UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКласична логіка предикатів (реферат)
Автор
РозділЛогіка, формальна логіка, юридична логіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось12556
Скачало1186
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

снування відповідно. Для

виявлення субъектно-предикативної структури висловів вводиться

нескінченний перелік індивідних змінних: х, у, z ..., х1, у1, zl ..., що

представляють різні об'єкти, і нескінченний перелік предикативних

змінних: Р, Q, R ..., Р1, Q1, Л1 ..., представляючої властивості і

відношення об'єктів.

 

Індивідні змінні приймають значення в довільній (непорожній)

області; разом з цими змінними можуть вводитися індивідні константи, або

імена власні. Запис ("х) Р (х) означає «Всякий х володіє властивістю Р»;

($х)Р(х) - «Деякі х володіють властивістю Р»; ($x)Q(xy) - «Існує х, що

знаходиться відносно Q з у» і так дальше. Індивідна змінна, що входить в

область дії квантора по цій перемінній, називається зв'язаною; змінна,

що не є зв'язаною, називається вільною.

 

Так, у всіх трьох приведених формулах змінна х зв'язана, в

останній формулі переменна у вільна. Справжньою змінною є тільки

свобідна змінна: замість неї можна підставити одне з її значень і

отримати осмислений вираз. Зв'язані перемінні називаються фіктивними.

Формула Логіки Предикатів називається загальнозначною, якщо вона істинна

в кожній інтерпретації. Тавтологія логіки висловів является окремим

випадком загальнозначної формули. У Логіки Предикатів, на відміну від

логіки висловів, немає ефективного процесу, дозволяє для довільно узятої

формули вирішити, є вона загальнозначна чи ні.

 

Числення предикатiв.

 

Числення висловлень, що розглядалось у попереднiх роздiлах, як

алгебра висловлень i як формальна (аксiоматична) теорiя, є важливою i

невiд’ємною складовою частиною всiх числень математичної логiки. Однак

воно є занадто бiдним для опису та аналiзу найпростiших логiчних

мiркувань науки i практики.

 

Однiєю з причин цього є те, що у численнi висловлень будь-яке просте

висловлення розглядається як вихiдний об’єкт дослiдження, неподiльне

цiле, позбавлене частин i внутрiшньої структури, яке має лише одну

властивiсть - бути або iстинним, або хибним.

 

Для того, щоб побудувати систему правил, яка дозволяла б проводити

логiчнi мiркування для виведення нетривiальних правильних висновкiв з

урахуванням будови i змiсту простих висловлень, пропонується формальна

теорiя, що дiстала назву числення предикатiв.

 

Теорiя предикатiв починається з аналiзу граматичної будови простих

висловлень i грунтується на такому висновку: простi висловлення

виражають той факт, що деякi об’єкти (або окремий об’єкт) мають певнi

властивостi, або що цi об’єкти знаходяться мiж собою у певному

вiдношеннi.

 

Наприклад, в iстинному висловленнi «3 є просте число» пiдмет «3» - це

об’єкт, а присудок «є просте число» виражає деяку його властивiсть.

 

У латинськiй граматицi присудок називається предикатом, звiдси цей

термiн i увiйшов у математичну логiку. Головним для логiки предикатiв є

саме друга складова речення-висловлення - присудок-властивiсть. Вона

фiксується, а значення об’єкта пропонується змiнювати так, щоб кожен раз

отримувати осмисленi речення, тобто висловлення.

 

Наприклад, замiнюючи у наведеному вище висловленнi 3 на 1, 5, 9 або 12,

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ