UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІдеї гуманізму в науці і освіті: історія та сучасні технології (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3896
Скачало314
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Ідеї гуманізму в науці і освіті: історія та сучасні технології

 

Одним з принципів реалізації Державної Національної програми “Освіта”

(Україна – ХХІ ст..) є гуманізація освіти, що полягає в утвердженні

людини як найвищої соціальної цінності, у найповнішому розкритті її

здібностей та задоволенні різноманітних освітніх потреб [1].

 

Прагнення до возвеличення людини. Найбільш повного втілення в ній

людської суті складає гуманістичну традицію і своїм корінням сягає

глибинних витоків людської культури, зокрема філософії Протагора

(“Людина – міра всіх речей”) і Сократа (“Людино, пізнай себе і ти

пізнаєш увесь світ”). Уся після сократівська філософія спрямована на

вивчення людини, її життя. Перенесення людини, як основної цінності, в

центр всесвіту і філософії активно відбувається в епоху Відродження.

Саме цей час пов’язують із розквітом гуманізму. В культуру відродження

здійснюється радикальне повернення до людини: акцент світовідношень

переноситься з абсолютної особистості (Бога) на реальну людину, окремого

індивіда в його людському існуванні.

 

Якості людини, притаманні їй як неповторному індивіду, в значній мірі

завуальовані попередніми відносинами і не затребувані колишнім

суспільством як першочергові і головні, виходять якби на перший план

людської життєдіяльності і стають головними, вирішальними. “Тепер

завдання саморозвитку себе як індивіда, своїх якостей і властивостей

стає для людини не допоміжною метою, а головним напрямком його життєвих

зусиль” [2, c.220].

 

В певній мірі тільки Відродження стало надзвичайною епохою, що підняла

людину на небувалу висоту. По-своєму інтерпретуючи античний погляд на

людину, гуманізм Відродження суттєво вплинув на розгляд специфіки людини

в Новому часі. На питання: “Що таке людина?”, філософи Нового часу дають

такі відповіді:

 

· єство розумне і діюче за законами розуму (Локк, Кант);

 

· раціонально тлумачить людину Декарт у своєму відомому вислові: “Я

міркую, значить я існую”;

 

· людина – прояв суспільних відношень (по К.Марксу);

 

· єство вольове і пристрасне (Ніцше).

 

Філософія ХХ ст. продовжує пошук істинності людини. Таким чином,

проблема людини, як практична проблема, завжди стояла і буде стояти

перед кожним із нас: в певні моменти життя людина проблематизує своє

існування, визначає сенс свого життя, обирає напрямок життєвого шляху.

 

Ще в 1928 році один із засновників філософської антропології Макс Шелер

(другим родоначальником цієї течії є Гельмут Плеснер) у своїй праці

“Положення людини у космосі” підкреслював необхідність створення

філософської антропології як основоположної науки про сутність людини.

Він висунув п’ять “ідеальних типів” філософського само сприйняття

людини, які і складають “простір вибору” себе, яке представлене окремій

людині всією історією філософії. Усі вони мають право на існування і в

наш час, усі вони знаходять відгук у душі людини і до теперішнього часу.

 

Перша “ідея людини”, на думку Шелера, це ідея релігійної віри як

сутності людини.

 

Другий ідеальний тип – тип homosapiens, людини як носія розуму.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ