UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСорок Святих - за народним календарем 22 березня. Припадає на Великий піст. Як відзначали та що їли цього дня (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділНародознавство, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2480
Скачало625
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Сорок Святих - за народним календарем 22 березня. Припадає на Великий

піст. Як відзначали та що їли цього дня

 

На Сорок святих, або Сорок мучеників (22 березня), у давнину кожна

господиня мала пекти пироги, пампушки чи інше печиво. В різних регіонах

України його іменували по-різному, але здебільшого це були назви птахів

— «сороки», «жайворонки», «буслики», «птички», «пташки». Вірили, що саме

на Сорок святих з вирію повертаються пернаті — сорок різних порід.

Вважали, що цього дня сорока бере сорок різочок чи галузок і мостить

собі з них гніздо. Казали: «Нині сорока — іменинниця». Тому калачики чи

бублики, пампушки чи кренделі виробляли у формі пташечок із дзьобиками

та крильцями, гребінчиками та хвостиками, а часом «садили» їх на бублик,

наче на гніздечко. Очі робили з калинових ягід або родзинок. Хто

заможніший, обливав печиво медом чи цукровою поливою. Часто пташечок

нанизували на невеличкі різочки, лозинки чи очеретинки і так запікали.

Потім роздавали діткам.

 

Малюки бігали по селу, тримаючи в руках нанизані на палички «жайворонки»

й «сороки», танцювали й закликали весну:

 

Ой чом ти буслю,

 

Не вилітаєш,

 

Чом дітям весни

 

Не даєш?

 

Наші предки вірили, що обрядове печиво, яке з’їдять діти, сприятиме в

господарських справах, зокрема добре плодитимуться кури, гуси, качки,

індики. Благодать від умилостивления перелітних птахів мала перейти на

домашню птицю.

 

, також сорок штук — за чисельністю мучеників. Вареники нерідко

нанизували на паличку.На Полтавщині дівчата частували ними хлопців, «щоб

мороз любисток не побив». Любисток же в Україні вважається зіллям, що

допомагає щасливому коханню.

 

На Півдні сороки-калачики розвішували на кілках тинів, щоб уранці

почастувати тільних корів, чекаючи від них після цього доброго приплоду.

 

Діти, взявши свої «сороки» чи вареники, бігли на баштан і вмовляли його

дати добрий урожай: «Хай на кожній огудині зав’яжеться по сорок

гарбузів, кавунів і диньок!».

 

На Сорок святих ворожили на погоду. Примічали: «На Сорок святих погода

— на гречку буде врода» (Полтавщина); «Як буде мороз, то уже далі сорок

днів не буде, бо уже тих усіх сорок на цей один сі зложит» (Карпати);

«Ще має бути заметено снігом сорок закутків, і сорока морозів ще можна

сподіватися. Та це тільки сподіватися, бо їх насправді не буває, зима

вже з сили вибивається» (Поділля). Якщо було тепло, цього дня сіяли

горох, вірячи, що на кожній стеблині виросте по сорок стручків, а в

кожному з них — по сорок горошин. Розсівали по городу мак, сподіваючись

на врожай у сорок разів більший за посіяне. Щоб підтримати ці надії, на

Сорок святих варили горохову юшку, робили горохвяники, пекли пиріжки з

горохом, готували вареники з маком.

 

0

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ