UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТрійця (Клечальна неділя) - за народним календарем відзначається на п’ятдесятий день після Великодня. Як святкували та що їли (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділНародознавство, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось11060
Скачало819
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Трійця (Клечальна неділя) - за народним календарем відзначається на

п’ятдесятий день після Великодня. Як святкували та що їли

 

Трійця (Тройця, Троїця, Святого Духа) своїм місцем у календарі повністю

завдячує Великодню. Свято має також інші назви — П’ятдесятниця

(П’ятидесятниця), бо його відзначають на п’ятдесятий день після Світлого

Воскресіння Христового. На ці ж дні припадають Зелені свята (Клечальна

неділя, Клечальні святки), які в уяві народу тісно переплетені з

Трійцею.

 

Свято має яскраво виражений дохристиянський характер, але це не завадило

православ’ю адаптувати більшість стародавніх місцевих обрядів, що не

суперечили головним християнським ідеям. На початку літа достигають

перші трави і починається косовиця — запасання сіна на зиму для худоби.

Буяє зелень дерев, цвітуть лугові й польові квіти, розвиваються зернові.

Старослов’янські обряди поклоніння деревам збереглися в українців у

звичаях ставити на Трійцю клечання у вигляді берізок, кленів і ясенків

на подвір’ях, центральних сільських майданах, на вигонах, у прикрашанні

хатньої стріхи гілками й різними запашними травами. На воротах вішали

вінки з гілля й квітів, зелені м’яти, любистку, чебрецю, васильків,

татарського зілля (аїру), ромашки, маруньки, божого древка, полину та

інших духмяних трав, які, за повір’ями, могли відганяти нечисту силу.

 

Прикрашали хату і зсередини: ароматним зіллям заквітчували ікони, вішали

його на жердку, біля вікон, розсипали товстим килимом по долівці. Ці

вінки й трави пізніше не викидали. Вінки надягали на молоді головки

капусти, щоб вона росла головата і її не їла гусінь. Зелень сушили і

зберігали. Якщо хворіла худоба, їй підмішували до корму троїцького

зілля, троїцьким клечанням також підкурювали хворих людей і тварин.

Зашивали трохи зілля у подушку для мерців, «щоб їм на тому світі було

спокійно».

 

Ось як описує Зелені свята на Гуцульщині етнограф В. Шухевич на зламі

ХІХ-ХХ століть: «Перед Св’ітою неділею — Сошествієм Святого Духа — ідуть

мущини досвіта рубати галузки з явора якими косичать хату усередині, на

образах, по клинках; затичують теж декуди хату знадвір’я листям любистку

і скорушини, косичать вікна навхрест, а галузки з явора або бучини

закладають у кожну сторонку грядок; листе любистку уживають до вікон

тому, бо воно м’яке, держить ся добре скла, а листє скоруха «кудряве,

має ладну уроду, навкруг як висічене»; до того оно вузьке, тому дає

виразний взір на склі».

 

Жінки брали калачі, свічки, будз (різновид сиру), сир, молоко в дзбанах

або в коновках і йшли до церкви. Там, прилаштувавши свічку на хлібину

або калача, запалювали її і курили ладан так, що у церкві ставало аж

сиво від солодкого диму. Це «надавало цілому обходові таємничих чар».

Частину харчів лишали «на церкву», частину несли на цвинтар. Там

пригощали бідних: спершу молоком, потім іншими стравами.

 

Переддень Трійці називався Дідовою суботою, Дідівнею. Це був один із

найшанованіших поминальних днів календарного року. Поминали всіх

покійних: і хрещених, і нехрещених, і померлих від старості чи хвороби,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ