UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТрійця (Клечальна неділя) - за народним календарем відзначається на п’ятдесятий день після Великодня. Як святкували та що їли (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділНародознавство, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось11054
Скачало819
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

х, і померлих від старості чи хвороби,

і самогубців, і потопельників — людей, що померли «не своєю смертю»,

тобто тих, кого не поминали на інші поминки. До церкви несли «панахиду»

— хліб чи книші, калачі, пироги, часто коливо і мед або щось солодке на

заміну. Ходили на кладовище, де частували старців, жебраків, бідних і

пригощалися самі. Залишали на могилах щось із їжі «для покійних». Така

своєрідна форма жертви мала умилостивити духипредків, щоб вони не

шкодили живим, а ставали їм у поміч.

 

Троїцький тиждень вважався Русальним, бо в ці дні нібито активізувалися

русалки (мавки, нявки). Їх уявляли собі як молодих жінок, дівчат чи

дівчаток, які жили у водоймах, у лісі, в лузі чи в полі і могли замучити

перехожих. Тому Русального тижня не ходили поодинці в поле й до лісу, не

купалися в річках, ставках і озерах. На русалок, за повір’ями, могли

перетворитися всі померлі на Трійцю, маленькі нехрещені дітки,

потопельниці. Утоплені на Троїцькому тижні жінки й дівчата згідно з

уявленнями слов’ян обов’язково ставали водяними русалками чи берегинями

(тими, що живуть на березі край водойм або в річці чи ставку). Щоб

нейтралізувати русалок, їх поминали, «годували» поминальними стравами.

Від них захищалися духмяними травами: полином, чорнобилем, любистком,

м’ятою і, звичайно ж, часником.

 

Жодна дівчина з першого дня Троїцького тижня не виходила в город, на

вулицю, в поле, в ліс, а тим паче на річку без полину у волоссі, в руках

чи за пазухою. Боялися, що вискочить із жита чи очерету русалка і

спитає: «А що мати варила?». На це слід було швидко відповісти: «Борщ та

полин, а ти сама згинь!». Тоді русалка зникала і не могла завдати

Дівчині шкоди. Інші трави, особливо м’ята й петрушка, приваблювали

русалок, тому їх не слід було брати з собою. Бо, кинувши в мавку м’ятою:

«На тобі м’яту!» — можна було почути: «Ти ж наша мати!», а петрушкою —

«Ти ж наша душко!». Це означало, що русалки приймають дівчину до свого

роду і вона вже не повернеться до людей. Однак м’яту й петрушку

обов’язково сіяли в городі й при садибі, щоб русалки живилися ними і не

чинили шкоди живим.

 

Цього тижня суворо заборонялося купатися в річках, озерах, ставках і в

морі. Не лише жінки та дівчата, а й чоловіки та хлопці боялися, що у

воді їх підстерігають русалки, які залоскочуть і затягнуть до себе на

дно. Це вірування подекуди збереглося до наших днів: дехто вважає, що

кожного утопленика на Трійцю забирали мавки.

 

Ще у XIX столітті існував звичай освячувати криниці. Після проведення

обряду вода в них вважалася безпечною, там не могли оселятися колодязні

русалки. На цій свяченій воді варили коливо й інші страви, нею розчиняли

хліб у троїцьку суботу. Першу хлібину господиня розламувала навпіл ще

гарячою і клала на підвіконня. Хліб парував, і русалки могли харчуватися

цією парою (як зрештою й інші духи предків). До наступної суботи їли

багато яєць, але пильнували, щоб одразу віддати шкаралупи курям чи

потерти їх у корм худобі. Боялися, щоб вони не потрапили у воду, бо від

них могли сильно розплодитися русалки. Носили гарячий хліб, вчинений на

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ