UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАнтропологічний поворот у науці та освіті: епістемологічні підґрунття (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1862
Скачало230
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Антропологічний поворот у науці та освіті: епістемологічні підґрунття

 

Виникнення широкого спектру освітніх технологій та спроби активного

застосування кожної з них стали реалією сьогодення. Разом із тим

проблема вибору найбільш ефективної з них з порядку денного не

знімається. Такий методологічний плюралізм має значну подібність до

ситуації, яка склалася у царині сучасної теорії пізнання –

епістемології. Саме тому при аналізі процесів, які відбуваються в

освітній галузі є сенс звернутися до аналізу тенденцій та проблем, які

визначають сучасний етап розвитку епістемології. Таке звернення тим

більш доцільне, що основою освіти є процес пізнання, а освіту окремої

особи можна розглядати як онтогенетичне повторення філогенетичного

процесу розвитку людського пізнання взагалі. Тобто, кожна людина у

своєму ментальному розвитку (як і в біологічному) наслідує етапи набуття

людством своєї розумової «зрілості», мудрості.

 

З огляду на сказане, стисло окреслимо основні тенденції трансформації

епістемології, надаючи їм деяких історичних коментарів.

 

Сучасне бачення сутності процесу пізнання характеризується такими

рисами:

 

1. Відхід від фундаменталізму (фундаціоналізму)[1] та зростання

релятивістських принципів при побудові концепцій пізнання.

 

2. Зростання ролі прагматизму в епістемології та значний розвиток

прагматистських концепцій пізнання.

 

3. Трансформація поняття раціональності через набуття нею ціннісних,

соціокультурних та психологічних вимірів.

 

4. Провідною тенденцією розвитку епістемологічних концепцій стає їх

взаємодоповнюваність, виникнення нових концепцій на стику вже існуючих.

 

1. Усвідомлення того, що побудувати точну картину реальності неможливо,

зумовило появу релятивістської тенденції у пізнанні. З усвідомленням

цієї неможливості метою пізнання стало пізнання фундаментальних законів,

на підставі яких можна було б однозначно побудувати теоретичну модель

процесів та відношень, характерних для реальності. При цьому

пізнаваність світу стала розумітися не у рефлективному сенсі, а на рівні

пізнаваності фундаментальних принципів, законів, категорій, на підставі

яких здавалося можливим конструювання моделі «речі у собі», яке означало

б реконструкцію різних її аспектів. Разом із тим залишалася надія на

побудову універсальної теорії реальності, шлях наближення до якої

вбачався в узагальненні все більшої кількості таких аспектів. Здавалося,

що нова теорія обов’язково має бути більш досконалою та повною, ніж

попередня. При такому наближенні стало б все легше прокладати межу між

істинним та хибним знанням, а наука, в межах якої розвивається істинне

знання, отримувала б монополію на істину.

 

Але при такій реконструкції з’являлася велика кількість конкуруючих між

собою успішних теорій (приклади з фізики, математики, психології),

відповідних теоріям наборів принципів їх побудови, законів та методів,

зробити з яких однозначний вибір виявилося неможливо. Не виправдалася

надія і на (вирішальний) експеримент, який мав обґрунтувати остаточний

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ