UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВеликий піст - початок посту відразу після Масниці. Як дотримувались та що робили впродовж семи тижнів (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділНародознавство, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6723
Скачало567
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Великий піст - початок посту відразу після Масниці. Як дотримувались та

що робили впродовж семи тижнів

 

Великий піст — один із чотирьох головних календарних постів, усталених

Православною церквою, який триває сім тижнів перед Великоднем — Пасхою.

Розпочинається відразу після Масниці.

 

Церковно-християнський календар включав протягом року не лише свята, а й

суворо регламентовані постування. Слід було поститися влітку — від

Трійці до дня святого Петра, три-шість тижнів (Петрівка), два тижні

тривав Спасівський піст (Спасівка), шість осінньо-зимових тижнів

відводилися Пилипівському посту (Пилипівка), і сім тижнів тривав уже

згадуваний весняний Великий піст.

 

Старо- і новозаповітні тексти містять численні згадки про пости.

Біблійні герої «мучать душу свою постом», стримують ними позови плоті,

висловлюють глибоку скорботу. Існує чимало свідчень про пости у добу

Київської Русі, молодої християнської держави. У них втілено

євангельський зміст спасіння душі через помірність, утримання від

розваг, а головне — через обмеження у харчуванні: відмову в певні дні

тижня чи сезони року від їжі тваринного походження — м’яса, жирів і

молока. Всі ці обмеження пов’язані в народній свідомості із стражданнями

Ісуса Христа. У Києво-Печерському патерику зустрічаємо: «Феодосию

приимшу монастырь, нача имети въздержание велико, пощение и молитвы съ

слезами»; «Бяше таковъ постьник, яко разве хлеба и воды ничто же ядяше

до дьне смерти своея».Остаточне формування календаря постів на Русі

відбулося не одразу після прийняття християнства. Наприклад,

Києво-Печерський патерик свідчить, що ще у XII столітті Великий піст

тривав лише шість тижнів.Цікаві згадки про постування в XVII столітті

залишив Гійом Левассер де Боплан — французький інженер, який провів

певний час в Україні й записав для нащадків свої враження про життя

українців за часів Козаччини. «Вони, — оповідав про козаків французький

дослідник, — вельми шанують святкові дні й дотримуються постів, які в

них тривають вісім або дев’ять місяців на рік і полягають у відмові від

м’яса. Вони настільки вперті в дотриманні цієї формальності, що

переконують себе, ніби порятунок їхньої душі залежить від зміни їжі». У

своїх спостереженнях де Боплан не дуже відхилявся від істини, а його

підрахунки майже точні. Адже, окрім дев’ятнадцяти (у середньому)

обов’язкових календарних пісних тижнів, українці постилися ще в середу

та п’ятницю, а особливо богомільні — ще й у понеділок протягом

м’ясоїдів.Щосуботи у Великий піст годилося поминати покійних родичів.

Коли в суботу пекли хліб, то першу хлібину, яку виймали з печі,

розламували ще гарячою, щоб вона сходила парою, і клали на рушнику на

стіл чи підвіконня. (Згідно з народними уявленнями духи предків

харчуються гарячою парою страв.) За вечерею у п’ятницю не слід було їсти

часник, щоб уночі на суботу «не заважати вечеряти душам померлих

родичів», бо запах часнику міг відлякувати їх. Із цієї ж причини не

варили по суботах фарбу з вільхової кори. Але з усіх гарячих страв

одразу ж, як виймали з печі, знімали вершечок — для «душечок».

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ