Реферат на тему:
Шляхи удосконалення форм і методів навчання незайнятого населення
підприємницькій діяльності
(на матеріалах районного центру зайнятості)
План
Вступ………………………………………………………….
…………………………………3
Розділ I
Залучення безробітних до самостійної зайнятості
………………………5
Розділ II.
Основні напрями та послідовність здійснення заходів щодо залучення
безробітних до самозайнятості та підприємницької
діяльності……………………………………………………..
………………………………6
2.1. Критерії відбору кандидатів для підготовки до
підприємництва………………………………………………….
………………………….7
2.2.Орієнтаційні
заняття………………………………………………………..
…….8
2.3 Зміст та структура бізнес –
плану…………………………………………..9
Розділ III. Самозайнятість у Жидачівському районному центрі зайнятості
………………………………………………………………
…………………..11
Розділ IV. Програми підтримки самозайнятості та підприємницької
діяльності в зарубіжних
країнах………………………………………………………..
………………………………13
Висновки……………………………………………………….
……………………………16
Вступ
Самозайнятість, як засіб боротьби з безробіттям, надає можливість
отримання джерел існування, дозволяє в повній мірі використати
індивідуальні фізичні та розумові здібності людини на вирішення завдань
в будь-якій галузі господарства.
Сфера самозайнятості громадян, як достатньо гнучка в організації
виробництва та використанні особистої ініціативи, спроможна включатися у
вирішення економічних проблем на засадах приватної та колективної форм
власності.
У ринкових умовах необхідність підвищення питомої ваги самозайнятого
населення взагалі та підприємців малого бізнесу зокрема, зумовлюється не
тільки потребами конкретної особистості, але й умовами розвитку праці.
У багатьох країнах світу розробляються спеціальні програми сприяння
самозайнятості, забезпечується їх нормативно-правове регулювання.
Наприклад, в США на малих підприємствах працюють – 54% всього населення,
в Італії – 78%, в Японії – 78%. Вони виробляють щороку 50-60% валового
внутрішнього продукту.
В Україні у сфері підприємництва зайнято лише 8% працюючих громадян.
Тому держава, всебічно стимулюючи самозайнятість безробітних, активно
сприяє розвитку приватного підприємництва та ефективному використанню
ділових і організаційних здібностей особи в умовах ризикової діяльності.
Ці заходи передбачають, також, відбір та орієнтацію безробітних на
створення власної справи, навчання і стажування їх на малих
підприємствах, отримання мікрокредиту, лізингового устаткування,
тимчасового офісу у бізнес-інкубаторі, безкоштовних послуг бухгалтера,
охорони, офіс менеджера, зв’язку тощо.
Бути бізнесменом сьогодні- значить бути продуктивним та наполегливим у
боротьбі за впровадження своїх ідей, правильно обирати стратегію свого
розвитку, знайти відповідь на питання: “Що я повинен зробити сьогодні,
щоб завтра досягти успіху?”
Активність і діяльність у різній мірі притаманні кожному з нас, для
підприємницької діяльності – вони мають особливе значення. Навіть при
поверхневому знайомстві з життям та діяльністю відомих підприємців зі
світовими іменами стає очевидною основа їхнього успіху – цілісність
особистості, яка має значний інноваційний потенціал та ентузіазм.
Здатність втілювати нові, незвичні ідеї в кінцевий продукт- основна риса
успішного підприємця.
Успішне вирішення проблеми самостійної зайнятості в звичайній мірі
залежить від чіткого визначення пріоритетних напрямків розвитку
підприємництва та тих сфер діяльності, де є стійкий попит на певні
товари або послуги.
Розділ І. Залучення безробітних до самостійної зайнятості.
Створення умов для розвитку підприємництва є одним із головних
принципів державної політики зайнятості населення України. Згідно з
Програмою зайнятості населення, більше половини робочих місць, які
плануються створити в Україні, за рахунок самостійної зайнятості та
підприємницької діяльності.
З огляду на це, особливої актуальності серед безробітних набувають
питання розвитку підприємництва і само зайнятості. Найперше це
стосується осіб з високим рівнем освіти й досвідом роботи.
Сприяння розвитку самостійної й підприємницької діяльності серед
безробітних через державну службу зайнятості передбачає такі заходи:
Проведення різних консультацій і професійної орієнтації безробітних для
виявлення можливостей їхньої ефективної діяльності як майбутніх
підприємців;
Навчання безробітних основам підприємницької діяльності;
Організація консультацій щодо заснування власної справи, складання
бізнес-планів і фінансової документації;
Організація матеріальної підтримки безробітних, які бажають займатися
підприємницькою діяльністю на стадії започаткування власної справи
(надалі одноразової виплати безробітним для підприємницької
діяльності).
До категорії самозайнятих відноситься досить широке коло осіб, які за
власні кошти створюють робочі місця, організовують власний бізнес, маючи
великі можливості для прояву ініціативи.
Для підприємництва, як методу ведення господарства головною умовою є
самостійність і незалежність господарюючих суб’єктів, наявність у них
певної сукупності свобод і прав – на вибір виду підприємницької
діяльності, на формування виробничої програми, на вибір джерел
фінансування, доступу до ресурсів, на збут продукції, встановлення на
неї цін, розпорядження прибутком та ін.
Важливою ознакою підприємництва є орієнтація на досягнення комерційного
успіху, прагнення до збільшення прибутку.
Розвиток підприємництва неможливий також без формування мотиваційної
основи. Мотивація підприємницької діяльності має величезне значення для
становлення і розвитку ринкової економіки, вирішення проблеми
самозайнятості безробітних.
Розвитку самостійної зайнятості населення повинні сприяти відповідні
програми фахового навчання, компонентами яких є основна професійна
підготовка, навчання управлінським і підприємницьким навичкам.
Дуже важливо орієнтувати бажаючих зайнятися бізнесом на ті сфери своєї
діяльності, де є стійкий попит на певну продукцію або послуги.
Інформаційна база даних про можливість самозайнятості безробітних
переважно повинна бути зосереджена в службі зайнятості населення.
Розділ ІI. Основні напрями та послідовність здійснення заходів щодо
залучення безробітних до самозайнятості та підприємницької діяльності.
Робота з незайнятим населенням з питань підтримки малого підприємництва
повинна здійснюватися на основі і в системі єдиної технології
обслуговування незайнятого населення.
Суть основних напрямів діяльності ЦЗ по залученню безробітних громадян
до підприємницької діяльності полягає в наступному:
Взаємодії ЦЗ з виконавчими комітетами районних міських Рад народних
депутатів, райміськдержадміністраціями з питань сприяння підприємництву;
Організація інформаційних занять, оформленні інформаційних куточків,
довідкових столів, стендів відповідної тематичної направленості тощо;
Проведенні профконсультацій з метою виявлення рівня нахилів та
здібностей, підприємницьких якостей у тих, хто виявив бажання зайнятися
бізнесом (включаючи профдіагностичне обстеження);
Проведенні семінарів для безробітних громадян, які бажають зайнятися
підприємницькою діяльністю, з запрошенням представників адміністрацій,
підприємств, організацій та закладів, що причетні до розвитку та
підтримки підприємницькою діяльності;
Формуванні резерву на профнавчання, комплектування навчальних груп з
професій і спеціальностей індивідуальної трудової діяльності і
підприємництва.
2.1 Критерії відбору кандидатів для підготовки до підприємництва.
Варто мати на увазі, що підприємець малого бізнесу повинен відповідати
певним вимогам. Зокрема, це необхідний рівень фахової підготовки,
ерудиції і культури, розвинуті громадські і моральні якості, почуття
професійної честі і соціальної відповідальності за результати своєї
праці, підприємливість, уміле сполучення теоретичної і практичної
підготовки. Підприємець малого бізнесу повинен мати розвинуті
інтелектуальні і організаторські здібності, аналітичне мислення, почуття
такту, урівноважену емоційно-вольову сферу, виявляти активний інтерес до
підприємницької та управлінської діяльності, бути масштабним,
комунікабельним, самостійним у прийнятті і реалізації рішень, володіти
навичками ефективного керівництва, бути спроможнім вирішувати комплексні
проблеми, синтезувати рішення в умовах непевності і обмеженості
інформації.
З урахуванням цих вимог і має здійснюватися відбір клієнтів для
подальшої їх підготовки до підприємницької діяльності.
Перш за все переваги повинні надаватися:
вивільненим працівникам високої кваліфікації, інженерно-технічним
робітникам і молоді, якій властиве прагнення до економічної активності і
самореалізації;
тим хто має досвід керівної роботи;
громадянам, які мають комерційні та організаторські здібності, необхідні
для створення власного бізнесу певного рівня, ефективного розвитку
малого виробництва.
Важливо, щоб серед тих, хто виявив бажання займатися підприємництвом,
були громадяни, які перебувають у стані безробітного нетривалий час та
не встигли зневіритись у можливість повернутися до трудової діяльності.
Слід звернути особливу увагу на тих, хто уже визначився у якій сфері
бізнесу він виявив бажання працювати та має обґрунтовані мотиви та
визначення.
Клієнтам, у яких виникають питання щодо самостійної зайнятості, варто
пропонувати інформацію трьох типів в інформаційному кутку:
Загальна бізнес-інформація. Декілька полиць із книгами, брошурами,
часописами про те, як почати свій бізнес, як розробити бізнес-план, про
маркетинг, менеджмент, бухгалтерський облік, оподаткування і т.д.
Організація підтримки бізнесу. Стенд, що містить брошури, адреси і
контактну інформацію організацій з розвитку бізнесу,
бізнес-консультантів, банків, юристів, податкової інспекції тощо, куди
бажаючі можуть звернутися за додатковими консультаціями та інформацією.
Бізнес-календар. Коркова дошка з розміщеними на ній оголошеннями про
курси, навчальні програми, заходи, ярмарки вакансій та ін., що
представляють інтерес для потенційних підприємців, і стенд із додатковою
інформацією. Інформаційний куток розташовується в секторі активної
підтримки безробітних, але деякі інформаційні матеріали, які орієнтують
клієнтів на самозайнятість, можуть знаходитись у профінформаційному
секторі ЦЗ.
2.2. Орієнтаційні заняття.
У системі заходів щодо сприяння самозайнятості безробітних велике
значення мають інформаційні заняття, які дають людині загальне уявлення
як почати свій бізнес і як розробити успішну бізнес-ідею.
Заняття мають головну ціль – інформаційну, тобто надання загальної
інформації про порядок започаткування власної справи, її переваги та
складності для того, щоб допомогти учасникам прийняти рішення і
обміркувати наступні кроки, а також щоб ознайомити клієнтів з
можливостями служби зайнятості щодо підтримки зусиль безробітних в
організації бізнесу.
Бажано, щоб учасники одержали брошури про самозайнятість і
підприємництво, послуги РЦЗ та інших організацій. Інформація щодо
проведення занять може бути оголошена шляхом публікації реклами,
заміток, статей, плакатів, листівок і та ін.
Для тих клієнтів які після інформаційних занять вирішили організувати
власну справу, центром зайнятості необхідно проводити робочі семінари
під гаслом „Від бізнес-ідеї до власної справи”. Такі семінари дають
учасникам можливість оцінити власні підприємницькі якості, сформулювати
та розвинути бізнес-ідею і визначитись щодо перших кроків у
підприємництві.
I?UT
&
&
&
&
2.3. Зміст та структура бізнес-плану.
Варто мати на увазі, що успіх у світі бізнесу значною мірою залежить від
чіткого уявлення про можливості і кон’єктуру бізнесу, що
організовується, та планування процесу підприємницької діяльності.
За допомогою бізнес-плану можна запобігти багатьом проблемам або
достойно їх подолати. Звичайно, він не може включити усіх помилок, але
дає можливість продумати свої дії. Бізнес-план дозволяє управляти
власною підприємницькою діяльністю, а не просто реагувати на події, а
також обґрунтувати вигідність запропонованого проекту і залучити
можливих контрагентів, потенційних партнерів. Він може переконати
інвесторів у тому, що знайдені привабливі можливості розвитку
виробництва, що дозволяє ефективно здійснювати намічене і проект має
ефективну, реальну і послідовну програму свого здійснення.
Таким чином, головна мета розроблення бізнес-плану полягає у плануванні
підприємницької діяльності на певний період часу відповідно до
визначеної „бізнес-ідеї”, потреб ринку, можливостей його ресурсного
забезпечення та отримання прибутку.
Бізнес-план може розроблятися на поточний період, або на більш тривалу
перспективу.
Бізнес-план являє собою певну модель підприємницької діяльності, що
використовує всі елементи традиційного планування. Склад, структура й
обсяг бізнес-плану визначаються специфікою підприємницької діяльності,
розмірами можливого ринку збуту товарів, наявністю конкурентів,
перспективами розвитку бізнесу. Тому немає потреби говорити про якусь
його уніфікацію чи регламентовану форму.
Проте у ньому обов’язково повинні бути відображені основна ідея, цілі
бізнесу, специфіка підприємницької діяльності, організаційна і виробнича
структура, стратегія фінансування, пропозиції по інвестиціях,
перспективи розвитку.
Як правило, бізнес-план складається після того, як виконано попередню
роботу із визначенням бізнес-пропозиції, проведено дослідження і
прийнято остаточні рішення щодо принципової можливості фінансування.
Варто визначити, як поєднуються цілі проекту і підприємництва, на якому
він реалізовуватиметься, і яким чином враховуватимуться інтереси
партнерів, кредиторів, інвесторів.
Розділ ІІІ. Самозайнятість у Жидачівському центрі зайнятості.
Практика надання одноразової виплати допомоги з безробіття для
започаткування підприємницької діяльності в Жидачівському центрі
зайнятості існує вже четвертий рік. Безробітним , які не можуть
працевлаштуватися через відсутність підходящої роботи, працівники центру
зайнятості радять заснувати власний бізнес. І тим, хто виявив таке
бажання , допомагає служба зайнятості. Захистивши свої бізнес-плани ,
безробітні отримують одноразово з Фонду загальнообов’язкового державного
соціального страхування на випадок безробіття виплату допомоги для
започаткування власної справи, що є вагомою підтримкою
підприємцям-початківцям.
За цей час Жидачівський центр зайнятості допоміг в організації власної
справи більше як сотні особам, котрі перебували тут на обліку. Зокрема
, протягом 2001 року цими послугами скористалися 23 безробітні
громадяни, 2002 року – 36, 2003-56, упродовж п’яти місяців нинішнього
року – громадян.
Які ж орієнтири у сучасних безробітних ? Цілком закономірно , що вибір
бізнесу так чи інакше пов’язаний з попередньою професією. Справді , одні
бачать свій бізнес як продовження набутої професійної діяльності , для
інших – це мрія всього життя. А є люди , для яких звичайнісінька
улюблена справа перетворюється на серйозну роботу. Спектр бізнесової
діяльності , яку обирають безробітні , широкий. Це і торгівля
промисловими і продуктовими товарами, і надання юридичних послуг ,
заготівля і оптова торгівля м”ясом , реалізація бджолінвентаря , ремонт
приміщень , виготовлення шлакоблоків , надання послуг з пошиття та
ремонту одягу , вирощування грибів, послуги з транспортних перевезень,
ремонт двигунів тощо.
Допомагаючи нашим клієнтам стати на підприємницькі рейки , спеціалісти
завжди радять провадити своєрідне маркетингове дослідження сфери
майбутньої діяльності. Відтак , визначивши для себе ту чи іншу нішу,
радять добре продумати свій план роботи, підкріпити теоретичний задум
практичним рішенням. Значною мірою цьому сприяють запроваджені центром
зайнятості семінари на тему самозайнятості, під час яких ознайомлюються
безробітні з основами підприємницької діяльності, сутністю та змістом
бізнес-планування, про методи і форми малого бізнесу .
Робота щодо сприяння самозайнятості населення у Жидачівському центрі
зайнятості провадиться безперервно. Для майбутніх підприємців з числа
безробітних постійно організовуються семінари по самозайнятості ,
Громадський центр самозайнятості та центр “Жінка для жінки” при
Львівському обласному центрі зайнятості часто проводить тренінги
“Лідерство як перший етап самозайнятості “, “Як організувати власну
справу”, “Бізнес – справа жіноча”. Працівники центру зайнятості разом з
згаданими центрами самозайнятості надають консультативну та практичну
допомогу при складанні бізнес-плану. Звичайно, захист бізнес-плану – це
лише початок. Який буде бізнес – покаже життя. Але головне – у людей є
мета, і з’явилася можливість впровадити її у реальність.
Розділ ІV. Програми підтримки самозайнятості та підприємницької
діяльності в зарубіжних країнах.
Заснування власної справи колишніми безробітними набуває поступового
поширення. Такий напрям активної підтримки є відносно новим.Тому досвід
зарубіжних країн з питань сприяння розвитку самостійної зайнятості та
підприємницької діяльності серед безробітних представляє інтерес для
України.
Спеціальні програми підтримки самостійної зайнятості з-поміж безробітних
розробляються в Австралії, Канаді, Данії, Франції, Ірландії,
Нідерландах, Великій Британії та США. Найтривалішою стала французька
програма ( 1979 р. ) з чисельністю охоплених нею у 1992 р. понад 49 тис.
осіб. Відносно чисельні групи учасників у рамках спеціальних програм
спостерігались протягом середини 90-х років у Великій Британії (40,5
тис. осіб ) і Німеччині ( 31,4 тис.осіб ).
Питома вага безробітних, які беруть участь в програмах підтримки
самостійної зайнятості , у загальній чисельності безробітних є незначна
. Так, у США ( штат Вашингтон ) вона становить 4,5 % , у штаті
Массачусетс – 2,4, Ірландії – 2,6, Данії та Великобританії – по 2,1
Франції – 1,9, Австрії – 0,4 %.
Із загального обсягу витрат на регулювання становища на ринку праці та
виплату допомоги в разі безробіття на заходи й програми самостійної
зайнятості спрямовуються лише 5-6 %. Так, на початку 90-х років цей
показник у Данії був 1,5 %, Франції – менше 1, Німеччині – 0,3, Ірландії
– 0,4, Великобританії—1,6 %. Водночас у Греції він становив майже 5 , а
в Іспанії – 5,9 %.
Умови включення громадян до програм підтримки самостійної зайнятості.
Претендент на включення до згаданих програм має відповідати певним
вимогам, а саме:
Одержувач допомоги для започаткування власної справи повинен
зареєструватися в місцевому бюро з працевлаштування та мати право на
допомогу в разі безробіття. Виняток складають Великобританія , де до
програми можуть бути включені безробітні , які з певних причин не
одержують допомоги в разі безробіття.
Термін безробіття є найважливішим показником. Скажімо, у США до програми
включаються лише безробітні , які нещодавно втратили робоче місце. В
Данії учасник програми саозайнятості повинен мати стаж безробітного не
менше п”яти місяців з останніх восьми; у Німеччині – 4 тижня, Ірландії –
13 тижнів , Великобританії – 6. Однак цей термін постійно скорочується.
А в Австралії , Канаді та Нідерландах термін вимушеної трудової
пасивності до уваги не береться.
Вік, освіта, досвід офіційно не є перешкодою для включення до
спеціальних програм. Виняток становить Данія, де учасникам не повинно
бути менше 25 років.
Додатковими умовами може бути фінансова участь претендента в бізнесі та
зайнятість повний робочий час на новому підприємстві. В Канаді особиста
частка в майбутньому бізнесі має становити не менше 25 % сукупного
капіталу. У Великобританії учасник програми у своєму розпорядженні
повинен мати не менше 1 тис. фунтів, які він може вкласти в новий
бізнес, але не обов”язково вкладає. У Нідерландах безробітний мусить
спочатку звернутися за кредитом до фінансових органів, і лише одержавши
там відмову — до органів, які займаються реалізацією підтримки
самозайнятості.
Допомога для започаткування бізнесу для безробітних надається замість
допомоги в разі безробіття і може мати форму одноразових, періодичних
виплат або комбіновану.
Окрім допомоги , учасники програм мають право на деякі фінансові
пільги. Так, у Франції створені безробітними підприємства звільняються
від виплат соціальних податків терміном шість місяців; у Німеччині їм
надається податкова пільга в розмірі третини податку на соціальне
страхування;в Канаді застосовується практика соціальної допомоги для
покриття витрат на утриманців, транспорт. У Нідерландах передбачено
пільгові правила на одержання кредитів для дрібних підприємців.
За попередніми підрахунками на одного учасника програм підтримки
самозайнятості в Німеччині витрачається найменше – 2000 дол.США за
терміну дії програми 13 тижнів, а найбільше – у Нідерландах – 19000дол.
США і терміном дії програми 40 тижнів. В Австралії на одного учасника
витрачалось 10700 , у Канаді – 7000 дол. (з урахуванням
адміністративних витрат ); у Данії ці витрати становили 13500, Франції—
4400, Ірландії – 6600, Великобританії – 5300 дол. США. У штатах
Вашингтон і Массачусетс на одного учасника припадало відповідно 5400 і
6700 дол.
Така практика сприяння підтримки самостійної зайнятості існує в
розвинутих країнах. Звісно, запозичити досвід цих держав для України
неможливо через різні соціально-економічні , правові й інші умови. Варто
зауважити й про різний рівень свідомості та відповідальності
безробітних, які бажають започаткувати власну справу.
Висновки.
Нині на розвиток малого бізнесу та самозайнятість покладають великі
сподівання . В теперішніх умовах розвиток підпримництва має сприяти
якісним змінам в структурі економіки України , зниженню рівня безробіття
та соціальної напруженності в суспільстві, підвищення рівня доходів
населення, насиченню ринку якісними вітчизняними товарами й послугами.
Особливо це стосується виробництва сільськогосподарської продукції,
продовольчих і непродовольчих товарів народного споживання, будівництва,
надання виробничих, комунальних і побутових послуг.
Створення умов для розвитку підприємництва є одним із головних принципів
державної політики зайнятості населення України. Із понад мільйона нових
робочих місць, які планується створити в Україні до 2004 року згідно з
Програмою зайнятості населення, більше половини – за рахунок самостійної
зайнятості та підприємницької діяльності.
Тому, особливої актуальності серед безробітних набувають питання
розвитку підприємництва і самостійної зайнятості. Спеціалісти
Жидачівського центру зайнятості максимально заохочують безробітних
громадян до організації та відкриття власної справи. Тут постійно
надаються консультації різного роду, щодо основ заснування
підприємницької діяльності, складання бізнес-планів ; проводиться
професійна діагностика для виявлення можливостей їхньої ефективної
діяльності як майбутніх підприємців; ряд інших семінарів по
самозайнятості.
Наприкінець, варто зауважити , що розвиток підприємництва в державі ,
особливо серед безробітних, значною мірою залежить від
соціально-економічних, політичних умов, фінансової та податкової
політики. Лише за створення сприятливих умов для розвитку підприємництва
цей напрям активної політики зайнятості виступатиме одним із важелів для
вирішення проблем безробіття.
PAGE
PAGE 18
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
