UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМентальні аспекти національного освітнього процесу в Україні (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1464
Скачало171
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Ментальні аспекти національного освітнього процесу в Україні

 

В сучасному світі "інформаційних революцій" цілком закономірним є той

факт, що освітній процес відіграє провідну роль в духовному та й

матеріальному бутті різних народів. При цьому можна визначити ту

загальнолюдську "глобалістичну" спільність, яка визначає його, тобто

спрямування освітнього процесу. Це - орієнтація не на узагальнено -

універсалістське, а на індивідуально-суб'єктне, можна сказати,

екзистенційну буттєвість. Це свого часу отримало достатньо чітке

вираження в документах міжнародного симпозіуму з проблем освіти в

Бангкоку ще в 1969 р. Формулюючи нові цілі , відзначається:

 

"Освіта фокусується, ставить в центр всієї проблематики особистість,

можливість її всебічного розвитку, включаючи ранню дошкільну освіту

/навчання тому "ким і як бути", а не тільки тому, як мати;

 

- виховання соціальної та культурної відповідальності, усвідомлення

діяльності /навчання дії, вчинку/;

 

- розвиток відповідальності за навколишнє середовище та глобальна

свідомість;

 

- акцент на формування особистої самосвідомості;

 

- розвиток особистого досвіду, інтуїції та творчих здібностей".

 

В центрі опиняється самостійна, соціально орієнтована, широко освічена,

гуманістично орієнтована особистість.

 

І все ж це загальнолюдське спрямування освітнього процесу жодною мірою

не заперечує специфіці національних традицій, на ґрунті яких і

“проростають” освітні методи та форми.

 

Так, в традиціях українського освітнього процесу, започаткованого ще з Х

ст. в Київській Русі, продовженого протягом сторіч /XIII-XVIII ст./

основною метою було виховання морально відповідальної, широко освіченої

особистості, так званого "достойника".

 

На це була спрямована діяльність, яку впровадили викладачі братських

шкіл, професори Замойської академії / 1595 - 17...рр./, Острозького

колегіуму та культурного центру /1577-80-1640рр./, Києво-Могилянської

академії /1632-1817./

 

Певним завершенням цього була діяльність письменників - полемістів,

діячів українського бароко і, нарешті, творця класичної української

філософії - Григорія Сковороди.

 

При всьому різноманітті проблем, піднятих українськими мислителями в

своїх працях, їх об'єднує особливість, яка відповідає ментальним

орієнтаціям української духовності - так званий поліфонізм

/"багатоголосся" різних ідейних та світоглядних орієнтацій, яке набувало

змістовної особливості відповідно історичним умовам буття народу/. І

якщо Ярослав Мудрий, зміцнюючи свою державу, стає "тестем Європи"

одруживши своїх доньок з політичними державний діячами Франції,

Норвегії, Угорщини, організовує школу в Новгороді /300 учнів/, робить

Софію духовним центром, сприяючи літописанню, достатньо усвідомлював

необхідність розвитку києворуської державності в нерозривному зв’язку з

світовим процесом; то в XV-ХVІ ст.. вихованці італійських, польських,

німецьких університетів - українські юнаки, вертаючись на батьківщину і

працюючи на її теренах, поширювали ідеї ренесансу, реформата

просвітництва, вводячи Україну в контекст світового культурного процесу.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ