UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПреображення Господнє або Спас. За народним календарем 19 серпня. Як святкували та що їли (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділНародознавство, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5030
Скачало620
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Преображення Господнє або Спас. За народним календарем 19 серпня. Як

святкували та що їли

 

У Старому Заповіті заповідалося приносити перші плоди землі (перший

сніп нового врожаю, перші овочі, перший виноград) для посвячення їх

Богу. Ця традиція перейшла і в новозаповітну звичаєвість. Церковним

уставом було відписано освячувати грона винограду в день Преображення 

Господня (на Спаса, Спаса Другого, Спаса яблучного — 19 серпня), а саме

тоді коли вони повністю досягають зрілості. Оскільки на більшій

території України виноград до тієї пори ще не вистигав, на Преображення

святили яблука, груші, сливи та іншу садовину, а також городину і мед.

Нині з появою холодостійких сортів святять і виноград.

 

Святити садовину й городину ходили до церкви лише жінки й чоловіки.

Дівчата навіть не підходили до церковної огорожі, боячись, що їм

піднесуть яблуко (в них це називалося «сором», можливо, через

старозаповітну легенду про спокусу яблуком Єви).

 

До Спаса взагалі не можна було їсти яблук. Рідко хто нехтував цим

звичаєм, а надто суворо дотримувалися його люди, в яких коли-небудь

помирали діти. За повір’ям, Матір Божа на тім світі не дасть яблук

дітям, чиї батьки порушили цю заборону. За іншою версією, яблук до Спаса

не їли, бо саме яблуком змій спокусив Єву, Єва спокусила Адама, і

відтоді скінчилося райське життя перших людей.

 

Можливо, справжнє пояснення цього звичаю є більш прозаїчним, аніж

наведені вище легенди. Адже культові заборони споживати перші плоди до

повної їх стиглості відомі багатьом народам, навіть тим, що знаходилися

на первісній стадії розвитку. Вірогідно, вживання незрілих плодів

викликало шлункові розлади, тому ця заборона, маючи суто раціональну

основу, згодом набула сакрального змісту.

 

На середину серпня достигали більшість сортів яблук і груші-спасівки. Їх

уперше зривали і несли святити до церкви разом із медом у стільниках.

Також освячували цілющі трави, спілу городину, квіти. Первинне значення

свята, очевидно, й полягало у відзначенні достигання садових плодів.

Після освячення пригощали одне одного струдлями, пирогами з яблуками,

свіжими плодами. Роздавали садовину дітям і старцям. Вірили, що чим

більше роздаси, тим кращий урожай чекатиметься наступного року.

 

Після церковної відправи вдома влаштовували гостини. Готували борщ та

інші страви, але обов’язково на столі були всілякі пироги з яблуками,

вареники з яблуками й медом і свіжі яблука та груші. Хто мав пасіку,

запрошував сусідів на мед. Частування медом на Спаса означало поминання

покійних родичів і близьких. Мед брали з вуликів ціле літо, але після

Спаса все зібране бджолами залишали їм на зиму. Приказували: «До

Спасівки бджола на пана робить, а потім — на себе».

 

Пили домашнє яблучне вино, наливки з ягід, виготовлені переважно на

цукрі, та неміцні (20-25°) настоянки — горілки на цілющих травах або

також на ягодах. Робили кваси: сирівець з усілякими доповненнями,

буряковий, яблучний тощо.

 

Спасівські струдлі готували з пісного тіста без яєць і сметани. До

борошна додавали дрібку солі й соди (дуже мало), олію, воду і замішували

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ