UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВійсько у бою (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділНародознавство, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3278
Скачало245
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Військо у бою

 

Похід.

 

На похід покликав військо гетьман своїм універсалом: »Богдан

Хмельницький, гетьман війська й Його королівської милости запорозького

панові полковникові київському з усім товариством полку — здоровля від

Господа Бога вашій милости жичимо! .Жадали ми від вас узимі й

наказували, щоб ви йшли на услугу його милости цареві кримському. Але що

в тому часі ще ми сподівалися непевности покою від ланів поляків, тимто

як ми, так і цар кримський, того походу, торік занехали й услугу, на

котру ми мали йти, ми відклали. Тепер певний покій став, тимто й. м. цар

кримський прислав до нас, щоб ми йому кілька тисяч товариства придали,

по 300 з полку, а одного сотника на наше місце. Отож маєте одвуконь, із

оружжям добрим, вогнистим, один віз на десяток людей, не чекаючи другого

універсалу, на день 26, травня до Полтави ставитися на цю дорогу, тобто

на услугу визначену й. м. цареві кримському, що замишляє на черкесів —

на призначене місце, без вимови, під ласкою нашою й військовою, инакше

не чинячи. В Чигирині, 24 травня, 1650р.

 

Але частіше гетьман висилав не тільки один універсал, але й другий і

третій, назначуючи на кожний речинець частину приготови. Полковники від

себе передавали той наказ до сотень, а по сотнях давали ще знак трубами

або літаврами. Початок походу звався вихід або вигін, бо нераз військо

неохоче вибиралося в далекі походи, особливо з наказу царя. Андрій

Маркович пише у своїм дневнику 1724. р.: »Післав я указ у всі сотні про

скорий вигін козаків у низовий похід«.

 

Коли військо зібралося в означеному місці, відбувався »попис«. для

контролі, чи кожний козак як-слід озброєний і приготований. Звичайно

вимагали, щоб козак мав два сильні, добре відгодовані коні, добру

рушницю, відповідну кількість пороху (2-5 фунтів) і куль (до 300), харчі

та инше воєнне знадіб’я. Старовольський пише: кожний козак, окрім

рушниці і припасу, мусить мати ще сокиру, косу, лопату, мотуззя і все

цотрібне то того, щоб насипати вали або зв’язувати вози, коли цілим

військом треба збройною рукою відбиватися від ворога«. Боплян оповідає

про харчі, які козаки мали під час походу на море: »У бочці, на 10 стіп

завдовжки і 4 стопи завширшки, добре зв’язаній обручами, тримають сухарі

й дістають їх крізь діру. Мають також варене пшоно й розпущене з водою

тісто, їдять його, мішаючи з пшоном, і воно править їм за їжу й напиток;

смак має квасний, а називають його »саламахою«. Під Берестечком козаки

мали по 2-3 бочки сухарів на десяток людей.; У пізніших часах, у XVIII.

в., до звичайних харчів належало борошно, пшоно або крупи, сало й ин.

 

Деколи, у ближчі походи, військо виступало »налегко«, з малим вантажем,

з самими »юками і саквами«, як казав Хмельницький. У дальшу дорогу йшов

важкий обоз, що мав часом і кілька тисяч возів. У поході Юрія

Хмельницького на Волинь 1657. р. нараховували 35.000 козаків, — але це

число, здається, прибільшене. Козацькі похідні вози були легкі й

невеликі. »Коли йдуть походом у инші краї, то кожний має віз, запряжений

одним конем; на них везуть теж мосяжні гармати«, оповідає

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ