Користувач мисливських угідь 2004 рік

Площа мисливських угідь тис. га Надходження від ведення мисливського
господарства грн. Надходження від ведення мисливського господарства на

1 тис га. мисливських угідь Рейтинг по надходженню від ведення
мисливського господарства на 1 тис га Загальні витрати на ведення
мисливського господарства грн. Процент надходження до витрат Рейтин по
проценту надходжень до витрат

Болехівський ДЛГ 20,2 1200 59 6 23500 5 5

Брошнівський ДЛГ 30,7 6170 201 20 19105 32 16

Верховинський ДЛГ 34,4 3310 96 11 3500 94 25

Вигодський ДЛГ 58,1 11201 193 18 45747 24 11

Ворохтянський ДЛГ 11,7 500 42 5 5100 10 7

Галицький ДЛГ 7,8 1132 145 15 1156 98 26

Гринявський ДЛГ 22,9 7100 308 24 7070 10 27

Делятинський ДЛГ 34,0 15551 457 27 37217 41 21

Ів.-Франківський ДЛГ 8,9 2421 272 23 52519 4 4

Калуський ДЛГ 17,5 5620 321 25 13400 41 20

Коломийський ДЛГ 16,2 3710 229 22 28449 13 9

Кутський ДЛГ 29,7 3630 122 12 13547 26 14

Надвірнянський ДЛГ 44,9 581 12 3 25400 2 3

Осмолодський ДЛГ 54,2 3575 66 9 36170 9 6

Рогатинський ДЛГ 22,1 22673 1025 31 21100 107 31

Солотвинський ДЛГ 17,0 3375 199 19 4325 76 24

ОУЛГ – всього 430,3 91749 213

337305 27

Болехівське 13,9 2489 20 4 7993 30 15

Долинське 22,2 2730 123 13 8200 33 17

Калуське 32,7 2066 63 7 12303 16 10

Коломийське 52,4 8996 171 17 25220 35 18

Косiвське 21,4 1432 67 10 5682 25 12

Рогатинський 30,6 23381 767 29 23320 100 28

Снятинський 46,3 3000 64 8 11200 26 13

МРВП 210,0 45454 216 21 84729 53 23

УТМР – всього 429,5 89548 208

178647 50

ТзОВ “Космечара” 9,6 4050 421 26 9350 43 22

ТМР “Княжа Фауна” 22,6 3360 148 16 3300 101 29

ТМР “Бурштинське” 13,6 6562 482 28 6068 108 32

ЛМП “Хотимир” 22,0 19297 877 30 14000 192 33

Універсал-Контракт 13,1 1694 129 14 4865 35 19

ТзОВ “Аква-ЛТД” 6,8   0 1 10115 0 2

СМНДП “Фауна” 10,0 28500 2850 32 28370 101 30

МГ “Тисмениця” 0,5 1600 3200 33 1480 114 32

ДОВК “Синьогора” 11,0   0 2 71564 0 1

ІНШІ –всього 109,2 65063 596

149112 43

Всього по області 969,0 246360 254

665064 37

Додаток Н

Користувач мисливських угідь 2005 рік

Площа мисливських угідь тис. га Надходження від ведення мисливського
господарства грн. Надходження від ведення мисливського господарства

на 1 тис га. мисливських угідь Рейтинг по надходженню від ведення
мисливського господарства на 1 тис га Загальні витрати на ведення
мисливського господарства грн. Процент надходження до витрат Рейтин по
проценту надходжень до витрат

Болехівський ДЛГ 20,2 6850 339 18 29063 23 11

Брошнівський ДЛГ 30,7 4902 159 8 19466 25 13

Верховинський ДЛГ 34,4 5720 166 10 11873 48 20

Вигодський ДЛГ 58,1 11860 204 12 84424 14 7

Ворохтянський ДЛГ 11,7 4050 337 17 15400 26 14

Галицький ДЛГ 7,8 0 0 1 0 0 1

Гринявський ДЛГ 22,9 9820 426 19 21349 46 19

Делятинський ДЛГ 34,0 16201 476 22 30863 52 23

Ів.-Франківський ДЛГ 8,9 15660 1759 31 53786 29 15

Калуський ДЛГ 17,5 7885 450 20 13600 57 24

Коломийський ДЛГ 16,2 12628 779 27 25302 50 22

Кутський ДЛГ 29,7 3440 115 6 15225 22 10

Надвірнянський ДЛГ 44,9 2540 56 4 29100 8 4

Осмолодський ДЛГ 54,2 8848 163 9 62923 14 6

Рогатинський ДЛГ 22,1 38212 1728 30 33242 115 32

Солотвинський ДЛГ 17,0 17337 1019 29 73908 23 12

ОУЛГ – всього 430,3 165953 385

519524 32

Болехівське 13,9 4329 309 16 11267 38 17

Долинське 22,2 6346 286 14 12803 49 21

Калуське 32,7 4880 149 7 23976 20 8

Коломийське 52,4 23898 456 21 34077 70 27

Косiвське 21,4 5230 244 13 9000 57 25

Рогатинський 30,6 20804 679 25 30295 68 26

Снятинський 46,3 3500 755 26 16500 21 9

МРВП 210,0 61430 292 15 132090 46 20

УТМР – всього 429,5 130417 303

270008 48

ТзОВ “Космечара” 9,6 1040 108 5 9350 11 5

ТМР “Княжа Фауна” 22,6 4075 180 11 4065 100 30

ТМР “Бурштинське” 13,6 8595 631 24 8162 105 31

ЛМП “Хотимир” 22,0 13310 605 23 9939 134 33

Універсал-Контракт 12,8 11400 890 28 33093 34 16

ТзОВ “Аква-ЛТД” 6,8

0 2 13450 0 2

СМНДП “Фауна” 10 23000 2300 33 32390 71 28

МГ “Тисмениця” 0,5 1000 2000 32 1480 71 29

ДОВК “Синьогора” 11,0

0 3 90242 0 3

ІНШІ –всього 108,9 62420 572

202171 30

Всього по області 968,7 358790 370

991703 36

Додаток П

Користувач мисливських угідь 2006 рік

Площа мисливських угідь тис. га Надходження від ведення мисливського
господарства грн. Надходження від ведення мисливського господарства

на 1 тис га. мисливських угідь Рейтинг по надходженню від ведення
мисливського господарства на 1 тис га Загальні витрати на ведення
мисливського господарства грн. Процент надходження до витрат Рейтин по
проценту надходжень до витрат

Болехівський ДЛГ 20,2 2100 104 3 22768 9 4

Брошнівський ДЛГ 30,7 7612 247 8 29056 26 8

Верховинський ДЛГ 34,4 9570 278 9 23844 40 14

Вигодський ДЛГ 58,1 13050 223 7 95242 13 5

Ворохтянський ДЛГ 11,7 5200 444 16 13200 39 13

Галицький ДЛГ 7,8 0 0 1 6013 0 1

Гринявський ДЛГ 22,9 10840 471 17 10837 100 31

Делятинський ДЛГ 34,0 13428 394 14 35735 37 12

Ів.-Франківський ДЛГ 8,9 15840 1779 30 44078 36 10

Калуський ДЛГ 17,5 12680 724 23 29800 42 15

Коломийський ДЛГ 16,2 8039 493 18 10501 76 25

Кутський ДЛГ 29,7 2310 777 24 15185 15 6

Надвірнянський ДЛГ 44,9 4850 108 4 16958 28 9

Осмолодський ДЛГ 54,2 9894 182 5 54640 18 7

Рогатинський ДЛГ 22,1 63463 2871 31 57914 109 32

Солотвинський ДЛГ 17,0 13685 805 25 28079 48 18

ОУЛГ – всього 430,3 192561 447

493850 39

Болехівське 13,9 7213 518 19 14041 51 19

Долинське 22,2 9346 420 15 19441 48 17

Калуське 32,7 12850 392 13 27711 46 16

Коломийське 52,4 31323 597 21 45657 68 22

Косiвське 21,4 7990 373 11 11121 71 23

Рогатинський 30,6 16305 532 20 44880 36 11

Снятинський 46,3 14300 308 10 17389 82 27

МРВП 210,0 78544 374 12 147984 53 21

УТМР – всього 429,5 177871 414

328224 54

ТзОВ “Космечара” 9,6 10780 1122 28 13742 78 26

ТМР “Княжа Фауна” 22,6 4555 201 6 4546 100 30

ТМР “Бурштинське” 13,6 12431 914 26 9901 125 33

ЛМП “Хотимир” 22,0 14375 653 22 16365 87 28

Універсал-Контракт 12,8 17515 1368 29 34298 51 20

ТзОВ “Аква-ЛТД” 6,8 0 0 2 10856 0 2

СМНДП “Фауна” 10 31000 3100 32 31000 100 29

МГ “Тисмениця” 0,5 2000 1000 27 2670 74 24

ДОВК “Синьогора” 11,0 0

0 115811 0 3

ІНШІ –всього 108,9 92656 851

239189 38

Всього по області 968,7 463088 478

1061263 43

Додаток Р

Аналіз виконання програми розвитку лісового і мисливського господарства
Івано-Франківської області 2003 рік

Користувач мисливських угідь Запланована чисельність голів Фактична
чисельність голів Фактична чисельність до запланованної чисельності
голів (+,-гол)

Олень Козуля Кабан Заєць Олень Козуля Кабан Заєць Олень Козуля Кабан
Заєць

Болехівський ДЛГ 95 234 84 322 80 177 83 184 -15 -117 -1 -138

Брошнівський ДЛГ 95 142 78 653 112 139 98 510 +17 -3 +20 -143

Верховинський ДЛГ 99 112 98 147 101 96 102 150 +2 -16 +4 +3

Вигодський ДЛГ 251 238 195 327 218 180 195 339 -33 -58 0 +12

Ворохтянський ДЛГ 72 90 52 70 66 76 30 70 -6 -15 -22 0

Галицький ДЛГ 0 48 12 367 11 47 3 398 +11 -1 -9 +31

Гринявський ДЛГ 117 202 61 213 122 204 77 209 +5 +2 +16 -4

Делятинський ДЛГ 45 274 74 635 58 310 57 366 +13 +36 -17 -269

Ів.-Франківський ДЛГ 0 38 20 391 0 21 19 340 0 -17 -1 -51

Калуський ДЛГ 0 98 44 614 0 105 28 350 0 +7 -16 -264

Коломийський ДЛГ 0 133 56 334 0 127 43 340 0 -6 -13 +6

Кутський ДЛГ 21 240 42 941 16 252 24 736 -5 +12 -18 -205

Надвірнянський ДЛГ 164 273 48 216 116 206 38 239 -48 -67 -10 +23

Осмолодський ДЛГ 280 113 36 70 271 129 21 77 -9 +16 -15 +7

Рогатинський ДЛГ 0 222 59 572 0 214 58 569 0 -8 -1 -3

Солотвинський ДЛГ 126 182 26 272 48 130 34 180 -78 -52 +8 -92

ОУЛГ – всього 1365 671 985 6144 1219 2413 910 5057 -146 -226 -75 -1087

Болехівське 10 81 26 850 0 84 8 440 -10 +3 -18 410

Долинське 0 48 55 2380 0 128 88 1600 0 +80 +33 -780

Калуське 0 32 13 2040 0 26 11 1460 0 -6 -2 -580

Коломийське 0 25 28 6350 0 27 20 5121 0 +2 -8 -1229

Косiвське 0 36 29 1870 0 82 32 1050 0 +47 +3 -820

Рогатинський 0 6 0 2090 0 15 0 1400 0 +9 0 -690

Снятинський 0 79 0 3400 0 107 0 3850 0 +28 0 +450

МРВП 72 364 221 19570 78 457 196 12076 +6 +93 -25 -7494

УТМР – всього 82 671 372 38550 78 926 355 26997 -4 +255 -17 -11553

ІНШІ –всього 100 391 200 5540 159 544 160 4527 +59 +153 -40 -10113

Всього по області 1547 3701 1557 50234 1456 3883 1425 36581 -91 +182
-132 -13653

Додаток С

Аналіз виконання програми розвитку лісового і мисливського господарства
Івано-Франківської області 2004 рік

Користувач мисливських угідь Запланована чисельність голів Фактична
чисельність голів Фактична чисельність до запланованної чисельності
голів (+,-гол)

Олень Козуля Кабан Заєць Олень Козуля Кабан Заєць Олень Козуля Кабан
Заєць

Болехівський ДЛГ 95 237 84 322 94 193 99 188 -1 -44 +15 -134

Брошнівський ДЛГ 101 150 78 653 125 157 96 564 +24 +7 +18 -89

Верховинський ДЛГ 99 112 98 147 102 95 102 152 +3 -17 +4 +5

Вигодський ДЛГ 251 246 195 327 223 181 199 342 -28 -82 +4 +15

Ворохтянський ДЛГ 75 95 52 77 70 80 36 80 -5 -5 -16 +3

Галицький ДЛГ 0 53 12 367 10 49 3 392 +10 -4 -9 +25

Гринявський ДЛГ 117 202 61 213 122 204 78 209 +5 +2 +17 -4

Делятинський ДЛГ 47 290 74 670 54 305 50 370 +7 +15 -24 -300

Ів.-Франківський ДЛГ 0 43 20 420 0 19 25 330

-24 +5 -90

Калуський ДЛГ 0 105 46 650 0 115 28 398

+69 -18 -252

Коломийський ДЛГ 0 144 56 334 0 135 45 360

-9 -11 +26

Кутський ДЛГ 22 252 46 984 16 256 24 740 +6 +4 -22 -244

Надвірнянський ДЛГ 171 288 48 216 118 215 46 247 -53 -73 -2 +31

Осмолодський ДЛГ 294 120 40 77 281 134 38 74 -66 +14 -2 -3

Рогатинський ДЛГ 0 234 59 572 0 211 56 528

-23 -3 -44

Солотвинський ДЛГ 134 183 26 300 49 132 34 182 -85 -74 +8 -118

ОУЛГ – всього 1406 2754 995 6329 1264 2481 959 5156 -142 -347 -36 -1173

Болехівське 12 89 29 935 0 87 8 450 -12 -2 -21 -485

Долинське 0 53 61 2620 0 126 86 1300

+73 +25 -1320

Калуське 0 35 14 2240 0 30 12 1500

-5 -2 -740

Коломийське 0 28 31 6985 0 29 22 5228

+1 -9 -1757

Косiвське 0 40 32 2060 0 94 26 630

+54 -6 -1430

Рогатинський 0 6 0 2300 0 16 0 1510

+10

-790

Снятинський 0 87 0 3740 0 112 0 4350

+25

-610

МРВП 78 382 242 21530 78 484 199 12586

+102 -43 -8944

УТМР – всього 90 720 409 42410 78 978 353 27554 -12 +258 -56 -14856

ІНШІ –всього 105 406 220 6090 166 582 172 4742 -61 +176 -48 -1348

Всього по області 1601 3880 1624 54829 1508 4041 1484 37452 -93 +161
-140 -17377

Додаток Т

Аналіз виконання програми розвитку лісового і мисливського господарства
Івано-Франківської області 2005 рік

Користувач мисливських угідь Запланована чисельність голів Фактична
чисельність голів Фактична чисельність до запланованної чисельності
голів (+,-гол)

Олень Козуля Кабан Заєць Олень Козуля Кабан Заєць Олень Козуля Кабан
Заєць

Болехівський ДЛГ 95 242 84 322 95 202 104 197 0 -40 +20 -125

Брошнівський ДЛГ 108 156 78 653 130 146 94 407 +22 -10 +16 -246

Верховинський ДЛГ 99 112 98 147 103 96 102 158 +4 -16 +4 +11

Вигодський ДЛГ 251 262 195 327 227 182 205 361 -24 -80 +10 +34

Ворохтянський ДЛГ 75 95 52 77 70 80 36 80 -5 -15 -16 +3

Галицький ДЛГ 0 58 12 367 11 47 3 393 +11 -11 -9 +26

Гринявський ДЛГ 117 202 61 213 123 205 79 211 +6 +3 +18 -2

Делятинський ДЛГ 50 302 74 705 64 312 53 380 +14 +10 -21 -325

Ів.-Франківський ДЛГ 0 48 20 450 0 26 32 380

-22 +12 -70

Калуський ДЛГ 0 112 46 650 0 124 28 405

-12 -18 -245

Коломийський ДЛГ 0 155 56 334 0 135 36 348

-20 -20 +14

Кутський ДЛГ 23 265 51 984 20 264 28 476 -3 -1 -23 -508

Надвірнянський ДЛГ 180 300 48 216 124 243 37 239 +44 -57 -11 +23

Осмолодський ДЛГ 309 128 44 85 283 134 62 78 -26 +6 +18 -7

Рогатинський ДЛГ 0 234 59 572 0 224 102 572

-10 +43 0

Солотвинський ДЛГ 142 183 26 300 76 154 38 185 -66 -29 +12 -115

ОУЛГ – всього 1449 2854 1004 6402 1326 2574 1039 4870 -123 -280 +35
-1532

Болехівське 14 98 32 1030 0 98 9 690 -14

-23 -340

Долинське 0 58 67 2880 0 128 88 980

+70 +21 -1900

Калуське 0 39 15 2450 0 32 13 1510

-7 -2 -940

Коломийське 0 31 34 7680 0 32 22 5332

+1 -12 -2348

Косiвське 0 44 35 2270 0 99 28 622

+55 -7 -1648

Рогатинський 0 7 0 2530 0 25 0 1450

+18

-1080

Снятинський 0 96 0 4110 0 107 0 3975

+11

-135

МРВП 85 442 267 23680 81 516 216 12629 -4 +74 -51 -11051

УТМР – всього 99 815 450 46630 81 1037 376 27188 -18 +222 -74 -19442

ІНШІ –всього 110 426 242 6700 163 645 174 4327 +53 +219 -68 -2373

Всього по області 1658 4095 1696 59732 1570 4256 1589 36385 -88 +161
-107 -23347

Додаток У

Аналіз виконання програми розвитку лісового і мисливського господарства
Івано-Франківської області 2003 рік

Користувач мисливських угідь Заплановані витрати на ведення господар-

ства тис грн Фактично витрачено тис грн Фактично витрачених кощтів до
закпланованих тис. грн

(+,-) Заплановані витрати на охорону мисливських угідь тис. грн Фактично
витрачено на охорону мисливських угідь тис. грн. Фактично витрачені
кошти на охорону до запланованих

тис грн (+,-) Заплановано надходженнь від ведення мисливського
господарства тис. грн Фактично отримано надходжень від ведення
мисливського г-ва тис. грн Фактично отримано коштів до запланованих тис
грн

(+,-)

Болехівський ДЛГ 13,0 17,600 +4,6 3,7 5,200 +1,5 1,7 3,460 +1,7

Брошнівський ДЛГ 15,0 13,634 -1,4 6,2 5,503 -0,7 1,7 5,335 +3,6

Верховинський ДЛГ 16,2 14,448 -1,8 6,4 3,766 -2,7 1,7 5,013 +3,3

Вигодський ДЛГ 22,2 34,438 +12,2 11,7 9,385 -2,4 1,7 11,100 +9,4

Ворохтянський ДЛГ 6,1 6,100 0 2,6 3,700 +1,1 1,7 3,000 +1,3

Галицький ДЛГ 3,4 1,101 -2,3 0,9 0,661 -0,3 2,6 1,085 -1,6

Гринявський ДЛГ 18,0 6,168 -14,9 5,2 2,848 -2,4 1,7 3,000 +1,3

Делятинський ДЛГ 16,7 37,515 +20,8 5,8 11,400 +5,6 2,6 4,500 +1,9

Ів.-Франківський ДЛГ 11,8 35,109 +23,3 5,8 19,538 +13,7 5,2 8,760 +3,5

Калуський ДЛГ 8,5 9,700 +1,2 2,1 1,500 -0,6 1,7 2,485 +0,7

Коломийський ДЛГ 8,3 18,317 +10,0 3,2 8,703 +5,5 2,6 6,851 +4,2

Кутський ДЛГ 12,2 12,162 -0,1 6,9 3,112 -3,8 4,3 1,480 -2,9

Надвірнянський ДЛГ 19,1 28,500 +9,4 0,8 4,700 +3,9 1,7 0,971 -0,8

Осмолодський ДЛГ 43,0 27,594 -15,5 16,0 6,260 -9,8 3,5 5,999 +2,4

Рогатинський ДЛГ 13,4 20,616 +7,2 6,4 3,696 -2,8 6,9 40,529 +33,6

Солотвинський ДЛГ 5,5 4,603 -0,9 2,4 3,203 +0,8 1,7 4,603 +2,9

ОУЛГ – всього 232,4 287,605 +55,2 86,1 93,175 +7,0 43,0 108,171 +65,1

Болехівське 11,2 9,755 -1,5 9,2 5,591 -3,7 11,2 2,910 -8,3

Долинське 6,2 5,128 -1,1 3,7 2,330 -1,4 4,2 1,025 -3,2

Калуське 10,3 17,200 +6,9 5,5 14,600 +9,1 9,5 0 -9,5

Коломийське 38,0 21,968 -16,1 31,6 13,686 -18,0 12,2 0 -12,2

Косiвське 6,2 3,313 -2,9 4,0 2,285 -1,8 5,0 7,064 +2,0

Рогатинський 13,0 15,128 +2,1 9,2 11,538 +2,3 10,8 8,056 -2,8

Снятинський 8,8 9,950 +1,1 5,7 6,050 +0,3 6,4 1,550 -4,9

МРВП 52,3 144,730 +92,4 36,5 108,600 +72,1 50,1 57,000 +6,9

УТМР – всього 146,0 227,172 +81,1 105,4 164,680 +59,2 109,4 77,605 -31,8

ІНШІ –всього 92,3 80,111 -12,2 52,3 28,673 -23,4 40,5 44,373 +3,8

Всього по області 470,7 594,888 +124,1 243,8 286,528 +42,7 192,9 230,149
+37,2

Додаток Ф

Аналіз виконання програми розвитку лісового і мисливського господарства
Івано-Франківської області 2004 рік

Користувач мисливських угідь Заплановані витрати на ведення
господарс-тва тис грн Фактично витрачено тис грн Фактично витрачених
кощтів до закпланованих тис. грн

(+,-) Заплановані витрати на охорону мисливських угідь тис. грн Фактично
витрачено на охорону мисливських угідь тис. грн. Фактично витрачені
кошти на охорону до запланованих

тис грн (+,-) Заплановано надходженнь від ведення мисливського
господарства тис. грн Фактично отримано надходжень від ведення
мисливського г-ва тис. грн Фактично отримано коштів до запланованих тис
грн

(+,-)

Болехівський ДЛГ 14,3 23,500 +9,2 4,1 6,000 +1,9 2,0 1,200 -0,8

Брошнівський ДЛГ 16,5 19,105 +2,6 6,8 9,258 +2,4 2,0 6,170 +4,1

Верховинський ДЛГ 17,8 3,500 -14,3 7,0 3,500 -3,5 2,0 3,310 +1,3

Вигодський ДЛГ 24,4 45,747 +21,3 12,9 16,145 +3,2 2,0 11,201 +9,2

Ворохтянський ДЛГ 6,7 5,100 -1,6 2,9 2,300 -0,6 2,1 0,500 -1,6

Галицький ДЛГ 3,7 1,156 -2,6 1,0 0,658 0,4 3,1 1,132 -2,0

Гринявський ДЛГ 19,8 7,070 -12,8 5,7 2,054 -3,7 2,1 7,100 +5,0

Делятинський ДЛГ 18,4 37,217 +18,8 6,4 4,017 -2,4 3,1 15,551 +12,4

Ів.-Франківський ДЛГ 13,0 52,519 +39,5 6,4 29,644 +23,2 6,2 2,421 -3,8

Калуський ДЛГ 9,4 13,400 +4,0 2,3 2,400 +12,0 2,1 5,620 +3,5

Коломийський ДЛГ 9,1 28,449 +19,3 3,5 12,587 +9,0 3,1 3,710 +0,6

Кутський ДЛГ 13,4 13,547 +0,1 7,6 3,160 -4,5 5,2 3,630 -1,6

Надвірнянський ДЛГ 21,0 25,400 +4,4 0,9 4,700 +3,8 2,1 0,581 -1,6

Осмолодський ДЛГ 47,3 36,170 -11,2 17,6 6,627 -11,0 4,2 3,575 -0,7

Рогатинський ДЛГ 14,7 21,100 +6,4 7,0 8,800 +1,8 8,3 22,673 +14,3

Солотвинський ДЛГ 6,1 4,325 -1,8 2,6 2,125 -0,5 2,1 3,375 +1,2

ОУЛГ – всього 255,6 337,305 +81,7 94,7 113,975 +19,2 51,7 91,749 +40,0

Болехівське 12,3 7,993 -4,4 10,1 3,955 -6,2 13,4 2,489 -11,0

Долинське 6,8 8,200 +1,4 4,1 4,100 0,0 5,0 2,730 -2,3

Калуське 11,3 12,303 +1,0 6,1 8,756 +2,6 11,3 2,066 -9,3

Коломийське 41,8 25,220 -16,6 34,8 17,743 -17,1 14,8 8,996 -5,9

Косiвське 6,8 5,682 -1,2 4,4 2,847 -1,6 6,0 1,432 -4,6

Рогатинський 14,3 23,320 +9,0 10,1 18,755 +8,6 13,0 23,381 +10,3

Снятинський 9,7 11,200 +1,5 6,2 7,000 +0,8 7,7 3,000 -4,7

МРВП 57,6 84,729 +27,1 40,1 44,759 +4,6 60,1 45,454 -14,7

УТМР – всього 160,6 178,647 +18,0 115,9 107,915 -8,0 131,3 89,548 -41,8

ІНШІ –всього 101,5 149,112 +47,6 57,5 82,052 +24,8 48,6 65,063 +16,4

Всього по області 517,7 665,064 +147,3 268,1 303,942 +35,8 231,6 246,360
+14,7

Додаток Х

Аналіз виконання програми розвитку лісового і мисливського господарства
Івано-Франківської області 2005 рік

Користувач мисливських угідь Заплановані витрати на ведення господарства
тис грн Фактично витрачено тис грн Фактично витрачених кощтів до
закпланованих тис. грн

(+,-) Заплановані витрати на охорону мисливських угідь тис. грн Фактично
витрачено на охорону мисливських угідь тис. грн. Фактично витрачені
кошти на охорону до запланованих

тис грн (+,-) Заплановано надходженнь від ведення мисливського
господарства тис. грн Фактично отримано надходжень від ведення
мисливського г-ва тис. грн Фактично отримано коштів до запланованих тис
грн

(+,-)

Болехівський ДЛГ 15,7 29,063 +13,3 4,5 3,756 -0,8 2,4 6,850 +4,4

Брошнівський ДЛГ 18,2 19,466 +1,2 7,5 4,507 -3,0 2,4 4,902 +2,5

Верховинський ДЛГ 19,6 11,873 -7,8 7,7 3,500 -4,2 2,4 5,720 +3,3

Вигодський ДЛГ 26,8 84,424 +57,6 14,2 19,111 +4,9 2,4 11,860 +9,4

Ворохтянський ДЛГ 7,4 15,400 +8,0 3,2 6,000 +2,8 2,5 4,050 +1,5

Галицький ДЛГ 4,1 0 -4,1 1,1 0 -1,1 3,7 0 -3,7

Гринявський ДЛГ 21,8 21,349 -0,5 6,3 2,649 -3,7 2,5 9,820 +7,3

Делятинський ДЛГ 20,2 30,863 +10,6 7,0 4,672 -2,4 3,7 16,201 +12,5

Ів.-Франківський ДЛГ 14,3 53,786 +39,4 7,0 17,000 +10,0 7,5 15,660 +8,1

Калуський ДЛГ 10,3 13,600 +3,3 2,5 2,400 -0,1 2,5 7,885 +5,3

Коломийський ДЛГ 10,0 25,302 +15,3 3,9 7,729 +3,8 3,7 12,628 +8,9

Кутський ДЛГ 14,7 15,225 +0,5 8,4 1,065 -7,4 6,3 3,440 -2,9

Надвірнянський ДЛГ 23,1 29,100 +6,0 1,0 4,700 +3,7 2,5 2,540 0,0

Осмолодський ДЛГ 52,0 62,923 +10,9 19,3 7,163 -12,2 5,0 8,848 +3,8

Рогатинський ДЛГ 16,2 33,242 +17,0 7,7 10,919 +3,2 10,1 38,212 +28,1

Солотвинський ДЛГ 6,7 73,908 +66,3 2,9 4,964 +2,0 2,5 17,337 +14,8

ОУЛГ – всього 281,1 519,524 238,5 104,2 100,135 -4,1 62,1 165,953 +103,8

Болехівське 13,5 11,267 -2,3 11,1 6,299 -4,9 16,1 4,329 -11,8

Долинське 7,5 12,803 +5,3 4,5 5,000 +0,5 6,0 6,346 +0,3

Калуське 12,4 23,976 +11,5 6,7 7,803 +1,1 13,6 4,880 -8,8

Коломийське 46,0 34,077 -12,0 38,3 18,061 -20,3 17,8 23,898 +6,0

Косiвське 7,5 9,000 +1,5 4,8 3,500 -1,3 7,2 5,230 -2,0

Рогатинський 15,7 30,295 +14,5 11,1 14,920 +3,8 15,6 20,804 +5,2

Снятинський 10,7 16,500 +5,8 6,8 7,700 +0,9 9,2 3,500 -5,4

МРВП 63,4 132,090 +68,6 44,2 64,205 +20,0 72,1 61,430 -10,7

УТМР – всього 176,7 270,008 +93,3 127,5 127,488 -0,1 157,6 130,417 -27,2

ІНШІ –всього 111,6 202,171 +90,5 63,3 60,715 -2,6 53,5 62,420 +8,9

Всього по області 569,4 991,703 +422,3 295,0 288,338 -6,7 273,2 358,790
+85,5

Додаток Ц

Аналіз добування мисливських тварин відповідно до програми розвитку

лісового і мисливського господарства Івано-Франківської області на
2001-2015роки

2003 рік

Користувач мисливських угідь Заплановані показники по добуванню гол
Фактичне добуто гол. Заплановано до добуванні і фактично добуто голів
(+,-)

Олень Козуля Кабан Заєць Олень Козуля Кабан Заєць Олень Козуля Кабан
Заєць

1 2 3 4 5 6 7 8 9 6 7 8 9

Болехівський ДЛГ 5 4 8 65 0 0  0  0  -5 -4 -8 -65

Брошнівський ДЛГ 1 2 8 150 0  0  0 12 -1 -2 -8 -138

Верховинський ДЛГ 5 5 10 30 0  0 2  0 -5 -5 -8 -30

Вигодський ДЛГ 12 4 15 70 0  0 2 11 -12 -4 -13 59

Ворохтянський ДЛГ 4 2 4 15 1  0  0  0 -3 -2 -4 -15

Галицький ДЛГ 0 0 1 75 0  0  0 76

-1 +1

Гринявський ДЛГ 6 10 6 45 1  0 2 19 -5 -10 -4 -26

Делятинський ДЛГ 0 5 7 130 0  0 1  0

-5 -6 -130

Ів.-Франківський ДЛГ 0 0 2 80 0  0  0 30

-2 -50

Калуський ДЛГ 0 2 2 125 0  0  0 83

-2 -2 -42

Коломийський ДЛГ 0 3 6 90 0  0 3 16

-3 -3 -71

Кутський ДЛГ 0 4 2 180 0  0  0 17

-4 -2 -163

Надвірнянський ДЛГ 2 5 5 80 0  0  0  0 -2 -5 -5 -80

Осмолодський ДЛГ 4 2 0 14 3 1  0  0 -1 -1

-14

Рогатинський ДЛГ 0 5 6 130 0 4 7 62

-1 +1 -68

Солотвинський ДЛГ 1 2 3 50 0  0  0 15 -1 -2 -3 -35

ОУЛГ – всього 40 55 85 1329 5 5 17 341 -35 -50 -68 -988

Болехівське 0 2 1 170 0 3 1 75

+1

-95

Долинське 0 1 3 470 0 0 2 260

-1 -1 -210

Калуське 0 1 1 410 0 0 0 142

-1 -1 -268

Коломийське 0 0 1 1280 0 0 0 768

-1 -1 -512

Косiвське 0 1 1 370 0 0 0 62

-1 -1 -308

Рогатинський 0 0 0 420 0 0 0 380

-40

Снятинський 0 2 0 680 0 2 0 500

-180

МРВП 1 7 11 3920 0 0 10 1928 -1 -1 -1 -1992

УТМР – всього 1 14 18 7720 0 5 13 4115 -1 -4 -5 -3605

ІНШІ –всього 2 8 10 1110 2 12 9 594 0 -4 -1 -516

Всього по області 43 77 113 10159 7 22 39 5050 -36 -55 -74 -5109

Додаток Ш

2004 рік

Користувач мисливських угідь Заплановані показники по

добуванню гол Фактичне добуто гол. Заплановано до добуванні і фактично
добуто голів (+,-)

Олень Козуля Кабан Заєць Олень Козуля Кабан Заєць Олень Козуля Кабан
Заєць

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Болехівський ДЛГ 5 4 8 65

      -5 -4 -8 -65

Брошнівський ДЛГ 1 2 8 150     1 18 -1 -2 -7 -132

Верховинський ДЛГ 5 5 10 30         -5 -5 -10 -30

Вигодський ДЛГ 12 5 15 70 1   3 8 -11 -5 -12 -62

Ворохтянський ДЛГ 4 2 5 15         -4 -2 -5 -15

Галицький ДЛГ 0 1 1 75       78

-1 -1 +3

Гринявський ДЛГ 6 10 6 45 1   2 28 -5 -10 -4 -17

Делятинський ДЛГ 0 6 7 130   4 2 7

-2 -5 -123

Ів.-Франківський ДЛГ 0 1 2 90       50

-1 -2 -40

Калуський ДЛГ 0 2 5 150   5 3 80

+3 -2 -70

Коломийський ДЛГ 0 4 6 90     2 15

-4 -4 -75

Кутський ДЛГ 0 5 2 190       21

-5 -2 -169

Надвірнянський ДЛГ 2 7 5 80       22 -2 -7 -5 -58

Осмолодський ДЛГ 5 2 1 15 2 3 1   -3 +1

-15

Рогатинський ДЛГ 0 11 6 130   5 4 61

-6 -2 -69

Солотвинський ДЛГ 2 9 3 50       18

-9 -3 -32

ОУЛГ – всього 42 76 90 1375 4 17 18 406 -38 -58 -72 -969

Болехівське 0 2 1 190

3   62

+1 -1 -128

Долинське 0 1 3 510

1 3 280

-230

Калуське 0 1 1 450

149

-1 -1 -301

Коломийське 0 0 1 1410

1 784

-626

Косiвське 0 1 1 410

50

-1 -1 -360

Рогатинський 0 0 0 460

370

-90

Снятинський 0 2 0 750

2

540

-210

МРВП 1 8 12 4310

4 3 2465

-4 -9 -1845

УТМР – всього 1 15 19 8490 0 10 7 4700 -1 -5 -12 -3790

ІНШІ –всього 3 9 11 1220 2 12 6 742 -1 +3 +1 -478

Всього по області 46 100 113 11085 6 39 31 5848 -40 -61 -82 -5237

2005 рік

Додаток Щ

Користувач мисливських угідь Заплановані показники по добуванню гол
Фактичне добуто гол. Заплановано до добуванні і фактично добуто голів
(+,-)

Олень Козуля Кабан Заєць Олень Козуля Кабан Заєць Олень Козуля Кабан
Заєць

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Болехівський ДЛГ 5 5 8 65

-5 -5 -8 -65

Брошнівський ДЛГ 1 2 8 150

24 -1 -2 -8 -126

Верховинський ДЛГ 5 5 10 30 1

1

-4 -5 -9 -30

Вигодський ДЛГ 12 6 15 70 1

4 6 -11 -6 -11 -64

Ворохтянський ДЛГ 4 3 5 15

2

-4 -3 -3 -15

Галицький ДЛГ 0 1 1 75

-1 -1 -75

Гринявський ДЛГ 6 4 6 45 1

3 34 -5 -4 -3 -11

Делятинський ДЛГ 0 7 7 170

3 3 8

-4 -4 -162

Ів.-Франківський ДЛГ 0 1 2 120

1 50

-1 -1 -70

Калуський ДЛГ 0 2 5 150

4 3 90

+2 -2 -60

Коломийський ДЛГ 0 5 6 90

4 25

-5 -2 -65

Кутський ДЛГ 0 6 2 190

-6 -2 -190

Надвірнянський ДЛГ 3 9 5 80

-3 -9 -5 -80

Осмолодський ДЛГ 6 2 1 17 2 2 1

-4 0

– 17

Рогатинський ДЛГ 0 11 6 130

10 4 89

-11 -2 -41

Солотвинський ДЛГ 7 9 3 80

1

15 -7 -8 -3 -65

ОУЛГ – всього 49 78 90 1477 5 20 26 341 -44 -58 -64 -1136

Болехівське 0 2 1 210

3 1 82

+1

-128

Долинське 0 1 3 550

1 3 308

-242

Калуське 0 1 1 490

110

-1 -1 -380

Коломийське 0 0 1 1550

2 799

+2 +1 -751

Косiвське 0 1 1 450

58

-1 -1 -392

Рогатинський 0 0 0 500

370

-130

Снятинський 0 2 0 810

340

-2

-470

МРВП 1 10 13 4740 1 7 10 2415 0

-3 -2325

УТМР – всього 1 17 20 9300 1 11 16 4482 0 -6 -4 -818

ІНШІ –всього 3 13 12 1340 2 17 13 763 -1 +4 +1 -577

Всього по області 53 108 122 12117 8 48 55 5586 -45 -60 -67 -6531

Додаток Ю

Боротьба з браконьєртсвом 2003-2006 роки

Користувач мисливських угідь 2003 2004 2005

Скла

дено протоколів штук Притягну

то до відповіда

льності штук Стягну

то штра

фів грн. Конфіс

ковано вогнепа-льної зброї шт Складе

но протоколів штук Притяг

нуто до відповідальності штук Стяг

нуто штрафів грн. Конфіс

ковано вогнепальної зброї шт Складено протоколів штук Притягну

то до відповідальності штук Стягнуто штрафів грн. Конфіс

ковано вогнепа

2 2 0

4 4 0

2 2 119 1

МРВП 13 6 640 7 17 13 851 7 24 16 2172 16

УТМР – всього 22 15 890 9 34 29 1552 11 37 23 2784 20

ТзОВ “Космечара”

ТМР “Княжа Фауна”

ТМР “Бурштинське”

ЛМП “Хотимир” 1 1 51

Універсал-Контракт

6 2 68

ТзОВ “Аква-ЛТД”

3 3 102

СМНДП “Фауна”

2 2 102

МГ “Тисмениця”

ДОВК “Синьогора”

8 6 1687 4 8 8 323

ІНШІ –всього 1 1 51 0 8 6 1687 4 19 15 595 0

Всього по області 132 24 6507 19 133 126 6367 18 176 158 8137 29

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020