UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСвятвечір - за народним календарем 6 січня. Як святкували і що їли з нагоди свята (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділНародознавство, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось11717
Скачало907
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

али голубці з пшоняною або гречаною кашею, вареники з

капустою, картоплею, кашею, квасолею (підсоленою із засмажкою або

солодкою з маком чи ягодами), маком, товченими сушеними грушами

(«сушиною», «порохнею») та ін. На Поліссі, Волині, Галичині, у Карпатах

варили вареники із смаженими сушеними грибами.

 

Робили також «вушка» з грибами — маленькі варенички з прісного тіста,

які смажили у великій кількості олії (у фритюрі). Готували тісто таке,

як на вареники. У піст яєць не клали, а лише сіль і воду.

 

Смажили січеники чи товченики з риби, до якої додавали цибулю, трохи

пшеничного борошна чи хліба, перець і, звичайно, сіль. Для січеників

риб’яче філе рубали на стільничці на суцільну масу, а для товчеників

товкли у салотовках (ковганках). Якщо товченики готували із щуки чи

судака, то риб’ячий фарш загортали у заздалегідь зняту шкірку, а тоді

вже смажили. Часом січеники під тушковували у розведеному буряковому

квасі, додавши туди тертої підсмаженої моркви і пастернаку.

 

Подавали й «холодяну» рибу («холодець із риби», «риб’ячі драглі»,

«риб’яче холодне»). Щоб холодець із риби добре застигав, довго варили

риб’ячі голови й кістки, потім відціджували юшку. Цим відваром заливали

варену високоякісну рибу — коропа, судака, язя, лина, осетра та ін. На

Поліссі риб’ячі драглі готували з .попередньо розмоченими сушеними

білими грибами. Перед тим як виносити на холод, у кожну миску клали

кружальце пастернаку й моркви, які варилися в юшці. Подавали з червоним

хроном.

 

Ставили на стіл гарячу картоплю, тушковану (часто з грибами) капусту.

Робили налисники з пісною начинкою: маком з медом, сушеними товченими

грушами, варенням, печеним гарбузом з медом.

 

Запивали страви узваром.

 

Не обходилося також без квашеної капусти з олією та цибулею, солоних

огірків, мочених яблук та кавунів.

 

Примічали після вечері, яка погода. Виходили на подвір’я і дивилися на

небо. Чисте і зоряне небо на Святвечір передвіщало сухе літо, неврожай,

а снігопад чи іній обіцяли хороше урожайне літо з помірними дощами. Тому

навіть у колядках переважали мотиви віри в майбутнє благоденство:

 

Роди, Божє, жито-пшеницю,

 

Жито-пшеницю, всяку пашницю,

 

Без куколю, без метлиці,

 

А нам дайте паляницю.

 

Малі діти й  підлітки (віком до 15 років) носили й возили на саночках

рідним і близьким «вечерю», «пироги». Мати зав’язувала їм у вузлики

кутю, накриту трьома пирогами, книшами, калачами, а бувало, й інші

страви. «Вечірників» частували (давали варенухи з медом, пиріжків,

узвару, варених груш і слив) і обдаровували. Вони одержували від родичів

медівники-пряники, горішки (лісові й волоські), гарбузове насіння,

цукерки, кутю навзаєм, а часто і невеликі гроші.

 

На Київщині й Лівобережжі для дітей смажили або пряжили у великій

кількості олії спеціальні «горішки» з прісного або вчиненого тіста:

маленькі, розміром із волоський горішок, кульки, які після смаження ще в

гарячому вигляді притрушували цукром або мастили медом. Особливо

ретельні господині начиняли «горішки» четвертинкою волоського горішка

або ліщиною.

 

Кутю діти віддавали матері, а решта була їхньою здобиччю.

-----> Page:

[0] [1] 2 [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ