UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАнтропологічна семантика категорії „історизм художнього мислення” (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4413
Скачало245
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Антропологічна семантика категорії „історизм художнього мислення”

 

У гуманітарному просторі категорія історизму відзначається

універсальним характером і специфічно проявляється у всіх галузях

культури, зокрема в художній літературі як словесному мистецтві. Цим

пояснюємо її значення, необхідність дослідження складових історизму

художнього мислення, а також зв’язків з іншими категоріальними одиницями

літературознавства й ширше – філології, культурології. Оскільки

літературознавство співвідноситься, взаємодіє з іншими гуманітарними

науками та їх категоріальними системами, проблема літературного

історизму набуває не лише галузевої, а й загальнокультурної ваги.

 

Категорія історизму художнього мислення (або літературно-художньої

творчості) виконує методологічну роль, входить до складу своєрідного

інструментарію, за допомогою якого у мистецтві (літературному творі),

досліджуються проблеми історичної та художньої правди; інтерпретації

історичних образів і подій; особливості змалювання етнокультурного,

етнонаціонального життя, розвитку світового суспільства тощо.

 

Для категорії історизму художнього мислення характерна антропологічна

семантика, у якій можна вирізнити кілька аспектів, зокрема художньо- та

науково-антропологічний. Художньо-антропологічний зміст історизму

виявляється в особистісному началі творчості та її змістоформах, а

науково-антропологічний – у процесі її дослідження. Рецепція художнього

твору передбачає складну систему синкретичних різноаспектних

(різнорівневих) антропологічних проявів. У певні періоди та за певних

обставин культурного розвитку антропологічна семантика історизму

актуалізується і може істотно впливати не лише на рецепцію літературних

творів, а й на систему поглядів, морально-естетичні та інші ідеали

конкретних людей, окремих суспільно-культурних груп, можливо, цілих

народів.

 

Питання історизму художнього мислення вивчалось багатьма вітчизняними й

зарубіжними митцями, науковцями ХІХ – ХХ століть. Але й на початку

означеного періоду воно не було новим: першим його торкався ще

Аристотель. Як у найвіддаленіші часи (давньогрецька література,

наприклад), так і два століття тому поштовх дослідженням історизму

зроблено самою словесністю. Протягом кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ

століть у світовій та вітчизняній літературі з’явились твори, в яких

історія стала і власне предметом художньої рецепції, і яскравим тлом та

засобом осягнення філософії буття, проблем сучасності, психології

характерів.

 

Необхідність вивчення якісно нового літературного явища, вперше

найповніше зреалізованого в історичних романах В.Скотта, стимулювала

аналітичну думку. Незалежно від того, якими шляхами формувався

категоріальний апарат у різних літературно-наукових середовищах, у ХІХ

столітті на європейському культурному просторі історизм художнього

мислення трактувався досить суголосно. Йдучи від Аристотеля та Гегеля,

дослідники досить швидко визначились у засадничих положеннях

літературного поняття „історизм”, сутність якого переважно вичерпували

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ