UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРіздво - за народним календарем 7 січня. Як святкували і що їли з нагоди свята (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділНародознавство, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5156
Скачало829
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Різдво - за народним календарем 7 січня. Як святкували і що їли з нагоди

свята

 

Різдво — велике свято, яке в Україні відзначали навіть за часів суворої

атеїзації населення. Звичаїв святкування не забували: колядники

прославляли Немовля Христа, по селах ходили з Вертепом (Шопкою) —

театралізованою народною виставою із життя Пресвятої Богородиці Діви

Марії та Святої Родини — й розповідали про легендарну подію — Різдво

Спасителя.

 

Цей день (7 січня), як і Багата кутя (Святий вечір), відповідає

уявленням народу про добробут, благополуччя, благоденство, щастя і

злагоду. Хазяїн і хазяйка дому стежили не лише за тим, щоб був «повний

стіл» для своєї родини, а й за моральною обстановкою в хаті: спокоєм,

миром і добротою. На зимові м’ясниці скасовувалися навіть обов’язкові в

інші часи одноденні пости в середу й п’ятницю.

 

З Різдва Христового починалися зимові м’ясниці. Усі страви, що вимагали

тривалого приготування, були зроблені заздалегідь, оскільки існувала

звичаєва заборона користуватися ножем, сікачем, сокирою та іншими

колючими й ріжучими знаряддями. Навіть хліб цього дня ламали, а не

різали. Вірили, що той, хто порушував цю заборону, ризикував порізатися

чи поранитися в інший спосіб.

 

Також це віщувало збитки: «Щось у ха¬зяйстві відріжеться», «Худобу

доведеться прирізати» та ін.

 

До церкви цього дня ходили всією сім’єю, вдома залишалася тільки старша

невістка — джиджулиха, чепуруха. Вона топила піч, розігрівала

приготовлені напередодні страви, варила капусняк із порізаних

заздалегідь м’яса й сала, посіченої капусти.

 

Після церковної служби вся родина й гості сідали за стіл, на якому

стояли кутя, пироги, узвар та ще деякі святвечірні страви. Молилися за

здравіє присутніх на трапезі, а також відсутніх родичів (як і

попередньої вечері); господар згадував померлих, сподіваючись для них

Царства Небесного. Ставили на стіл залишки вчорашніх страв: рибну юшку,

пісний холодний борщ із квасолею, товченики, смажену рибу, квасолю.

Потім подавали м’ясні страви, починаючи з м’ясного холодцю — «драглів»,

«гишок», «холодного», «студенцю». Після цих холодних закусок на столі

з’являлися гарячі м’ясні страви: капусняк із свинячою грудниною, печеня

чи душенина, верещака, смажені ковбаси, кров’янка, шинка, ковбик

(кендюх, сальтисон), тушкована капуста, голубці, вареники з лівером,

локшина з курятиною чи гусятиною.

 

Љ

 

Љ

 

ин у піч на сковороду, дітям на втіху. До ковбаси подавали квашену

капусту з олією та солоні огірки.

 

Капусняком завершували гарячий обід. На закуску їли вчорашню кутю,

нерідко заправляючи її вже свіжим коров’ячим молоком.

 

Ці застілля (святвечірнє та різдвяне), як і майбутнє новорічне,

відрізнялися не лише чисельністю страв (що символізувало майбутній

добробут), а й їхньою святковою вишуканістю та високою калорійністю.

 

Для урочистостей готували й десерт. Це могли бути медівники, «горішки»,

вергуни (вертути), маківники, сластьони, пиріжки із солодкою начинкою.

Коли збиралися увечері погомоніти, забавлялися соняшниковим і гарбузовим

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ