UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВорожка (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділНародознавство, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3881
Скачало330
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Ворожка

 

одного; може заворожити й якусь річ. HYPERLINK

"http://mamajeva-sloboda.ua/images/uploadpic/jj.jpg"

 

БАБА-СПОВИТУХА (баба-повитуха, пупорізка, баба-бранка, бранна баба, баба

пупова) — жінка, яка запрошувалася до породіллі, коли народжувалася

дитина і справляли рожаничний бенкет. Свято це було своєрідною жертвою

Пречистій Діві. На цій обрядовій трапезі подавали хліб, сир, мед та

вино. Бабу-сповитуху до хати запрошував чоловік жінки. Баба не могла

відмовити, бо то, вважалося, Божа праця. До хати, де лежала породілля,

вона приходила з м ’ятличком — шматочком, відірваним від намітки — і

хлібом — символом багатства та щастя.

 

Вінчик-м’ятличок кладуть на голівку немовляти одразу ж після першої

купелі, що знаменує завершення утробного життя дитини. По народженні

дитини баба-сповитуха перерізувала пупик: у хлопчика сокиркою, а в

дівчинки гребенем, щоб прихилити дитину до господарства, та обов’язково

обмазувала пупик, аби швидше заживав, відваром чорної тополі. Особливе

значення надавалося першій купелі, над якою чаклувала баба-повитуха.

Готуючи купіль, вона додавала до неї «свяченого зілля»; у купіль

дівчинки клала меду, квітів і трохи молока (щоб була гарною), а в купіль

хлопчика — корінь дев’ясилу (щоб сильним був). Кожен, хто приходив до

хати під час цього ритуалу, мав кинути у купіль монету на щастя. Скупану

дитину баба-сповитуха обсушувала біля палаючої печі, що символізувало

прилучення новонародженого до домашнього вогнища. Потім давала свячену

воду матері, кропила хату, обкурювала себе, породіллю та дитину і вже

після цього передавала дитину матері. Усі були впевнені, що тим самим

повитуха захистила дитину від злих духів, і тому відчували себе

зобов’язаними перед нею. Коли роди проходили тяжко, тоді в хаті

відчинялося все, що можна відчинити: вікна, двері, скрині,

розв’язувались усі вузли — щоб так само відчинився і розв’язався вихід

очікуваної дитини.

 

Баби-сповитухи знали безліч різних замовлянь від злих людей та проклятих

очей. Вони знали зілля, яке клали в постіль породіллі як оберіг від

нечистої сили. Протягом шести тижнів після пологів мати повинна була

класти це зілля за пазуху, коли виходила на люди.

 

У народі можна почути оповідь, як баба-повитуха приймала дитину в чорта.

Коли закінчила вона своє діло, нечистий сказав: «Підемо в комору, я тобі

за працю заплачу». А новонароджений чортик штовхнув бабу і шепнув їй на

вухо: «Не бери, бабульо, золота — бери розпечений жар!» Прийшла баба до

комори, дивиться — над дверима висить шкура, і який чорт не йде туди,

всякий хапається лапою спочатку за шкуру, а потім за свої очі. От і баба

так само зробила: доторкнулася рукою до шкури, потім до очей; увійшла в

комору — і що ж? Чудо, та й годі! Що в лівому оці бачилося золотом, то у

правому здавалося розпеченим жаром, і навпаки: де ліве око бачило

розпечене вугілля, там правому видавалися золоті гроші.

 

В Україні померлій бабі-повитусі клали у труну палицю і прив’язували до

пояса хустинку з маком; на тому світі, казали, нападуть на неї діти

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ