UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВодохреща (Ордань) - за народним календарем 19 січня. Як святкували і що їли з нагоди свята (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділНародознавство, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5570
Скачало684
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Водохреща (Ордань) - за народним календарем 19 січня. Як святкували і що

їли з нагоди свята

 

У переддень Водохреща так само постували, як і на Святвечір напередодні

Різдва, іноді ще суворіше. Літні люди, які вже думали про спасіння душі,

навіть не снідали, чекаючи Святої вечері, тому, власне, ця вечеря й

називається Голодною кутею (інші назви свята: Другий Святвечір,

Навечір’я Богоявления — 18 січня). Обов’язково варили кутю таку ж, як і

перед Різдвом. За вечерею її доїдали всю, не залишаючи для покійних

родичів. Якщо ж якась ложка куті зоставалася, її виносили курям, щоб

«добре неслися й велися». Курей, як і в попереднє свято, не скликали, а

чекали, щоб вони збіглися самі. Боялися чарів недоброзичливих сусідів.

Якби хтось почув, що хазяйка кличе птицю, і заздрісно промовив: «Твої

кури, а мої яйця!», то кури перестали б нестися. Натомість у ворожчиної

птиці яєць побільшало б. Якщо кури збігалися скоренько і завзято

дзьобали кутю, це давало підстави сподіватися, що вони будуть добре

плодитися. Миску з-під куті того вечора не мили, а, склавши в неї ложки,

накривали все це книшем, калачем або просто хлібиною, «щоб хліб не

переводився». Вранці посуд мили, а помиї додавали до пійла худобі,

вірячи, що завдяки цьому вона буде здоровою, дужою і плодючою.

 

нт освячення священиком води, чимдуш вистрибувала з ополонки

(вважалося, що всі чорти та нечиста сила в момент освячення священиком

води - вистрибує з річки і залишається на землі до того часу, аж поки

якась з жінок не прийде на річку прати білизну. Коли брудна білизна

опускалась у воду, то разом із нею пірнають у воду і всі чорти, що

мерзли до того часу на землі). Коли вже воду було освячено, люди

підходили до ополонки і набирали її у свій посуд, а козаки ще й купались

в ополонці.На Запорізькій Січі всі 38 куренів ділилися на так звані:

верхні курені і нижні. За сигналом кошового отамана починалася бійка

навкулачки - лава на лаву. Винагородою для переможців був вирубаний з

криги крижаний хрест "Орданський орден", а сторона, яка програвала

виставляла своїм супротивникам могорич - кілька відер горілки. Такаж

традиція була й на інших теренах України. Парубки та дорослі чоловіки і

навіть священики(які не рідко в минулому були запорізькими козаками)

билися навкулачки за "Орданський орден" лава на лаву: село між селом або

ж куток між кутком. Переможці, як велося, також отримували в нагороду

"Орданський орден" та могорич.В так званому "козацькому поясі" (він

простягався вздовж Чорного шляху, яким на Україну здійснювали напади

хижі татарські орди, орієнтовно по лінії міст Тернопіль, Вінниця, Умань,

Чигирин на правому березі Дніпра та на лівому березі Дніпра по лінії

міст Кременчук та Полтава) на Поділлі й до нашого часу зберігся давній

козацький звичай посвяти юнака в козацькі джури (ініціація). Цей ритуал

заключався в тому, що воді надавали магічне значення. На Водохреще тих

юнаків, котрі ходили цього року з Маланкою, після освячення води,

дорослі чоловіки тримають над вирубаною в кризі ополонкою у вигляді

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ