UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПокрова Пресвятої Богородиці (Покрова). За народним календарем 14 жовтня. Як відзначали та що їли (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділНародознавство, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось13257
Скачало1149
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Покрова Пресвятої Богородиці (Покрова). За народним календарем 14

жовтня. Як відзначали та що їли

 

Покрова (Покрови, Святої Покрови, Покрови Пресвятої Богородиці — 14

жовтня) — християнське свято, надзвичайно шановане у православному світі

й зокрема в Україні, Започатковане воно у Візантії, де було збудовано

храм Пресвятої Богородиці на честь перемоги Константинополя над

завойовниками (X століття). Це свято пов’язане з ім’ям святого Андрія.

Коли місту загрожувала сарацинська навала, святий Андрій під час молитви

побачив у небі Пресвяту Діву Марію, яка розкрила над християнами свій

омофор (покров). Таке заступництво Богородиці додало сил візантійцям, і

вони дали достойну відсіч чужинцям.

 

В Україні свято Покрови набуло широкої популярності. Божа Матір Покрова

вважалася покровителькою запорозьких козаків. Головним храмом на Січі

був Покровський, і престольне (храмове) свято відзначали відповідно 14

жовтня. Козаки, ідучи у похід, брали з собою образок Покрови як

священний оберіг. Пресвяту Богородицю Покрову в Україні також

вшановували жінки, вважаючи її своєю заступницею.

 

Дбайливі господарі уважно спостерігали цього дня за погодою. Якщо вітер

дмухав з півдня, чекали теплої зими; а «коли на Покров вітер з востока,

то зима буде жорстока». Сильний вітер на Покрову віщував вітряну весну.

Якщо до Покрови ще не відлітали у вирій журавлі, сподівалися на затяжну

нехолодну осінь.

 

До Покрови годилося закінчити всі роботи, пов’язані із землею. Культури,

що давали плоди «поверх землі», наприклад, капусту чи кукурудзу, ще

можна було збирати. А от буряк чи картоплю належало викопати раніше.

Треба було завершити й сівбу озимини, щоб не турбувати землю, не орати,

не волочити тощо. Ледачих господарів, які не встигли до цього свята

впоратись із роботами, лякали тим, що, длубаючись у землі, вони начебто

можуть розбудити зміїв, які на той час уже заповзли у нори зимувати.

Тоді розбуджені гади кусатимуть людей навіть у холодну пору року.

 

Про добрих господинь казали: «Як прийшла косовиця, то жінка кородиться;

як прийшли жнива, то й жінка як нежива; а як прийшла Покрова, то й жінка

здорова».

 

У народі складали безліч приказок-прикмет, пов’язаних із святом Покрови.

Говорили: «Прийшла Покрова — всохла діброва», «До Покрови думай про пашу

для корови», — оскільки пасти худобу вже було неможливо через

відсутність трави. Отже, з Покрови починалися холоди: «По Покрові — по

теплові», «Прийшла Покрова, натопи хату без дрова», «По Покрові сиди,

чумак, у домі».

 

Восени до самої Покрови до дівчат засилали старостів, влаштовували

весілля. Перед Покровою був найбільш активний шлюбний період. Формально

він тривав до Пилипівки — початку Пилипівського посту (27 листопада).

Насправді ж сваталися тільки до Покрови, а весілля гуляли до Дмитра (8

листопада). Мрії дівчат про щасливе заміжжя втілилися у народних

приказках: «Покрова накриває траву листям, землю — снігом, воду —

кригою, а дівчат — шлюбним вінцем»; «Покрівонько, Покрівонько, покрий

мою голівоньку, хоч наміткою, хоч ганчіркою, аби не зосталася дівкою»;

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ