.

Антропологічний фактор у формуванні гуманістичної спрямованості студентів педвузу (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
199 1746
Скачать документ

Реферат на тему:

Антропологічний фактор у формуванні гуманістичної спрямованості
студентів педвузу

Українська національна система виховання побудована на історії,
традиціях українського народу, не являє собою замкнуте коло, чисто
етнічне явище.

Реоранізаційни процеси, що почалися в суспільстві у зв’язку з
розбудовою української державності, підступають і до вищої школи.
Проблема гуманізації навчально-виховного процесу постає перед
педагогами вищих навчальних закладів. Одночасно державою створюються
умови для її успішного розв’язання. Основу гуманізму, котрий вивчається,
як система ідей і поглядів на людину, як на найвмщу цінність та
створення умов для її всебічного розвитку, становлять загальнолюдські
цінності, які можуть трактуватись і як критерії гуманізму. Однією з
важливих умов здійснення принципу гуманізації в навчальному процесі є
опанування знань з історії, національної культури і мови свого народу.
Оволодівати цими знаннями і передавати їх підростаючому поколінню
покликані насамперед майбутні педагоги, нинішні студенти вищих
навчальних закладів.

Повноцінна гуманізація навчання буде проявлятися лише в тому
випадку, коли поряд з існуванням відповідного світогляду і стилю
спілкування зі студентами педагог буде володіти конкретними засобами
навчання, які розкривають справжню турботу викладача про успіхи своїх
підопічник у навчанні. Якщо виходити з аналізу принципів навчання, то є
очевидним, що деякі з них безпосередньо переслідують цілі гуманістичного
характеру. До таких принципів можна віднести: принцип індивідуального
підходу до навчання, принцип доступності, принцип позитивного емоційного
фону. Найбільш повно реалізується гуманістичний характер навчання при
індивідуальному підході до студентів. Надійним помічником викладача у
справі гуманізації навчання є актуальність опорних знань, а також
діагностика правильного засвоєння та розуміння. У цьому випадку нова
інформація ввійде у зв’язок з системою існуючих знань.

В центр цього процесу – гуманізації освіти взагалі і
спеціаліста зокрема- треба ставити рідну мову. Творити систему
гуманізації вищої освіти потрібно не за рахунок збільшення викладання
кількості гуманітарних наук чи їх обсягу, а перед усім за рахунок
гуманізації навчальних предметів. Отже, одгим з найважливіших напрямків
реорганізації роботи вищих навчальних закладів (зокрема педвузів) є
пошук і використання нових форм та методів вивчення дисциплін
гуманітарного циклу взагалі та українознавчого зокрема.

Важлива місія українознавства полягає в тому, щоб вивести
свідомість суспільства, в першу чергу студентську молодь, на рівень
системи ідей, якими живе сьогодні світ. Тому побудову сучасної парадигми
нової комплексної дисциплини слід визначити так: від українознавства-
опису; до українознавства – діалогу. Діалогу з історією України, з
культурою світу, з самим собою.

Усвідомдення необхідності пошуку нових методичних та
теоретичних прийомів наштовхується на цілий ряд перепон. Так, зокрема,
необхідно подолати таку ідіологему, як право системи та представників
цієї системи, тобто ідуологів, повчати і вказувати, яким чином формувати
свідомість, світогляд та ментальність студентів. В цьому підході
принижується здатність студентів самим здійснювати вибіпр теоретичної
системи для вироблення власного світогляду.

Гуманізація особистості, на наш погляд, неможлива без
оволодіння всім різноманіттям філософських, релігійних та суспільно-
політичних ідей, серед яких кожен має право вибрати своє. Тобто мова
повинна йти про принципово нові для вищої школи підходи у викладанні
гуманітарних дисциплін. Перш за все це відмова від єдиного нормативного
курсу філософії та заміни його цілим рядом альтернативних, що дало б
можливість студентам зорієнтуватися в своїх філософських уподобаннях.
Гуманітарна підготовка має вийти на рівень самовироблення світогляду
самою людиною, що передбачає не тільки краще засвоєння філософського
матеріалу, але й відповідальність студентів в учбовому процесі.
Організація викладання і вивчення гуманітарних дисциплін (“Історія
України”, “Українознавство”,”Народознавство”) на основі пріоритету
загальнолюдських цінностей, поєднання базового та варіативних
компонентів навчального процесу, створення умов для задоволення потреб
духовного і культурного саморозвитку студентів, формування у них навичок
самостійного творчого мислення – ось досить неповний перелік
напрямківроботи кафедр гуманітарних дисциплін.

Процеч засвоєння студентами загальнолюдських і національних
традицій значно полегшується в тих вузах, де цикл гуманітарних дисциплін
починається з історії України, українохнавства, народознавства, які
знайомлять з історичними подіями, з етичними межами та антропологічними
особливостями української нації, народною культурою і побутом, звичаями,
обрядами, символікою, народним театром і мистецтвом, що також виступають
охоронцями духовного досвіду, історичної пам’яті нації, людства.

Учбовий процес повинен урізноманітнюватися відвідувачам
музеїв, художніх виставок, театрів, зустрічами з діячами науки і
мистецтва, налагодженням зв’язків з болгарськими, чеськими, німецькими,
єврейськими, грецькими, російськими національно-культурними
товариствами, що розгортають свою роботу по місцю свого компактного
проживання.

Найактуальнішим завданням українознавців сьогодні є
відтворення української культури як цілісної системи всеукраїнського
культурного процесу.

І українознавчи дисципліни “Історія України”, “Українознавство”,
”Народознавство” власне і працюють в цьому напрямку, бо вивчають і
досліджують народні звичаї, свята, обряди, колядки і щедрівки, усну
народну творчість. Розвиток кобзарства на Придніпров’ї. Дуже важливе
значення має залучення студентів до проведення вечорів, написання статей
у періодичну пресу з даної тематики.

Народна педагогічна система включає в себе такі важливі
напрямки виховання молоді, як трудове, моральне, розумове, фізичне та
естетичне. Завдання полягає в тому, щоб виховати гармонічну людину, якій
притаманні були б висока моральість, працелюбність, практичний розум,
фізична витривалість, тонке відчуття краси. Педагогічно виправданими та
ефективними у використанні є традиційні засоби народної педагогіки.
Впродовж віків вони були супутниками молоді, бо найповніше відповідали
психології, пробуджували її творчі сили та здібності.

JI

gd~

Відроджуючи багатограну систему моральних, естетичних, етичних
принципів народної педагогіки, прилучаючи молодь до славної історії
багатющої культури українського етносу педагоги-новатори упродовж
останніх років проводять за різними програмами уроки українського
народознавства, шукаючи тим самим порятунку для молоді України від
морального здичавіння, національного нигілізму, втрати найдорожчих
святинь.

У зв’язку з цим особливого значення набуває проблема
вдосконалення змісту, методів і засобів професійної підготовки студентів
педагогічних вузів. Життя вимагає, в першу чергу, озброїти майбутніх
вчителів знаннями, необхідними для вирішення виховних питань. Ось чому
особливий інтерес викликають заняття з історії України, з
народознавства, з українознавства.

Більшість випускників педагогічних вузів розпочне свою роботу
в українських селах з багатовіковими традиціями, звичаями, самобутніми
народними говірками, тому мета занять курсів “Історія України”,
“Українознавство”, ”Народознавство”- відновлення культу сім’ї, рідного
села, вивчення історії своїє місцевості, дбайливе ставлення до рідної
мови та самовдосконалення в ній.

Величезну виховну силу має народне мистецтво. Ось чому так
важливо залучити дітей до цієї багатющої скарбниці духовності. Щоб
розв”язати це завдання майбутньому вчителю необхідно розширювати
знайомство з народною творчістю, вміти цінувати красу рідногго краю,
знати пісенну культуру народу, намагатись донести у власному виконанні
хоча б частинку національної скарбниці.

Майбутньому фахівцю необхідно оволодіти основами педагогічної
майстерності, що значно скоротить період його адаптації в сільській
школі.

Заняття в гуртках, факультативах, практичні і лабораторні
заняття, лекції, вечори української музики допоможуть студентаму цьому.
Особливо корисними і цінними можуть стати етнографічні дослідження
студентів в межах передбаченої навчальними планами фольклорної,
діалектологічної чи польової практики. Під час літніх експедицій в різні
регіони України студенти залучаються до невичерпаної української
духовності, гідних подиву мистецьких витворів народних умільців,
вивчають народні перекази, легенди, вірування, звичаї, обряди тощо.
Збираючи народознавчий матеріал, майбутні вчителі не лише самі
збагачуються духовно, але відроджують, за вимислом відомого
літературознавця М.Жулінського, “духовні оазиси і замулені криниці”
нашого народу.

Духовне відродження української загальноосвітньої школи
вимагає гуманізації як змісту вищої освіти, так і педагогічного процесу
з метою задоволення природних потреб молоді у пізнавальній діяльності,
спілкуванні, самовираженні і самоутвердженні. В складний період
становлення України як незалежної самостійної держави програмою “Україна
XXIcтоліття: стратегія освіти” поставлені складні і відповідальні
завдання, виконання яких потребує зовсім інших підходів, позбавлення
вироблених роками стереотипів і догм, дуже виважених науково продуманих
управлінських рішень з урахуванням регіональних умов і особливостей.

Ця робота конкретизована в основі завдання, які стоять перед
працівниками вищих навчальних закладів. Серед них: оновлення змісту
освіти, розвиток національної системи виховання, створення в установах
освіти україномовного середовища, відродження національної культури,
промислів, традицій, звичаїв, шанування історичних цінностей,
перепідготовка педагогічних кадрів на українську мову викладання
навчальних предметів, активне використання елементів народознавства,
пропаганда передового і цікавого досвіду, втілення українознавства в
практику роботи установ оствіти.

Сучасний період розвитку суспільства в нашій незалежній
державі України відкриває широкі можливості також і для оновлення змісту
освіти. Виховання починається зі засвоєння духовних надбань рідного
народу. Без оволодіння культурою свого народу, пізнання його
самобутнього національного обличчя, практичного продовження
культурно-історичних традицій, звичаїв, обрядів неможна і говорити про
успіх перебудови навчально- виховного процесу.

Вища школа виконує важливу роль у вихованні майбктніх
фахівців, формуванні у них любові до рідного краю, історичної пам’яті,
духовності, національного характеру і психології.

Адже все що закладається студентам у період навчання і
виховання у педвузі, визначає в подальшому успіх процесу формування
особистості, її світогляду і загального розвитку. Набуті особисті якості
і знання, вміння і навички не тільки забезпечують основу навчання і
виховання молоді, а й значною мірою визначають якості практичної
громадської та професійної діяльності дорослої людини.

Формування творчої особистості нерозривно пов‘язане із
відродженням нації, демократизацією суспільства і гуманізацією навчання
зокрема.

Виникла соціальна потреба у формуванні творчої особистості,
яка змогла б розв’язувати як щоденні, так і масштабні завдання, що
забезпечують не просто виживання, а прогрес нації.

Виховання такої особистості вимагає, перш за все,
удосконалення патріотичного виховання, врахування особливостей розвитку
суверенної України, її потреб у відродженні нації, використання
традиційного вміння і бажання українського народу працювати на благо
процвітання своєї держави.

Формування такої особистості вимагає наповнити всі ланки
навчально-виховного процесу змістом, який би відображав історію,
мистецтво, культуру рідного краю.

Література:

Дем’янюк Т.Д. Народознавство в школі: досвіт, проблеми, пошуки. К., 1995

Дроб’язко П.І. Українська національна школа: витоки і сучасність.-К.,
1997, 184 с.

Народи північного Приазов’я.-Просвіта.1997.

Нечепоренко Л.С.Воспитание.- Харьков.”Основа”.,1997.

Особливості традиційно-побутової культури народів
Приазов’я.-Мелітополь,1995.

Українознавство і гуманізація освіти- Видавництво ДДУ.,1993. част.1

Химич Г., Окса Н., Метаморфозы, Ващенко Г., Дополнительные штрихи к
портрету украинского ученого, которому не удалось выйти из тени
А.С.Макаренко.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020