UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСвалява – історія та сучасність (реферат)
Автор
РозділКраєзнавство, етнографія, етнологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3116
Скачало374
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Свалява – історія та сучасність

 

Вперше Свалява згадується у документах ХІІ ст.. Як село, вона також

зафіксована в латинському тексті за 1236 рік. Тоді це невелике поселення

з навколишніми землями належало угорському феодалу Бетке. Згодом воно

перейшло до рук угорських королів, які дарували його різним магнатам,

великим землевласникам. Все ж примітним є те, що в другій половині ХІІІ

ст. Свалява, як зазначається в королівській грамоті 1264 р. опиняється

"по той бік засіки", тобто кордону, який проходив між Свалявою і

Чинадієвом (приблизно по сучасній межі Свалявського і Мукачівського

районів). А за давньоруським літописом Свалява і землі на північ від

"засіки" входили в ті часи до складу Галицько-Волинського князівства.

 

Етимологія назви Свалява походить від від слов'янського кореня "сіль"

(Золява, Солява, Сольва). Виникнення її відноситься до тих стародавніх

часів, коли сіль з Мармароської жупи транспортувалася в сусідні краї.

 

Згодом поселення Сольва знову стає на довготривалий період власністю

угорських королів, а в XVI ст. ним володіли навіть трансильванські князі

(теперішня Румунія). Затим вся Свалявщина перебувала під владою

Австрійської монархії.,

 

У 1648 році в Сваляві було 53 господарства селян-кріпаків. Тільки один з

них володів повним наділом (телекомом), а решта – мали невеликі ділянки.

14 селян були безземельними.

 

Кожен селянин сплачував поміщикові податки із житла (ценз), "суху

корчму", десятину з урожаю та продуктів тваринництва, а також відбував

панщину.

 

Соціально-економічне гноблення поєднувалося з національним – наслідком

відірваності Закарпаття від своєї слов'янської батьківщини й засилля

німецьких та угорських феодалів. Терпіли мешканці Сваляви і релігійні

утиски. Оскільки їх володарі дотримувалися католицького або

реформатського обрядів, православ’я тут переслідувалося. Обидва

православні попи, на відміну від католицьких і реформатських служителів,

не мали привілеїв і повинні були платити Чинадіївській Домінік церковну

десятину.

 

Жорстока експлуатація, безперервні війни й міжусобиці феодалів

призводили до зубожіння і розорення свалявців. У 1657 р. Свалява була

спустошена військами польського магната Любомирського. Перепис 1688 р.

свідчить, що з 54 кріпацьких родин Сваляви 31 загинула від війн та

епідемій, а 8 не могли платити податків. Не мирячись з такою смутою,

свалявці брали участь в загальнонародному повстанні курців під проводом

Ференца Ракоці. Повстання було придушено і населення продовжувало

бідувати. Свалява залишалася власністю королівського двору, а з 1728 р.

вона входила до домінії австрійської сім'ї Шенборнів. Але наприкінці

XVIII ст.. у краї посилюється господарська діяльність. Цікаво, що

згадуваний Ракоці вже під час свого походу 1709 р. відвідав свалявські

джерела мінеральних вод і розпорядився доставити "Мінералку" до Росії,

до двору Петра І, з яким він вів переговори. Там свалявський "квас"

високо цінували.

 

Починаючи з 1790 р. Свалява стає значним населеним пунктом, отримує

право на щорічне проведення ярмарку, де продавали худобу, вироби з

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ