UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНовий Рік - за народним календарем 13 січня. Як святкували і що їли з нагоди свята (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділНародознавство, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7225
Скачало596
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Новий Рік - за народним календарем 13 січня. Як святкували і що їли з

нагоди свята

 

Новий рік (Маланки, Меланки, святої Мелани, Щедрий вечір, 13 січня) —

одне з найпопулярніших в українців (як і в інших слов’ян та у більшості

народів світу) світське свято, на якому майже не позначився релігійний

християнський вплив, за винятком, пристосування до передодня Нового року

дня святої Маланки, а до першого новорічного — дня святого Василя (14

січня).

 

Три великих свята припадали на період зимового сонцестояння і здавна

відзначалися дуже пишно. Навіть у давнину, коли датами початку року

вважалися березень чи вересень, їх пристосовували до сонячного

календаря. Тоді це були дні, близькі до весняного чи осіннього

рівнодення, початку аграрного року або завершення збирання врожаю. Ще з

тих часів залишилося багато звичаїв і обрядів, що несли в собі глибокий

символічний зміст: закликання всіх сил природи на допомогу хліборобу в

боротьбі за врожай, а значить, за благоденство, добробут, щастя в

родині: У відомій колядці співали:

 

А що перший празник

 

Святеє Рождество,

 

Радуйся, ой радуйся, земле,

 

Син Божий народився!

 

А що другий празник

 

Святого Василя,

 

Радуйся...

 

А що третій празник

 

Святе Водохреще

 

Радуйся...

 

До наших днів збереглися звичаї, які містять рештки магічних вірувань

давніх слов’ян. Вважають: як почнеш рік, так він і минатиме. Тому до

зустрічі Нового року завжди прагнули припасти якомога більше продуктів,

щоб святковий стіл був особливо щедрий. В Україні переддень Нового року

й називали Щедрим вечором, вітальників, що ходили з поздоровленнями, —

щедрувальниками, а віншувальні пісні — щедрівками.

 

Магія першого дня, магія початку яскраво проявлялася у наступному

новорічному звичаї. Господиня готувала багато страв для своєї родини,

для щедрувальників і посівальників. Передусім — це хліб, паляниці,

книші, калачі, пироги зі скоромною начинкою. Запалювали лампадку перед

образами, обкурювали ладаном хату. Стіл застеляли свіжою скатертиною,

ставили велику миску, повну калачів, паляниць, книшів, пирогів. Усі

сідали за стіл. На чільному місці — на покуті, під образами — сідав

хазяїн дому. Він нахиляв голову, ховаючись від дітей за мискою з

пирогами. Діти повинні були підтримати гру, вони питали, начебто не

бачачи його за печивом:

 

— А де ж це наш батько?

 

— Хіба ж ви мене не бачите? — у свою чергу питав той.

 

— Ні, тату, не бачимо! — вели далі діти.

 

— Так дай же Бог, щоб і на той рік ви мене не побачили за пирогами,

книшами, паляницями й калачами! — закінчував хазяїн. Цей діалог

недвозначно розкриває символіку «першого дня» року.

 

Зазвичай кутю в Україні варили на Святвечір і на Голодну кутю (переддень

Водохреща). Але у деяких районах (північна Полтавщина, Чернігівщина,

подекуди Волинь) цю страву готували й на Новий рік — з ячменю,

приправляючи маком, горіхами, ситою й узваром, а часом і з пшоном,

гречкою, пшеницею. Це робило її дуже схожою на давньогрецьку панспермію

(див. «Святвечір») як за складом, так і за символікою.

 

На Гуцульщині, де кутю, як правило, не варили, перед Новим роком ґаздиня

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ