.

Проблеми рівноваги попиту та пропозиції в умовах переходу до ринку (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 5307
Скачать документ

Реферат

на тему:

Проблеми рівноваги попиту та пропозиції в умовах переходу до ринку

Вступ

Відправною точкою ринкової структури є ринок товарів. Макроекономічні
складові його – це ринки споживчих товарів і послуг, інвестицій і
капіталу тощо.

Ринок споживчих товарів і послуг – один з найважливіших компонентів
товарного ринку. Невід’ємною рисою цивілізованого ринку, свідченням його
стабільності й життєздатності є стан суспільного виробництва. Конкретним
проявом останнього є рівновага попиту й пропозиції, насичення ринку
споживчими товарами та послугами.

Питання нормалізації споживчого ринку сьогодні для багатьох регіонів
світу, в тому числі й нашої держави, є надзвичайно актуальним. В
економіці України проблема збалансованості попиту й пропозиції,
споживчого ринку в цілому породжується диспропорціями відповідних
підрозділів суспільного виробництва. Колишня командно-адміністративна
система відвернула виробництво від потреб людини, підпорядкувала його
інтересам воєнно-промислового комплексу. В структурі валового
національного продукту приблизно 45 відсотків припадало на капітальні
вкладення, приріст виробничих ресурсів та військові потреби; для фонду
споживання й соціальних потреб призначалося лише 55 відсотків. В цінах
світового ринку це співвідношення має вигляд 74 : 26. В той же час у
країнах з розвинутою ринковою економікою це співвідношення становить 30
: 70.

Ринок інвестицій і капіталу. Включення галузей інвестиційної сфери в
систему ринкових відносин оголило дефекти, які протягом десятиліть
нагромаджувалися і проявлялися у формі довгобуду, розпорошення
капіталовкладень, зростання вартості споруджуваних об’єктів,
невідповідності встановлених на них машин, обладнання, приладів
світовому рівню.

Ринкове господарство в його широкому розумінні неможливе поза
функціонуванням капіталу. Виключивши його із сфери виробничих відносин,
країни командно-адміністративної системи при-гнобили виробництво, його
рушійні сили.

Управління виробництвом у ринковому господарстві здійснюється через
капітал. Інакше неможливо перебороти численні лис-баланси, неприйняття
підприємствами науково-технічних новинок, їх небажання реінвестувати
отриманий прибуток.

Політизація економіки не створює стійких мотивів до ефективного
господарювання, не передбачає високої соціальної та моральної культури
господарюючих суб’єктів, не сприяє співробітництву з іноземним
капіталом. Створення ринку капіталу потребує стимулювати передусім не
позиковий, а підприємницький іноземний капітал (прямі інвестиції,
портфельні інвестиції). Прямі інвестиції перед імпортом позичкового
капіталу мають переваги. Вони створюють матеріальну заінтересованість у
найбільшій віддачі капіталу, у впровадженні передової технології й
організації виробництва, орієнтують на світовий ринок, його стандарти
тощо.

Ринок праці – посередник між роботодавцями та найманими працівниками.
Це форма узгодження попиту на робочу силу з її пропозицією, досягнення в
нормальних умовах відносно стабільної рівноваги в цій сфері на основі
державної політики, чинного законодавства та саморегулювання.

Світова практика виробила дійові механізми, які дають змогу уникнути
екстремальних ситуацій у сфері зайнятості та використання робочої сили.

Складовими ринку праці є:

працездатне населення, тобто ті, хто за віком і станом здоров’я здатні
працювати у різних сферах суспільного виробництва;

зайняте населення, тобто та його частина, яка постійно виконує роботу на
підприємствах, в організаціях, закладах за заробітну плату. До цієї
групи населення не належать особи, які виконують роботу за допомогою
власних засобів праці (рибалки, мисливці, селяни-одноосібники, дрібні
ремісники та ін.).

Ринок праці включає також ту частину населення, яка тимчасово не
працює, але не відкидає надію на це.

Історично склалися два “чистих” варіанти ринку робочої сили і
зайнятості. Перший – ринок робочої сили з обмеженим попитом;

другий – з обмеженими ресурсами. Класичний взірець першого – ринок
відсталих країн. Ринок

робочої сили з обмеженим попитом також завжди має великий резерв робочої
сили. Дійовим інстру-ментом ринку робочої сили є біржі праці.

У ході розвитку системи ринків в Україні формуються усі їхні різновиди
за сегментами ринку, і вони набувають певної структурованості.

Інфляція попиту і пропозиції.

Інфляція попиту – це порушення рівноваги між попитом і пропозицією з
боку попиту. Основними причинами тут можуть бути збільшення державних
замовлень (наприклад, військових), збільшення попиту на засоби
виробництва в умовах повної зайнятості і майже повної завантаженості
виробничих потужностей, а також зростання покупної спроможності трудящих
(зростання заробітної плати) внаслідок, наприклад, узгоджених дій
профспілок. Внаслідок цього виникає надлишок грошей по відношенню до
кількості товарів, підвищуються ціни. Таким чином надлишок платіжних
засобів в обігу створює дефіцит пропозиції, коли виробники не можуть
реагувати на зростання попиту.

Традиційно зміни в рівні цін пояснюються зайвим сукупним попитом.
Економіка може спробувати витрачати більше, ніж вона здатна виробляти.
Виробничий сектор не в змозі відповісти на цей зайвий попит збільшенням
реального обсягу продукції, бо всі існуючі ресурси уже повністю
використані. Тому цей зайвий попит призводить до завищених цін на
постійний реальний обсяг продукції і викликаю інфляцію попиту. Суть
інфляції попиту інколи пояснюють однією фразою: “Надто багато грошей
полює за надто малою кількістю товарів”

. Інфляція пропозиції – зростання цін внаслідок збільшення витрат
виробництва чи зменшення сукупної пропозиції. Причинами збільшення
витрат можуть бути огополiстична політика ціноутворення, економічна і
фінансова політика держави, зростання цін на сировину, дії профспілок,
що вимагають підвищення заробітної плати і т. і. Вона може також
з’явитися в результаті зміни структури пропозиції на ринку.

Теорія інфляції, зумовленої зростанням витрат, пояснює зростання цін
такими чинниками, що приводять до збільшення витрат на одиницю
продукції. Витрати на одиницю продукції – це середні витрати при
наданому обсязі виробництва. Такі витрати можна одержати, поділивши
загальні витрати на ресурси на кількість виготовленої продукції:

Підвищення витрат на одиницю продукції в економіці скорочує прибуток і
обсяг продукції, що фірми готові запропонувати при існуючому рівні цін.
В наслідок зменшується пропозиція товарів і послуг в масштабі всієї
економіки. Це зменшення пропозиції, в свою чергу, підвищує рівень цін.
Отже, по цій схемі витрати, а не попит роздувають ціни, як це діється
при інфляції попиту.

На практиці нелегко відрізнити один тип інфляції від іншого, всі вони
тісно пов’язані і постійно взаємодіють і, наприклад, зростання зарплати
може виглядати і як інфляція попиту і як інфляція витрат.

Необхідно також визначити, що в жодній з економічно розвинутих країн не
спостерігалася в другої половині ХХ сторіччя повна зайнятість, вільний
ринок чи ж стабільність цін. Ціни по ряду причин в цей час зростали
постійно і навіть в періоду застою виробництва. Таке явище називається
стагфляцією – інфляційним зростанням цін в умовах стагнації – застою
виробництва, економічної кризи.

1. Що стоїть за кривою пропозиції?

При дослідженні сил, що діють на пропозицію, фундаментальною основою,
яка дає змогу зрозуміти поведінку виробників щодо пропозиції, є те, що
фірми виготовляють товари для прибутку, але не для власного задоволення
чи з доброчинності. Наприклад, фермер поставлятиме більше кукурудзи за
вищими цінами, бо одержить більші прибутки; навпаки, коли ціни на
кукурудзу впадуть нижче від витрат виробництва, як сталося в середині
80-х років, фермери вирощуватимуть інші культури чи навіть продадуть
ферми.

Ключовим елементом, що лежить в основі прийняття рішень з пропозиції, є
витрати виробництва. Якщо затрати на виготовлення окремого товару нижчі
ринкових цін, то виробникові буде вигідно поставляти на ринок такий
товар у великих кількостях. Коли ж витрати виробництва високі порівняно
з ціною, то виробники виготовлятимуть незначну кількість цього товару
або просто припинять його виробництво.

uuuuuuuuuuuuooooouuoeoeiaaaa

D0G?VAXoe\?_pcOc„eAguiAejukuekthkAl‚m,n„o?pIpps

2. Вплив на рівновагу змін у пропозиції та попиті. Аналіз апарату попиту і пропозиції може сказати більше, ніж просто повідомити про рівноважні ціну та кількість. Його також можна застосувати, щоб прогнозувати впливи змін в економічних умовах на ціну і кількість. Грегорі Кінг, англійський письменник XVII ст., звернув увагу на те, що ціни на продукти харчування зростали, коли урожай був поганий. Коли цих продуктів було достатньо, то фермерам пропонували нижчі ціни за урожай. Пояснімо цю ситуацію, використовуючи пропозицію і попит на кукурудзу. Через несприятливу для врожаю погоду зменшилась кількість кукурудзи, яку фермери поставляли за кожної ринкової ціни; таким чином, це перемістило криву пропозиції ліворуч. Це показано на графіку 1, де крива пропозиції на кукурудзу перемістилась з SS до S'S'. Навпаки, крива попиту не перемістилася; люди мають однаковий попит на продовольчі товари і за хорошого, і за поганого врожаю. Коли фактори, що стоять за попитом чи пропозицією, змінюються, це призводить до змін попиту чи пропозиції і зміни ринкової рівноважної ціни та кількості. Графік 1. Переміщення у попиті або пропозиції змінюють рівноважні ціну та кількість. а) Якщо крива пропозиції переміщується ліворуч, за старої ціни виникає нестача. Ціна зростатиме доти, доки величини попиту і пропозиції не зрівноважаться в новій точці Е'. б) Переміщення кривої попиту призведе до надлишку попиту. Ціна збільшиться, коли рівноважні ціна і кількість перемістяться вгору в точку Е". 1. Значення рівноваги Остання перешкода стосується значення терміну "рівновага". Це видно з такого твердження скептика: "Як можна говорити, що попит і пропозиція визначають окрему рівноважну кількість? Продана кількість має завжди точно дорівнювати купленій кількості. Це справедливо незалежно від того, якою є ціна, і чи перебуває ринок у рівновазі, чи ні". Це твердження підкреслює тонкість терміна "рівновага". Економіст може відповісти ось як: "Ви цілком праві, що кількість куплена має дорівнювати кількості проданій. Але ми шукаємо ту рівновагу ринку, коли попит і пропозиція зрівноважені. За якої ціни кількість, яку споживачі хочуть купити, саме дорівнює тій кількості, яку виробники хочуть продати? Лише за такої ціни покупці і продавці будуть задоволені своїми рішеннями; тільки у стані рівноваги ціна ні зростатиме, ні спадатиме". За не рівноважної ціни виміряні величини продажу і купівлі, очевидно, також будуть рівні. Проте за надто високої ціни є надлишок товарів, а виробники прагнуть продати більше товарів, ніж покупці купити. Це перевищення бажаної пропозиції над бажаним попитом почне тиснути на ціну, спричиняючи її падіння, доки зрештою вона не досягне того рівня рівноваги, де перетинаються дві криві. У точці перетину попиту і пропозиції, і лише в ній, кожен буде задоволений: покупець, виробник і економіст, який шукає ціну, за якої на ринку немає ні надлишку, ні нестачі. Графік.2. Переміщення кривих і рух по кривих. Почнемо з початкової рівноваги в точці Е з кількістю 10 одиниць. Випадок (а) — збільшення попиту (тобто переміщення кривої попиту) приводить до нової рівноваги 15 одиниць в точці Е'. У випадку (б) зміна в пропозиції означає рух по кривій попиту з точки Е в точку Е". Розподіл через ціни. Ринкова економіка розв'язує основні економічні проблеми через взаємодію попиту і пропозиції. Перед тим як закінчити ознайомлення з попитом і пропозицією, проаналізуймо три випадки ринків, де пропозиція і попит можуть допомогти з'ясувати, як встановлюються ціни і кількості. 6 Графік 3. Використання попиту і пропозиції (старі автомобілі, нафта і земля). Економісти використовують пропозицію і попит, щоб аналізувати різноманітні ринки. Чи ви можете пояснити ці три приклади? На графіку (а) показано конкурентний ринок старих автомобілів. Що станеться з цінами на старі автомобілі в період піднесення, коли доходи сімей зростають? Графік (б) показує, як різко зросли ціни на нафту, коли ОПЕК (організація країн — експортерів нафти) встановила контроль над ціною на нафту (так званий нафтовий картель). Що станеться з величиною попиту на нафту, якщо ОПЕК розпадеться і ціни на нафту різко впадуть? Третій графік (в) визначає попит і пропозицію на землю в Манхеттені. Зауважте, як мало залежить пропозиція землі від ціни. Чи можете ви пояснити, чому зрослий попит на землю помітно підвищує ціни і майже не змінює величину пропозиції землі? Це лише невеличкий перелік питань, на які можна дати відповідь, аналізуючи попит і пропозицію. Подальше вивчення поглибить наше розуміння сил, що стоять за попитом і пропозицією, і покаже, як цей аналіз використовується в інших важливих галузях. Проте навіть цей початковий огляд є незамінним знаряддям для розуміння економічного світу, в якому ми всі живемо. Використана література Топалов А.Д. Ринкова трансформація України: теорія і практика.- Запоріжжя: ЗНУ, 2006.- Герасимчук Володимир Іванович. Ринкова інфраструктура та ії вплив на ринок праці.- К.: Укр. ін-т соціальних досліджень, 1999.- 33с. Макаренко Петро Миколайович, Топалов Анатолій Дмитрович Ринкова трансформація промислового сектора: теорія і практика.- Запоріжжя: ЗНУ, 2006.- Костишина, Тетяна Адамівна Ринкова трансформація на підприємствах споживчої кооперації України: Монографія.- Полтава: РВВ ПУСКУ, 2004.- 191с.- 15.00 Енгстлер П. (Енгстлер, Петра) Ринкова економіка для бізнесменів-початківців.- К: ВІК, 1992.- 223с.- 4.00

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020