UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтаросвітські етикетні норми поведінки (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділНародознавство, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2883
Скачало622
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

з протилежної від входу сторони — і сидів, як

правило, на підвищенні, що було привілеєм божества. Це виглядало

особливо незвичним, оскільки майже до X ст. було прийнято сидіти на

долівці; там же і їли, поклавши перед собою маленьку дощечку. Столи у

сучасному розумінні з’явилися в Україні, очевидно, з прийняттям

християнства, коли в язичницькій слов’янській хаті потребувалося місце

для божниці. Це кардинально змінило планування інтер’єру житла: зліва

від входу — піч, а по діагоналі, на покуті — стіл, орієнтований на

південь або на схід.

 

тром ставав стіл). Стіл уподібнювався до церковного престолу, що істотно

змінювало релігійно-побутову символіку: хата певною мірою ототожнювалася

з храмом, стіл — з олтарем, глава родини — зі священнослужителем, акт

прийому їжі — з жертовністю. В цих умовах звичаї, що колись не були

пов’язані з християнством, набували релігійного забарвлення. Наприклад,

навколо столу почали водити молодих під час весілля, носити

новонароджених тощо. З перенесенням основних ритуальних дій довкола

столу почесне місце в хаті перемістилося на покуть. Це місце визначало

весь розпорядок у домі, як і всю структуру внутрісімейних взаємин.

Почесне місце на покуті у звичайній ситуації займав глава родини, під

час гостин — почесний гість, на весіллі — молодий із молодою, коли

народжувалася дитина,—баба-повитуха, під час хрестин — кум.

 

Загальний розподіл рольових функцій у традиційній українській родині

найрельєфніше проявлявся у порядку розміщення сім’ї за столом у святкові

дні, коли особливо суворо дотримувалися ритуальних правил. Отож, на чолі

стола сідав батько. Якщо в сім’ї не було батька, його місце займав

старший одружений син, якщо ж він був неодружений, то главенство

належало матері. На Поліссі, де зберігалися більш консервативні

традиції, почесне місце праворуч глави родини займав старший син, далі

вже сідали всі інші сини та дочки; мати, як правило, прислуговувала

родині і тому сідала скраю.

 

До кінця XVIII — початку XIX ст. цей порядок, у цілому характерний і для

інших східнослов’янських народів, в українському середовищі дещо

змінився: поруч із главою сім’ї по правий бік від нього у святкові дні

сідала дружина. Коли взяти до уваги, що правий бік вважався особливо

почесним, можна уявити, наскільки значною в українській родині була роль

жінки-матері. Змінилося з лівого на праве й те місце, яке займала жінка,

коли йшла поруч із чоловіком. Зрештою, на сьогодні ми маємо декілька

паралельно побутуючих варіантів: заміжні жінки можуть займати і ліве, і

праве місце від чоловіка, хоча у молодіжних парах жінка найчастіше

розташовується праворуч; під вінець заручену ведуть з правої сторони, а

після вінчання чоловік займає своє традиційне праве місце; нарешті, на

Наддністрянщині зберігається зовсім архаїчна ситуація, коли чоловік іде

попереду, а жінка позаду.

 

Традиційне розуміння феномена почесності позначалося на етикетних

нормах поведінки людей. Наприклад, вітання здавна починали зі старших,

під якими розуміли не тільки старших за віком, а й вищих за соціальним

-----> Page:

[0] 1 [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ