UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнсько-Словацькі відносини, історія і сучасність (магістерська робота)
Автор
РозділМіжнародні відносини, ЗЕД, міжнародна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось35399
Скачало1165
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

із республік,

у т.ч. кількості населення (близько п'яти в Словацькій республіці і

десяти млн. осіб у Чеській республіці).

 

Попри дискусії навколо результатів і наслідків національно-державного

усамостійнення через розпад єдиної федерації, що, як подеколи

ностальгійно і в Україні за радянським минулим, тривають у словацькому і

чеському суспільстві до сьогодення, вельми цікавим є такий момент. Як

згадує колишній останній голова федерального уряду ЧСФР (1992 р.) Я.

Стражскі, словацька делегація, очолювана В. Мечіаром, на переговорах

улітку 1992 р. з чеським представництвом, керованим В. Клаусом,

своєрідно, з прицілом на стратегічну перспективу обґрунтовувала

необхідність проголошення незалежності Словаччини і Чехії. Політичні

лідери словаків стверджували, що за майбутнього вступу, наприклад,

єдиної чехословацької держави до Європейського союзу насамперед чехи

сприйматимуться як державницька нація, а словаки залишаться в об'єднаній

Європі в статусі хіба що регіонального народу. І лише усамостійнення

Словаччини дасть змогу словацькому народу увійти до складу ЄС як

державотворчій нації — на рівних правах і засадах із чеським народом та

його суверенною державою. Добре відомо, що словацькі демократичні

політики різного ідейного спрямування відразу після антитоталітарної

революції 17 листопада 1989 р. закликали до надання Словаччині “власного

крісла” у Європі або самостійної словацької “зірочки” на синьому прапорі

ЄС.

 

Домінанту європейського спрямування з перших днів незалежного

державотворення початку 1990-х років у Словаччині, як і в Україні,

однак, було зовсім непросто впроваджувати на практиці. Складність

початкового етапу розбудови нової держави нерідко примушувала

суспільство і владу концентруватися передусім на розв'язанні болючих

внутрішніх проблем. Ще бракувало досвіду послідовних дій на міжнародній

арені. На стадії становлення перебувала дипломатія молодих країн.

Нерідко методом пошуку, а то й спроб і помилок кристалізувалися їх

національно-державні інтереси та зовнішньополітичні пріоритети. Давався

взнаки і своєрідний масовий ефект ультрареволюційної

національно-патріотичної ейфорії.

 

Притаманна молодим незалежним державам деяка гіперболізація власної

значущості і ваги в міжнародних відносинах, особливо через нібито

вигідне геостратегічне розташування, слід об'єктивно визнати, торкнулася

певним чином на перших порах і України та Словацької республіки. Звідси,

зокрема, випливали й українські та словацькі амбіції 1990-х років

стосовно “геополітичного перехрестя” Європи, “мосту” між Сходом і

Заходом, нейтралітету, стратегічного партнерства переважно з великими

державами та багато іншого, що не завжди повністю відповідало реаліям

міжнародного становища країн та їх ролі в європейській і світовій

політиці. Потрібний був певний час для утвердження здорового прагматизму

у внутрішній і зовнішній політиці нових демократій.

 

Але цього часу історією було відведено обмаль. Український і словацький

народи, як і народи інших посткомуністичних країн, упродовж майже лише

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] 10 [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ