UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСвятого Андрія - за народним календарем 13 грудня. Як святкували і що їли з нагоди свята (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділНародознавство, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось10599
Скачало959
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

маток шкіри — шевцем або лимарем, а коли траплялася тільки сама земля —

багатієм з великою земельною ділянкою.

 

Опівночі виходили з хати, висмикували зі стріхи жмут соломи і

прискіпливо вивчали. Якщо десь залишався необмолочений колосок, хоч

одне-єдине зерня, вірили, що дівчині судився багатий наречений; якщо

дівчина витягала порожній колосок — боялася, шо її молодий буде бідним;

а якщо вся солома у жмені була гола, навіть без колоса, то це означало,

що дівці судилося ще рік сидіти незасватаною.

 

Ворожили на «містках». Для цього наливали в миску води, зверху клали

кілька соломинок у вигляді містка, ставили собі під ліжко і чекали, хто

і як присниться: суджений мав переводити через місток. Якщо снилося, що

міст провалювався, — це віщувало щось недобре: розлучення чи смерть

когось із молодих.

 

Наливали в миску води (не з коло¬дязя, а проточної — із струмка чи

річки, так званої «біжучої») і пускали на воду половинки волоського

горіха, як човники. У них ставили маленькі запалені свічки. Одну

загадували на дівчину, а другу — на парубка. Воду каламутили, щоб

горішки плавали. Якщо свічки зустрічалися і човники торкалися бортами,

то дівчині й парубку судилося бути разом.

 

Ходили під чужі хати, присідали попід вікнами і слухали, що там

говорять. Перші почуті слова віщували майбутню дівочу долю. Якщо,

наприклад, у хаті хтось казав: «Іди, Іване, принеси рядно (чи ложку, чи

кожуха, чи ще щось)!» — дівчина раділа, бо вірила, що скоро піде заміж.

А якщо, скажімо, кликали всіх вечеряти: «Сідайте до столу!» — або

заспокоювали дітей, які гралися в галасливі ігри: «Сядьте, вгамуйтеся!»

— то дівчина засмучувалася: їй судилося сидіти в дівках.

 

Щоб дізнатися, звідки чекати старостів, виходили на вулицю біля своїх

воріт і примовляли: «Гавкай, гавкай, рябий песику, вий, вий, сірий

вовчику!». Звідки чувся собачий гавкіт, з тієї сторони і слід було

чекати судженого.

 

Задля чистоти ворожіння дівчата у день святого Андрія підв’язувалися

поясом-крайкою, цілий день голодували, а деякі й води не пили. Увечері,

коли вкладалися спати, пояс знімали, складали навхрест, клали під

подушку і голосно вигукували:

 

Живу в Києві на горах,

 

Кладу хрест в головах,

 

З ким заручатися,

 

З ким Вінчатися,

 

З тим і за руки братися,

 

Святий Андрію, поможи!

 

Вночі мав приснитися той, з ким дівчині судилося прожити життя.

 

Багато ворожили, використовуючи хліб, коржі, балабушки, млинці. Брали,

наприклад, шматок хліба, найчастіше окраєць, цілушку («щоб хлопці

цілували»), солили його і ховали під подушку. Уві сні повинен був прийти

хлопець, з яким дівчина мала поділитися хлібом, а отже — долею. Або

з’їдали на ніч добре посолений кусень хліба. Вночі дівчину мучила

спрага, і їй мав приснитися суджений, що подасть води.

 

Смажили млинці, один — найбільший — міцно затискали під пахвою і йшли на

вулицю. Першого-ліпшого зустрічного чоловічої статі питали: «Дядьку

(хлопче), як вас звати?» Той називав своє ім’я. Якщо перехожого звали

Василем, то і майбутній чоловік мав бути Василь, якщо Миколою — то

Микола і т. ін. Часто чоловіки й хлопці жартували, вигадуючи якісь

-----> Page:

[0] 1 [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ