UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСвятого Миколая - за народним календарем 19 грудня. Як святкували і що їли з нагоди свята (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділНародознавство, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось11579
Скачало1054
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Святого Миколая - за народним календарем 19 грудня. Як святкували і що

їли з нагоди свята

 

Святий Миколай в Україні — один із найшанованіших святих, який стоїть

поряд з Іваном Хрестителем, Юрієм Переможцем, Андрієм Первозванным та

Іллею Пророком. Свято на його честь відзначають двічі на рік: Миколи

Теплого (Миколи Весняного, Перенесення мощів святого Миколая) — 22

травня і Миколи - Зимового (святого Миколая, Миколи Чудотворця, Миколая

Мирликійського) -19 грудня.

 

Весняного Миколая вшановують скромніше — вітають іменинників, святкують

храми там, де церкви були освячені цього дня.

 

Зимового Миколая, якого вважали покровителем хліборобства, повелителем

стихій, Добрим (Угодником), вшановували пишно. Вірили в чудодійну силу

святого: з ним пов’язані випадки чудесного спасіння замерзлих,

утоплеників, подорожніх, що опинилися в біді. Саме тому Запорізьке

козацтво вважало Святого Миколая за свого заступника, який рятує їх від

усіляких стихій під час військових походів, як на суші, так і на морі.

Також на  честь Святого Миколая на Запорізькій Січі споруджували церкви

та оздоблювали його ікони пишними шатами із дорогоцінного  каміннямя та 

золота.

 

В давнину до цього дня (як і на Святий вечір, і на Водохреще) варили

кутю з пшениці та ячменю, сподіваючись, що Миколай Добрий допоможе з

майбутнім урожаєм зернових. Починаючи від дня святої Варвари (17

грудня), три дні поспіль гуляли Миколаївські святки. У  далекому XVIII

столітті, козаки та посполиті, з нагоди цього свята обов’язково варили

пиво, запрошували гостей і, незважаючи на піст, влаштовували танці з

музиками, катання на конях та інші козацькі розваги.

 

Павло Алеппський, архідиякон, який мандрував Україною в середині XVІ

століття, трапезуючи у козаків, відзначав, що «у Землі Козаків нема

вина, але навзамін його п’ють відвар з ячменю, дуже приємний на смак. Ми

пили його замість вина, що ж було робити? Але цей ячмінний відвар

прохолоджувальний для шлунку, особливо в літній час». У різних

українських монастирях (Києво-Печерському, Густинському Троїцькому та

ін.) гостям подавали «спочатку мед, потім пиво, за тим чудове червоне

вино із власних виноградників», а також: «Поставили на стіл кухлі з

пивом і соління парами». Відзначав чужоземець і щедрість отців церкви:

«Нам привозили мед і пиво у великих діжках».

 

Уже в XIX столітті на Миколая пиво в домашніх умовах не варили, цей

напій виготовляли лише в монастирських, державних чи приватних

броварнях. Але його охоче купували і виставляли віншувальникам, бо ще на

зламі ХІХ-ХХ століть по околицях Києва в ці дні ходили з вітаннями,

аналогічними різдвяним колядкам.

 

Храмові (престольні) свята, зокрема й Миколая, в Україні відзначали із

службою Божою, гостинами, провідуванням родичів. Це був піст, і тому

готували пісні страви: пундики, пампушки, вареники з пісною начинкою,

млинці, пекли білий хліб, калачі і пироги.

 

На Миколая ріки вже замерзали так, що по кризі безпечно було їздити

саньми. Приказували: «Варвара ночі урвала, та дня приточила, а Миколай

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ