UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 22

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПреображення Господнє або Спас. За народним календарем 19 серпня. Як святкували та що їли (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділНародознавство, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5043
Скачало622
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

аким чином

забезпечити урожай на майбутній рік. Зерно з «бороди» вилущували прямо

на землю, примовляли: «Оце тобі, борода, хліб, сіль і вода!» — і

закінчували: «Роди, Боже, на всякого долю: і скотини, і тварини, і

бідного, й багатого, і дурного, й головатого, і старого, і малогої».

Співали обжинкових пісень:

 

Сидить півень на копі,

 

Дивується "бороді",

 

Ой, чия ж то "борода"

 

Сріблом-злотом обвита?

 

Ой, чуй, пані, чуй,

 

Вечеряти нам готуй!

 

А ми жито ізжали,

 

Щоб за рік знов діждали:

 

Скільки в небі зірочок,

 

Стільки на полі копичок

 

Ой обжинки,

 

Наш паночку, обжинки,

 

Дай нам ще меду й горілки.

 

Кожен із хазяїв мав за честь прийняти толочан як найдорожчих гостей,

нагодувати й напоїти їх досхочу. Пані дійсно чула здалеку обжинкову

пісню і була готова подати женцям добру вечерю. Скнара, за повір’ям, міг

бути покараний неврожаєм у майбутньому році. Тому на обжинковій вечері

завжди було доволі їжі. Чільне місце посідали борщ, каша або галушки,

вареники, пироги, кисіль з яблуками й наливки та настоянки.

 

HYPERLINK "http://mamajeva-sloboda.ua/images/uploadpic/P8192329.JPG"

У XIX столітті ще готували хмільний мед. Робили це не всі, нечасто і

лише ті хто тримав великі пасіки. Квасний мед був ласим почастунком,

тому женці співали:

 

Вийди, господарю, у цей час,

 

Викупи віночок у нас,

 

Що дівчата плели,

 

Що медочок пили.

 

Вінок — на кілок,

 

А дівчатам - медок!

 

¤

 

Qоден бенкет, жодне свято чи тризна не обходились без меду. Про князя

Володимира згадується у старих текстах (996): «Сотвори праздник велик,

варя 300 провар меду». Розповідаючи про смерть князя Федора

Святославовича, літописець з гіркою іронією говорить про поминки,

називаючи їх «весіллям»: «Сватба пристроєна, меды изварени, невеста

привезена, князи позвани» (1233). Княгиня Ольга, влаштовуючи тризну за

вбитим чоловіком (945), князем Ігорем, примушувала древлян, винуватців у

його смерті, «пристроити меды многы». Мед обов’язково подавали на княжих

бенкетах, ченцям у монастирях, його пили навіть діти. І лише в піст

церква суворо обмежувала споживання цього напою.

 

Пізніше, із занепадом бджільництва, мед поступово зник із побуту

простого люду, залишаючись привілеєм шляхетних прошарків населення. Ще у

XVIII столітті Іван Котляревський у знаменитій «Енеїді» згадує

частування медом:

 

Де чоловіки гуляли,

 

Медок, сивушку попивали

 

Без просипу неділь із п’ять...

 

Якому - меду та горілки,

 

Якому - молодиці, дівки,

 

Оскому щоб з зубів зігнать.

 

Чи буду пити мед чи брагу?

 

Чи будем ми собі брати?

 

Нині мед на свята вже не готують, він залишився лише у весільному

фольклорі та в назвах придніпровських храмових свят — «Мед», «Братчина»:

 

Ой несіть меду барилечко

 

Пропивати нашу дівочку.

 

Пропила мати дочку

 

На солодкім медочку.

 

Стенулися сіни,

 

Як бояри сіли,

 

Ще не так стенуться,

 

Як меду нап’ються.

 

сподівалися, що тоді гризуни не псуватимуть зерно на току і в клуні.

 

HYPERLINK "http://mamajeva-sloboda.ua/images/uploadpic/P8192348.JPG"

Після Спаса вже можна було розпочинати сівбу озимих, а до того дня (поки

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ