UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнсько-Словацькі відносини, історія і сучасність (магістерська робота)
Автор
РозділМіжнародні відносини, ЗЕД, міжнародна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось35340
Скачало1165
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ацькою культурою.

 

На першому Слов'янському з'їзді 1848 у Празі А. Добрянський разом із М.

Гурбаном висунув спільні вимоги українців і словаків про надання їм

автономних прав у складі монархії Габсбургів.

 

Провідну роль відіграв А. Добрянський у заснуванні “Пештбудинських

відомостей”, а також в створенні культурно-просвітницької організації

словаків “Матиця словацька” (існувала у 1863-75), яка підтримувала тісні

контакти з аналогічною організацією українців у Львові.

 

З іншого боку, в українських піснях, виданих М. Лучкаєм, Я. Головацьким

та іншими, можна знайти вплив словацької поезії та фольклору.

 

У другій половині ХІХ ст. спостерігалося значне пожвавлення

літературно-мистецьких контактів. У Словацькій республіці з'являються

статті про українську літературу (Й. Заборський), переклади творів

українських авторів, праці про історичне минуле українського народу,

зокрема, про запорозьких козаків. Зацікавлення Україною у словацькому

суспільстві знайшло свій вияв у творчості Я. Ботто (1829-81), Й. Янчо.

 

У 1870-90-х роках у Словацькій республіці надруковано переклади окремих

творів українських письменників і вчених (М. Костомаров, Т. Шевченко,

Ю.Федькович та ін.), опублікована низка статей, в яких послідовно

простежувався український літературний процес.

 

Цікаво відзначити, що чимало русинських (українських) визначних діячів

науки й культури Закарпаття ХІХ ст. були вихідцями з Пряшівщини — О.

Духнович, А. Добрянський, А. Бачинський, П. Лодій, М. Балудянський, І.

Чургович, О. Павлович, А. Кралицький, Ю. Ставровський-Попрадов.

 

На початку ХХ ст. у Словацькій республіці були перекладені твори Т.

Шевченка, В. Стефаника, Л. Українки, М. Яцкого, Є. Ярошинської, О.

Маковея, А. Чайковського, Б. Грінченка та ін., в чому велика заслуга

чеських перекладачів Ф. Вотруби, Ю. Славіка, І. Лахата та ін. Водночас в

Україні з'явилися роботи, присвячені словацькій літературі й культурі

(В. Доманицький, І. Франко, В. Гнатюк).

 

Ще більше поглибилися українсько-словацькі зв'язки під час спільного

перебування словаків і закарпатських українців у складі Чехословацької

Республіки у 1919-1939 роках, а також під час другої світової війни,

коли, наприклад, у складі 1-го Чехословацького окремого батальйону

(згодом — бригади, армійського корпусу) на чолі с Людвіком Свободою

пліч-о-пліч воювали за визволення України і Чехословаччини від фашистів

тисячі словаків, чехів і українців (відомо, що у складі чехословацьких

військових частин у СРСР служило під час війни понад 14 тис.

закарпатських українців).

 

Певні прояви суспільно-політичних контактів спостерігаються в роки

Другої світової війни. Так, окремі загони словацьких військ брали участь

у русі Опору на території України (Волинь, Одеса). У 1944-45 на заході

Словацької республіки розташовувалась дивізія “Галичина”, а в 1945-46

через територію Словацької республіки на Захід проходили частини УПА.

 

У післявоєнні роки у Словацькій республіці створено ряд українських

громадсько-культурних товариств, які своєю діяльністю сприяли як

розвитку національної культури, так і українсько-словацьким відносинам —

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] 8 [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ