UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75883
останнє поновлення: 2016-12-30
за 7 днів додано 0

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДіяльність ООН в умовах «холодної війни» (реферат)
Автор
РозділМіжнародні відносини, ЗЕД, міжнародна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось14076
Скачало1155
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

раведливих відносин між метрополіями і колоніями, у сприянні

економічному, соціальному, культурному розвиткові новоутворених

незалежних держав. Молоді країни ставали повноправними членами ООН, що

забезпечувало міжнародний захист їх національних інтересів.

 

1960р. увійшов в історію як рік Африки. На XV сесії Генасамблеї до

складу ООН було прийнято 17 нових держав, з яких 16 представляли

африканський континент. Членський склад ООН збільшився до 99 держав. Це

змінило розстановку сил в організації. Антиколоніальні сили стали

переважати в Генасамблеї. Об’єднана афро-азіатська група налічувала в

1960р. 44 країни. Блокуючись з СРСР та іншими соціалістичними країнами,

молоді незалежні країни перетворилися на важливу силу, провідний фактор

міжнародної політики.

 

Розгортання боротьби за права людини

 

Традиційно проблемами прав людини займалися національні, а не міжнародні

структури. В Статуті Ліги Націй про права людини не йшлося, хоча у своїй

діяльності Ліга приділяла певну увагу питанням нацменшин.

 

Крутий поворот до захисту прав людини відбувся в роки другої світової

війни під впливом масових злочинів, скоєних фашистами. Права людини

дедалі більше стають об’єктом міжнародної уваги.

 

У статуті ООН проблема захисту прав людини згадується 7 разів. Про це

йде в Преамбулі, ст.1 (цілі і принципи), ст.13 (функції й повноваження

Генасамблеї), ст.55 (цілі економічного й соціального співробітництва),

ст..62 (функції й повноваження ЕКОСОР) та ст..76 (цілі системи опіки).

 

У 1946р. була створена Комісія з прав людини – головний орган ООН зі

сприяння і захисту прав людини. Перед Комісією відразу ж постало

завдання визначення основних прав і свобод. 10 грудня 1948р. Генасамблея

ухвалила Загальну декларацію прав людини. За неї проголосувало 48 країн,

ніхто не проголосував проти. 8 країн утрималося (6 східноєвропейських

країн, Саудівська Аравія та Південна Африка). СРСР аргументував свою

позицію тим, що Декларація не засуджувала фашизм і агресію, а також не

містила розгорнутого тлумачення економічних і соціальних прав. Південна

Африка вважала Декларацію нереалістичною, а Саудівська Аравія вбачала в

Декларації відображення стандартів західної культури.

 

Хоч формально, як і всі резолюції Генасамблеї, цей документ не має

юридичної сили, але фактично Декларація загальновизнана як обов’язкова

для всіх. Це справді історичний документ, а день прийняття Декларації

(10 грудня) відзначається у світі як день прав людини.

 

Тридцять статей Декларації охоплюють широке коло громадянських,

політичних, соціальних, економічних та культурних прав. Статті 1 і 2

проголошують, що всі люди народжені вільними і рівними у своїх правах і

повинні користуватися всіма правами і свободами, проголошеними

Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії,

політичних або інших переконань, національного або соціального

походження.

 

У ст.. 3-21 проголошено громадянські й політичні права людини, включаючи

право на життя, свободу і безпеку особи, свободу від рабства, тортур і

жорстокості, рівність перед законом, свободу думки, переконань і

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] 9 [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ