UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАнтимонопольна політика держави та її сутність (курсова робота)
Автор
РозділЕкономічна теорія, теорія економічних наук
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось40529
Скачало2197
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ще.

 

Безумовно, від проведення антимонопольної політики в теперішніх

важких економічних умовах України чудес очікувати не припадає. Але дуже

важливо, щоб проведення антимонопольної політики завоювало довіру і

підтримку населення, щоб люди знали, що вони можуть звернутися в

антимонопольні служби зі своїми проблемами. Необхідно переконати людей,

що вільна конкуренція є добром для усіх.

 

2.2 Антимонопольне законодавство зарубіжних країн.

 

Формування антимонопольної політики держав світу почалося з того, що

навколо них формувалась негативна громадська думка, яка вимагала захисту

споживачів від свавілля монополістів, обмеження діяльності останніх.

Такі спроби населення набули розмаху к США, Канаді та Австралії, де

процеси монополізації проходили найшвидше. Саме тому в цих, а потім в

інших країнах були прийняті законодавчі акти, які поставили певні

перешкоди монополістичному захопленню ринків.

 

У США першим законодавчим актом, спрямованим проти монополізації

економіки, був “Антитрестовський акт Шермана” (1890 р.). за ним

оголошувалося незаконним створення монополій або вступ в змову для

обмеження конкуренції. Цей закон з доповненнями 1914, 1936, 1950 рр. Діє

і дотепер. Саме він, вважається, заклав основи світової антимонопольної

політики. Цим самим законом забороняються трести і картелі. Щоб обійти

його монополії створювались як холдингові компанії, здійснювали повне

злиття корпорацій, за якої ліквідовувалась правова і виробнича

самостійність компаній, що поглинались, а картельні угоди замінювались

негласними угодами, або так званим лідерством у цінах. Порушення “Акту

Шермана каралося, як кримінальний злочин. Індивідуальні порушники

карались штрафом до 250 тис. дол. і тюремним ув’язненням до 3-х років за

кожне порушення. Корпорації могли бути оштрафовані на 1 млн. дол. За

кожне порушення.

 

Пізніше був прийнятий “Закон Клейтона” (1914), який заборонив угоди про

обмеження кола контрагентів, купівлю або “поглинання” фірм, що можуть

призвести до монопольного становища. Потім був “Акт про Федеральну

торгівельну комісію” (1914), що був прийнятий, щоб привести в дію

попередні антитрестовські закони і наглядати за їх виконанням. Протягом

20-х років антитрестівська діяльність дещо послабилася, проте з початком

депресії 30-х суспільство перестало хвилювати питання підвищення цін.

Від підприємців, особливо дрібних, почали надходити до законодавчих

органів вимоги стримувати ціни від падіння, а не підвищення. Проте

пізніше процес державного регулювання монополій продовжився і прийнятий

“Закон Селлера-Кефовера” (1950) доповнив попередні положення про

недопущення злиття фірм шляхом придбання активів. Особливістю

антимонопольного законодавства США є те, що закони прийняті близько

століття тому, залишаються основою даного законодавства й дотепер.

 

В європейських країнах а також у Японії антимонопольний процес

відбувався пізніше, ніж в США. Це пояснюється тим, що протягом багатьох

років у цих державах не існувало певної думки про законність

монополістичних об’єднань. Так перші закони проти монополій в Європі

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] 10 [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ