.

Відповідальність за порушення податкового законодавства (курсова робота)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
630 15639
Скачать документ

КУРСОВА РОБОТА

на тему :

Відповідальність за порушення податкового законодавства

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………….
…………………………….3-5

Розділ 1. Характеристика податкового законодавства України та
відповідальності за податкові правопорушення

1.1. Поняття відповідальності платників податків за порушення
податкового
законодавства…………………………………………………..
…….6-11

1.2.Підстави, склад та класифікація податкових
правопорушень…………………………………………………..
…………………….11-18

Розділ 2. Види відповідальності, які застосовуються за податкові
правопорушення

2.1. Адміністративна відповідальність за порушення податкового
законодавства…………………………………………………..
……………………….19-22

2.2. Особливості застосування фінансових санкцій за порушення
податкового законодавства………………………………………….23-26

2.3. Кримінальна відповідальність за скоєні злочини у сфері
оподаткування…………………………………………………..
………………………26-30

Розділ 3. Зарубіжний досвід податкової відповідальності

З.1. Особливості застосування відповідальності за податкові
правопорушення США………………………………………………31-36

3.2. Відповідальність за податкові правопорушення на прикладі правової
системи Італії та Іспанії…………………………………..36-40

Висновки……………………………………………………….
…………………41-44

Список використаних
джерел………………………………………….45-46

Додатки………………………………………………………..
…………………..47-61

ВСТУП

Податки пов’язані з існуванням держави, хоч виникли вони значно
пізніше, ніж з’явилися перші держави, фінансова діяльність яких
супроводжувалася збиранням митних зборів у сучасному їх розумінні.

Системи оподаткування у різних країнах світу різняться одна від одної
за структурою, набором податків, зборів та обов’язкових платежів,
методами їх стягнення, податковими ставками, фіскальними повноваженнями
органів різних рівнів влади, податковою базою та податковими пільгами.
Такий стан є закономірним, оскільки податкові системи формуються під
впливом різних економічних, політичних і соціальних факторів.

Становлення податкової України відбувалося в непростий час розбудови
державності та реформування економіки на ринкових засадах, за умови
економічної нестабільності, хронічного дефіциту державного бюджету.

Податкове законодавство формувалося на основі нормативної бази,
успадкованої від адміністративно-командної системи, а засади
національної податкової політики розроблялись під тиском не тільки
об’єктивних, економічних, а й політичних чинників, без належного
наукового обгрунтування та аналізу економічних наслідків запропонованих
різних податків та величини їх ставок.

Проте до 1995 року податкова система нашої держави як “сукупність
податків, зборів, інших платежів і внесків до бюджету платників податків
і органів, що здійснюють контроль за правильністю обчислення, повнотою
і своєчасністю їх сплати” в основному була сформована.

Податкова система в кожній країні є однією з основ економічної
системи. Вона, з одного боку, забезпечує фінансову базу держави, а з
іншого – виступає головним знаряддям реалізації її економічної доктрини.

Основним законом нашої держави встановлено, що кожен зобов’язаний
сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем
проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у
порядку, встановленому законом. [ 1 ]

У своїй роботі на тему : “ Відповідальність за порушення податкового
законодавства “ я намагаюсь розкрити поняття податків, визначити їх роль
у нашому житті, висвітлити види відповідальності за порушення
податкового законодавства, на прикладах показати світовий досвід
відповідальності за порушення податкового законодавства, встановити
причини їх виникнення та подолання.

Я вважаю за необхідне дати визначенню поняттю податків.

Податки –це об’єктивне суспільне явище, тому при побудові
податкової системи слід виходити з реалій соціально-економічного стану
країни, а не керуватися побажаннями, хоч і найкращими, але
нездійсненними. Саме тому побудова чіткої податкової системи –це одна з
головних умов ефективного функціонування економіки і фінансів, оскільки
через податки здійснюється найтісніший зв’язок між державою і юридичними
та фізичними особами щодо формування, розподілу й використання їх
доходів.

Кожна людина повинна реально уявляти, як складаються його відносини з
державою з приводу оподаткування. Знання податкових проблем є частиною
загальноекономічної культури бізнесу. З цього приводу важливість і
актуальність проблеми відповідальності платників податків за порушення
податкового законодавства є досить важливою в наш час, адже ухилення
від сплати податків являє собою досить різноманітну групу податкових
правопорушень, зміст яких полягає в неналежному виконанні обов’язків
платників податків.

Зрозуміло, що ненадходження запланованих сум податків є підставою для
неможливості виконати видаткову частину бюджету.

Подальший розвиток податкового законодавства неможливо без виділення
такого важливого питання як податкові порушення.

Відповідальність за податкові порушення формується в рамках спеціального
регулювання майнових відносин при оподатковуванні. Нерідко
створюється суперечлива ситуація, породжена цивільно-правовим
характером майнових відносин і адміністративно-правовим характером
податкових відносин, що повинно бути роз’яснено нормами спеціальних
податкових законів.

РОЗДІЛ 1. Характеристика податкового законодавства України та
відповідальності за податкові правопорушення

Поняття та види порушення податкового законодавства

Виконання платниками податків та іншими суб’єктами податкового
обов’язку об’єктивно не може спиратися лише на високий рівень їх
правової культури та усвідомлення суспільної значущості, передбаченої
нормами податкового права, належної поведінки. У сучасних умовах для
забезпечення необхідного рівня податкових надходжень вирішального
значення набуває застосування заходів державного примусу в податковій
сфері.

Примус у сфері оподаткування можна визначити як систему встановлених
законодавством заходів запобіжного, припиняючого та відновлювального
характеру, що застосовуються до платників податків –фізичних та
юридичних осіб для здійснення контролю, забезпечення режиму законності у
податковій сфері, додержання правил сплати податкових платежів та
виявлення даних про виконання платниками податків зобов’язань зі сплати
податків, а в разі вчинення податкового правопорушення –застосування до
останніх заходів відповідальності ( фінансової, адміністративної та
кримінальної).

Інтенсивний розвиток ринкових механізмів вимагає
перетворення всіх елементів системи оподаткування. З’являються нові
податки, механізми їх обчислення і сплати, конкретизуються повноваження
органів влади різноманітних рівней і компетенції. З’являється податкова
поліція, принципово змінюється набір і зміст функцій, що виконують
контрольно-ревізійні управління. Подібні зміни пов’язані з необхідністю
підсилення контролюючих механізмів у галузі оподаткування, що викликане
бурхливим зростанням і якісним перетворенням податкових важелів.

Діяльність контролюючих органів пов’язана з наглядом з боку держави за
виконанням платником податків своїх зобов’язань перед державою з повного
і своєчасного внесення податкових платежів у відповідні бюджети чи
фонди. Проте туди не завжди поступають кошти в тій кількості, на яку
розраховували при плануванні бюджету, і було б неправильним бачити в
цьому тільки правопорушення, невиконання платником своїх обов’язків.
Бюджети позбавляються надходжень за рахунок двох процесів: відхилення
від сплати податків і правомірного обходу податку.

В основі правомірного обходу податку лежать шляхи і можливості несплати
податку, надані законодавцем, тобто обумовлені недосконалістю
законодавства. В даному випадку платник податку використовує прогалини
законодавства, що пов’язані як із недосконалістю податкових норм, їх
закріпленням, так і з ситуаціями, коли законодавець надає платнику право
вибору або межі, в рамках яких останній може обрати найбільш вигідний
для себе варіант (наприклад, при наданні податкового кредиту,
встановленні деяких ставок місцевих податків і зборів). [ 10 ]

Існують такі варіанти легального уходу від оподатковування:

Специфіка об’єкта обкладання. Нерідко використовуються операції СВОП,
зміст яких складається в продажі цінного папера на фондовій біржі й
одночасній покупці такого ж папера. Зв’язано це з відведенням від
оподатковування доходів, вкладених у державні і місцеві папери.
Наприклад, перетворення корпоративних цінних паперів у муніципальні
облігації дозволяє зменшити ставку оподатковування з 70 % до 0.

Специфіка суб’єкта обкладання. При сімейному обкладанні можливий
розподіл оподатковуваного доходу між чоловіками з метою мінімізації
податку.

Сполучення прогресивного і пропорційного обкладання. Це дозволяє вивести
з-під реальної ставки, наближеної до максимального рівня, доход, у
відношенні якого застосовується середня або знижена ставка, що
вигідніше, ніж застосування єдиної ставки по всій сумі в цілому.

Диференціація доходів від різного майна. В основі цього методу лежать
різні умови обкладання коштів, розташовуваних у різних видах цінних
паперів або депозитів.

Спосіб обкладання, при якому вибирається найбільш вигідний. Так, в
італійському законодавстві податки на сільськогосподарські угіддя
розраховуються на основі кадастру, що переглядається раз у 5-10 років.
Інфляційні процеси за цей період значно зменшують реальні перерахування
платників.

Незвичайна система «переваги грошей», при якій багато платників тримають
свої кошти в грошах, щоб уникнути сплати податків на нерухомість.

Правомірний обхід податку доповнюється відхиленням від сплати податку,
що являє собою досить різноманітну групу податкових правопорушень. Зміст
цих правопорушень полягає в неналежному виконанні зобов’язань платника
перед бюджетом.

Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів може
бути вчинене, наприклад, шляхом:

– неподання документів, пов’язаних із їх обчисленням і сплатою до
бюджетів чи державних цільових фондів (податкових декларацій,
розрахунків, бухгалтерських звітів і балансів тощо);

– приховування об’єктів оподаткування;

– заниження цих об’єктів;

– заниження сум податків, зборів, інших обов’язкових платежів;

– приховування факту втрати підстав для одержання пільг з оподаткування.
[ 4 ]

Неподання документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою обов’язкових
платежів, полягає в умисному неподанні до органів державної податкової
служби в установлений строк декларацій про прибуток суб’єктів
підприємницької діяльності чи фізичних осіб, про сплату інших
обов’язкових платежів тощо. Неподання податкової декларації, як правило,
є одночасно і приховуванням об’єктів оподаткування.

Під приховуванням об’єктів оподаткування треба розуміти невідображення у
звітних документах, які подаються до податкових органів, будь-яких
об’єктів оподаткування – доходу (прибутку), доданої вартості робіт,
продукції, послуг тощо.

Заниженням об’єктів оподаткування є: зменшення його бази шляхом
невідображення у поданих до податкових органів звітних документах
повного обсягу об’єктів оподаткування, умисно неправильне обчислення
бази оподаткування, заниження податкової ставки тощо, внаслідок чого
податки, збори, інші обов’язкові платежі сплачуються платником податку
не в повному обсязі. Зокрема, заниження оподатковуваного прибутку може
полягати в частковому чи повному не включенні до нього коштів, одержаних
від виконання робіт, надання послуг тощо.

Під заниженням сум податків, зборів, інших обов’язкових платежів слід
розуміти умисно неправильне обчислення тих їх сум, що підлягають сплаті
до бюджетів чи державних цільових фондів при правильному відображенні
об’єктів оподаткування (без заниження останніх чи їх приховування).

Залежно від характеру поведінки і діяльності суб’єктів податкових
правовідносин можна також виділити ще один вид порушення податкового
законодавства – це стягнення надлишкових сум податків — умисні дії
робітників податкових органів по необґрунтованому стягненню сум
податкових платежів із платників (активна діяльність характерна для
податкового органу, здійснюючого свої повноваження з порушенням
законодавства). [ 2 ]

Важливе місце у галузі оподаткування займає примус, який являє собою
систему заходів, що застосовуються уповноваженими органами по відношенню
до осіб при порушенні ними обов’язків по сплаті податку і притягненню до
відповідальності при вчинені податкового правопорушення.

Заходи податкового примусу характеризуються певними ознаками:

1. Регулюються нормами фінансового права, а також
адміністративно-процесуальними (інколи і нормами кримінального права);

2. застосовуються по відношенню юридичних і фізичних осіб;

3. використовуються для забезпечення надходжень податкових
платежів;

4. припускають застосування фінансових санкцій, заходів
адміністративного і кримінального покарання;

5. припускають позасудове застосування заходів податкового
примусу;

6. податковий примус поєднує стягнення податкових платежів
(тобто в тих розмірах, що зумовлені певними податковими обов’язками
платників) і стягнення податків (з урахуванням санкцій за прострочення,
відхилення тощо, тобто відхилення від виконання податкових обов’язків).
[ 10 ]

Реалізація примусу в сфері оподаткування здійснюється попереджувальними,
припиняючими і відновлюючими заходами. Попередження здійснюється
державними органами, контролюючими правильність обчислення і внесення
податків. Припинення пов’язане уже з впливом на платників, що
здійснюється юридичне владними (припинення операцій, ліквідація
підприємства, вилучення документів). Відновлювані заходи пов’язані з
відшкодуванням збитків, причинених податковим правопорушенням. При цьому
особливості застосування штрафів, пені включають і ті суми, які були б
одержані бюджетом при своєчасному надходженні та використанні податків і
платежів.

1.2. Підстави відповідальності, склад та класифікація податкових
правопорушень.

Порушення приписів правових норм у суспільстві має не одиничний характер
і заподіює суспільству досить істотної шкоди. Різні причини, умови,
суб’єкти і характер вчинених протиправних діянь не виключають наявності
загальних ознак цього явища, що є правопорушенням. У цих умовах держава,
видаючи норми права, визначає юридичну відповідальність суб’єктів,
незалежно від їхньої волі і бажання, що має державно-примусовий
характер. Особливістю подібних мір в області оподатковування є захист
власником своїх коштів, захист державою своїх основ існування —
централізованих грошових фондів.

Підставою відповідальності є винне, передбачене законом суспільно
небезпечне діяння, що має визначені юридичні ознаки. Як сукупність цих
ознак, що визначають конкретне діяння як правопорушення, і виступає
склад правопорушення. [ 10 ]

Не зупиняючись докладно на аналізі правопорушення, виділимо загальні
ознаки, характерні для усіх видів правопорушень, у тому числі і для
податкових:

1) суспільна небезпечність діяння;

2) протиправність дій або бездіяльності;

3) винне поводження як результат вільного волевиявлення правопорушника;

4) караність.

Правопорушення є саме діянням людей, що включають два варіанти
поводження: активна дія суб’єкта або юридично значима бездіяльність.
Причому подібне поводження може бути віднесене до правопорушення тільки
за умови його суспільної небезпеки, тобто за умови включення в себе
наявності шкоди. Заподіюючи шкоду суспільству, правопорушник створює
визначену юридичну небезпеку або зловживає правом. Протиправність у
цьому випадку саме і є юридичним вираженням суспільної небезпеки діяння,
його шкідливості для суспільства. Протиправне діяння при цьому стає
правопорушенням тільки у випадку вільного волевиявлення правопорушника,
коли воно є винним діянням.

Отже, роблячи висновок вище сказаного можна стверджувати, що
податкове правопорушення — протиправне (зроблене в порушення податкового
законодавства), винне діяння (дія або бездіяльність) особи, пов’язана з
невиконанням або неналежним виконанням податкового обов’язку, за яке
встановлена юридична відповідальність.

Поняття «правопорушення» і «склад правопорушення» тісно
взаємозалежні, але не тотожні. Ці категорії є науковими абстракціями, що
відбивають реальне правове поводження суб’єкта. «Склад правопорушення»
фіксує емпіричні ознаки, властивому будь-якому конкретному
правопорушникові, тоді як «правопорушення» відбиває його соціальну
сутність, відносини до нього з боку суспільства і держави в цілому.
Склад правопорушення є системою найбільш загальних, типових, істотних
ознак окремих різновидів правопорушень. Ця система ознак необхідна і
достатня для залучення правопорушника до відповідальності, і без
наявності хоча б одного з них особа не може бути притягнута до
відповідальності. Достатність цих принципів визначається тим, що для
залучення особи до відповідальності не потрібно встановлювати
яких-небудь інших, додаткових ознак”.

Таким чином, юридична конструкція складу податкового правопорушення
має велике значення для правозастосовчої діяльності і кваліфікації
порушень податкового законодавства. Тільки встановлення в поводженні
особи всіх ознак складу правопорушення дозволяє кваліфікувати це
поводження як правопорушення і покласти на особу відповідні міри
відповідальності.

Об’єктом правопорушення є суспільні відносини, регульовані й охоронювані
законом. У сфері податкового права такими відносинами є відносини, що
регулюють встановлений порядок реалізації податкового обов’язку
платником податків, порядок вирахування, сплати, стягування податків,
податкової звітності і податкового контролю. Фактично об’єктом
податкового правопорушення є фінансові інтереси держави, що охоплюють
процес формування централізованих грошових фондів.

При характеристиці об’єкта правопорушення необхідно виходити з
визначеного двостороннього підходу до оцінки об’єкта. З одного боку,
мова йде про внутрішній об’єкт (фактично, суспільних відносинах, на які
спрямоване посягання). З іншого боку, мається на увазі зовнішній об’єкт
(сукупність правових норм, що порушуються,). Особливе значення це
здобуває в публічних галузях права, оскільки регулюється блок найбільш
важливих відносин специфічними нормами, своєрідними методами, в основі
яких лежать владні розпорядження. Ґрунтуючись на подібних підходах, ряд
авторів виділяє загальний об’єкт податкового правопорушення і
спеціальний об’єкт. Спостерігається і більш детальна класифікація
об’єктів податкових правопорушень.

Об’єктивна сторона правопорушення показує його зовнішнє вираження. Зміст
об’єктивної сторони утворюють протиправне діяння, його суспільно
шкідливі наслідки, причинний зв’язок між діянням і наслідками, що
настали. Об’єктивна сторона податкового правопорушення характеризується
протиправністю дії (бездіяльності) суб’єкта, за яке встановлена юридична
відповідальність. Цей елемент складу податкового правопорушення
характеризує зовнішні прояви правопорушення в об’єктивній дійсності
(момент здійснення (закінчення) правопорушення, спосіб, повторність і
т.д.). [ 9 ]

Система категорій, що охоплюють складне поняття об’єктивної сторони
податкового правопорушення, припускає комплекс ознак, що характеризують
зовнішні прояви правопорушення в об’єктивній дійсності формування і
реалізація податкового обов’язку. Зміст правопорушення пов’язується з
його суспільною небезпечністю, шкідливістю діяння.

Об’єктивна сторона – це протиправні дії чи бездіяльність суб’єкта
податкових правовідносин, які виражаються в:

Неналежному веденні або відсутності обліку доходів і витрат;

Ухиленні від сплати податку та іншого обов’язкового платежу;

Приховуванні або заниженні об’єкта оподаткування;

Несвоєчасній сплаті обов’язкових платежів;

Неподанні або несвоєчасному поданні до органів стягнення декларацій,
звітів, розрахунків та іншої документації, пов’язаної з обчисленням та
сплатою обов’язкових платежів;

Неподанні або несвоєчасному поданні платіжних доручень на сплату
обов’язкових платежів;

Недопущенні до обстеження приміщень, які використовуються для отримання
доходів, утримання об’єктів оподаткування та документації, пов’язаної з
оподаткуванням, архівів та касових приміщень посадовими особами органів
оподаткування;

Відсутності касових апаратів і лічильників там де є обов’язкова вимога
щодо їх наявності.

Для органів податкової служби та їх посадових осіб
об’єктивну сторону складають:

-безпідставне завищення об’єкта оподаткування за результатами перевірки
платника;

-нанесення збитків платнику податків;

-несвоєчасне виконання банками платіжних доручень;

-неповідомлення податкових органів про відкриття рахунку платнику
податку.

Суб’єктом правопорушення визнається особа, що досягла віку з якого
настає юридична відповідальність.

Суб’єктами можуть бути:

1. Посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форми
власності, на котрих покладено обов’язки з ведення бухгалтерського
обліку, подання податкових декларацій, бухгалтерських звітів, балансів,
розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою
обов’язкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів
(керівники підприємств та організацій, їхні заступники, головні
бухгалтери і посадові особи бухгалтерій);

2. Будь-які громадяни, в тому числі й громадяни-підприємці,
котрі зобов’язані подавати до податкових адміністрацій декларації про
прибутки чи сплачувати обов’язкові платежі, збори.

Існує й інша класифікація суб’єктів податкового правопорушення:

платники податку – фізичні і юридичні особи, на яких законом покладено
обов’язок по сплаті обов’язкових платежів, посадові особи юридичних осіб
або їх відокремлених підрозділів;

органи стягнення та їх посадові особи – податкові, митні органи, органи
пенсійного фонду та інші державні органи, уповноважені стягувати
обов’язкові платежі;

особи, які сприяють сплаті податків – банки, підприємства зв’язку,
податкові агенти.

Суб’єктивна сторона правопорушення характеризує внутрішню сторону
правопорушення (на відміну від об’єктивної сторони, що деталізує
зовнішній прояв правопорушення), що відбиває індивідуальну волю особи,
спрямований на досягнення визначених цілей, що конкретизує психічні
процеси, що відбуваються в його свідомості. Із суб’єктивної сторони
правопорушення характеризується наявністю вини (психічним відношенням
особи до вчиненого). Ступінь її разом з мотивом, метою правопорушення
залежить від характеру оцінки правопорушником своїх діянь, передбачення
суспільно небезпечних наслідків цього.[ 9 ]

Усяке правопорушення характеризується виною, що визначає міру
суб’єктивності діяння, — від яскраво вираженого прямого умислу до
необережності. Основна маса податкових правопорушень пов’язана з
приховуванням або заниженням податкових зобов‘язань. При цьому необхідно
враховувати, що приховування не може бути ненавмисним, тоді як заниження
може носити ненавмисний характер (унаслідок тієї ж бухгалтерської
описки). Необхідно мати на увазі, що в такій ситуації в справах про
податкове правопорушення доведенню підлягає як сам факт податкового
правопорушення, так і ступінь вини суб’єкта правопорушення (який може не
збігатися з платником податків).

Вина є необхідною умовою для застосування кримінальної, адміністративної
та дисциплінарної відповідальності

Для фінансових санкцій або фінансової відповідальності достатньо лише
факту порушення правових норм як з наявністю вини, так і без неї.

Характеризуючи податкове правопорушення, важливо врахувати
визначений комплексний, стиковий характер норм. Не всі дії посадових
осіб при податковому обліку, інших формах організації оподатковування
можуть утворити склад податкового правопорушення. До податкового
відносяться тільки ті правопорушення, що стосуються податкової системи,
безпосередньо оподатковування. Наприклад, представлення посадовими
особами документів, що незаконно змінюють податковий обов’язок,
розглядається як посадове, а не податкове правопорушення.

Класифікація податкових правопорушень може здійснюватися за різними
критеріями:

а) в залежності від об’єкта:

-приховування доходу;

-заниження доходу;

-відсутність обліку об’єкта оподатковування або ведення його обліку з
порушенням установленого порядку;

-несвоєчасна сплата податку;

-непредставлення документів і іншої інформації і т.д.;

б) у залежності від спрямованості діянь:

-правопорушення проти системи податків;

-правопорушення проти прав і свобод платників податків;

-правопорушення проти порядку ведення бухгалтерського обліку і
фінансової звітності;

-правопорушення проти контрольних функцій податкових органів і т.д.;

в) у залежності від характеру санкцій і галузей, них регулюючих:

-кримінальна;

-адміністративна;

-дисциплінарна;

-фінансова.

г) в залежності від ступеня суспільної небезпеки:

-податкові злочини;

-податкові проступки.

В основі класифікації податкових правопорушень лежать дві групи
критеріїв, які дозволяють віднести конкретне правопорушення до
визначеного виду.

1.Кількісні :

час відхилення, непредставлення звітності по податках і зборам;

розмір несплачених, прихованих сум податків, зборів.

2.Якісні –обставини, що характеризують суспільну небезпечність
правопорушення. Одним з основних критеріїв у цій області законодавець
звичайно виділяє форму вини. Так, навмисне непредставлення, відхилення
від подачі податкової декларації карається відповідно до кримінального
законодавства. Ненавмисне (через недбайливість і т.д.) – допускає більш
м’які санкції.

РОЗДІЛ 2. Види відповідальності, які застосовуються за податкові
правопорушення.

2.1. Адміністративна відповідальність за порушення податкового
законодавства.

Попередження податкових правопорушень не завжди досягає мети, тому
особливу важливість здобуває регулювання покарання за здійснення
податкових причин і злочинів.

Керівники та інші посадові особи підприємств, установ організацій,
включаючи установи банків, громадяни, в тому числі суб’єкти
підприємницької діяльності, в разі порушення норм податкового права
можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності.

Адміністративна відповідальність –це засоби адміністративного впливу
за допомогою адміністративно-правових норм, які містять осудження
винного та цього діяння і передбачають негативні наслідки. [ 10 ]

Адміністративний штраф відповідно до КпАП України є грошовим
стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за
адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених чинним
законодавством України.

Підстави притягнення до адміністративної відповідальності та санкції,
які накладаються на порушників, а також притягнення до відповідальності
здійснюється у порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні
правопорушення. Підставою для адміністративної відповідальності за
порушення податкового законодавства є наявність складу адміністративного
правопорушення –винного умисного або необережного діяння, або
бездіяльності, яке посягає на суспільні відносини, що охороняються
законом. [ 6 ]

Отже, адміністративна відповідальність (штрафи), що застосовується
податковими органами, має деякі особливості:
підставою для її застосування є вчинення
адміністративного правопорушення ;

-адміністративні штрафи накладаються лише на фізичних осіб
(громадян) — окремих платників податків, керівників i бухгалтерів
платників податків — юридичних осіб, інших громадян, винних у порушенні
податкового законодавства; розмір штрафу залежить від сукупності
обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність порушника , а
також від його особи, ступеня вини, майнового стану. ( Додаток 1 )

Закон України «Про державну податкову службу в Україні» (із змінами i
доповненнями) передбачає притягнення безпосередньо начальниками
державних податкових інспекцій та їх заступниками до адміністративної
відповідальності керівників й інших службових осіб підприємств, установ
i організацій чи громадян, винних у порушенні законодавства про
оподаткування або порушенні порядку зайняття підприємницькою діяльністю,
чи таких, що не виконують законних вимог державних податкових інспекцій.

Факт здійснення адміністративного правопорушення — порушення
законодавства про оподаткування чи порушення здійснення підприємницької
діяльності — встановлюється в процесі або за наслідками перевірки
підприємства, установи, організації чи громадянина. Службові особи
державних податкових інспекцій при встановленні фактів порушень, за які
винні особи підлягають притягненню інспекціями до адміністративної
відповідальності, крім відображення цих фактів у актах перевірок,
складають протокол про адміністративне правопорушення — порушення
податкового законодавства у двох примірниках. Зміст якого повинен
відповідати КпАП. [ 2 ]

Протокол підписується службовою особою ДПІ, яка його склала, i
особою, яка вчинила порушення. Протокол може бути також підписаний
свідками. У разі відмови особи, яка вчинила правопорушення, від
підписання протоколу в ньому робиться запис про це i така відмова не є
підставою для припинення розгляду справи. Особа, яка вчинила
правопорушення, має право надати пояснення i зробити зауваження щодо
змісту протоколу, які додаються до нього, а також викласти мотиви своєї
відмови від його підписання.

При складанні протоколу порушникові роз’яснюються його права i
обов’язки про що робиться відмітка у протоколі. Один примірник протоколу
разом з актом перевірки i додатками до акта передається відповідно
керівнику перевіреного підприємства, установи, організації або
громадянину, про що на акті вчиняється запис. Другий примірник протоколу
не пізніше наступного після його складання дня реєструється у
спеціальній книзі i разом з поясненням порушника (якщо такі наявні) i
матеріалами перевірки подається для розгляду начальнику ДПІ чи його
заступнику. Керівник ДПІ, якому передано протокол для розгляду, повинен
на корінці протоколу вчинити підпис i поставити дату отримання
протоколу.

Справа про адміністративне правопорушення — порушення податкового
законодавства розглядається начальником ДПІ чи його заступником за
місцем вчинення правопорушення у 15-денний термін від дня одержання
протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відповідно до КпАП справа про адміністративне правопорушення повинна
розглядатися у присутності особи, яка притягується до адміністративної
відповідальності. У разі її відсутності справу може бути розглянуто лише
у випадках, коли є дані про своєчасне повідомлення цієї особи про місце
i час розгляду справи i якщо від неї не надійшло клопотання про
відкладення розгляду справи.

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два
місяці від дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні
— два місяці від дня його виявлення. До перших належать правопорушення,
які мають разовий характер (наприклад, несвоєчасне подання декларацій,
розрахунків, аудиторських висновків, платіжних доручень на внесення
платежів до бюджетів i державних цільових фондів тощо), а до триваючих
правопорушень податкового законодавства — ті, які здійснюються протягом
певного періоду (відсутність бухгалтерського обліку об’єктів
оподаткування, ведення його з порушенням встановленого порядку, інші
правопорушення, пов’язані з обчисленням податків, платежів i внесків,
встановити які можна лише під час документальної перевірки на підставі
первинних бухгалтерських документів).

Відповідно до КпАП, якщо при розгляді справи начальник ДПІ
чи його заступник дійде висновку, що в порушенні податкового
законодавства чи в порушенні громадянами порядку зайняття
підприємницькою діяльністю є ознаки злочину, тобто за ці порушення
законодавством передбачено кримінальну відповідальність, то матеріали за
такими порушеннями передаються прокурору чи органу попереднього слідства
або дізнання. [ 6 ]

2.2 Особливості застосування фінансових санкцій за порушення
податкового законодавства.

Запобігання податковим правопорушенням не завжди веде до очікуваних
наслідків, тому особливого значення набувають питання регулювання
покарань за здійснення податкових проступків та злочинів.

Фінансово-правові санкції — це застосування уповноваженими на те
державними органами і їхніми посадовими особами до платників податків
(юридичним і фізичним особам) за здійснення податкового правопорушення у
встановленому адміністративними і фінансово-правовими нормами порядку
примусових заходів, що виражаються в грошовій формі і пере у бюджет, з
метою забезпечення суспільних і державних фінансових інтересів,
відшкодування недоотриманих бюджетом і позабюджетними фондами грошових
надходжень, а також покарання порушників. Таким чином, застосування
фінансових санкцій волоче для винних у здійсненні податкових порушень
настання обтяжних наслідків майнового і морального характеру.

До санкцій фінансово-правових норм, які застосовуються у разі порушення
податкового законодавства, належать: стягнення донарахованих сум
податків, інших обов’язкових платежів; штрафи; пеня, адміністративні
штрафи. [ 10 ]

Застосування санкцій можна класифікувати за кількома підставами:

За характером впливу: безпосереднє покарання –санкції, що впливають
безпосередньо на платника, його майновий стан (позбавлення волі, штраф,
конфіскація об’єктів оподаткування тощо); опосередковане покарання
–санкції, які безпосередньо не завдають майнових втрат платником, проте
зменшують його надходження у перспективі або обмежують його діяльність
(арешт рахунку, тимчасове припинення діяльності підприємства тощо).

За галузевим характером: кримінальна, адміністративна та фінансові
санкції.

За законодавством України до фінансових санкцій відносяться стягнення не
внесених у встановлені строки податків, податкового кредиту та інших
платежів до державного бюджету України, бюджету Республіки Крим,
бюджетів місцевого самоврядування, інших місцевих бюджетів і
позабюджетних фондів, якщо для цих платежів законодавством не
передбачені спеціальні правила стягнення. Зазначені платежі стягуються
незалежно від будь-яких строків давності. ( Додаток 3 )

Порядок визначення недоїмки і пені за несвоєчасну сплату податків і
неподаткових платежів:

1. Після закінчення встановлених строків сплати відповідних платежів
невнесена сума вважається недоїмкою і стягується з нарахуванням пені,
якщо законодавством України не встановлено стягнення недоїмки за
окремими платежами без нарахування пені. Пеня із сум недоїмки
нараховується з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки
Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний
день прострочення платежу.

2. За несвоєчасне зарахування платежів з вини установ банків до доходів
державного бюджету України, бюджету Республіки Крим, бюджетів місцевого
самоврядування, інших місцевих бюджетів і позабюджетних фондів, на
рахунки установ Української державної страхової комерційної організації,
Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України та
централізованого Фонду соціального страхування колгоспників України
установа банку сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день
сплати, у розмірах, установлених законодавством за такими видами
платежів. Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма
видами платежів вважається день його реєстрації в цих установах. [ 2 ]

Стягнення недоїмки з підприємств, установ, організацій та іноземних
юридичних осіб відбувається у такому порядку:

1. Суми недоїмки за податками, податковим кредитом та іншими платежами
до державного бюджету України, бюджету Республіки Крим, бюджетів
місцевого самоврядування, інших місцевих бюджетів, до державних цільових
фондів і позабюджетних фондів з підприємств, установ і організацій
незалежно від форм власності та наслідків фінансово-господарської
діяльності стягуються у безспірному порядку за розпорядженням державних
податкових органів за весь час ухилення, крім випадків, передбачених цим
Декретом та іншим чинним законодавством.

2. Суми недоїмки за платежами з державного обов’язкового і державного
соціального страхування, що їх належить одержати з підприємств, установ
і організацій, стягуються у безспірному порядку за розпорядженням
Української державної страхової комерційної організації, Пенсійного
фонду України і Фонду соціального страхування України, центральних
комітетів профспілок працівників агропромислового комплексу та
працівників рибного господарства.

3. Розпорядження про безспірне стягнення сум недоїмки не видаються, якщо
підприємства, установи й організації своєчасно подали до установ банків
платіжні доручення на перерахування належних платежів.

4. Підприємства, установи й організації після закінчення строку сплати
належних платежів не можуть без згоди відповідного органу стягнення
відкликати з установ банків невиконані платіжні доручення на
перерахування цих платежів.

5. Стягнення недоїмки за податками, податковим кредитом, державними
цільовими фондами, платежами до позабюджетних фондів та іншими платежами
до бюджету, внесками на державне обов’язкове страхування та державне
соціальне страхування в разі відсутності коштів може бути звернуто на
майно підприємств, установ і організацій відповідно до чинного
законодавства.

6. Суми податків з доходів іноземних юридичних осіб, які одержують
доходи, не пов’язані з діяльністю в Україні, та з доходів іноземних
учасників, що утворюються внаслідок розподілу доходу підприємств з
іноземними інвестиціями, і не перераховані до бюджету підприємствами,
установами й організаціями, що виплачують доходи, стягуються з коштів,
що залишаються у розпорядженні цих підприємств, установ і організацій
після розрахунків з бюджетом, у безспірному порядку незалежно від того,
за який період виплачено доход іноземному одержувачу. [ 2 ]

Стягнення з громадян України, а також іноземних громадян та осіб без
громадянства недоїмки за податками і державним обов’язковим страхуванням
може бути проведено органами стягнення тільки за рішенням суду або за
виконавчими написами нотаріусів відповідно до чинного законодавства.

2.3 Кримінальна відповідальність за скоєні злочини у сфері
оподаткування

За ухилення від сплати податків, інших обовязкових платежів
у значних розмірах платники відповідно до Кримінального кодексу України
можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності.
Відповідальність настає незалежно від способу ухилення.

Обєктом злочину є встановлений законодавством порядок оподаткування
юридичних та фізичних осіб, який забезпечує за рахунок надходження
податків, зборів та інших обовязкових платежів формування дохідної
частини державного та місцевих бюджетів, а також державних цільових
фондів.

Кримінальній відповідальності i покаранню підлягає особа, винна у
вчиненні злочину, тобто така, що умисно або з необережності вчинила
передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння.

Тяжким злочином визнається ухилення від сплати податків, зборів, інших
обов’язкових платежів при обтяжуючих обставинах, а також шахрайство з
фінансовими ресурсами. [ 9 ]

Законом України від 24.12.93 р. № 3813-ХІІ «Про державну
податкову службу в Україні» встановлено, що державні податкові органи
уповноважені передавати відповідним правоохоронним органам матеріали за
фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність,
якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції, а
також направляти матеріали з цих питань відповідним спеціальним органам
по боротьбі з організованою злочинністю при виявленні порушень, що
свідчать про організовану злочинну діяльність, або дій, які створюють
умови для такої діяльності.

За злочинні правопорушення при здійсненні підприємницької діяльності,
ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів
Кримінальним кодексом України передбачено такі види кримінальної
відповідальності.

За заняття видами підприємницької діяльності, щодо яких є спеціальна
заборона, передбачено покарання штрафом від ста до трьохсот мінімальних
розмірів заробітної плати з позбавленням права займати певні посади або
займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією
майна чи без такої.

Ті ж дії, якщо вони завдали істотної шкоди інтересам держави, інших
юридичних або фізичних осіб, а також якщо вони вчинені особою, раніше
судимою за заняття забороненими видами підприємницької діяльності,
караються позбавленням волі на строк до п’яти років з позбавленням права
займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п’яти
років, з конфіскацією майна. [ 3 ]

Караються штрафом до двохсот мінімальних розмірів заробітної плати з
позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю
на строк до трьох років особи за заняття підприємницькою діяльністю без
державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), отримання
якого передбачено законодавством, якщо ці дії вчинено протягом року
після накладення адміністративного стягнення за такі ж порушення.

Здійснення фіктивного підприємництва, тобто створення або придбання
суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) без наміру
здійснювати статутну діяльність, якщо це завдало матеріальної шкоди
державі, банку, кредитній установі, іншим юридичним особам або
громадянам, карається штрафом від двохсот до чотирьохсот мінімальних
розмірів заробітної плати з позбавленням права займати певні посади або
займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Ті ж дії, якщо вони вчинені повторно або завдали великої
матеріальної шкоди державі, банку, кредитним установам, іншим юридичним
особам або громадянам, караються позбавленням волі на строк до трьох
років з позбавленням права займати певні посади або займатися певною
діяльністю на строк до п’яти років, з конфіскацією майна чи без такої. [
9 ]

Кримінальним кодексом України передбачено міру покарання за
шахрайство з фінансовими ресурсами.

Надання громадянином — підприємцем або засновником чи власником суб’єкта
підприємницької діяльності, а також посадовою особою суб’єкта
підприємницької діяльності свідомо неправдивої інформації державним
органам, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій,
субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг по податках за відсутності ознак
розкрадання карається позбавленням волі на строк до трьох років з
позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю
на строк до трьох років.

Ті ж дії, якщо вони вчинені повторно або завдали великої матеріальної
шкоди державі чи кредитору, караються позбавленням волі на строк від
трьох до десяти років з позбавленням права займати певні посади або
займатися певною діяльністю на строк до п’яти років з конфіскацією
майна. ( Додаток 2 )

Статтею 212 Кримінального кодексу України встановлено відповідальність
за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів,
якщо ці діяння призвели до ненадходження до бюджетів чи державних
цільових фондів коштів у значних розмірах. При цьому під значним
розміром коштів розуміються суми податку, збору чи іншого обов’язкового
платежу, які у сто разів i більше перевищують установлений
законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим
розміром коштів — суми податку, збору чи іншого обов’язкового платежу,
які у двісті п’ятдесят разів i більше перевищують установлений
законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо
великим розміром коштів — суми податку, збору чи іншого обов’язкового
платежу, які в тисячу разів i більше перевищують установлений
законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п’ятдесят
разів i більше перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний
мінімум доходів громадян на місяць. [ 9 ]

Розвинуті країни, що мають більший, ніж Україна досвід регулювання
податкових відносин при ринковій економіці, виробили свої моделі
побудови системи оподаткування, спеціальних контролюючих органів,
встановили певний інститут відповідальності за порушення вимог
законодавства у галузі оподаткування.

Хочу звернути вашу увагу до зарубіжного досвіду діяльності податкових
органів, що утворені в різних країнах для боротьби з податковими 
правопорушеннями.

Хочу зазначити, що аналізувати діяльність контролюючих органів,
склади правопорушень, встановлених в різних країнах та види
відповідальності за їх вчинення, неможливо без окреслення, хоча б у
загальних рисах, системи оподаткування, що функціонує в цих країнах. Як
відомо, система оподаткування є основним інструментом регулювання
економіки, найважливішим важелем державного впливу на сферу
підприємництва.

Посилення податкового тягаря на платників податків визвало до життя
появу проблеми податкового планування, тобто планування комерційної та
інвестиційної діяльності юридичних та фізичних осіб з ціллю мінімізації
податкових платежів. Необхідність податкового планування закладається в
самому податковому законодавстві, що передбачає різні податкові режими
для різноманітних ситуацій, припускає будь які методи обчислення
податкової бази та пропонує платникам податків податкові пільги.

Податкове планування може бути досягнуто двома шляхами:

використання всіх легальних можливостей зниження податкових платежів та
перебудова своєї діяльності таким чином, щоб податкові зобов’язання, що 
виникають при цьому, були мінімальними (це легальний шлях мінімізації
податків);

приховування своєї діяльності і своїх доходів від податкових органів, не
зупиняючись перед викривленням податкової звітності та пред’явленням
хибних даних про свої дії та доходи (такі діяння  є ухиленням від сплати
податків).

РОЗДІЛ 3. Зарубіжний досвід податкової відповідальності.

3.1. Особливості застосування відповідальності за податкові
правопорушення в США

Щоб протистояти діям недобросовісних платників податків, порушення при
оподаткуванні законодавством багатьох країн віднесені до податкових
злочинів та проступків. Коло злочинних дій, пов’язаних із сплатою
податків, у кожній конкретній країні відрізняється своїми особливостями.
Слід зазначити, що кримінальні санкції за злочини в сфері оподаткування
встановлюються не кримінальними кодексами, а нормами, які входять до
податкового законодавства.

В США, наприклад, на рівні федерації відповідальність за злочини в
сфері оподаткування регулюється Кодексом внутрішніх державних доходів
1954 року, у Франції – Загальним кодексом про податки 1950 року, у
Німеччині – Положенням про податки 1977 року, а у Великобританії та
Італії – окремими спеціальними законодавчими актами про податки . [ 10 ]

  Система оподаткування, що діє в Сполучених Штатах Америки, передбачає
стягнення прямих та непрямих податків, причому прямі податки превалюють
над непрямими, які вважаються менш справедливими. Оскільки Конституція
США гарантує штатам широкі повноваження в проведенні податкової
політики, можна спостерігати значну різноманітність в їх податкових
системах.

До основних прямих податків, що стягуються в США, належать
індивідуальний та корпоративний прибутковий податки. Федеральний
прибутковий податок з корпорацій стягується за ставкою 34%. З майновими
податками штатів, податками з транспортних засобів, на спадщину та
дарування, прямі податки складають більше 70% всіх податкових надходжень
Федерального бюджету. Нагадаю, що в Україні якраз близько 70% податкових
надходжень до Державного бюджету забезпечуються за рахунок непрямих
податків. [ 13 ]  

Натомість США є однією з небагатьох розвинутих країн, де
відсутній загальнодержавний (федеральний) податок з продаж. До непрямих
податків, що діють в США належать акцизи та митні платежі. Але в
бюджетах штатів США (в тих, що здійснюють стягнення податку з продаж)
значне місце все ж займають саме непрямі податки.

?

Oe

?

T

и за минулий рік, визначити за спеціальною таблицею суму податку,
заповнити формуляр і відправити його разом з чеком на відповідну суму в
податкове бюро. Незаповнення податкової декларації в установлений строк
також є злочином, навіть, якщо платник податків зовсім нічого не повинен
сплачувати. 

Контроль в Сполучених Штатах Америки за сплатою податків
здійснює Служба внутрішніх доходів, яка організаційно входить до
Міністерства фінансів. Особливістю цієї фіскальної служби є її подвійна
природа, що випливає із виконування різнорідних функцій – управління
державними фінансами та правоохоронної функції .

Він несе відповідальність за виконання законодавства про податки, що
сконцентроване в Кодексі внутрішніх доходів.

 Служба внутрішніх доходів США включає в себе центральний апарат, сім
регіональних податкових управлінь, 58 податкових управлінь, що
здійснюють контроль за надходженням податків; правильністю заповнення
податкових декларацій, здійснюють стягнення заборгованості по податкам;
повернення платникам податків зайве переплачених сум; стягнення штрафу з
неплатників.

Кожен штат має свою податкову службу – департамент доходів, що
відповідає за стягнення встановлених в ньому податків. Як правило,
керівник цієї служби назначається головою виконавчої влади штату –
губернатором. В трьох штатах голова департаменту доходів обирається на
виборах всім населенням штату, а в кількох штатах  таким департаментом
управляє комісія, що призначається губернатором.[ 14 ]

В складі Служби внутрішніх доходів діє слідчий департамент,
до компетенції якого відноситься розслідування податкових правопорушень
та злочинів, а також всіх порушень закону про банківську таємницю. 

В Сполучених Штатах Америки відсутні структурно відокремлені
правоохоронні органи в сфері оподаткування. Здійсненням поліцейських
функцій в центральному апараті Служби внутрішніх доходів займається
відділ розшуку. Відділи фінансового розшуку являють собою спеціалізовані
поліцейські служби, укомплектовані фахівцями високої кваліфікації, що
мають поліцейську підготовку та певний рівень знань бухгалтерської
справи. Спеціальні агенти використовують при проведенні розслідувань
такі специфічні методи, як: негласне спостереження, опит свідків з
оточення підозрюваної особи, перлюстрацію поштових відправлень і
прослуховування телефонних розмов, залучення платних інформаторів.
Співробітники фінансового розшуку нерідко проводять розслідування
негласно, використовуючи документи різних урядових і навіть приватних
організацій .

Вони також мають право:

-вручати та виконувати судові ордери на обшук та арешт;

-проводити арешт без судового ордера у випадку скоєння в їх
присутності тяжкого злочину або при наявності деяких інших обставин,
передбачених законодавством США;

-викликати та проводити допит свідків;

-здійснювати конфіскацію майна;

-носити та застосовувати вогнепальну зброю.

Судові позови за справами про несплату або недоплату податків
порушуються тільки тоді, коли мова йде про велику суму або несплати
мають регулярний характер, але більш ніж 90 відсотків таких справ
закінчуються судимістю обвинувачених. За ухилення від сплати податків в
США передбачається ув’язнення до 5 років та штраф у розмірі 100 тисяч
доларів (для корпорацій – до 500 тис. дол.). В американському суді
доказами свідомої несплати податків вважаються: підробка фінансових
документів, відмова їх пред’явлення, заняття трудовою або
підприємницькою діяльністю за підробленими документами або від імені
підставних осіб, наявність значних сум, походження яких не підтверджено
документами, а також якщо у податковій декларації не вказано джерело
доходу. Діє принцип: платник податку на вимогу податкових органів
повинен документально підтвердити законне надходження всіх коштів, які
він має і мав у минулому. [ 13 ]

Розвинуті країни, що мають більший, ніж Україна досвід
регулювання податкових відносин при ринковій економіці, виробили свої
моделі побудови системи оподаткування, спеціальних контролюючих органів,
встановили певний інститут відповідальності за порушення вимог
законодавства у галузі оподаткування.

Хочу звернути вашу увагу до зарубіжного досвіду діяльності податкових
органів, що утворені в різних країнах для боротьби з податковими 
правопорушеннями.

Хочу зазначити, що аналізувати діяльність контролюючих органів, склади
правопорушень, встановлених в різних країнах та види відповідальності за
їх вчинення, неможливо без окреслення, хоча б у загальних рисах, системи
оподаткування, що функціонує в цих країнах. Як відомо, система
оподаткування є основним інструментом регулювання економіки,
найважливішим важелем державного впливу на сферу підприємництва.

Посилення податкового тягаря на платників податків визвало до життя
появу проблеми податкового планування, тобто планування комерційної та
інвестиційної діяльності юридичних та фізичних осіб з ціллю мінімізації
податкових платежів. Необхідність податкового планування закладається в
самому податковому законодавстві, що передбачає різні податкові режими
для різноманітних ситуацій, припускає будь які методи обчислення
податкової бази та пропонує платникам податків податкові пільги. [ 13 ]

Податкове планування може бути досягнуто двома шляхами:

1) використання всіх легальних можливостей зниження
податкових платежів та перебудова своєї діяльності таким чином, щоб
податкові зобов’язання, що  виникають при цьому, були мінімальними (це
легальний шлях мінімізації податків);

2) приховування своєї діяльності і своїх доходів від
податкових органів, не зупиняючись перед викривленням податкової
звітності та пред’явленням хибних даних про свої дії та доходи (такі
діяння  є ухиленням від сплати податків).

  Щоб протистояти діям недобросовісних платників податків, порушення при
оподаткуванні законодавством багатьох країн віднесені до податкових
злочинів та проступків. Коло злочинних дій, пов’язаних із сплатою
податків, у кожній конкретній країні відрізняється своїми особливостями.
Слід зазначити, що кримінальні санкції за злочини в сфері оподаткування
встановлюються не кримінальними кодексами, а нормами, які входять до
податкового законодавства.

  Система оподаткування, що діє в Сполучених Штатах Америки,
передбачає стягнення прямих та непрямих податків, причому прямі податки
превалюють над непрямими, які вважаються менш справедливими. Оскільки
Конституція США гарантує штатам широкі повноваження в проведенні
податкової політики, можна спостерігати значну різноманітність в їх
податкових системах.

3.2. Відповідальність за податкові правопорушення на прикладі правової
системи Італії та Іспанії.

Італійський досвід діяльності органів контролю за сплатою податків
викликає певний інтерес в силу деякої подібності до вітчизняної практики
функціонування податкових органів.

Сучасна податкова система Італії характеризується чіткою структурою,
уніфікацією правил обкладання та стягнення платежів в бюджет. Вона
включає в себе систему прямих та непрямих податків з деяким
превалюванням останніх.

Серед прямих податків основним є прибутковий податок з громадян,
який стягується за шедулярною формою, тобто обкладається кожна частина
доходу окремо в залежності від джерела доходу. (Шедулярній формі
обкладання прибутковим податком  протистоїть глобальна – з розрахунку
сукупного доходу, що в сучасних умовах має більш ширше розповсюдження.)
Також значне місце серед прямих податків займає податок на прибуток
юридичних осіб, що становить 36 %  нерозподіленого прибутку.

До непрямих податків також належать спеціальні акцизи, гербовий
податок, реєстраційний та концесійний податки.

В Італії офіційний представни компанії ( особа, відповідальна за
сплату компанією податків, а також за складання, подання податковій
владі документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків ) може бути
підданий тюремному увязненню на термін від трьох місяців до трьох років
у тому разі, якщо податкова декларація компанії представлена з
простроченням більш ніж на один місяць, а сума продекларованого прибутку
перевищує 5 млн лір. Якщо сума продекларованого прибутку перевищує 30
млн лір, термін тюремного увязнення не може бути менше за один рік. [ 10
]

Розкриттям  і розслідуванням  злочинів у галузі оподаткування
поряд з поліцією та Корпусом карабінерів займається Фінансова гвардія,
що структурно знаходиться в Міністерстві фінансів. Фінансова гвардія
виконує одночасно функції податкової поліції, податкової інспекції,
митних та прикордонних органів. 

До складу фінансової гвардії входить Головне командування, що в
свою чергу складається з центрального та регіонального командування.
Центральне командування розташоване в Римі, йому підпорядковуються три
спеціальних підрозділи – центральне управління податкової поліції;
спеціальне управління валютної поліції; центральне слідче управління по
боротьбі з організованою злочинністю в сфері економіки.

Основними функціями Фінансової гвардії є попередження, викриття та
розслідування фінансових злочинів. Підрозділи Фінансової гвардії певною
мірою діють автономно. Однак фактично координація з відповідними
структурами поліції  в рамках здійснення оперативних і слідчих заходів з
боротьби з економічними злочинами має характер підпорядкованості їм,
оскільки здійснюється реалізація поліцейської функції.

Головна відмінна  особливість правоохоронної діяльності в Італії в
сфері боротьби з економічною злочинністю – це винятково широка
компетенція Фінансової гвардії. Офіцери Фінансової гвардії наділені
фіскальними та контрольними функціями податкових інспекцій і правами
поліції в частині здійснення оперативних заходів та кримінального
розслідування. В оперативній роботі офіцери керуються тими ж законами,
що й державна поліція.

Посадові особи Фінансової гвардії мають право доступу на
підприємства, фірми, в банки, до будь-яких документів у зв’язку з
необхідністю перевірки об’єктів оподаткування, здійснення фінансового
контролю без отримання дозволу суду на такі дії. Вони самостійно
здійснюють оперативний пошук таких злочинів, як приховування доходів від
оподаткування, фіктивне банкрутство, махінації з переказом валюти за
кордон і навпаки, інших подібних злочинів.

Кримінальними злочинами у сфері оподаткування в Італії
визнаються: незаповнення декларації та прострочення термінів її подання;
заниження розміру доходу; виписка та використання фіктивних
рахунків-фактур. Кримінальне покарання за вчинення вказаних злочинів не
перевищує трьох років, широко застосовуються штрафи. [ 15 ]

Так, наприклад, особу, відповідальну за сплату компанією
податків, а також за складання і подання документів, пов’язаних з
обчисленням і сплатою податків, може бути  ув’язнено на термін від трьох
місяців до трьох років у тому випадку, якщо податкова декларація
компанії представлена з простроченням більш, ніж на один місяць, а сума
продекларованого прибутку перевищує 5 млн. лір. Якщо сума
продекларованого прибутку перевищує 30 млн. лір, термін тюремного
ув’язнення не може бути менше за один рік . 

 Досить цікавий також досвід діяльності податкових органів Іспанії. В
цій країні існує достатньо помірна система оподаткування, мінімізовані
попереджувальні заходи, які гарантують сплату обов’язкових платежів, що 
приваблює велику кількість закордонних компаній для заняття
підприємницькою діяльністю на території Іспанії. Компенсується певний
“лібералізм” фінансового та господарського законодавства функціонуванням
високо професіонального податкового органу та застосуванням неймовірних
розмірів штрафних санкцій за його порушення.

З часом Міністерство економіки та фінансів утворено Податкове
агентство, основною функцією якого є планування діяльності податкових
органів та проведення загальнодержавних заходів по контролю за
законодавством у галузі оподаткування, а також здійснення
адміністративного управління та матеріально-технічного забезпечення
регіональних, провінційних і муніципальних податкових управлінь.

Персонал податкової служби поділяється на інспекторів та податкових
агентів. Податкові інспектори мають досить широкі повноваження, навіть
право знижувати штрафні санкції до 50 пунктів за співробітництво при
прийнятті рішень за результатами перевірок.  Податковий агент повинен
мати середньо спеціальну освіту, він виконує менш кваліфіковану роботу –
перевірку фактів, добір інформації та ін.

У складі Податкового агентства утворені підрозділи по боротьбі з
податковим шахрайством. Найбільша кількість справ, що розслідуються
такими підрозділами, пов’язана з шахрайством з податком на додану
вартість. Серед них – оформлення фальшивих рахунків при відсутності
реального факту купівлі-продажу; продаж за готівку (прихована
реалізація); технічне приховування та зниження бази оподаткування;
фальсифікація бухгалтерських документів. За такі порушення
законодавством Іспанії передбачено кримінальну відповідальність до 6
років ув’язнення, а також 600- відсоткові штрафні санкції. [ 15 ]

В своїй діяльності посадові особи податкових органів використовують
інформацію банку даних про платників податків. Такий банк даних
формується в Інформаційному департаменті, де зосереджується інформація
про виплату заробітної плати, відомості про діяльність осіб вільних
професій, про нерухомість та операції з нею, про фінансові операції з
цінними паперами та валютними коштами, купівлі-продажу за кордоном,
відомості про засновників акціонерних товариств, в тому числі і фізичних
особах, результати перевірок за останні 6 років (строк позовної давності
в Іспанії – 5 років), а також відомості від третіх осіб, про
заборгованість. Для збору інформації цим департаментом обмежень
таємності не існує.

ВИСНОВОК

Аналізуючи все вище сказане, я зясувала, що в Україні створено податкову
систему, яка дає змогу мобілізувати кошти в розпорядження держави,
здійснювати їхній розподіл і перерозподіл на цілі економічного й
соціального розвитку. Метою системи є створення фінансових умов для
виконання державою економічних і соціальних функцій.

Податкова система може вважатися ефективною за двох умов: коли фінансово
забезпечується виконання функцій держави і коли достатньо виконуютьс
яосновні принципи оподаткування. Разом із тим слід зазначити, що значні
масштаби ухилення від оподаткування порушують принципи оподаткування.
Порушення цього принципу веде до того, що додаткове податкове
навантазення лягає на законослухняних платників податків або на тих, хто
не має можливості ухилятися від оподаткування. Не можна сказати, що
податкова система України ефективна і досягає мети свого функціонування.
Процес формування норм податкового законодавства виявив особливу
актуальність установлення відповідальності за податкові правопорушення.
Причини виникнення податкових правопорушень в Україні можна розділити на
три умовних категорії: правові, економічні і моральні.

Відповідальність за податкові правопорушення формується в рамках
спеціального регулювання майнових відносин при оподаткуванні. Нерідко
створюється суперечлива ситуація, породжена цивільно-правовим характером
майнових відносин і адміністративно-правовим характером податкових
відносин, що повинно бути розяснено нормами спеціальних податкових
законів.

Податкове правопорушення являє собою протиправне, винне діяння особи,
звязана з невиконанням або неналежним виконанням оюовязків по сплаті
податку, за яке встановлена юридична відповідальність. Обєктом
правопорушення є суспільні відносини, що складаються з приводу
забезпечення надходження податків і обовязкових платежів у бюджет та
відповідні фонди між субєктами податкоаих правовідносин. Субєктом
правопорушеня виступає особа, що відповідно до закону зобовязана
сплачувати податки у відповідному розмірі й у встановлений час.

У залежності від характеру дій податкові злочини і правопорушення можна
згрупувати у три групи:

-правопорушення, що припускають карну і фінансову відповідальність;

-податкові злочини;

-правопорушення, що припускають адміністративну і фінансову
відповідальність.

Одним із основних видів податкового правопорушення є ухилення від
сплати податків, зборів, інших обовязкових платежів, яке може бути
вчинене шляхом неподання документів, повязаних із їх обчисленням і
спатою до бюджетів чи державних цільових фондів; приховування обєктів
оподаткування; заниження цих обєктів; заниження сум податків;
приховування факту втрати підстав для одержання пільг з оподаткування.

Фінансово-правові санкції –це застосування уповноваженими на те
державними органами і їхніми посадовими особами до платників податків за
здійснення податкового правопорушення у встановленому адміністративними
і фінансово-правовими нормами порядку примусових заходів, що виражаються
в грошовій формі і перерахування в бюджет, з метою забезпечення
суспільних і державних інтересів, відшкодування неоотриманих бюджетом і
позабюджетними фондами грошових надходжень, а також покарання
порушників. Таким чином застосування фінансових санкцій виявляється для
винних у здійсненні податкових порушень настання обтяжних наслідків
майнового і морального характеру.

При виявленні сутності податкової відповідальності потрібно і навіть
необхідно врахувати той факт, що правопорушення може спричинити і такі
санкції, які заходами відповідальності не є. Склад правопорушення в тому
числі й у податковій сфері утворюють елементи правопорушення, тобто
обєкт правової охорони, що включає в себе суспільні відносини або
інтереси; субєкт правопорушення –це дієздатна особа, що зробила дане
правопорушення; обєктивна сторона –спосіб,місце, час його негативні
наслідки та причинний звязокміж діянням і результатом; субєктивна
сторона правопорушення характеризується елементами мети, мотиву, ступеня
провини у формі наміру або недбалості.

Якщо звернутися до податковогозаконодавства США, то слід відзначити, що
податкове порушення свого часу знаходили навіть у ході аудиторської
перевірки Служби Внутрішніх Доходів.

Однак і в цій області як і раніше чималу роль грає юридичний
прецедент. Для визначення податкової відповідальності використовується
принцип ефективного зв’язку – чисто американський правовий інститут, що
у такій формі, очевидно, не зустрічається ніде у світі. У цілому варто
додати, що практично будь-який бізнес у США (за рідкісним винятком)
попадає в сферу дії податкової системи та податкової відповідальності
США. Податкова відповідальність поширюється і на деякі „пасивні” види
бізнесу – лізингові операції, здачу в оренду і купівля-продаж
нерухомості, навіть якщо вони здійснюються за допомогою агентів. Однак
головним критерієм у цій області для українських підприємців є податкова
угода між Україною і США, у якому сфера взаємної податкової
відповідальності детально конкретизована

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Конституція України від 28.06.1996 року // Відомості Верховної Ради.
–1996 . №30, ст.140-143.

Про державну податкову службу України: Закон України від 04.12.1990 р.
№509-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. №6, ст. 37.

Про порядок погашення зобовязань платників податків перед державними та
цільовими фондами: Закон України від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ //
Відомості Верховної Ради України. –2001. №10

Про деякі питання застосування законодавства про
відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших
обов’язкових платежів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від
26.03.1999 р. № 5

Про прибутковий податок з громадян : Декркет Кабінету Міністрів України
від 26.12.1992 р. №13-92 // Відомості Верховної Ради України. –1992.
№10, ст.77.

Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. //
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. №51, ст.1122.

Кодекс законів про працю від 10.12.1971 р. №322-VІІІ // Відомості
Верховної Ради України. –1971 . №50, ст. 375.

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-ІV // Відомості
Верховної Ради України. –2003 . №44, ст. 356.

Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. №2341-ІІІ

Орлюк О.П. Фінансове право : Навчальний посібник. –К.: Юрінком Інтер,
2003. –528 с.

Воронова Л.К. Фінансове право: Навчальний посібник. К.:1997.

Кучерявенко Н. П. Налоговое право., К.:1997

Платонова Я.В. : Зарубіжний досвід США // Податкова поліція.

–1999 №9.

Проневич А.Н. Полицейская деятельность налоговой служби США:
современность // Преступлениє и наказаниє. –2000 №12.

Соловьев И.П. Организация борьби с налоговыми правонарушениями и
преступлениями в зарубежных странах // Налоги. –1999 . Вып.2. –С .48.

ДОДАТОК 1.

Види адміністративної відповідальності за податкові правопорушення.

PRIVATE №з/п Особи, які притягаються до відповідальності, і види
правопорушень Розмір адміністративного штрафу Підстава застосування

1 Керівники та інші посадові особи підприємств, установ, організацій,
винні у заниженні суми податку, іншого платежу, приховуванні (заниженні)
об’єктів оподаткування, а також у відсутності бухгалтерського обліку
об’єктів оподаткування або веденні його з порушеннями встановленого
порядку, у неподанні, несвоєчасному поданні або поданні за
невстановленою формою бухгалтерських звітів і балансів, податкових
декларацій, розрахунків, аудиторських висновків, платіжних доручень й
інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, інших
платежів Від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян Ст. 11 Закону України від 24.12.93 р. № 3813-XII “Про державну
податкову службу в Україні” (із змінами і доповненнями)

2 За ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано
адміністративному стягненню за одне із зазначених правопорушень Від
десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян Ст.
11 Закону № 3813-XII

3 Керівники та інші посадові особи підприємств, установ, організацій,
включаючи установи Нацбанку України, комерційні банки та інші
фінансово-кредитні установи, які не виконують перелічених у пунктах 2 –
5 статті 11 Закону № 3813-XII вимог посадових осіб органів державної
податкової служби Від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян Ст. 11 Закону № 3813-XII

4 Посадові особи підприємств, установ і організацій, а також громадяни –
суб’єкти підприємницької діяльності, які виплачували доходи, винні у
неутриманні, неперерахуванні до бюджету сум податку на доходи фізичних
осіб, перерахуванні податку за рахунок коштів підприємств, установ і
організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено
законодавством), у неповідомленні або несвоєчасному повідомленні
державним податковим інспекціям відомостей про доходи громадян за
встановленою формою Три неоподатковуваних мінімуми доходів громадян
Ст. 11 Закону № 3813-XII

5 За ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано
адміністративному стягненню за одне із зазначених правопорушень П’ять
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян Ст. 11 Закону № 3813-XII

6 Громадяни, винні у неподанні або несвоєчасному поданні декларацій про
доходи чи у включенні до декларацій перекручених даних, у відсутності
або неналежному веденні обліку доходів і витрат, для яких встановлено
обов’язкову форму обліку Від одного до п’яти неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян Ст. 11 Закону № 3813-XII

7 Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, винні у
протидіях посадовим особам органів державної податкової служби, зокрема
у недопущенні їх до приміщень, що використовуються для здійснення
підприємницької діяльності та одержання доходів Від десяти до двадцяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян Ст. 11 Закону № 3813-XII

8 Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю без державної
реєстрації чи без спеціального дозволу (ліцензії), якщо його отримання
передбачено законодавством Від трьох до восьми неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян Ст. 11 Закону № 3813-XII

9 Громадяни, які здійснюють продаж товарів без придбання одноразових
патентів або з порушенням терміну їх дії чи продаж товарів, не
зазначених у деклараціях Від одного до десяти неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян Ст. 11 Закону № 3813-XII

10 За ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано
адміністративному стягненню за одне із зазначених правопорушень Від
десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян Ст. 11
Закону № 3813-XII

Порушення порядку проведення розрахунків із споживачами

11 Проведення розрахунків із споживачами працівниками підприємств,
установ і організацій торгівлі, громадського харчування і сфери послуг
усіх форм власності та громадянами – суб’єктами підприємницької
діяльності, які здійснюють її у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг, у тому числі з обміну валюти, за готівку без застосування
електронного контрольно-касового апарата (ЕККА) (комп’ютерної системи),
з використанням не зареєстрованого належним чином ЕККА (комп’ютерної
системи), із застосуванням зіпсованого ЕККА (комп’ютерної системи) або з
порушенням встановленого порядку застосування ЕККА (комп’ютерної
системи) чи товарно-касової книги, та порушенням встановленого порядку
проведення розрахунків у касах на підприємствах, в установах і
організаціях всіх форм власності, де ці операції провадяться з
оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів з видачею
відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому
порядку На посадових осіб – десять неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян, на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – три
неоподатковувані мінімуми доходів громадян Ст. 155 КпАП

12 Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку
протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж
порушення На посадових осіб – двадцять неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян, на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності –
шість неоподатковуваних мінімумів доходів громадян Ст. 155 КпАП

12 Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку
протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж
порушення На посадових осіб – двадцять неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян, на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності –
шість неоподатковуваних мінімумів доходів громадян Ст. 155 КпАП

13 Невидача працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери
послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю, що
здійснюють розрахунки із споживачами за реалізацію товарів, виконання
робіт, надання послуг, у тому числі з обміну валюти,
громадянам-споживачам касового чи товарного чека, квитанції або іншого
письмового документа, що засвідчує факт купівлі товару, виконання
роботи, надання послуги, а також порушення порядку ведення
товарно-касової книги або неведення чи ведення з порушенням журналу
використання ЕККА та порушення правил його зберігання П’ять
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян Ст. 155 КпАП

14 Дії, передбачені частиною третьою цієї статті, вчинені особою, яку
протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж
порушення Десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян Ст. 155
КпАП

15 Неподання, несвоєчасне подання або подання за невстановленою формою
державним податковим органам звітності, пов’язаної із застосуванням
ЕККА, незбереження документів, визначених порядком застосування ЕККА На
посадових осіб – п’ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на
громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – один неоподатковуваний
мінімум доходів громадян Ст. 155 КпАП

Порушення правил торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами

16 Роздрібна або оптова, включаючи імпорт або експорт, торгівля спиртом
етиловим, коньячним чи плодовим або роздрібна торгівля алкогольними
напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок
акцизного збору чи з підробленими марками Від двадцяти до ста
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів
торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі Ст. 156
КпАП

17 Порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або
громадського харчування правил торгівлі алкогольними напоями і
тютюновими виробами, а саме: торгівля алкогольними напоями або
тютюновими виробами в не пристосованих для цього приміщеннях чи в інших
місцях, визначених сільськими, селищними, міськими радами як такі, де
роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами
заборонена Від п’яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян Ст. 156 КпАП

18 Роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами з
рук, чи в не пристосованих для цього приміщеннях, або в інших місцях,
визначених сільськими, селищними, міськими радами як такі, де роздрібна
торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена Від
одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з
конфіскацією предметів торгівлі Ст. 156 КпАП

Порушення встановленого порядку промислової переробки, зберігання,
транспортування або знищення конфіскованих спирту, алкогольних напоїв чи
тютюнових виробів

19 Порушення встановленого порядку промислової переробки, зберігання,
транспортування або знищення конфіскованих спирту етилового, коньячного
та плодового, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів На посадових осіб
– від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян Ст. 156 КпАП

Незаконний відпуск або придбання бензину чи інших паливно-мастильних
матеріалів

20 Незаконний відпуск або придбання бензину чи інших паливно-мастильних
матеріалів, що належать державним або громадським підприємствам,
установам і організаціям, при відсутності ознак розкрадання Від чотирьох
до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян Ст. 161 КпАП

Порушення правил про валютні операції

21 Незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних
цінностей як засобу платежу або як застави Від тридцяти до сорока
чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією
валютних цінностей Ст. 162 КпАП

Порушення порядку заняття підприємницькою діяльністю

22 Заняття підприємницькою діяльністю без державної реєстрації чи без
спеціального дозволу (ліцензії), якщо його отримання передбачено
законодавством Від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і
сировини чи без такої Ст. 164 КпАП

Ухилення від подання декларації про доходи

23 Ухилення від подання декларації про доходи від заняття
кустарно-ремісничим промислом, іншою індивідуальною трудовою діяльністю
чи про інші доходи, що обкладаються прибутковим податком, та в інших
випадках, коли подання декларації передбачено законодавством, або
несвоєчасне подання декларації чи включення до неї завідомо перекручених
даних Попередження або штраф від шести до восьми неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян Ст. 164 КпАП

Порушення законодавства з фінансових питань

24 Приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних
витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з
порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до
фінансової або статистичної звітності, неподання фінансової звітності,
несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і
матеріальних цінностей, порушення правил ведення касових операцій,
перешкоджання працівникам державної контрольно-ревізійної служби у
проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів по відшкодуванню
збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності з винних осіб
Від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
Ст. 164 КпАП

25 Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано
адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у
частині першій цієї статті Від десяти до двадцяти неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян Ст. 164 КпАП

Несвоєчасне здавання виторгу

26 Здавання виторгу торговельними підприємствами усіх форм власності, що
здійснюють реалізацію товарів за готівку, з порушенням термінів,
установлених правилами розрахунків і ведення касових операцій На осіб,
відповідальних за здавання виторгу, – від сімнадцяти до вісімдесяти
восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян Ст. 164 КпАП

27 Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано
адміністративному стягненню за порушення, передбачене частиною першою
цієї статті Від сорока трьох до ста сімдесяти п’яти неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян Ст. 164 КпАП

Зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів,
на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка

28 Зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових
виробів, на яких немає належним чином розміщених марок акцизного збору,
або з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного збору
посадовими особами підприємств-виробників, імпортерів і продавців цих
товарів Від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
з конфіскацією таких алкогольних напоїв або тютюнових виробів Ст. 164
КпАП

29 Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано стягненню
за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, або
вчинені у великих розмірах Від ста до трьохсот неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких алкогольних напоїв чи
тютюнових виробів Ст. 164 КпАП

30 Незаконне зберігання марок акцизного збору Від трьох до п’ятнадцяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією марок
акцизного збору Ст. 164 КпАП

Прибутковий податок з громадян

31 Особи, винні у несвоєчасному поданні декларації про доходи чи у
включенні до декларації перекручених даних, у відсутності або
неналежному веденні обліку доходів i витрат, для яких встановлена
обов’язкова форма обліку У розмірі мінімальної місячної заробітної плати
П. 1 ст. 21 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. № 13-92
“Про прибутковий податок з громадян” (із змінами і доповненнями)

32 Ті самі дії, вчинені повторно особою, яку протягом року було піддано
адміністративному стягненню за зазначені правопорушення У розмірі двох
мінімальних місячних заробітних плат П. 1 ст. 21 Декрету № 13-92

33 Особи, які займаються підприємницькою діяльністю без державної
реєстрації або спеціального дозволу (ліцензії) без придбання патенту у
разі сплати фіксованого податку, чи діяльністю, щодо якої є спеціальна
заборона, винні у протидіях службовим особам податкових органів, у тому
числі в недопущенні їх у приміщення, що використовуються для здійснення
підприємницької діяльності i одержання доходів У розмірі десяти
мінімальних місячних заробітних плат П. 4 ст. 21 Декрету № 13-92

34 Ті самі дії, вчинені повторно особою, яку протягом року було піддано
адміністративному стягненню за зазначені правопорушення У розмірі
двадцяти мінімальних місячних заробітних плат П. 4 ст. 21 Декрету №
13-92

35 Службові особи підприємств, установ та організацій, а також фізичні
особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які виплачували доходи,
винні в неутриманні, неперерахуванні до бюджету сум прибуткового
податку, перерахуванні податку за рахунок коштів підприємств, установ i
організацій, у неповідомленні або несвоєчасному повідомленні податкових
органів за встановленою формою відомостей про доходи громадян, про
відкриття їм розрахункових рахунків в установах банків У розмірі трьох
мінімальних місячних заробітних плат П. 5 ст. 21 Декрету № 13-92

36 Ті самі дії, вчинені повторно протягом року У розмірі п’яти
мінімальних місячних заробітних плат П. 5 ст. 21 Декрету № 13-92

37 Приховування (заниження) особами доходів Двократний розмір додатково
обчисленої суми прибуткового податку внаслідок збільшення
оподатковуваного доходу П. 3 ст. 21 Декрету № 13-92

38 Те саме порушення, вчинене повторно протягом року П’ятикратний
розмір додатково нарахованої суми податку, що сплачується в 15-денний
термін від дня прийняття податковим органом відповідного рішення П. 3
ст. 21 Декрету № 13-92

ДОДАТОК 2

Види кримінальної відповідальності за злочинні правопорушення.

PRIVATE №з/п Особи, які притягаються до відповідальності, і види
правопорушень Санкції Підстава застосування

Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів

1 Умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових
платежів, вчинене посадовою особою підприємства, установи, організації
незалежно від форм власності, або фізичною особою, якщо ці діяння
призвели до ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів
коштів у значних розмірах Виправні роботи на строк до двох років, або
позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на
строк до трьох років, або штраф у розмірі до трьохсот неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян Ст. 212 Кримінального кодексу

2 Ті ж діяння, вчинені за попереднім зговором групою осіб, або якщо вони
призвели до ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів
коштів у великих розмірах Позбавлення волі на строк до п’яти років з
позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю
на строк до трьох років з конфіскацією майна чи без такої, або виправні
роботи на строк до двох років, або штраф до однієї тисячі
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян Ст. 212 Кримінального
кодексу

3 Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою,
раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів, інших
обов’язкових платежів, або якщо вони призвели до ненадходження до
бюджетів чи державних цільових фондів коштів у особливо великих розмірах
Позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна
та позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю
на строк до п’яти років Ст. 212 Кримінального кодексу

Виготовлення спиртних напоїв і торгівля ними

4 Виготовлення або зберігання з метою продажу самогону чи інших міцних
спиртних напоїв домашнього вироблення або виготовлення з цією метою
апаратів для їх вироблення, а також торгівля зазначеними спиртними
напоями чи апаратами Позбавлення волі на строк від одного до трьох років
з конфіскацією майна чи без такої, або виправні роботи на строк до двох
років з конфіскацією майна чи без такої, або штраф від п’яти до десяти
мінімальних розмірів заробітної плати Ст. 310 Кримінального кодексу

Незаконне виготовлення, підробка, використання або збут незаконно
виготовлених і одержаних чи підроблених марок акцизного збору

5 Незаконне виготовлення, підробка, використання або збут незаконно
виготовлених і одержаних чи підроблених марок акцизного збору
Позбавлення волі на строк до трьох років або штраф від ста до трьохсот
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян Ст. 216 Кримінального
кодексу

6 Ті ж дії, вчинені повторно або за попереднім зговором групою осіб
Позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років з конфіскацією майна
або штраф від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян з конфіскацією майна Ст. 216 Кримінального кодексу

Порушення встановленого порядку промислової переробки або знищення
конфіскованих спирту, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів

7 Умисне порушення встановленого порядку промислової переробки або
знищення конфіскованого спирту етилового, коньячного чи плодового або
знищення конфіскованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, вчинене
протягом року після накладення адміністративного стягнення за таке ж
порушення Штраф від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян з позбавленням права займати певні посади або займатися
певною діяльністю на строк до трьох років або без такого Ст. 306
Кримінального кодексу

8 Ті ж дії, вчинені особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією
статтею, або організованою групою, або у великих розмірах Позбавлення
волі на строк від одного до трьох років або штрафвід однієї до п’яти
тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права
займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти
років з конфіскацією майна або без такої Ст. 306 Кримінального кодексу

ДОДАТОК 3

Перелік фінансових санкцій і штрафів за порушення податкового
законодавства юридичних і фізичних осіб.

PRIVATE № з/п Склад і види правопорушень Розмір фінансових санкцій
Підстава застосування

1 Заниження суми податку або іншого платежу Однократний розмір
донарахованої за результатами перевірки суми податку або іншого платежу
П. 7 ст. 11 Закону № 3813-ХІІ

2 У разі повторного порушення протягом року після порушення,
встановленого попередньою перевіркою Двократний розмір донарахованої за
результатами перевірки суми податку, іншого платежу П. 7 ст. 11 Закону №
3813-ХІІ

3 Неподання або несвоєчасне подання органам державної податкової служби
податкових декларацій, розрахунків, аудиторських висновків та інших
документів, необхідних для обчислення податків, інших платежів, а також
неподання або несвоєчасне подання установам банків платіжних доручень на
сплату податків, інших платежів Десять відсотків належних до сплати сум
податків, інших платежів П. 7 ст. 11 Закону № 3813-ХІІ

4 Неповідомлення у встановлений законом термін про відкриття або
закриття рахунків у банках установами банків або юридичними особами,
фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності Від двадцяти
до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян П. 7 ст. 11 Закону №
3813-ХІІ

Суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну
діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями,
операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг,
у разі порушення вимог Закону України від 23.03.96 р. № 98/96-ВР “Про
патентування деяких видів підприємницької діяльності” несуть таку
відповідальність:

5 За порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого
частиною першою ст. 7 цього Закону, тобто порядку розміщення торгового
патенту Штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний
місяць Ст. 8 Закону № 98/96-ВР

6 За здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання
відповідних торгових патентів Штраф у подвійному розмірі вартості
торгового патенту за повний термін діяльності суб’єктів підприємницької
діяльності із зазначеним порушенням Ст. 8 Закону № 98/96-ВР

7 За порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого
частиною другою ст. 7 цього Закону, тобто за порушення місця торгівлі,
передачу торгового патенту іншому суб’єкту підприємницької діяльності
або іншому структурному (відокремленому) підрозділу Штраф у подвійному
розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб’єктів
підприємницької діяльності із зазначеним порушенням Ст. 8 Закону №
98/96-ВР

8 За здійснення операцій з реалізації товарів без одержання пільгового
торгового патенту або з порушенням порядку одержання та використання
пільгового торгового патенту Штраф у п’ятикратному розмірі вартості
пільгового торгового патенту Ст. 8 Закону № 98/96-ВР

9 За здійснення торговельної діяльності без придбання короткотермінового
патенту Штраф у подвійному розмірі вартості короткотермінового патенту
за повний термін діяльності суб’єктів підприємницької діяльності із
зазначеним порушенням Ст. 8 Закону № 98/96-ВР

У разі продажу (інших видів відчуження) податковими агентами підакцизних
товарів (продукції) без стягнення акцизного збору з покупців
(одержувачів) або із порушенням правил такого продажу (відчуження)
відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. № 18-92
“Про акцизний збір” застосовуються такі санкції:

10 При продажу (відчуженні) підакцизних товарів без надання письмового
повідомлення покупцю (одержувачу) таких підакцизних товарів (продукції)
про його обов’язки щодо сплати акцизного збору або без визначення його
суми окремим рядком Подвійний розмір такого акцизного збору Декрет №
18-92

11 При продажу (відчуженні) підакцизних товарів без включення суми
акцизного збору до їх ціни Подвійний розмір такого акцизного збору, що
не звільняє його від адміністративної або кримінальної відповідальності
відповідно до закону Декрет № 18-92

За порушення норм Закону України від 19.12.95 р. № 481/95-ВР “Про
державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним
і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами” посадові особи
і громадяни притягаються до зазначеної відповідальності:

12 Сплата сум акцизного збору шляхом взаємних заліків, зустрічних
зобов’язань, векселями, в тому числі казначейськими, та в інших формах,
які не передбачають сплату акцизного збору коштами У розмірі вартості
відвантаженої продукції Закон України № 481/95-ВР

13 Несвоєчасна реєстрація суб’єкта підприємницької діяльності як
платника акцизного збору Сто неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян Закон України № 481/95-ВР

14 Виробництво спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних
напоїв і тютюнових виробів без наявності ліцензії Двісті відсотків
вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не
менше п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян Закон №
481/95-ВР

15 Виробництво алкогольних напоїв із використанням інших видів спирту
(крім етилового, коньячного і плодового) Двісті відсотків вартості
виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менше
п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян Закон України №
481/95-ВР

16 Оптова (включаючи імпорт та експорт) і роздрібна торгівля спиртом
етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими
виробами без наявності ліцензій (патентів) або з порушенням установлених
правил торгівлі ними Двісті відсотків вартості отриманої партії товару,
але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян Закон
України № 481/95-ВР

17 Роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами без
наявності сертифіката відповідності або сертифіката про визнання Двісті
відсотків вартості отриманої для реалізації партії товарів, але не менше
ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян Закон України №
481/95-ВР

Прибутковий податок з громадян

18 Приховування (заниження) громадянами доходів У розмірі суми
прибуткового податку, обчисленої з фактично одержаного доходу (з
урахуванням заниженого i прихованого доходу) Декрет № 13-92

19 Прострочення встановлених термінів сплати (перерахування)
прибуткового податку, в тому числі не утриманого у джерела виплати або
утриманого неповністю Пеня у розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку
України від суми недоплати Декрет № 13-92

Плата за землю

20 Несвоєчасна сплата земельного податку Пеня у розмірі 0,3 відсотка
суми недоїмки за кожний день прострочення; розмір пені за несвоєчасне
внесення орендної плати передбачається у договорі оренди, проте він не
може перевищувати ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку
Закон України від 03.07.92 р. № 2535-XII “Про плату за землю”

Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства

21 Несвоєчасне перерахування збору Штраф у розмірі 0,5 відсотка за
кожний день прострочки платежу Закон України від 09.04.99 р.№ 587-XIV
“Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства”

Податок з власників транспортних засобів

22 Відсутність обліку об’єктів оподаткування або ведення цього обліку з
порушенням встановленого порядку, а також неподання, несвоєчасне подання
податковим органам розрахунків й інших документів, необхідних для
нарахування та сплати податку Додатково десять відсотків належних сум
податку до відповідного бюджету з юридичних осіб Закон України від
11.12.91 р. № 1963-XII “Про податок з власників транспортних засобів та
інших самохідних машин і механізмів”

23 Несвоєчасна сплата податку з власників транспортних засобів Пеня у
розмірі ста двадцати відсотків річних від облікової ставки Нацбанку
України, що діє на день складання акта (довідки) документальної
перевірки платника податку, від суми недоплати за кожний день
прострочення платежу, включаючи день сплати Закон № 1963-XII

Ринковий збір

24 Торгівля без касових чеків, що засвідчують сплату ринкового збору,
виявлена на ринку під час проведення контрольної перевірки працівниками
органів державної податкової служби З торгівців – штраф у сумі,
еквівалентній п’яти розмірам ринкового збору, з адміністрації ринку – у
розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян Указ
Президента від 28.06.99 р.№ 761/99 “Про впорядкування механізму сплати
ринкового збору”

25 Неналежним чином оформлені з вини адміністрації ринку касові чеки у
торгівців Адміністрація ринку за кожний випадок сплачує штраф у сумі,
еквівалентній двадцяти неоподатковуваним мінімумам доходів громадян Указ
Президента № 761/99

PAGE

PAGE 51

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020