UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПокрова Пресвятої Богородиці (Покрова). За народним календарем 14 жовтня. Як відзначали та що їли (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділНародознавство, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось13295
Скачало1150
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ю, хоч ганчіркою, аби не зосталася дівкою»;

«Святая Покровонько, покрий мою головоньку як не хусткою, то онучею, бо

вже дівкою наскучило».

 

љ

 

њ

 

њ

 

жінок, було скидання весільного дівочого вінка і покривання молодої

жіночим головним убором — наміткою чи хусткою. Відтоді жінка вже не мала

права ходити з непокритою головою. Про незасватаних дівчат із гумором

говорили: «Минула Покрова — заревла дівка, як корова»; «До Дмитра дівка

хитра, а по Дмитрі нею хоч лавку витри».

 

Жінки переказували, що з Покрови на два тижні починається бабине літо.

Ці дні — ніби прощання природи з літом, повернення на кілька днів теплої

погоди перед тим, як холодна осінь остаточно набирала сили. Бабине літо

не супроводжувалося жодними специфічними обрядами.

 

Храм, храмові, або престольні, свята в Україні відзначають у кожному

населеному пункті у дні церковного свята своєї парафії. Якщо місцева

церква чи собор освячені на честь Миколая, то і храм тут святкують удень

святого Миколая; якщо церква носить ім’я святого Іллі, то престольне

свято припадає відповідно на Іллі; а коли храм святили на Покрову, то й

храмове свято щороку відбувається в день Покрови Пресвятої Богородиці.

Якщо церква мала кілька вівтарів, то святкували кілька храмів.

 

В Україні є багато Покровських церков і монастирів. Зокрема в Києві, на

Подолі, збереглася архітектурна пам’ятка бароко середини XVIII століття

— Покровська церква, збудована за проектом видатного архітектора Івана

Григоровича-Барського. Широкознаний також і Покровський жіночий монастир

(1889). На Пріорці є ще одна Покровська церква початку XX століття. Вона

знаменита тим, що її розписував відомий український художник Іван

Іжакевич.

 

Храмові свята давали можливість широко спілкуватися не лише родичам, які

мешкали в одному населеному пункті й належали до однієї парафії, а й

тим, хто жив далеко. їздили в гості, відвідували близьких. Приймати у

цей день гостей вважалося справою честі. Хвалилися один перед одним

численністю прибулих на храм. Відсутність гостей означала неповагу до

господаря, який за це піддавався осудові громади.

 

До престольного свята ретельно готувалися: свіжими святковими рушниками

прикрашали не тільки церкву, а й кожну оселю. Варили великий обід, щоб

вистачило пригостити гостей. Часто біля церкви робили «складку» —

спільну трапезу. Для цього зносили продукти і готові страви, накривали

на церковному подвір’ї столи й частували всіх присутніх. Годування

прочан, старців, хворих і калік було одним із важливих звичаїв. Обідали

після церковної відправи.

 

На Київщині подекуди збереглися стародавні назви храмового свята:

«Братчина», «Мед», «Канун». Це нагадує про традицію готувати до цього

дня хмільний мед, а з воску виливати свічки, які продавали на користь

церкви.

 

Якщо 14 жовтня припадало на середу чи п’ятницю, вживали пісні страви, а

як на інший день тижня, то не постилися Для громадського обіду зносили

хліб, пироги, вареники, сметану і ряжанку, голубці, смажену рибу,

капусту, солоні огірки, смажені на олії кабачки, млинці, налисники з

-----> Page:

[0] 1 [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ