UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсобливості побудови народного житла (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділНародознавство, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3478
Скачало368
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Особливості побудови народного житла

 

Загальною ж символічною ознакою українських поселень була їх своєрідна

прив’язаність до річок, хоча така етноекологічна ознака притаманна в

цілому й багатьом іншим народам. Про зв’язок річки як стрижневої основи

поселень з ознаками етнічного характеру їх мешканців влучно писав Василь

Ключевський: «Річка є навіть свого роду вихователькою почуття порядку та

громадського духу в народі... вона виховувала дух заповзятливості,

звичку до спільної, артільної дії, змушувала розмірковувати та

приловчатися, зближувала розкидані частини населення, привчала відчувати

себе членом суспільства, спілкуватися з чужими людьми, спостерігати їхні

звичаї й інтереси, обмінюватися товаром та досвідом, знати звички та

вдачу».

 

На українському етнокультурному тлі така загальнолюдська закономірність

набувала своєрідних етнічних рис, властивих психічному складу українців

та їхній духовній культурі. Річка для них уособлювала не просто

господарські, економічні, соціальні чи суто людські зв’язки, як це

характерно для багатьох інших народів, вона ставала духовним началом для

людності, що пов’язувала з нею своє буття. Адже більшість обрядових дій

українців відбувалися біля води, бо ототожнювалися з водною стихією:

купальські обряди, русалії й водохреще, обливання та ворожіння на мосту,

біля криниці чи ополонки; водна магія та культ води лежали в основі

багатьох вірувань та повір’їв, втілюючись у колоритних демонологічних

обрядах, що стали етнічними символами духовної культури українців, — у

образах русалки, нявки, водяника тощо.

 

Зв’язок між поселеннями різних типів та етнопсихологічними рисами їхніх

мешканців виявлявся й через інші природні (географічні) ознаки, зокрема

особливості ландшафту. А він в Україні визначався особливою

різноманітністю, адже її територія має і рівнини, і височини та гори, і

морське узбережжя; вона або вкрита лісом, або являє собою лісостеп чи

степ, своєрідність якого по-своєму впливала на заняття людей, на їхній

триб життя й навіть на психічний склад. Про вплив географічного

середовища на етнічність і, зокрема, національний характер писав ще у

30-х роках П. І. Кушнер. Верховинці, наприклад, котрим доводиться

відповідно до природних умов жити невеликими, часом замкненими групами,

можливість спілкування між якими, як правило, є незначною, вирізняються

більш відлюдним характером, ніж польовики чи поліщуки. Деяка обмеженість

зв’язків між мешканцями гір позначилася на характері розселення та типі

поселень. Останні, наприклад у гірських районах Карпат, були здебільшого

безсистемними, розташовувалися на певній відстані один від одного.

 

Певною ізольованістю відзначалися і поселення, розташовані в лісовій

частині України. Для їх мешканців, поліщуків, характерним є розмірений

триб життя, що зумовило деяку консервацію поліської традиційної

культури. Адже ліс, захищаючи людей від зовнішніх ворогів, слугував

разом з тим за найнадійніший для них притулок. Духовне єство мешканців

лісової зони найрельєфніше виявлялося в їхній демонології та

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ