.

Маковея. За народним календарем 14 серпня. Як святкували та що їли (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
235 1759
Скачать документ

Реферат на тему:

Маковея. За народним календарем 14 серпня. Як святкували та що їли

тощо і головне — мак у маківках.

Свячені трави та квіти клали у купіль дитині, щоб росла здоровою,
відваром мастили скроні, щоб не боліла голова. Із свячених васильків
робили кропильце, коли кропили свяченою водою молодих на весіллі або
проводжали когось у далеку путь. Мак, квіти й зіллячко зберігали цілий
рік за образами, щоб заварювати в разі потреби.Свячене зілля кидали у
колодязь, щоб посвятити в ньому воду. Її вважали корисною для вагітних,
породіль, малих дітей і для всіх, хто заслабне.М’яту, мелісу, чебрець,
васильки використовували для ушляхетнення напоїв — узвару, а особливо
варенухи; на м’ятній чи мелісовій воді замішували пряники.Дівчата й
жінки, які йшли святити зілля, мак і квіти, повинні були перед тим добре
попоїсти, щоб наступного року дочекатися щедрого врожаю, і не лише на
мак, а й на хліб і городину, на фрукти і ягоди.

J

L

?

? ¬0”>???oooooooiiiiia

gdR@c

„`„a$gdR@c

соди, звідки й пішла приказка: «Із води та муки пече баба шулики».
Ретельно вимішували, ділили на шматочки, ще раз вимішували і розкачували
коржі завтовшки у 0,5 см. Потім робили ножем ромбовидні надрізи (щоб
готовий корж добре ламався, звідси друга назва — ламанці) і пекли в печі
на сковороді, змащеній олією. Перевертали, щоб корж рівномірно запікався
з обох боків. У макітрі розтирали мак до появи молока, розводили його
медовою ситою і цією солодкою підливою поливали дрібно поламані коржі.
На Маковєя діти ходили від родича до родича, куштуючи шулики. Не
гребували цими ласощами й дорослі.Мак до цього дня споживали тогорічний,
насіння нового врожаю можна було їсти лише після Маковєя та освячення.
Найбільше цінувався у народі «сивий» мак. Страви й олія з нього були
найсмачніші. Як харчовий продукт менше полюбляли мак-самосій, або
«видюк» (у його маківці при достиганні утворювалися дірочки, через які
висипалося й розсіювалося зерня, воно є настільки дрібним, що його дуже
важко побачити навіть вдень). Проте, за народними віруваннями, він мав
надзвичайну силу як засіб проти злих чар. Кожна господиня, знайшовши на
своєму городі «видюк», обережно збирала його, щоб не розгубити вміст.
Потім мак святили. Але й несвячений, він був корисний в уявленні народу
проти відьом, які ночами “доїли” чужих корів, проти «неспокійних мерців»
та іншої нечистої сили.

Вірили, що коли «видюк» освятити три, сім або дев’ять разів (а святити
можна було й на Маковєя, й на Великдень), то його сила ставала
непереможною. Обсипавши таким маком хлів, хату чи обійстя, не
сумнівалися, що відьми, чорти, чаклуни тощо не досягнуть мети. Нечисть
не могла переступити через розсипаний мак, і їй доводилося збирати
численне дрібнюсіньке насіння. Поки вона поралася, наставав ранок,
співав півень і все нечисте втрачало силу. На Поліссі при цьому
примовляли: «Одо тобє робота на усю ноч». Маком оберігали худобу від
зурочення на Юрія, на Івана Купала, під час різдвяних святок. На Поділлі
говорили, сіючи у хліві свяченим маком: «Як видюк збереш, тоді в моєї
худобки покорм забереш»; «Маку-видюку, ти все видиш, з сонцем-вітром
компонуєш, не допусти сюди лихі сили».На Поліссі свячений «видюк»
використовували для викликання дощу. Якщо тривала посуха, сім удовиць
зносили свій «видюк» до криниці, змішували його разом, засипали у воду і
розмішували хлібною лопатою. За переказами, цей засіб був
найперспективніший: через невеликий проміжок часу випадав добрий
дощ.Макові приписували властивість впливати на плодовитість худоби й
людей. Тому його використовували у календарній обрядовості (як компонент
куті, у дівочо-парубочих іграх на Андрія), а також у весільних обрядах
при обсипанні молодих зерням, у весільному печиві.У народній медицині
мак використовували як снодійний засіб.Мак був популярним об’єктом
народної творчості. Існує чимало пісеньок, а особливо приказок про
нього: «Тиждень постишся, а в неділю — з маком», «Добра, як юшка з
маком», «Тринди-ринди коржі з маком», «Згадуй мак, та й їж так», «Мак
чорний, та добрий, а редька біла, та гірка». Відомі й загадки про мак: 
Стоїть тичка  На тичці капличка,  Без вікон, без дверей,  Повна хата
людей.

Стоїть стебло коло села,  А на стеблі – сімсот і два.

HYPERLINK
“http://mamajeva-sloboda.ua/images/uploadpic/jjju%281%29.jpg”

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020