UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМаковея. За народним календарем 14 серпня. Як святкували та що їли (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділНародознавство, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1545
Скачало223
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Маковея. За народним календарем 14 серпня. Як святкували та що їли

 

тощо і головне — мак у маківках.

 

Свячені трави та квіти клали у купіль дитині, щоб росла здоровою,

відваром мастили скроні, щоб не боліла голова. Із свячених васильків

робили кропильце, коли кропили свяченою водою молодих на весіллі або

проводжали когось у далеку путь. Мак, квіти й зіллячко зберігали цілий

рік за образами, щоб заварювати в разі потреби.Свячене зілля кидали у

колодязь, щоб посвятити в ньому воду. Її вважали корисною для вагітних,

породіль, малих дітей і для всіх, хто заслабне.М’яту, мелісу, чебрець,

васильки використовували для ушляхетнення напоїв — узвару, а особливо

варенухи; на м’ятній чи мелісовій воді замішували пряники.Дівчата й

жінки, які йшли святити зілля, мак і квіти, повинні були перед тим добре

попоїсти, щоб наступного року дочекатися щедрого врожаю, і не лише на

мак, а й на хліб і городину, на фрукти і ягоди.

 

J

 

L

 

Ћ

 

соди, звідки й пішла приказка: «Із води та муки пече баба шулики».

Ретельно вимішували, ділили на шматочки, ще раз вимішували і розкачували

коржі завтовшки у 0,5 см. Потім робили ножем ромбовидні надрізи (щоб

готовий корж добре ламався, звідси друга назва — ламанці) і пекли в печі

на сковороді, змащеній олією. Перевертали, щоб корж рівномірно запікався

з обох боків. У макітрі розтирали мак до появи молока, розводили його

медовою ситою і цією солодкою підливою поливали дрібно поламані коржі.

На Маковєя діти ходили від родича до родича, куштуючи шулики. Не

гребували цими ласощами й дорослі.Мак до цього дня споживали тогорічний,

насіння нового врожаю можна було їсти лише після Маковєя та освячення.

Найбільше цінувався у народі «сивий» мак. Страви й олія з нього були

найсмачніші. Як харчовий продукт менше полюбляли мак-самосій, або

«видюк» (у його маківці при достиганні утворювалися дірочки, через які

висипалося й розсіювалося зерня, воно є настільки дрібним, що його дуже

важко побачити навіть вдень). Проте, за народними віруваннями, він мав

надзвичайну силу як засіб проти злих чар. Кожна господиня, знайшовши на

своєму городі «видюк», обережно збирала його, щоб не розгубити вміст.

Потім мак святили. Але й несвячений, він був корисний в уявленні народу

проти відьом, які ночами "доїли" чужих корів, проти «неспокійних мерців»

та іншої нечистої сили.

 

Вірили, що коли «видюк» освятити три, сім або дев’ять разів (а святити

можна було й на Маковєя, й на Великдень), то його сила ставала

непереможною. Обсипавши таким маком хлів, хату чи обійстя, не

сумнівалися, що відьми, чорти, чаклуни тощо не досягнуть мети. Нечисть

не могла переступити через розсипаний мак, і їй доводилося збирати

численне дрібнюсіньке насіння. Поки вона поралася, наставав ранок,

співав півень і все нечисте втрачало силу. На Поліссі при цьому

примовляли: «Одо тобє робота на усю ноч». Маком оберігали худобу від

зурочення на Юрія, на Івана Купала, під час різдвяних святок. На Поділлі

говорили, сіючи у хліві свяченим маком: «Як видюк збереш, тоді в моєї

худобки покорм забереш»; «Маку-видюку, ти все видиш, з сонцем-вітром

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ