UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПреображення Господнє або Спас. За народним календарем 19 серпня. Як святкували та що їли (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділНародознавство, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5040
Скачало621
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

додавали дрібку солі й соди (дуже мало), олію, воду і замішували

«молоде», тобто негусте, тісто. Потім робили з нього товсту качалку

розміром з руку до ліктя і стукали поперемінно обома кінцями по

стільниці, аж поки воно вкривалося пухирями. Тоді загортали у вогкий

рушник і ставили на холод. Через 2-3 години, розділивши на частини,

кожну вимішували ще раз, робили з тіста м’ячики і розкачували тоненькі

коржі. На кожного коржа клали порізані тоненькими скибочками солодкі

яблука і загортали у завиванець. Яблука іноді посипали сухарями і

цукром, іноді їх попередньо трохи підсмажували в олії. Пекли на великому

жару, попроколювавши вершечок виделкою (щоб струдель не тріснув під час

випікання) і добре змастивши олією спід дека і верх струдля. Вийнявши,

обливали медом або присмачували цукром.

 

З 14 по 28 серпня триває Спасівській піст — Спасівка (починається від

Маковея і закінчується Першою Пречистою — Успінням Пресвятої

Богородиці). Дехто вважає його продовженням Великого посту. Тому,

всупереч звичаям порушувати Петрівку, на Спасівку постували обов’язково.

Вважали, що це — найлегший із річних постів. І справді, вже достигали не

лише садовина й городина, а й зернові, бобові та баштанні культури.

Казали: «Спасівка — ласівка, а Петрівка — голодівка».

 

На Спаса, як правило, завершували жнива і святкували Обжинки. Цей

стародавній звичай подекуди зберігся до наших днів. З нового врожаю

сплітали обжинковий сніп і вінок, який одягали на голову вродливій

дівчині. Повертаючись із поля, співали:

 

"Прочини, господарю, ворота,

 

Занесем тобі віночка із золота;

 

Він не із золота, з із жита,

 

Да позволь тобі, Боже, спожити,

 

На друге літо заложити.

 

На жнива заможні господарі залучали до роботи наймитів, а середняки й

бідні збиралися на «толоку» — громадську допомогу. Закінчивши жнива в

одного, переходили до іншого і т. д. Немічним і вдовицям толоку робили

громадою, не беручи від них плати, а лише вдовольняючись обідом:

 

Ой, женчики, до краю, до краю,

 

На вечерю паляницю покраю.

 

Нз вечерю паляницю покраю,

 

Дві бочечки горілочки поставлю.

 

Дві бочечки горілочки,

 

А третю —- вина,

 

Подякую женчикам за жнива.

 

Обжинковий сніп зберігали до Різдва, робили з нього різдвяного дідуха, а

після святок молотили і зсипали зерно до посівного, щоб примножити

врожай. На Спаса у церкві разом з яблуками та грушами, всілякою

садовиною та городиною святили також обжинкові вінки. Їх берегли до

весни, щоб покласти на землю в перший день сівби, а потім, вимолотивши,

змішати зерно з посівним. Таким чином «годували» землю-годувальницю,

сподіваючись, що вона віддячить щедрим урожаєм.

 

Щоб умилостивити землю-матінку, селяни зазвичай приносили їй своєрідну

жертву. Коли дожинали останню ниву, залишали на ній клаптик, колосся

вгорі біля зерен зав’язували в пучечок червоною ниткою або стрічкою.

Заплітали або закручували косу чи китицю, заламували її до землі і так

лишали на полі. Називали це «Спасовою бородою». Під «бороду» часто клали

окраєць хліба із сіллю і ставили воду, сподіваючись таким чином

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ