UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75836
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 13

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСуржик (реферат)
Автор
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось21685
Скачало1538
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

Суржик

 

 

Зміст

 

1 Соціально-історичні причини політизованого сприйняття суржику

 

2 Типізація і деякі характерні прояви суржику

 

3 Використання суржику у художній мові

 

4 Суржик у сучасному мережевому жаргоні

 

5 Аналогічні явища в інших мовах

 

6 Література

 

7 Посилання

 

8 Дивіться також

 

Суржик (буквально — «Суміш зерна пшениці й жита, жита й ячменю, ячменю

й вівса і т. ін.; борошно з такої суміші»[1]) — побутове мовлення, в

якому об'єднані лексичні та граматичні елементи різних мов без

дотримання норм літературної мови. Термін «суржик» (без додаткових

визначень) вживається переважно щодо українсько-російського суржику.

 

Українсько-російський суржик поширений у побутовому спілкуванні жителів

багатьох регіонів України, а також місцевостей на території Росії, де

проживає українське населення - на Стародубщині, Курщині, Подонні,

Кубані, Ставропольщині, Терщині, Поволжі, Поураллі, Тюменщині, Омщині,

Цілині (Сірий Клин), Зеленій Україні.

 

За даними досліджень Київського міжнародного інституту соціології, у

2003 р. поширеність «суржикомовності» серед дорослого населення різних

регіонів України становила від 2,5% (Західний регіон) до 21,7%

(Східно-Центральний регіон), а загалом по Україні — близько 12%.[2] Але

варто враховувати, що через очевидні проблеми з проведенням чіткої межі

між «суржикомовністю», вживанням окремих елементів суржику і «чистою»

україномовністю чи російськомовністю такі оцінки можуть бути лише

приблизними.

 

Соціально-історичні причини політизованого сприйняття суржику

 

На територіях, де існують діалектні континууми, природним є й існування

перехідних діалектних форм між спорідненими мовами сусідніх народів —

наприклад, між українською мовою та російською, білоруською, польською

або словацькою. Одним з природних механізмів розвитку мови є також

запозичення елементів інших мов в результаті мовних контактів. Однак

розвиток і розповсюдження українсько-російського суржику в Україні

пов'язані з тривалим співіснуванням цих двох мов на одній території у

нерівному соціально-політичному статусі. У період належності українських

територій до Російської імперії, російська мова була мовою вищих

соціальних верств і, за державної підтримки, обслуговувала потреби

державного апарату, науки, техніки, освіти, армії та флоту[3] тощо, а

функції української мови переважно обмежувалися побутовим спілкуванням,

фольклором або художніми творами здебільшого про сільське життя.[4] Такі

умови сприяли формуванню відношень диглосії з російською мовою у ролі

«вищої», а розмовної української (або її місцевих діалектів, або

суржику) — у ролі «нижчої» (за іншою термінологією,[5] мов відповідно

«високої культури» та «низької культури»). В умовах диглосії, форми і

лексика з «вищої» мови часто «просочуються» до «нижчої», але у дещо

адаптованій формі.

 

У період існування СРСР українська мова дістала певну державну підтримку

(особливо в роки так званої «украінізації»), але загалом теж виконувала

другорядні функції порівняно з загальнодержавною російською мовою, яка

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ