UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДіяльність ООН в умовах «холодної війни» (реферат)
Автор
РозділМіжнародні відносини, ЗЕД, міжнародна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось13777
Скачало1132
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

о тиску на великі держави, аби

зрушити з місця проблеми роззброєння. Пізніше функції цієї комісії

перейшли до Першого комітету.

 

У 1959р. був створений Комітет 10-ти з роззброєння. Східний блок тут

представляли СРСР, Болгарія, Чехословаччина, Польща та Румунія, а

західний блок – США, Великобританія, Італія, Франція і Канада.

 

Одне з центральних місць у переговорах про роззброєння в ці роки

посідало питання про припинення випробувань ядерної зброї. Дискусії

виявили серйозні розбіжності думок щодо кількості щорічних інспекцій,

тривалості мораторію на випробування, зон інспектування, складу

контрольного органу.

 

До 1961р. підтримувалося добровільне припинення ядерних випробувань. 5

серпня 1963р. СРСР, США й Великобританія підписали Договір про заборону

ядерних випробувань в атмосфері, космосі та під водою. Але питання про

поземні випробування залишилося невирішеним.

 

Отже, в напружених умовах «холодної війни» ООН відігравала важливу роль

як форум обговорення проблеми роззброєння, з’ясування пропозицій держав,

визначення шляхів скорочення гонки озброєнь, заборони ядерної зброї.

Численні резолюції, ухвалені Генасамблеєю, її допоміжними органами,

комітетами та комісіями з роззброєння мобілізували світову громадськість

на боротьбу за заборону ядерних випробувань, заборону та знищення

ядерної зброї. Тиск світової громадськості був одним із факторів, які

позитивно впливали на політику держав у галузі роззброєння.

 

ООН і деколонізація

 

Проблема деколонізації посідала центральне місце в політичному житті

міжнародного співтовариства повоєнних років, що зумовлювалося масштабами

та значенням проблеми, яка зачіпала долі мільйонів людей.

 

У 1939р., на початок другої світової війни, налічувалося понад 80

окремих колоніальних територій, де проживала 1/3 населення земної кулі.

У володіннях семи країн - Великобританії, Нідерландів, Франції, Бельгії,

Португалії, Італії та Іспанії з загальним населенням 200 млн. чоловік –

мешкало майже 700 млн. людей.

 

Створена Лігою Націй система підмандатних територій (16 територій) не

забезпечила помітних зрушень у житті корінного населення залежних країн.

Лише одна підмандатна територія – Ірак – здобула незалежність. Сирія і

Ліван були дуже близькі до незалежності, коли вибухнула друга світова

війна. Спостерігалися певні позитивні зміни в діяльності колоніальної

адміністрації на підмандатних територіях.

 

Завоюванню незалежності країнами й народами сприяла друга світова війна.

З 51 фундатора ООН 27 становили країни, що завоювали свою незалежність.

Їх активна діяльність на конференції в Сан-Франциско справила значний

вплив на остаточне формулювання ряду принципових положень Статуту ООН.

 

Проблемам залежних країн і народів присвячено три розділи Статуту.

Розділ ХІ містить «Декларацію стосовно не самоврядних територій». Розділ

ХІІ передбачає створення «Міжнародної системи опіки». Розділ ХІІІ

розкриває функції, повноваження та процедуру «Ради з опіки». Статут

проголосив рівноправ’я і самовизначення народів одним із принципів і

цілей ООН.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] 6 [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ