UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІвана Купала. За народним календарем 7 липня. Як святкували і що їли (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділНародознавство, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2657
Скачало363
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Івана Купала. За народним календарем 7 липня. Як святкували і що їли

 

У православному календарі це одне з найбільших свят в ім’я Різдва

святого Івана Предтечі і Хрестителя Господня (7 липня). В українській

побутовій традиції його часто називають Івана Купала (Купайла).

Купальська обрядовість, пов’язана з днями літнього сонцевороту, сягає

своїм корінням у дохристиянську давнину. Свята на честь Купайла і Марени

довго були предметом незадоволення отців християнської церкви, оскільки

цих слов’янських богів продовжували вшановувати на київських землях ще

тривалий час після прийняття християнства.

 

Докладний опис купальського обряду наводиться у Густинському літописі:

«Съ вечера собираются простая чадь обоего полу и сплетаютъ себе венцы

изъ ядомого зелья или коренья и, перепоясавшись быльем, возгнетают огнь,

инде же поставляютъ зеленую ветвь и емшеся. За руце около обращаются

окрестъ оного огня, поюще свои песни, преплетающе Купалом; потомъ презъ

оный огнь прескакують, оному бесу в жертву себе приносяще».

 

Слід відзначити, що нинішнє святкування мало чим відрізняється від

середньовічного. Так само палять багаття, стрибають через нього або

через кропиву (засіб магічного очищення), вшановують зілля і хліб. Якщо

у середні віки приготування кваші, випечення хліба й урочисте поїдання

їх на краю житнього поля сприймалося як пережитки жертв поганським

богам, то наприкінці XIX і у XX столітті цей зв’язок уже не був таким

очевидним. Застілля на межі присвячувалося Івану Хрестителю (у народі —

Іванові Купайлу), якого вважали покровителем хліборобів. При цьому,

наваривши вареників із сиром, символічно починали жнива. Навіть якщо

озимина ще не достигала, брали серп і зжинали хоч один сніп, співаючи:

«Господи, благослови!». Таке взаємопроникнення дохристиянського і

християнського взагалі притаманне українській народній обрядовості, а в

Троїцько-Купальському циклі воно набуває цілісності й органічності.

 

HYPERLINK "http://mamajeva-sloboda.ua/images/uploadpic/kgd.jpg"

Обряди водіння дівчатами корогодів-хороводів навколо купальського дерева

(Купайла, Марени, Марини, Морени) поступово втратили свій магічний зміст

і залишилися грою, розвагою. Після пускання дерева і вінків на воду

гуляли, бенкетували: їли вареники, пампушки, хлопці пили пиво, іноді

горілку.

 

У різних етнографічних регіонах України святкування мало свої характерні

риси, властиві всій зоні взагалі чи навіть кожному осередку або

населеному пункту зокрема. На Волині, Поділлі, Правобережному Поліссі за

Купала брали гілку груші, сосни, верби чи берези з трьома галузками.

Середня була «головою», а дві бокові — «руками». На «голову» чіпляли

вінок, обвивали її намистом, на «руки» вішали стрічки, прив’язували

квіти, а подекуди й бублички, пряники, «горішки». Перед тим, як Купалу

топити, гілку розбирали.

 

У гуляннях брали участь лише неодружені парубки та дівчата, але

збиралися до річки всім селом. Молодиці й чоловіки приносили вареники,

варяниці, пиво, горілку, частувалися самі й пригощали молодь. Заборона

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ