UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВідьми, чарівниці й опирі, чи то ж примхи і примхливі оповідання люду українського (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділНародознавство, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6761
Скачало354
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Відьми, чарівниці й опирі, чи то ж примхи і примхливі оповідання люду

українського

 

Все, що я чув про відьом, про опирів, сходиться в одно: що відьми й

опирі єсть родимі і вчені. Тим-то я і звів їх докупи, що вони ув цім

ділі сходяться, аби не говорити одно по кілька раз. Родимі опирі і

відьми з хвостом — як палець, кажуть, стирчить хвостик на самім купрі.

Як бере шмаття на себе абощо, то треба роздягтися до голого, то того

хвостика не видно — втягає в шкуру; тільки вже як купається, то не може

заховать — так і кивається по воді, як борозняк. Найлучче видно його, як

ті пливають, бо тоді він наверх води виставляється. Родимі не так

страшні, як вчені, — той не винен, що під такою планетою родився, а

вчені, то вже самі захотіли, і, кажуть, на них така планета надходить,

то не витерпить — не може витерпіти, щоб не зробити кому якогось лиха.

(Під це останнє підходить і вовкулак (оборотень), що така планета на

його надходить, то вже мусить вовком перекинутись і бігти.)

 

відтирали — таки не помоглося. Так і поховали, що не ожила.

 

HYPERLINK "http://mamajeva-sloboda.ua/images/uploadpic/ffd.jpg"

Опирі, кажуть, до запродування дощу не належать, але де вони є, то так

дощ не може йти — і їх купають, щоб дощ пішов. Як купали цього року, то

знайшовся такий, що признався. Я, каже, не винен, бо я родимий — так і

вродився.

 

Водиться на Поділлі празник— росалі; його обходять на перший день

петрівки па степку. Це зветься жіноче— бабське — свято, і з чоловіків

там ніхто не буває, де його обходять. То на росалі жінки самі купаються,

не роздягаючись, і кого спіймають, також зо всім у воду тащать; як єсть,

так і вкинуть — одягненого, взутого, щоб дощ ішов. Опирі тільки по

смерті шкідливі — страшні, а за життя, як і всі люди — нікому нічого не

винен. По смерті опир ходить попід вікна і лоскоче в носі, де світло

горить в хаті дуже допізна. Як хто сидить сам у хаті, то затикає вікна,

щоб вогню на двір не видно було, бо опиря привабить. Як залоскоче в

носі, закрутить, то чоловік і чхне. Як нікому сказати «здоров» або хоч є

кому, да не скаже, то сам собі скаже; бо як ні, то піллється кров з носа

і вмреш. Це зветься потяв або підкосив опир. Як же скажеш чи почуєш

«здоров», то тут примха двоїться: одні кажуть, що опир прахом стане.

Мабуть, це тичеться до його тіла, що в гробі лежить — не гниє. А другі

кажуть, що йде під другу хату і там уже лоскоче в носі. Ще кажуть, що

опир кров ссе з чоловіка, та я не знаю, чи це то ж саме, що кров носом

піллється, чи що друге. Знаю тільки, що з кого опир кров виссе, той до

дня не діжде; більш всього, що його застануть уже неживим, як надосвіток

встають, і такий чоловік по смерті не жовтий, як всі люди, а білий буде.

Єсть також оповідання, що опирі, ходячи попід хати, позирають на вікна,

чи нема вогню в хаті; і як нема, то аж тоді починає ссати кров. Мабуть,

чи не набіляє це про двоякість опирів; що одні не боялися вогню — світла

— і ті в носі лоскотали, щоб чхати, а другі боялись і з сонного чоловіка

ссали кров.

 

У бургарів єсть також опир і зветься вампір, вапір, лепір. Кожен умерлий

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ