UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКласична логіка предикатів (реферат)
Автор
РозділЛогіка, формальна логіка, юридична логіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось12539
Скачало1185
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ке, що (a1,a2,...,an)?R тодi i

тiльки тодi, коли P(a1,a2,...,an) = 1. Очевидно, що при цьому R є

областю iстинностi предиката P.

 

Крiм того, за будь-якою вiдповiднiстю C мiж множинами A i B (тобто

C?A?B) можна побудувати бiнарний двосортний предикат P(x,y) таким чином:

 

 

P(a,b) = 1 тодi i тiльки тодi, коли (a,b)?C для a?A i b?B.

 

Зокрема, будь-якiй функцiональнiй вiдповiдностi або функцiї f: Mn?M

можна поставити у вiдповiднiсть (n+1)-мiсний предикат P на M такий, що

P(a1,a2,...,an,an+1) = 1 тодi i тiльки тодi, коли f(a1,a2,...,an) =

an+1.

 

Отже, такi фундаментальнi математичнi поняття як вiдповiднiсть (зокрема,

функцiя), вiдношення, висловлення можна розглядати як окремi випадки

бiльш загального поняття предиката.

 

Відмітні риси логіки предикатів.

 

Символічну логіку поділяють на логіку висловлень і логіку

предикатів. Логіка предикатів ґрунтуєтнся на логіці висловлень.

 

Якщо логіка висловлень ігнорує структуру простих висловлень, вивчаючи

тільки правильність зв'язків між ними, то логіка предикатів зосереджує

свою увагу саме на структурі висловлень

 

У логіці предикатів розрізняють логіку предикатів першого ступеня

(порядку) і логіку предикатів більш високая ступенів (порядків).

 

З часів Арістотеля (384— 322 до н. е.) у логіці існує поняття

«судження». Давньогрецький філософ означав його як думку, що стверджує

чи заперечує що-небудь про що-небудь.

 

Структурно судження складається з суб'єкта, предиката й

дієслова-зв'язки. Так, у судженні «Хома Брут є київський філософ» ім'я

«Хома Брут» є суб'єктом (5), вираз «київський філософ» — предикатом (Р),

а дієслово «є» - І зв'язкою.

 

Наприкінці XJX ст. математик і логік Г. Фреге піддай гострій критиці

традиційне тлумачення структури судження, продемонструвавши своє

критичне ставлення до ція традиції на прикладі двох речень:

 

«Греки завдали поразки персам при Платеях»; «Перси були розбиті

греками при Платеях».

 

Граматична відмінність між цими реченнями полягає І зміні активної

форми («греки завдали») на пасивну («роя биті греками»), тобто в першому

реченні суб'єктом є «греки», а в другому — «перси».

 

У живій мові часто буває так: те, що раніше виступало у ролі

суб'єкта (підмета), відносно легко може стати предикатом (присудком), і

навпаки. Але в такому разі відмінність має лінгвістичний характер, а не

строго логічний. Незважаючи на це, дані речення мають одне й те саме

значення істинності. У зв'язку з цим Фреге вважав, що словесний порядок,

який спирається на граматичне розмежування суб'єкта й предиката, не має

значення для логіки.

 

Необхідність переосмислити сутність іменування в логіці була зумовлена

введенням Фреге понять «функція» і «аргумент». На його думку,

номінативний вираз («ім'я») можна поділити не тільки на суб'єкт й

предикат, а й на функцію і аргумент, що більше відповідає логіці, яка

орієнтується на математику, а не на психологію чи лінгвістику. Вчений

неодноразово наголошував, що поняття «функція» і «аргумент» лише

маркірують структурні особливості певного виразу, не зачіпаючи його

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ