UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСвятвечір - за народним календарем 6 січня. Як святкували і що їли з нагоди свята (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділНародознавство, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось11666
Скачало905
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Святвечір - за народним календарем 6 січня. Як святкували і що їли з

нагоди свята

 

Святий вечір, Святвечір, Вілія, Багата кутя —- передріздвяний день і

вечір, велике свято (6 січня). Воно припадало на останній день

Пилипівського посту, тому готували виключно пісні страви.

 

Родина вставала вдосвіта, мати змивала недроблену крупу (на Правобережжі

переважала пшенична, а на Лівобережжі — ячна) і ставила у піч. Дехто для

цієї страви, а це неодмінно була кутя, припасав непочатий (зовсім новий,

лише випарений окропом) горщик. Діти лущили й подрібнювали горіхи, терли

в макітрі макогоном мак. Батько готував ситу: розминав у мисці медові

стільники та заливав їх крутим окропом (тільки-но знятим з вогню). Від

гарячої води віск розплавлявся і спливав. Якщо вода була недостатньо

гарячою, то додатково вкладали розігрітий на вогні в печі камінь. Тоді

вода закипала прямо в посудині. Після охолодження віск із поверхні води

збирали, а одержаною ситою потім заправляли кутю.

 

"Кутя й узвар ще зранку займали почесне місце на столі під образами — на

покуті. Стіл посипали чистим сіном, на нього клали чистий

настільник-скатертину, потім вишиваного рушника (часом із вишитим

текстом: «Христос народився — восславим Його!», «Христос ся рождає —

славімо його!»). Хлопчик із родини або сам господар, надівши рукавиці

(не голими руками!), брав миску чи горщик з кутею і відносив на стіл.

Слідом бігли діти, квокчучи: «Кво-кво-квок!», щоб майбутнього року добре

велися курчата. Хазяїн же примовляв: «Скільки в цьому горшку кутенят,

стільки щоб я мав телят і ягнят, курчат і поросят, гусят і каченят!».

Говорячи: «Іди, кутя, на покутя, а узвар — на базар!», хазяйка відразу

накривала кутю трьома круглими калачами або книшами до вечері.

 

У цей день не снідали й не обідали, годували лише малих дітей. Біля куті

ставили узвар у глечику й груші з нього, викладені в миску хвостиками

догори, щоб було зручно брати. Там же, на столі, ставили дідуха (діда,

сніп, коляду). Це був майстерно вив’язаний житній або вівсяний сніп,

прибраний різнобарвними стрічками, цукерками, паперовими квітами,

кетягами калини — попередник новорічної ялинки. У народній свідомості

він символізує продовження роду (про це свідчить зокрема його назва),

примноження достатку. Зерно тут має такий самий зміст, що й у весільній

обрядовості (посівання молодих, підсипання під коровай), і в новорічних

обрядах (посипання хати). Діти притрушували долівку чи підлогу соломою,

вишукуючи в ній невимолочений колос, бо це віщувало добробут.

 

6 січня увесь день до вечора, тобто власне до Святої вечері, вважався

буденним. Жінки й дівчата, навіть малі дівчатка після приготування

вечері на сьогодні й обіду на другий день, на Різдво, прибирали в хаті,

щоб вона стала ошатною, затишною та святковою. Чоловіки й хлопці,

закінчивши чоловічу роботу, приходили до хати, щоб зустріти свято всією

родиною. Запалювали лампадку, курили в хаті ладаном, молилися разом.

 

Вечеряти сідали аж тоді, коли на небі сходила перша зірка — символ

народження Сина Божого. На Багату кутю сім’я по-можливості збиралася

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ