UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПреображення Господнє або Спас. За народним календарем 19 серпня. Як святкували та що їли (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділНародознавство, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5029
Скачало620
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ня (поки

не посвячене колосся) не годилося. Боялися, що ті, хто посіє озимину до

Спаса, залишаться без урожаю.

 

Квас у всьому світі сприймають як російський національний напій. Проте

територія його походження значно ширша, а побутування зафіксоване на

давньоукраїнських теренах вже у часи Київської Русі. Його готували і

західні слов’яни. Видатний чеський учений, археолог і етнограф Пюбор

Нідерле на зламі ХІХ-ХХ століть писав, що у Києві в XI столітті випікали

хліб, розчину для якого готували на квасі, а відомий слов’янам квас ще з

язичницького періоду. Згадки про квас є у старопольській і в

староукраїнській кухнях. У літописах і житіях часів Київської Русі серед

описів приготування хліба зустрічаються такі вислови: «Муку сеяше и

тесто месяше и квасяше...», «квас на состроение хлебу беряше». І досі на

Поділлі часом готують домашній хліб, який завдають «грисом» — запареними

житніми висівками (часом із солодом), коли вони вже починають грати,

бродити.

 

У «Повісті минулих літ» розповідається про благодійну акцію князя

Володимира 996 року. На святі з приводу перемоги над печенігами він

наказав спорядити вози, навантажити на них хліб, м’ясо, рибу, різні

плоди, мед та квас у діжках і розвозити по місту, щоб частувати

населення.

 

Найпоширенішими квасами і в давньоруські, і в пізніші часи були сирівець

(хлібний квас) і мед (медуха, хмільний мед, медовий квас). Виготовляли

квас і з яблук (переважно дичок — кисличок), груш (здебільшого також із

дичок — гниличок), з ягід, з буряків, із соків дерев, що збирали

навесні.

 

Сирівець, який робили з житнього хліба, був і повсякденним, і святковим

напоем ще за часів Київської Русі. На нього не накладалося жодних

обмежень навіть у піст. У «Стоглаві» приписується: «И про таких держати

квасы сладкие, черствые и выкислые» (у давньоруській мові слово

«черствий» означало — «свіжий», отже тут йдеться про підсолоджені кваси,

про свіжі — слабовиброджені та про викислі, тобто ті, що піддавалися

досить тривалій ферментації). Квас був настільки простим у приготуванні

і поширеним напоєм, що його могли споживати й найбідніші верстви

населення. Він не втратив популярності і в часи Козаччини. В «Енеїді»

Івана Котляревського сирівець згадується не один раз:

 

Як гуща в сирівці іграє,

 

Шиплять, як кваснуть, буряки,

 

Як против сонця рій гуляє,

 

Гули се так небораки.

 

І кухлями пили слив’янку,

 

Мед, пиво, брагу, сирівець.

 

На Правобережжі України сирівець готували із сушеного в печі житнього

хліба з додаванням «розкришки» або «тіста» — саморобних дріжджів. Хліб

заливали окропом, після вистигання заправляли розкришкою і залишали під

полотном на кілька днів у темному, але нехолодному місці. Стежили, щоб

квас не перекис. Коли був готовий, переставляли на холод. Якщо пили

відразу, то відціджували безпосередньо перед уживанням; а якщо

сподівалися на тривале зберігання, то, перецідивши, переливали у чисті,

випарені пляшки й міцно закорковували. Іноді в кожну пляшку клали для

смаку по кілька родзинок або ягід брусниці, журавлини чи калини.

 

HYPERLINK "http://mamajeva-sloboda.ua/images/uploadpic/kkoi.jpg"

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ