UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСучасна політична думка і політичні школи. Розширення сфера політологі-чних досліджень (кінець 40-х - друга половина. Обґрунтування нових па-радиг
Автор
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКонтрольна
Продивилось16907
Скачало1025
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Контрольна робота

 

Сучасна політична думка і політичні школи. Розширення сфера

політологічних досліджень (кінець 40-х - друга половина. Обґрунтування

нових парадигм у розвитку політичної науки (80-х рр. XX ст.). Основні

національні школи ( англо-американська , німецька , французька, й

проблемні підходи сучасної західної політології

 

 

1.Сучасна політична думка і політичні школи.

 

1. Формування сучасної політичної науки (кінець XIX кінець40-х рр. XX

ст.).

 

Розробка та систематизація політичних поглядів у роботах Вільфредо

Парето,

 

Гаетано Моска, Роберта Міхельса та Макса Вебера .

 

Народилася й розвивалася політична думка в гущі загальнолюдських знань

щодо форм і функцій політики та влади , політичних інститутів ,

політичної ідеології й культури , політичної стратегії й тактики , інших

політичних явищ і цінностей .

 

Політична думка сучасного світу ще й досі перебуває під значним

впливом теоретичних розробок видатних учених, що жили на стику XIX—XX

ст., таких як М. Вебер, В. Парето. Г. Моска, Р. Міхельс та інші.

 

Значний внесок у розвиток політичної думки XX століття зробили

представники теорії еліти. Класикою елітаризму стали концепції В. Парето

(1846—1923), Г. Моски (1858—1941) та Р. Міхельса (1878—1936).

Прихильники цих концепцій виділяють у суспільстві творчу меншість —

еліту, яка здійснює управління, і масу, нездатну до активної і творчої

діяльності.

 

Вільфредо Парето обґрунтував закон циркуляції є літ. Згідно з цим

законом спочатку владу захоплює та еліта, котра використовує силу як

засіб здобуття й утримання влади (еліта «левів»), а їй на зміну

приходить інша еліта, яка здобуває владу за допомогою переконання

(еліта «лисиць»). Як зазначав В. Парето, у будь-якому суспільстві

реально править певна еліта, тобто добірна частина населення. їй

протистоять усі інші. У суспільстві еліта створюється в економічній,

політичній, духовній та інших сферах життя, а також поділяється на

«правлячу (панівну)» і «неправлячу». На думку вченого, існування

«правлячої еліти» випливає з психологічних рис людей, з їхньої здатності

панувати та нав'язувати свою волю підлеглим класам. Така ситуація

призводить до того, що в суспільстві відбувається постійна боротьба та

зміна різного типу еліт через їх циркуляцію, кругообіг: стара панівна

еліта з часом поступається місцем новій. Слід також зазначити, що нова

еліта висувається з найбільш обдарованих представників низів

суспільства, які гостро відчувають потребу у владі. Минає час, і нова

еліта в процесі боротьби змінюється новішою. Такі цикли піднесення й

занепаду еліт, на думку В. Парето, є закономірністю існування та

розвитку людського суспільства Циркуляція еліт, за В. Парето,

відбувається також по вертикалі зверху вниз і знизу вверх. Вертикальна

циркуляція настає тоді, коли еліти перетворюються у гальмо розвитку і

їх усувають шляхом революції.

 

Гаетано Моска сформулював концепцію нового політичного класу —

правлячої меншості, яка прагне узаконити і і раціоналізувати своє

панування. Поділ політичної еліта характерний для будь-якого

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ