UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТрійця (Клечальна неділя) - за народним календарем відзначається на п’ятдесятий день після Великодня. Як святкували та що їли (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділНародознавство, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось11065
Скачало819
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

з гілки. Ці хустки й намиста, як і в

інших випадках, носили до Петра, а тоді віддавали власницям. Після

гуляння смажили яєчню.

 

На Слобожанщині й Полтавщині для молодіжних гулянь вкопували «сухого

дуба» або «явора». Це було не зрубане зелене дерево, а лише його

імітація. Найчастіше за «дуба» брали суху довгу тичку або стовп. Його

прикрашали квітами, які для такої оказії слід було неодмінно вкрасти.

Жінки берегли свої квітники, а хлопці чекали на слушну нагоду і таки

зривали по одній-дві квітки в кожної господині. Зрештою ніхто на них

особливо й не гнівався — звичай є звичай. До «дуба-явора» чіпляли увите

зіллям старе колесо як символ сонця. Убираючи дерево квітами і

стрічками, дівчата й хлопці приспівували:

 

- Розвивайся, сухий буде,

 

Бо на тебе мороз буде! –

 

Я морозу не боюся,

 

Прийде весна — розів’юся!

 

Сухий стовп, прикрашений зеленню та квітами, увінчаний колом-колесом,

яскраво символізував сонцеворот і поступовість та незмінність колообігу

в природі: за зимою завжди прийде весна, за нею — літо, осінь, знову

зима, і так буде завжди.

 

На Поліссі дівчата водили «куст». Для цього наряджали якусь гарну

дівчину чи маленьку дівчинку в зелені шати: листя клену, гілки берези й

верби, квіти й трави, сплетені як спідничка й сорочечка. Одягали на

красуню пишний вінок із запашного зілля і стрічок. Водили її по всьому

селу, танцювали, ходили до річки й лісу. Співали:

 

Привели куста

 

Та й до річечки,

 

А ти, річечко,

 

Дай водичечки,

 

Дай нам дотику

 

Золотенького

 

Для Врожаю

 

Багатенького.

 

Потім також збиралися всією громадою і гуляли складку з варениками,

яєчнею і млинцями.

 

На Полтавщині й Слобожанщині подібно до «куста» водили «тополю». Її роль

грала найвища з дівчат (струнка, як тополя). Це була почесна, але й

складна місія, бо дівчина повинна була тримати над головою руки,

зв’язані стрічками, намистом, хустками і квітами. Ці оздоби мали

закривати її аж до пояса, тому для «тополі» всі дівчата села зносили

свої прикраси.

 

Пізніше, щоб не мучити дівчат, яким годинами доводилося тримати вгорі

руки, «тополям» почали чіпляти до плечей гілки, зв язані над головою

тими ж оздобами. Так було легше витримувати тривалий похід по селу та

околицях, по житах і садках. Дівчата разом з «тополею» бажали всім

господарям і господиням багатого врожаю, добробуту і щастя, а ті в свою

чергу дарували їм стрічки (чи гроші на стрічки) і частували вином,

наливкою, пивом чи горілкою, калачами, пиріжками і млинцями. Дівчата

співали:

 

Ми тополю водили,

 

Мед-ґорілочку пили,

 

Ти, тополе, розвивайся,

 

Вій вітром буйним

 

Не ламайся,

 

Житечку вклоняйся.

 

Всі ці звичаї були сповнені символіки добробуту і пов’язувалися з кінцем

весни — початком літа, порою, коли закладалися основи для майбутнього

врожаю. Недарма ходили вклонятися житу і садам, просили в річки дощу, а

в лугу — трави для худоби. На гуляннях обов’язково готували яєчню, бо

яйце — відомий символ родючості, безперервності буття Тиждень Зелених

свят був останнім у низці м’ясоїдних. Після нього розпочинався

Петрівський піст, що тривав аж до дня святого Петра. Готували святкові

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ